У 2021 році Україна була найбільшим постачальником ріпакової олії в Євросоюз. Після повномасштабного вторгнення ним стала Білорусь, продавши у ЄС у 2022 році 114 тисяч тонн цього продукту. Втрату Україною лідерства можна пояснити тим, що Росія захопила нові території, посівних площ стало менше, відповідно – менше виробляється й олії.
Але журналісти встановили, що рекордні показники Білорусі можуть бути зумовлені ще й тим, що один із найбільших білоруських переробників ріпаку використовує сировину і з окупованих українських теренів. А потім безперешкодно постачає олію в ЄС.
Розслідування підготовлене журналістами «Схем» (Радіо Свобода) у співпраці з литовським виданням 15min.lt, латвійським телеканалом TV3, «Білоруським розслідувальницьким центром» за підтримки «Співтовариства залізничників Білорусі» та гакерських груп «Кіберпартизани» і KibOrg.
Херсонський грабунок
Херсонську область часто називають українською житницею. У 2021-му тут зібрали рекордний врожай ранніх культур за всі роки незалежності і планували розвивати агротуризм. Все змінилося після повномасштабного вторгнення. Декілька районів Херсонщини захопила армія РФ, і частина родючих земель опинилася під контролем російської адміністрації. Розпочався незаконний вивіз сільгосппродукції.
Влітку 2024-го завдяки витоку даних з російської державної інформсистеми «Зерно» журналісти «Схем» встановили, що частина херсонського збіжжя потрапляє і до Білорусі. Протягом 2023 року туди вивезли майже 5 тисяч тонн насіння ріпаку.
Ріпакове поле
Постачали його російські компанії. Це фірма «Торгтрейд», пов’язана з родиною Ісаєвих, політичних соратників батька лідера Чечні Рамзана Кадирова; компанія «Агротрейд» з орбіти Антона Тихомирова – колишнього секретаря партії «Єдина Росія» в Ялті; фірма «Велес-Агро» та індивідуальний підприємець Олексій Лук’янченко з Барнаулу. Керівники «Агротрейду» і «Торгтрейду» під час спілкування телефоном додатково підтвердили свою причетність до вивозу.
Отримувачами ріпаку з окупованої частини Херсонської області в Білорусі були 5 компаній. Одна з них – «Агропродукт» – є потужним виробником ріпакової олії. Цю олію часто дегустує перед камерами Олександр Лукашенко. Цю ж олію експортують в країни ЄС.
Oлександр Лукашенко п’є ріпакову олію
«Є підстави для санкцій»
За даними Євростату, протягом шести місяців 2024 року країни ЄС купили більш як 90 тисяч тонн ріпакової олії з Білорусі на понад 67 мільйонів євро. Основні покупці – Литва та Латвія.
Ці країни протягом усього 2024 року отримали приблизно по 50 тисяч тонн ріпакової олії виключно від «Агропродукту». Це дані, зібрані білоруською опозиційною організацією «Співтовариство залізничників Білорусі».
Олія «Агропродукту» безперешкодно потрапляє до ЄС, оскільки, по-перше, санкції Європейського Союзу не торкнулися білоруських продуктів харчування, і ріпакову олію можна безперешкодно завозити та продавати – крім заборони однією з країн на національному рівні, але про це пізніше. По-друге, саме підприємство «Агропродукт» так само не потрапило до жодних санкційних списків. Хоча ще у серпні 2024 року «Схеми» розповіли про те, що «Агропродукт» купує сировину з окупованих територій.
«З дуже високою вірогідністю виробник знає, що це вкрадений ріпак з окупованих територій України. Це є такою собі законною підставою для того, щоб накласти санкції або ж включити до інших санкційних обмежень цей суб’єкт», – вважає Катерина Рашевська, юристка Регіонального центру прав людини (RCHR).
Навряд чи в «Агропродукті» не знають про походження ріпаку. В товаросупровідній документації, яку отримує покупець при кожній поставці, чітко вказана адреса відправлення: Російська Федерація, але Херсонська область – тобто окупований український регіон.
В обхід литовської заборони
Журналісти латвійського телеканалу TV3 відвідали офіс компанії K.I.F. Це одна з чотирьох фірм, що ввозять до Латвії ріпакову олію «Агропродукту». Оборот компанії після початку повномасштабної війни збільшився із понад мільйона євро 2021 року до 2,3 мільйона євро 2023-го.
© Асоціація виробників,
переробників та експортерів зерна, 1997-2025.
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів
посилання на Українську зернову асоціацію обов'язкове.
При використанні в інтернет обов'язкове так само
гіперпосилання на https://uga.ua
Розробка сайту
Для реєстрації на сайті зверніться, будь ласка, до адміністрації УЗА admin@uga.ua