Зв'язатися з нами
Search
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in excerpt
Search in comments
Filter by Custom Post Type

/ Реєстрація

Україна зібрала рекордний урожай. Гідрометцентр пояснює, як це вдалось і чого чекати у 2022 році

Назад до думок експертів

Урожай – рекордний, але ми поки що вдвічі програємо Голландії за врожайністю

В Українському гідрометеорологічному центрі не так давно заявили, що цього року у нас буде найбільший урожай пшениці з часів Київської Русі. Заява виглядає як жарт – ще б Трипілля згадали. Однак, як з’ясував «Главком», у Гідрометцентрі і не думали жартувати.

Про рекордні показники за всю історію країни повідомляє i Міністерство аграрної політики і продовольства: за його даними, врожай ранніх зернових і зернобобових культур склав 44,8 млн тонн. З них пшениці – 32,8 млн тонн, ячменю – 10,94 млн тонн. А ще ж буде соняшник та кукурудза.

У 2021 році Мінагрополітики прогнозує загальний урожай зернових і зернобобових культур на рівні 75,8 млн тонн. Минулого року він склав 65,4 млн тонн, у 2019 році – 75,1 млн тонн, а у 2018 році – 70,1 млн тонн.


Джерело даних: Український гідрометеорологічний центр

Про те, яка врожайність озимої пшениці була в Київській Русі, який врожай може бути у 2022 році та чому цього все одно для України мало, «Главкому» розповіла начальник відділу агрометеорології Українського гідрометеорологічного центру Тетяна Адаменко.

Тетяна Адаменко впевнена, що врожайність зернових в Україні можна збільшити удвічі (фото: agroportal.ua)

Питання жартівливе, але змушені його поставити… Звідки в Українського гідрометцентру інформація про врожайність у Київській Русі? Невже знайшлися якісь дані в стародавніх літописах?

У літописах, звичайно, не вказано (Тетяна Іванівна сміється), але можна ситуацію екстраполювати: є відповідні математичні методи, я цією темою давно цікавлюся. З давніх-давен для нас головною зерновою культурою була озима пшениця. Зараз це більша частина валового збору взагалі всіх зернових культур в Україні.


Пшениця була головною культурою у Київській Русі. На фото – парк «Київська Русь» біля Обухова (фото: mamawow.com.ua)

Цього року, за даними Міністерства агрополітики, врожайність озимої пшениці склала 46,5 центнера з гектара. Тепер подивимося – що раніше? До цього найвища врожайність була у 2016 році – 42,2 центнера, а на третьому місці – 1990 рік, з 42 центнерами з гектара. Тобто, за тридцять років незалежності у нас зараз перша за величиною врожайність озимої пшениці.

«Для німців 60 центнерів з гектара – це катастрофа. Їм треба 80»

Але минулого року через відсутність дощів і аномальну зиму, не було снігу, трапилася небувала ґрунтова посуха, врожай був на 20% нижчим за очікуваний.

Це дійсно так. Урожайність озимої пшениці склала 38 центнерів з гектара. Була катастрофа в окремих районах, насамперед – в Одеській області: урожай пропав, збирали по 10-15 центнерів, а багато хто вирішував, що дешевше буде взагалі не збирати. Але що стосується решти території України, то все було не так вже й погано. Так, 38 центнерів з гектара – замало, тому що за останні п’ять років ми звикли до середньої врожайності 40 центнерів, але це все одно непогано.

Ось візьмемо 20-30 років тому. Врожайність озимої пшениці 30 центнерів з гектара – це була… ну дуже хороша врожайність, хоча зараз це здається смішним! (Урожай 1990 року – приємний виняток). У 60-70 роках, я аналізувала, було 23-24 центнери, ще раніше – 15-16. Дивуватися, власне, нічому – на зміну екстенсивному господарюванню (розширення посівних площ, розорювання цілини) прийшло інтенсивне. Нові технології, покращується культура землеробства, нове насіння, ефективні добрива.


У Фінляндії щороку для туристів наочно демонструють давню технологію підсічно-вогняного землеробства (фото: merjamaa.ru)

Так що, якщо цього року буде найбільший урожай з радянських часів, то звісно, що він буде найбільшим і з часів Київської Русі. Адже тоді що: підсічно-вогневе землеробство – коли вирубували ділянку лісу, спалювали, отримуючи добрива (деревну золу), кілька років сіяли пшеницю, а потім люди йшли в інші місця.

За різними даними, отриманими методом екстраполяції, врожайність озимої пшениці в Київській Русі становила до двох центнерів з гектара. Тут, до речі, треба ще враховувати, що тоді на території сучасної України був різко континентальний клімат. Як, наприклад, зараз у Казахстані, де врожайність озимої пшениці становить 16-17 центнерів. І це, треба відзначити, при сучасних методах ведення сільського господарства. Так що клімат, температура повітря, кількість опадів – це головне. Якими б не були сучасними насіння та добрива, якщо не буде вологи – не буде і врожаю.

Тобто, нам ще з нашим кліматом таланить, на відміну від тієї ж Середньої Азії або Росії?

Безумовно, так. Але, наприклад, середня врожайність озимої пшениці в Німеччині, де кліматичні умови схожі з нашими, вища удвічі. Для них 60 центнерів з гектара – це катастрофа. Їм треба 80 центнерів. А в Голландії, наприклад, ще десять років тому врожайність була 90 центнерів. Технології, сорти… Так що у нас є великий потенціал – мінімум подвоєння врожайності, з нашими-то чорноземами.

«Дуже цікава ситуація відбувається зараз з кукурудзою»

Як глобальне потепління впливає на врожайність інших сільськогосподарських культур в Україні?

У цілому – позитивно. Я вже говорила щодо неврожаю пшениці минулого року на півдні України через посуху, але це явище нехарактерне. А ось дуже цікава ситуація відбувається зараз з кукурудзою.


Зараз кукурудза прекрасно почуває себе по всій Україні (фото: agroexp.com.ua)

Це теплолюбна рослина, і ще 20-25 років тому її в Україні можна було вирощувати не скрізь. У сенсі, щоб поїсти, – звичайно можна, а ось у промислових масштабах, на зерно – нi. Це, в першу чергу, стосувалося Волинської, Рівненської, Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської областей. Кукурудза не визрівала, не вистачало тепла.

Пам’ятаю, коли я юною прийшла на роботу в Гідрометцентр, ми в кінці дня сідали та підраховували на калькуляторах ефективне тепло – вистачить його кукурудзі для дозрівання чи ні. Якщо нi – ухвалювалося рішення прибирати цю сільгоспкультуру на силос.

Що значить ефективне тепло?

У кожної культури є свій біологічний температурний мінімум. Ось у людини він – 36,6 градуса Цельсія, а у кукурудзи – 10 градусів. За період визрівання кукурудзи треба скласти, коли температура вище десяти градусів, і якщо накопичилося понад 1000 градусів – то нормально, вона отримала необхідні теплові ресурси та визріє. Якщо немає, то зерна там буде мало, і простіше переробити на силос.

Так ось, якщо 20 років тому кукурудзяні регіони – це були південні та східні області, то у зв’язку з глобальним потеплінням тепер у нас найбільший урожай кукурудзи в західних областях. Там завжди було більше вологи, а тепер ще й температури достатньо. Якщо раніше середня врожайність у Західній Україні становила 6-7 центнерів з гектара, то зараз – 30. А є господарства, де і до 60 центнерів з гектара доходить. Загалом, тепер у нас кукурудза успішно зростає по всій Україні.

До речі, в Білорусі раніше було дві температурні зони. Умовно кажучи – холодна та дуже холодна. Кукурудза ніде не визрівала. А тепер визріває – на кордоні з Україною з’явилася тепла зона, а дуже холодна зрушила на північ. Тепер кукурудзу збирають по 25-30 центнерів з гектара – це для них величезний врожай.

«Погода зараз для майбутнього врожаю – просто ідеальна»

Цього року погода знову не перестає дивувати: якщо минулого року був дефіцит вологи, то зараз на відсутність дощів просто гріх скаржитися. Як це вплине на врожай 2022 року?

Погода зараз для майбутнього врожаю – просто ідеальна. Унікальне явище за останні 20 років: цього року не було ґрунтової посухи (на півдні України опадів було навіть більше, ніж на півночі). За вісім місяців 2021 року, знову ж вперше за двадцять років, ми отримали 495 мм опадів – це 120% середньої норми.

Взимку був сніг. На ранні зернові культури впливають запаси вологи в ґрунті в першій половині літа – були дощі. Для пізніх культур, кукурудзи та соняшника, дуже важливі липневі опади – вони теж були. Дуже важливий температурний режим у серпні – він був ідеальним. Також зараз ідеальна ситуація для сівби озимих – за нормальним природним графіком (для наших широт) він повинен завершитися до середини жовтня. А раніше сівба озимих часто затримувалася через нестачу вологи в землі, й зерно визрівало гірше.

Тобто, у нас є всі шанси отримати наступного року ще більший врожай?

Є, звичайно. Правда, якщо зима не підведе… Хоча що нам від цього – хліб все одно постійно дорожчає, який би не був хороший у країні врожай пшениці.

Андрій Кузьмін, «Главком»

Інші думки

Зв'язатися з нами

© Асоціація
виробників, переробників та експортерів зерна
, 1997-2021.
При цитуванні і використанні будь-яких
матеріалів посилання на Українську зернову
асоціацію обов'язкове. При використанні в
інтернет обов'язкове так само гіперпосилання
на http://uga.ua Розробка сайту