Україна: погодні умови та стан сільськогосподарських культур в Україні у травні 2024 року

Схоже, що ми є свідками доволі унікального за погодними умовами року. Погодьтеся, надзвичайно рідко зустрічаються такі атмосферні явища, які крок за кроком додають щось своє, що може поліпшити, або, частіше, погіршити стан посівів тієї чи іншої сільськогосподарської культури. Особливо це стосується озимих зернових культур, які впродовж цьогорічної вегетації вже відчули на собі посуху в осінній період, теплу зиму, яка згідно температурних показників тривала не більше місяця, раннє відновлення процесів життєдіяльності та прискорений розвиток рослин навесні, тривалий бездощовий період, який супроводжувався не тільки підвищеною температурою повітря, але й заморозками, що відмічалися в той час, коли озимина знаходилася переважно вже у фазах колосіння, цвітіння та на початку формування зернівки.

Звичайно, виникає питання, а що далі, який буде врожай і чи зможуть зібрати його аграрії вчасно, без втрат? Варіантів відповіді може бути декілька, але є велика ймовірність того, що саме процес збирання виявиться надзвичайно складним із-за можливої дощової погоди в цей час. У природі немає випадковостей – якщо десь тривалий період відсутні дощі, то в цьому місці вони обов’язково будуть, причому тоді, коли стануть вже непотрібні та небажані. Оскільки вітчизняні аграрії в цьому році і так зберуть зерна дещо менше минулорічних показників, то несприятлива погода під час жнив може суттєво погіршити очікувані результати. І це буде не тільки кількість втраченого зерна, але й значне погіршення його якості. Разом з тим, це виключно припущення, якісь можливі прогнози, проста аналітика, що вказують на певні перспективи та вірогідність розвитку і таких процесів.

Цьогорічна весна для більшості зерновиробників нашої країни видалася доволі складною та різноманітною за погодними умовами, хоча загалом у більшості областей все ж таки порівняно сприятливою для посівів озимини. Не дивлячись на значний дефіцит опадів, переважно в центральних і південних регіонах, великі амплітудні коливання температурних показників (від інтенсивних нічних заморозків до високих денних температур) та суховійні явища, пшениця озима на більшості площ по завершенні весняного періоду знаходиться в порівняно доброму та задовільному стані. Звичайно, що мова йде в першу чергу про ті посіви, де була дотримана технологія вирощування основної зернової культури – насамперед це адаптований сортовий склад, кращі попередники, забезпеченість поживними речовинами, оптимальні строки сівби, якісний захист рослин від шкідливих організмів тощо. Хоча є і прикрі виключення, зокрема, в степовій зоні, де заморозки в окремих господарствах спричинили порівняно значне ушкодження генеративних органів рослин пшениці та ячменю озимих, що призвело не тільки до череззерниці в колосі, але в окремих випадках до пустоколосиці, а отже до втрат урожаю і навіть пересіву культури. Насамперед це стосується недостатньо пристосованих до умов навколишнього середовища ранньостиглих сортів іноземної селекції, які висівалися в балках та низинах дещо раніше оптимальних строків, в результаті чого час їх цвітіння співпав з найбільш інтенсивним проявом заморозків, коли температура повітря знижувалася місцями до -2,5 – -3,0°С, а на висоті 2 см від поверхні ґрунту до -4,5 – -5,0°С.

Взагалі, заморозки у травні зустрічаються не так часто, а тим більше, коли в цей час відбувається колосіння, цвітіння рослин і формування зерна пшениці озимої та інших озимих зернових культур. Згідно наукових досліджень, порівняно низька температура повітря під час цвітіння рослин (і навіть під час колосіння), а саме від -2,0 до -2,8°С, може ушкоджувати квіткові пиляки пшениці, що призводить до стерильності колоса. Переважно це явище більше проявляється на бічних пагонах другого порядку, ніж на головному стеблі. За таких заморозків урожай зменшується на 15–20% і більше. Зниження температури повітря під час цвітіння до -6,0°С призводить до повної втрати врожаю. Реакція рослин на заморозок залежить не тільки від його інтенсивності, але й від температури повітря після нього. Понижені температури в цей час пом’якшують його негативні наслідки, а підвищені – підсилюють.

Також своєрідною особливістю та характерною рисою весняних місяців поточного року виявився значний недобір атмосферних опадів, що негативно позначилося на вологозабезпеченості ґрунту та загальному стані рослин, особливо якщо вони вирощуються після непарових попередників на низькому агрофоні. Так, у березні випало лише 69%, у квітні – 57%, впродовж більшої частини травня – 47% середньої багаторічної норми.

Загалом, упродовж календарної весни погодні умови травня видалися найменш сприятливими для нормального росту і розвитку озимих зернових культур, враховуючи тривалу відсутність продуктивних опадів, низькі запаси вологи у ґрунті, суховії, а також заморозки різної інтенсивності. Так, протягом першої декади спостерігалась доволі суха зі значними амплітудними коливаннями температурних показників погода. Середньодобові температури повітря знаходилися в межах від 8,4 до 19,2°С. Максимальна температура повітря в світлий час доби підвищувалася до 27,2°С, а поверхня ґрунту прогрівалася до 50,9°С. В нічний час температура повітря знижувалася до -1,6°С, а поверхня ґрунту охолоджувалася до -2,0°С, на висоті 2 см – до -4,1°С. Середня за декаду температура повітря склала 14,0°С, що виявилося на 0,7°С нижче середньої багаторічної норми (мал. 1).

Мал. 1 . Середні значення гідротермічних показників у першій декаді травня

Середня кількість опадів за декаду склала лише 1,4 мм, що становило 10,7% кліматологічної норми. Середня відносна вологість повітря була на рівні 44%, що було менше на 15% від середніх багаторічних показників. До цього ж, її мінімальні значення в окремі дні знижувалися до 17%, а впродовж 8 діб вони була меншими за 30%, що свідчило передусім про наявність атмосферної посухи, яка поєднувалася також і з дією ґрунтової посухи (це показали подальші дослідження), що мало комплексний характер і негативно впливало на рослинні організми.

До речі, за останні 10 років такий температурний режим в цей час відмічався далеко не вперше, наприклад, більш тепліше було протягом 2016–2020 років. Це стосується і кількості опадів, адже більше, ніж в першій декаді травня цього року, випадало за аналогічний період 2015, 2016 та 2019–2021 рр. Разом з тим, найменшими за минуле десятиліття виявилися цьогорічні середні значення відносної вологості повітря.

В результаті порівняно сухої погоди та зростання інтенсивності водоспоживання і транспірації рослин запаси продуктивної вологи в ґрунті на завершення звітної декади під пшеницею озимою, яка вирощується після соняшника, знизилися до 49 мм, значно поступалися середнім багаторічним показникам і характеризувалися переважно як недостатні (мал. 2).

Мал. 2. Запаси продуктивної вологи в ґрунті під пшеницею озимою у фазі колосіння рослин (попередник – соняшник), мм

В окремих районах центральних та південних областей кількість корисної для рослин вологи в метровому горизонті під добре розвиненими посівами після кращих попередників знизилася до 21–61 мм, що було майже в 2–5 разів менше від нормативних значень, які регламентуються на час фази колосіння основної зернової культури. За останні п’ять років така незначна кількість продуктивної вологи у ґрунті в цю пору відмічалася і раніше. Якщо брати до уваги лише метровий шар ґрунту, то менше вологи в даному горизонті фіксувалося в 2021 та в 2022 роках.

Зрозуміло, що така забезпеченість рослин вологою спричинила суттєве погіршення ефективності внесених добрив, особливо на посівах після непарових попередників, зумовила зниження тургору в листкових пластинках, призупинення ростових процесів, послаблення інтенсивності фотосинтезу та порушення обмінних процесів, що безумовно може призвести до зниження їх продуктивності. Разом з тим, приймаючи до уваги доволі гарну урожайність озимини навіть у вищезазначені посушливі роки, можна зробити припущення, що за умови поліпшення погодних умов в подальшому, рівень зниження врожайності насамперед пшениці озимої може бути доволі незначним.

Проведений аналіз стану посівів озимих зернових культур по завершенні першої декади травня звітного періоду показав, що рослини більшості сортів пшениці озимої вітчизняної селекції ранніх, оптимальних та допустимо пізніх строків сівби (5–30 вересня), які вирощуються після соняшнику, знаходилися на початку фази колосіння, або ж виколосилися. Перш за все це стосується сортів Благодарка одеська, Катруся одеська, Фортеця, Версія одеська, Дачнянка, Гейзер та інших. Після кращих попередників, а тим більше за пізніх строків сівби, рослини дещо відставали у своєму розвитку – лише у ранньостиглих сортів відмічався початок фази колосіння. До речі, саме пізні посіви меншою мірою постраждали від заморозків, які в нічний час утримувалися впродовж останніх днів звітного періоду.

Рослин ячменю озимого рекомендованих строків сівби переважно знаходилися на початку фази формування та росту зернівки.

Загалом, погодні умови звітної декади були малосприятливими для озимих зернових культур, що пояснюється насамперед двома основними чинниками – тривалою посухою та заморозками.

Рання весна та доволі посушливі погодні умови весняного періоду сприяли прискореному росту та настанню основних фаз розвитку рослин озимих зернових культур. В порівнянні з середніми багаторічними строками випередження у їх розвитку по завершенні першої декади травня становило від 10 до 14 діб.

В другій декаді травня продовжувала утримуватися порівняно прохолодна, мінлива, з недостатньою кількістю опадів, погода. Якщо на початку звітного періоду середньодобові температури повітря становили 8,7–14,2°С, що було значно нижче кліматологічної норми, то по його завершенні вони зросли до 15,7–20,2°С і були близькими до середніх багаторічних значень. В окремі дні максимальна температура повітря підвищувалася до 25,9°С, а поверхня ґрунту нагрівалася до 51,5°С. Разом з тим, в нічний час мінімальна температура повітря та поверхні ґрунту знижувалася відповідно до 3,3 і 3,1°С.

Середня температура повітря за декаду склала 13,8°С, що було на 2,3°С нижче середньої багаторічної норми (мал. 3).

Мал. 3. Середні значення гідротермічних показників у другій декаді травня

Кількість опадів виявилася на 2,9 мм меншою в порівнянні з нормативними значеннями для даного терміну часу і становила 13,1 мм. Водночас слід зазначити, що дощі мали переважно зливовий характер, розподілялись по території дуже нерівномірно та часто супроводжувалися шквалистим вітром. Середня відносна вологість повітря склала 49% і на 11% поступалася кліматологічній нормі. За таких обставин протягом 4 днів мінімальна відносна вологість повітря була нижчою за 30%.

Обстеження посівів пшениці озимої показало, що в останні дні декади рослини залежно від умов вирощування знаходилися на різних етапах свого розвитку – від початку фази цвітіння до початку формування зернівки. На посівах пшениці озимої після кращих попередників утворилося в середньому від 485 до 575 продуктивних стебел на 1 м²; після непарових попередників – 432–511 шт./м². Висота рослин – 61–103 см; довжина колоса – 7,8–10,7 см; кількість колосків у колосі – 16–18 штук. Рослини налічували в середньому від 3 до 4 листків, а загальний їх стан характеризувався як відносно добрий (кращі непарові попередники – горох і ріпак) та переважно задовільний (попередник – соняшник).

Протягом більшої частини третьої декади травня спостерігалася помірна за температурним режимом з незначною кількістю опадів погода. Середньодобові температури повітря знаходилися на рівні 15,3–21,1°С. В окремі дні температури повітря та поверхні ґрунту підвищувалися відповідно до 30,1 та 55,8°С, а в нічний час знижувалися до 9,8 і 8,2°С.

Кількість опадів за цей час випала близько 9,5 мм при середній багаторічній нормі 22 мм. За інтенсивного водоспоживання рослин, яке зазвичай відмічається впродовж фази формування зернівки озимих зернових культур, така кількість атмосферної вологи може негативно позначитися на стані рослин, але в поточному році, найімовірніше, критичною для них буде перша декада червня, впродовж якої й визначиться остаточна величина врожаю, насамперед пшениці озимої. До речі, за попередніми розрахунками, рівень біологічної врожайності пшениці озимої, яка вирощується після кращих попередників, становить близько 6,3–7,5 т/га, після гірших (серед них соняшник) – 4,9–5,7 т/га. Збирання врожаю основної зернової культури на більшості площ слід очікувати дещо раніше звичайних строків, а саме в третій декаді червня. Хоча в південних областях, фазу повної стиглості зерна, особливо ранньостиглих сортів пшениці озимої, слід очікувати вже на початку другої декади першого літнього місяця. Це стосується і переважної кількості сортів ячменю озимого.

По завершенні першої половини третьої декади травня у рослин більшості сортів пшениці озимої було відмічено завершення фази формування зернівки, окремі з них знаходилися на початку молочної стиглості зерна.

Фітосанітарний стан посівів характеризувався як порівняно добрий та задовільний. В результаті утримання пониженої температури повітря розвиток та поширення шкідників, як і хвороб, виявився незначним. Насамперед це стосується клопа черепашки, чисельність якого складає в середньому 0,3–0,6 екз./м², місцями на окремих полях – 1,1–1,5 екз./м².

Лише незначне ураження рослин пшениці озимої відмічається борошнистою росою і септоріозом, локалізація яких переважно знаходиться на листках нижнього ярусу, що з великою ймовірністю вказує на відсутність перспектив розвитку даних хвороб при утриманні помірного гідротермічного режиму в подальшому.

Разом з тим, це не виключає профілактичні обробки посівів озимих зернових культур інсектицидами і, особливо, фунгіцидами, які зможуть захистити посіви від поширення хвороб листкового апарату і колосу. Крім цього, найближчим часом, за необхідності, можливі позакореневі підживлення рослин розчином карбаміду, спрямовані передусім на покращення якості зерна. Хоча застосування азотних добрив у цей посушливий період може спричинити і негативну реакцію – передчасну втрату листкового апарату, що безперечно принесе більше шкоди, ніж користі.

Проведене обстеження посівів ярої групи культур свідчить, що рослини ячменю, пшениці та тритикале ярих, а також вівса знаходяться у фазі кущіння та виходу в трубку, горох у фазі формування бобів. Ярі колосові культури продовжують нарощувати вегетативну масу: збільшується їх висота, інтенсивно розвивається вторинна коренева система. Висота рослин ячменю, пшениці та тритикале ярих, а також вівса варіює від 29,9 до 37,7 см, кількість сформованих ними пагонів і вузлових коренів сягає 2,3–3,3 і 3,4–5,3 шт./рослину відповідно. Пошкоджень шкідниками, а також ураження хворобами не виявлено.

Рослини кукурудзи І строку сівби ранньостиглої групи в середньому сформували 3,6 листка за висоти рослин 18,6 см; середньоранньої групи – 3,3 листка, висота рослин складає 15,7 см; рослинами кукурудзи середньостиглої та середньопізньої груп сформовано 3,3 та 3,1 листка за висоти 15,5 та 15,0 см відповідно. За ІІ строку сівби в посівах кукурудзи ранньостиглих гібридів сформовано 2,4 листка за висоти рослин 12,6 см; середньоранніми гібридами сформовано 2,0 листка, висота сягає 8,5 см; рослини середньостиглої групи сформували 2,2 листка та мають висоту рослин 8,8 см, а середньопізня група – 2,0 листка за висоти рослин 8,6 см.

Посіви соняшнику та кукурудзи знаходяться в доброму стані, проте відсутність опадів та низькі температури повітря на початку травня дещо затримали ріст та розвиток гібридів усіх груп стиглості та напряму використання. Сприятливі погодні умови подальшого періоду можуть спровокувати дружнє проростання насіння бур’янів, що вимагатиме їх знищення. Також в цей час при необхідності ефективним буде застосування фунгіцидів та інсектицидів, що дозволить збільшити тривалість функціонування листкового апарату, зменшити пошкодженість зерна і тим самим збільшити рівень врожайності.

Загалом, цьогорічна календарна весна, не дивлячись на різнобічні примхи погоди, виявилася далеко не безнадійною та катастрофічною, як про це ще зовсім недавно говорили деякі блогери-аналітики, хоча, звичайно, і не дуже сприятливою для озимих зернових культур. Разом з тим, підвищений температурний режим та достатнє вологозабезпечення ґрунту на початку весняної вегетації забезпечили доволі гарний розвиток первинної кореневої системи у рослин, яка стала за подальших посушливих умов надійною основою у забезпеченні ростових та фотосинтетичних процесів, що є важливою передумовою майбутньої врожайності основної зернової культури – пшениці озимої. Проте, навіть за нормальної густоти продуктивного стеблостою, подальша бездощова погода та високі температури повітря впродовж найближчих 10–14 діб на значній частині посівних площ зумовлять формування мілкого та щуплого зерна, а отже недобір урожаю може до деякої міри зрости.

За матеріалами Національної академії аграрних наук України

https://www.apk-inform.com