Зв'язатися з нами
Search
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in excerpt
Search in comments
Filter by Custom Post Type

/ Реєстрація

Як Путін спровокував світову продовольчу кризу

Назад до думок експертів

Сьогодні світ має готуватися до продовольчої кризи, що триватиме роки, а не місяці

Колонку написано у співавторстві з Джейкобом Делорме — політологом з Інституту Тоні Блера

Услід за кліматичною кризою, пандемією Covid-19 і злетом цін на енергоносії почалася війна в Європі. Тендітна світова продовольча система не витримала. Майже 50 млн людей у світі сьогодні опинилися на порозі голодної смерті, тому не лише українці платять високу ціну за напад президента Росії Володимира Путіна на їхню країну.

Через російську блокаду Чорного моря в українських портах опинилися заблокованими приблизно 20 млн тонн зерна, що відповідає річному обсягу споживання всіх найменш розвинених країн у світі разом узятих. Але навіть якщо ці поставки вдасться здійснити, цього буде недостатньо, бо вторгнення Путіна стало лише черговим ударом по вже надламаній світовій продовольчій системі. Сьогодні світ має готуватися до продовольчої кризи, яка триватиме роки, а не місяці.

Нинішня криза є кризою цін: індекс продовольчих цін, що складається Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН, злетів до рекордних висот. Але вже за рік цілком може початися криза, пов’язана із фізичною відсутністю продовольства. У нашій новій доповіді про глобальні наслідки української війни розглядаються питання, як збої в посівній вплинуть на експорт аграрної продукції з України, і як глобальна криза на ринку добрив, що посилюється нинішнім конфліктом, зменшить можливості багатьох країн прогодувати себе самостійно.

Цього року врожай пшениці в Україні (на частку цієї країни зазвичай припадає 10% світового експорту пшениці), найімовірніше, виявиться на 42% менше, ніж у 2021 році. За словами колишнього міністра сільського господарства України Романа Лещенка, посівна площа зернових у 2022 році може не досягти і половини довоєнного рівня, а це означає, що збитків урожаю наступного року вже завдано. А коли, нарешті, завершаться бойові дії, знадобляться роки, щоб відновити ферми, ґрунти та сховища.

Наслідки російського вторгнення для продовольчої системи не обмежуються Україною. Середні ціни на добрива, які торік підвищилися на 80%, від початку 2022 року зросли ще на 30% через поєднання російських експортних обмежень із західними санкціями. Хімічні добрива є основою сучасного сільського господарства. Саме завдяки їм світове виробництво зернових потроїлося з 1960-х років, що уможливило найшвидше зростання світового населення за всю історію. Світова криза на ринку добрив означає, що тепер як ніколи країнам світу треба забезпечувати себе самостійно.

Наслідки російського вторгнення для продовольчої системи не обмежуються Україною

Як показує швидке зростання цін у Великій Британії та США, навіть країни розвиненого світу не мають імунітету до глобальних наслідків цього конфлікту. Але в багатьох країнах, які вже погойдувалися на межі нестабільності, ситуація стала просто відчайдушною. У Шрі-Ланці, де річна інфляція сьогодні досягла 54%, понад 80% населення змушені лягати спати, не поївши. Голод у країнах Сахеля досяг рекордних рівнів.

Для гуманітарних організацій наслідки також негативні. Рекордно високі ціни на продовольство та швидке зростання транспортних витрат, що стало результатом спроб багатих країн знайти інших постачальників енергоносіїв крім Росії, перетворюються на смертоносну комбінацію для 274 млн осіб, яким, за оцінками ООН, цього року знадобиться гуманітарна допомога.

І це лише початок. Світові продовольчі кризи 2008 та 2012 років показали, що дефіцит продовольства посилює вже існуючі проблеми, а в найгірших випадках є іскрою для нових конфліктів. Протестувальники на Шрі-Ланці, яка відчуває труднощі з імпортом продовольства і палива, змусили президента піти у відставку, а тим часом фермери Перу, які залишилися без добрив, заблокували дороги та грабують магазини. Згідно з новою моделлю, опублікованою журналом Economist, у найближчий рік десятки країн очікує значне зростання «заворушень», таких як конфлікти та політична турбулентність, а багато інших країн можуть постраждати від збоїв у економіці. Міжнародній спільноті потрібно терміново почати діяти, щоб не допустити виникнення цього порочного кола.

Виконавчий директор Всесвітньої продовольчої програми (WFP) Девід Біслі написав у своїй передмові до нашої доповіді, що влада зобов’язана не допустити, щоб через війну в Україні постраждали мільйони сімей, які ведуть смертельно небезпечну боротьбу з голодом. Оскільки срібних куль, які б допомогли врегулювати продовольчу кризу, не існує, світ має розпочати реалізацію термінової програми з пом’якшення завданих збитків, водночас пам’ятаючи про довгострокові перспективи.

У короткостроковій перспективі міжнародна спільнота має впоратися з російською блокадою та відкрити безпечний прохід із військово-морським ескортом для вантажних суден, які вивезуть 20 млн. тонн пшениці, що застрягла в українських портах. Узгоджені дії потрібні також для запобігання протекціонізму, який став для деяких колінним рефлексом. Зокрема, відколи почалося російське вторгнення, вже 23 країни ввели обмеження на експорт продовольства, на частку якого припадає 17,3% усіх калорій, що торгуються у світі.

І тут багатосторонні органи, подібні до Світової організації торгівлі, мають стимулювати економічно найбільші країни координуватися та відкривати продовольчі резерви з метою не допустити подальшого зростання цін. Крім того, уряди можуть відреагувати на кризу продовольчих цін постачанням гуманітарної допомоги найбільш вразливим країнам і збільшенням фінансування гуманітарних організацій, які важко справляються з витратами, що швидко зростають, на закупівлю та транспортування.

Втім, лише гуманітарної допомоги буде недостатньо, якщо ми хочемо не допустити переростання кризи продовольчих цін у кризу фізичної відсутності продовольства. Нам потрібно сприяти зміцненню самодостатності, зокрема допомагаючи країнам, що розвиваються, диверсифікувати джерела імпорту та впроваджувати нові технології редагування геномів для підвищення врожайності. Потрібно також допомогти африканським країнам збільшити виробництво добрив. Багато країн, зокрема Мозамбік, Того, Туніс і Нігерія, мають значні неосвоєні запаси сировини, необхідної для виробництва власних добрив і скорочення залежності Африки від поставок з Росії.

Зрештою, нинішня криза наголошує на важливості покращення зовнішньоторговельної координації. Наприклад, нещодавно створена Африканська континентальна зона вільної торгівлі обіцяє сприяти розширенню внутрішньорегіональної торгівлі та формуванню певного захисту від майбутніх зовнішніх шоків.

Не лише на Путіні, що перетворив постачання продовольства на зброю, лежить відповідальність за нинішню кризу, проте напад Росії на Україну погіршив і так погану ситуацію. Нас чекає тривала боротьба, тому що ми мусимо впоратися не лише з чорноморською блокадою, а й зі структурними проблемами, які власне й зробили світ таким уразливим для перебоїв у постачанні продовольства.

НВ має ексклюзивне право на переклад та публікацію колонок Project Syndicate. Републікацію повної версії тексту заборонено.

Оригінал

https://nv.ua

 

Інші думки

Зв'язатися з нами

© Асоціація
виробників, переробників та експортерів зерна
, 1997-2022.
При цитуванні і використанні будь-яких
матеріалів посилання на Українську зернову
асоціацію обов'язкове. При використанні в
інтернет обов'язкове так само гіперпосилання
на http://uga.ua Розробка сайту