Україна: погодні умови та стан рослин сільськогосподарських культур у травні 2025 року – НААН України

Цьогорічні умови весняно-літньої вегетації для озимих зернових культур видалися надзвичайно складними та непередбачуваними. Хоча в одному більшість спеціалістів ще на початку весняного періоду були одностайними – рівень запасів вологи в ґрунті після перезимівлі озимини виявився дуже низьким, що в подальшому могло негативно позначитися на ефективності більшості технологічних заходів і зрештою на продуктивності рослин. Погана вологозабезпеченість ґрунту на час відновлення вегетації пояснюється насамперед незначними опадами впродовж календарної зими, кількість яких становила лише 55% середньої багаторічної норми. В подальшому всі надії на достатню забезпеченість вологою в березні та квітні теж виявилися безпідставними, оскільки і в цей час кількість опадів теж становила в середньому 31,5 та 25,9 мм відповідно, або 81 і 63,2% звичайних нормативних значень для цих місяців. Травневі дощі різної інтенсивності хоча дещо і поліпшили стан посівів озимини, але така кількість опадів, а це залежно від регіону близько середньої багаторічної норми, виявилася недостатньою для суттєвого поповнення запасів продуктивної вологи в ґрунті, що створило загрозливу ситуацію в проходженні подальших етапів органогенезу рослин озимих зернових культур – формуванні та наливу зернівки, що за відсутності достатніх умов зволоження в подальшому обов’язково може позначитися не тільки на врожайності, але й на якості зернової продукції.

Загалом упродовж більшої частини травня відмічалася доволі прохолодна, хоча часом спекотна і вітряна (третя декада), з помірною кількістю опадів погода, що певною мірою дало змогу дещо покращити стан рослин після тривалої весняної посухи та інтенсивних заморозків, які відмічалися наприкінці квітня і на початку поточного місяця.

Особливо складною, місцями навіть катастрофічною для озимих зернових культур, видалася перша декада травня, зокрема її перша половина, коли посушливі явища досягли свого максимуму – рослини почали втрачати нижній ярус листя, на значних площах у них відбувалося суттєве пожовтіння листкових пластинок, прапорцевий листок навіть у вранішні часи знаходився в скрученому стані, що свідчило про значний дефіцит вологи в ґрунті. Звичайно, насамперед це стосувалося посівів пшениці озимої після соняшнику, особливо тих, де рівень мінерального живлення був незначним, що позначилося на розвитку кореневої системи, яка не могла забезпечити потреби рослин у найбільш критичний період. Посилювалися наслідки посухи і доволі значними ушкодженнями листкового апарату заморозками – найперше це стосується прапорцевого листка, в деяких господарствах у рослин окремих сортів, переважно іноземної селекції, він був уражений до 50% і більше.

Також не слід забувати й про те, що доволі часто цього року стан рослин озимих зернових культур також погіршувався внаслідок післядії гербіцидів, які застосовувалися на посівах соняшнику – домінуючого попередника для озимини в більшості областей нашої країни. Посушливі умови, поверхневий обробіток ґрунту та інші чинники не дозволили повною мірою деактивуватися гербіцидам, які в подальшому мали передусім негативний вплив на ростові процеси рослин.

Загалом середня температура за першу декаду травня становила 13,5°С, що було на 1,2°С нижче середньої багаторічної норми (зображення. 1). Середньодобові температури повітря становили 8,4–14,2°С. Вдень максимальні значення температури повітря та поверхні ґрунту підвищувались відповідно до 21,4–24,5 і 46,8–49,6°С, а вночі знижувалися до -1,1 – -1,8 та -1,6 – -2,4°С. Кількість опадів, які відмічалися в другій половині звітного періоду, становила в середньому 13,1 мм, що було дещо більше, ніж зазвичай у цей календарний термін. Хоча, слід зазначити, в окремих районах випало до 30 мм атмосферної вологи, що мало все ж таки локальний характер. Середня відносна вологість повітря була близькою до помірної і становила 56%, або на 3% менше кліматологічної норми. В окремі дні на початку декади мінімальні значення даного показника знижувалися до 15%, а впродовж 5 днів вони були меншими за 30%, що свідчило про подальше утримання комплексної повітряно-ґрунтової посухи.

Зображення. 1. Середні значення гідротермічних показників у першій декаді травня

За останні шість років більш прохолодніше в цей час було впродовж 2021–2023 рр., а така порівняно значна кількість опадів спостерігалася вперше. Дещо менші значення середньої відносної вологості повітря простежувалися у 2022 та 2024 роках.

До цього слід додати, що в період від виходу рослин у трубку до цвітіння відбувається максимальний розвиток вегетативної маси озимих зернових культур, утворюються колоски. Чим гірша вологозабезпеченість рослин у цей період, тим меншою є зона поширення кореневої системи, тим більше скорочується асиміляційна поверхня і погіршуються умови для розвитку генеративних органів. Якщо під час формування колоса вологи недостатньо, то відновити його нормальний розвиток послідуючим покращанням вологозабезпеченості рослин неможливо.

Друга декада травня відрізнялася порівняно прохолодною і дощовою погодою, що сприяло росту і розвитку рослин озимих зернових культур та поступовому відновленню листкового апарату від ушкоджень, спричинених передусім заморозками, які відмічалися у квітні і на початку останнього весняного місяця. Дощі помітно поповнили верхні шари ґрунту вологою та дещо поліпшили стан посівів, які ще залишалися доволі пригніченими в результаті дії несприятливих метеорологічних явищ.

Середня температура повітря за другу декаду травня становила 12,3°С, що було на 3,8°С нижче середньої багаторічної норми (зображення. 2). Середньодобові температури повітря знаходилися в межах 9,7–15,4°С. У світлий час доби повітря та поверхня ґрунту прогрівалися відповідно до 22,7–23,5°С та 43,7–45,9°С, а вночі охолоджувалися до 1,4–1,7°С і 0,3–0,6°С. Кількість опадів виявилася досить значною – 23,0 мм, місцями до 50 мм, тоді як кліматологічна норма для даного календарного терміну становить 16 мм. Відносна вологість повітря протягом декади помітно зросла і становила в середньому 68%, що було на 8% більше нормативних значень. Проте мінімальні значення даного показника, навіть за такої відносно вологої погоди, впродовж двох днів знижувалися до 30% і менше.

Зображення. 2. Середні значення гідротермічних показників у другій декаді травня

За останні 6 років така прохолодна погода та відносно значна кількість опадів упродовж декади спостерігалися вперше, а подібна доволі висока середня відносна вологість повітря відмічалася лише у 2021 році.

Упродовж декади тривало колосіння озимих зернових культур, що виявилося на 6–8 діб раніше середніх багаторічних строків та на 7–9 діб пізніше, ніж минулого року: в перші дні цього періоду настала фаза колосіння практично у всіх сортів ячменю озимого, далі – в сортів пшениці озимої ранніх та оптимальних строків сівби, насамперед у таких як Фортеця, Шестопалівка, Мудрість одеська тощо.

Визначення запасів продуктивної вологи в ґрунті, що проводилося в останні дні декади у фазі колосіння пшениці озимої, яка вирощується після соняшнику, показало, що вони навіть після дощів різної інтенсивності значно поступалися середній багаторічній нормі і характеризувалися як вкрай недостатні та незадовільні – відповідно в орному шарі ґрунту містилося 10 мм при нормі 19 мм, а в метровому горизонті – 32 мм при нормі 100 мм (зображення. 3).

Зображення. 3. Запаси продуктивної вологи в ґрунті (мм) під пшеницею озимою у фазі колосіння рослин. Попередник – соняшник

За останні шість років такі незначні ґрунтові вологозапаси на час колосіння озимини відмічалися не вперше, але ще меншими вони були в шарі 0–20 см у 2020–2022 рр. та 2024 р., у шарі 0–100 см – у 2022 році.

Погодні умови більшої частини третьої декади травня відрізнялися підвищеним температурним режимом та незначною кількістю опадів, що загалом мало позитивний вплив на озимі зернові культури, стан яких на завершення місяця значно покращився. Середньодобові температури повітря утримувалися на рівні 14,5–23,3°С. В окремі дні повітря та поверхня ґрунту прогрівалися відповідно до 29,2–30,5 та 48,3–52,0°С, а в нічний час охолоджувалися до 6,6–8,2 і 6,5–7,7°С. Кількість опадів становила близько 4,0 мм. Середня відносна вологість повітря знаходилася в межах 32–72%, а її мінімальні значення в найтепліші дні опускалися до 18–23%. Упродовж другої половини декади відмічалися сильні суховії – вітри зі швидкістю до 15–17 м/сек.

До цього слід додати, що початок метеорологічного літа, тобто стійкий перехід середньодобових температур повітря через +15°С в бік їх підвищення, було зафіксовано в перші дні декади.

В останні дні травня рослини більшості сортів пшениці озимої вітчизняної селекції переважно завершували фазу цвітіння та знаходилися на етапі формування зернівки, величина якої на окремих сортах досягла 2/3 її звичайних розмірів. На посівах пшениці озимої після кращих попередників утворилося в середньому від 455 до 493 продуктивних стебел на 1 м²; після непарових попередників, зокрема після соняшнику, – 288–347 шт./м². Середня висота рослин залежно від умов вирощування – 52–84 см; довжина колоса – 7,3–10,5 см; кількість колосків у колосі – 14–18 штук. Рослини налічували в середньому 2,5–3,0 листки, а загальний їх стан характеризувався як відносно добрий (кращі непарові попередники – горох і ріпак) та переважно задовільний (попередник – соняшник). Проте на окремих полях, особливо в південних районах, саме на посівах після соняшнику в рослин пшениці озимої відмічалося значне ураження листкового апарату, що відбулося в результаті комплексної дії посухи та весняних заморозків на тлі недостатнього забезпечення їх поживними речовинами впродовж вегетації, насамперед в осінній період, внаслідок чого слабкий розвиток кореневої системи не дав змоги використовувати вологу з більш глибоких шарів ґрунту. В результаті цього  – помітне відставання в рості рослин, значна частина яких просто не виколосилася, а рівень очікуваної врожайності становить не більше 1,8–2,3 т/га. Не дивним є і те, що в окремих господарствах такі поля передискували і засіяли соняшником, сподіваючись на подальший сприятливий гідротермічний режим.

Також у цей час було відмічено початок фази цвітіння в рослин пізніх строків сівби після всіх попередників та в сортів іноземної селекції, таких як Емблем, Ультім, Стромболі, Мескаль, Самурай тощо. На відміну від минулих років, коли вологозабезпеченість ґрунту була достатньою впродовж травня–червня і дозволила цим та подібним сортам сформувати відносно гарний урожай, саме такі їх фізіологічні ознаки, як пізньостиглість, низька посухостійкість і вразливість до заморозків, в умовах цьогорічної вегетації можуть негативно позначитися на продуктивності рослин.

У рослин ячменю озимого зафіксовано завершення фази формування зернівки, окремі з них знаходилися на початку молочної стиглості зерна.

Фітосанітарний стан посівів характеризувався як порівняно добрий і задовільний. У результаті утримання зниженої температури повітря розвиток та поширення шкідників, як і хвороб, виявився незначним.

Обстеження посівів з метою визначення стану рослин ярих зернових колосових і зернобобових культур, проведені наприкінці травня, засвідчили, що ступінь розвитку їх у цілому задовільний. Завдяки постійному зволоженню посівного шару хоча й незначними опадами, та все ж у рослин ярих зернових культур сформувалась і розвивається вторинна коренева система (кількість вузлових коренів сягає 6,4–7,5 шт./росл.), особливо у вівса та тритикале ярого, що відповідним чином позначається на інтенсивному прирості їх вегетативної маси. Так, у посівах ярих зернових колосових культур (ячмінь, пшениця й тритикале ярі, а також овес) спостерігається наявність прапорцевого листка, висота рослин становить 48,7–53,2 см, а зернобобових (горох, сочевиця, чина й нут) – 24,9–37,7 см.

Біометричний моніторинг стану посівів кукурудзи і соняшнику показав, що гібриди суттєво реагували на строки сівби. Так, рослини кукурудзи ранніх строків сівби мають висоту 20,5–25,2 см та сформували по 5,0–6,0 шт. листків/росл., а оптимального строку – 16,4–20,6 см та 4,0–5,0 шт. листків/росл., за пізнього строку сівби – 6,2–8,5 см та 2,0 шт. листків/росл. відповідно. Аналогічний стан, хоча і з незначним відставанням у темпах росту (на 5–10 см) та розвитку (1–2 пари листків), характерний для рослин соняшнику. Фітосанітарне обстеження посівів кукурудзи і соняшнику свідчить, що в цілому група ґрунтових гербіцидів забезпечила високу технічну ефективність у боротьбі з однорічними ярими бур’янами. Проте після атмосферних опадів може спостерігатися друга хвиля забур’янення посівів. Враховуючи нинішній розвиток гібридів кукурудзи і соняшнику доцільним буде провести позакореневе підживлення рослин азотно-мікроелементними  препаратами.

Найближчим часом, на завершальних етапах вегетації, з метою покращення якості зерна посіви пшениці озимої після кращих та удобрених попередників необхідно підживити азотними добривами, що, звичайно, бажано здійснювати на основі результатів листкової і тканинної діагностики. Це пояснюється тим, що бажаного результату можна досягти лише за умови, коли вміст валового азоту в листках рослин знаходиться в межах 2,5–3,5%. Найкращим засобом для цього є позакореневе підживлення рослин розчином карбаміду (30–45 кг/га д. р.). Підживлення азотом краще проводити в період, починаючи з фази колосіння і впродовж молочної стиглості зерна, що дає можливість збільшити вміст білка в зерні на 1–2%, клейковини – на 2–4%, силу борошна – на 15–50 о.а., об’єм хліба – на 10–50 см³. Водночас слід розуміти, що застосування азотних добрив у посушливий період може спричинити і негативну реакцію – передчасну втрату листкового апарату та пригнічення рослин, а це, безперечно, принесе більше шкоди, ніж користі.

Також у цей час при необхідності ефективним може бути застосування фунгіцидів та інсектицидів, що дозволить збільшити тривалість функціонування листкового апарату, зменшити ушкодженість зерна і тим самим підвищити рівень урожайності.

Таким чином, стан посівів озимих зернових культур по завершенні травня на більшості площ слід вважати загалом задовільним, а місцями порівняно добрим, особливо якщо озимина вирощується після кращих попередників, зокрема після гороху, з дотриманням усіх технологічних вимог, але значний дефіцит продуктивної вологи в ґрунті, особливо якщо не буде опадів на початку календарного літа, обов’язково вкрай негативно позначиться на врожайності насамперед пшениці озимої, рівень якої, за попередніми даними, буде меншим за минулорічні показники і залежатиме від подальших погодних умов протягом червня.

https://www.apk-inform.com