Україна: погодні умови та стан рослин сільськогосподарських культур у квітні 2025 року - НААН

Іноді дуже цікавими виглядають різні прогнози щодо урожайності та валових зборів основних зернових культур, нерідко ще далеко до їх збирання, а в окремих випадках і до їх сівби. Наскільки вірогідні такі передбачення та пророцтва, сказати важко, але якась їх частка дійсно справджується, адже країна достатньо велика, погодні умови в тій чи іншій ґрунтово-кліматичній зоні можуть бути доволі різними, а тому достовірність подібної інформації, принаймні в регіональному масштабі, цілком можлива, особливо, якщо цим займаються спеціалісти. Щось подібне почало з’являтися вже на початку весняного періоду цього року, коли деякі аналітики зробили припущення, що через суху погоду та наслідки війни урожай пшениці в 2025 р. очікується найменшим за останні 5 років. Можливо і так, час покаже, але впродовж березня та квітня особливого занепокоєння щодо загального стану посівів озимих зернових культур не відмічалося, навіть враховуючи порівняно низькі запаси продуктивної вологи в ґрунті в більшості областей на час відновлення весняної вегетації. Так, це суттєвий фактор, який у подальшому може негативно вплинути на показники продуктивності рослин, а отже й на формування врожайності насамперед основної зернової культури – пшениці озимої. Але водночас не слід забувати і ряд позитивних чинників цьогорічної вегетації озимини, а саме підвищений температурний режим впродовж зимового періоду, який дозволив рослинам перезимувати без втрат і навіть пройти певний етап у своєму розвитку, відносно раннє відновлення їх життєдіяльності навесні, а також помірний гідротермічний режим протягом березня – квітня, що сприяло накопиченню рослинами достатньої вегетативної маси та зумовило порівняно гарний розвиток кореневої системи. Саме це, за умови подальших опадів у травні та червні хоча б на рівні середньої багаторічної норми, дасть змогу отримати в більшості господарств досить непоганий урожай, який не поступатиметься минулорічним показникам. Але знову ж таки, це також певний прогноз, намагання отримати бажаний результат, спираючись більшою мірою на об’єктивні обставини та багаторічні дослідження і спостереження. Особливо це стосується погодних умов, які по завершенню березня та впродовж більшої частини квітня були доволі сприятливими для росту і розвитку рослин озимих зернових культур.

Так, у третій декаді березня середня температура повітря склала 8,6°С, що виявилося на 4,6°С вище в порівнянні з середньою багаторічною нормою. Загальна кількість опадів, які в цей час були доволі інтенсивними, становила в середньому 24,7 мм, або 176% кліматологічної норми. Середня відносна вологість повітря знаходилася на рівні 63%. Такі погодні умови дещо завадили виконати вчасно необхідні заходи щодо підживлення озимини та провести якісну сівбу ранніх ярих зернових і зернобобових культур у багатьох господарствах країни.

Загалом, у березні середня температура повітря склала 6,9°С, що було на 4,5°С вище середньої багаторічної норми, кількість опадів – 31,5 мм, або на 7,5 мм менше нормативних значень для цієї пори року. Середня відносна вологість повітря становила 67%, а мінімальна – 28%. У південних районах упродовж 2–4 днів у світлий час доби відносна вологість знижувалась до 30% і нижче.

Погодні умови першої декади квітня характеризувалися доволі мінливою за температурним режимом, загалом прохолодною зі значною кількістю опадів погодою. Так, у першій половині звітного періоду середньодобові температури повітря знаходилися у межах 9,4–14,3°С. В окремі дні максимальна температура повітря підвищувалася до 18,6–20,3°С, а поверхня ґрунту прогрівалася до 31,8–38,5°С. Проте, в другій половині декади значно похолодало, середньодобові температури повітря знизилися до 0,8–5,2°С, в нічний час мінімальна температура повітря опускалася до -2,8 – -6,2°С, а поверхня ґрунту охолоджувалася до -3,0 – -7,8°С. Середня температура повітря за декаду склала 7,1°С і виявилась на 0,7°С нижчою за кліматологічну норму (мал. 1).

Мал. 1. Середні значення гідротермічних показників у першій декаді квітня

Кількість опадів, які спостерігалися у вигляді дощу та снігу, становила 25,4 мм, або 181% звичайних значень для даного календарного терміну. В останні дні даного проміжку часу опади відмічались у вигляді снігу, який порівняно швидко розтанув, але місцями висота його залягання сягала 8–11 см. Середня відносна вологість повітря за декаду склала 80%, а її мінімальні значення знижувалися до 46%.

До цього слід додати, що за останні 6 років, в порівнянні з цьогорічною, більш холодною була перша декада квітня в 2020 та 2021 рр., а більше опадів випадало лише в 2023 році.

Загалом, погодні умови першої декади для озимих зернових культур характеризувалися як задовільні. Доволі значне похолодання дещо уповільнило ріст та розвиток рослин, але помітної шкоди не принесло. Лише місцями відмічалося примерзання кінчиків листкових пластинок, що в подальшому не матиме негативних наслідків. По завершенні звітного періоду рослини пшениці озимої ранніх та оптимальних строків сівби (10–30 вересня) знаходилися переважно у фазі кущіння або ж на початку трубкування, мали висоту 30–36 см і налічували в середньому від 3 до 5 пагонів. Дещо в гіршому морфо-фізіологічному стані залишалися посіви пізніх строків сівби після непарових попередників, зокрема після соняшнику.

Фітосанітарний стан характеризувався як задовільний, проте в посівах ранніх строків сівби, особливо загущених, на окремих листках нижнього ярусу рослин пшениці та ячменю озимих відмічалися борошниста роса та поодинокі прояви септоріозу, які не впливали на розвиток озимини, але потребували систематичного контролю і навіть в окремих випадках профілактичної обробки фунгіцидами за покращання погодних умов.

В другій декаді квітня спостерігалася порівняно тепла, але нестійка за температурним режимом, майже без опадів погода. Середньодобові температури повітря варіювали від 1,8 до 17,0°С. В світлий час доби максимальна температура повітря підвищувалася до 22,3–24,7°С, а в нічний час знижувалася до -1,6 – -2,1°С. Поверхня ґрунту прогрівалася до 42,4 – 44,3°С та охолоджувалася до -2,2 – -2,5°С. Місцями інтенсивність заморозків сягала -5,0°С і нижче. Середня температура повітря за декаду становила 11,8°С, що було на 1,5°С вище середньої багаторічної норми (мал. 2).

Мал. 2. Середні значення гідротермічних показників у другій декаді квітня

Опади протягом декади були практично відсутні. Середня їх кількість склала лише 0,4 мм, або 2,7% кліматологічної норми. Значення середньої і мінімальної відносної вологості повітря знаходилися на рівні 55 та 20% відповідно. За таких умов упродовж 4 діб мінімальна відносна вологість вдень знижувалася до 30% і нижче, що свідчило про перші прояви повітряної посухи.

Щодо гідротермічного режиму впродовж другої декади квітня, то за останні 6 років більш тепліше в цей час було в минулому році, а така мізерна кількість опадів відмічалася вперше. Загалом, насамперед враховуючи достатню кількість вологи у верхніх шарах ґрунту, хоча і дещо меншу за нормативні значення, такі погодні умови були порівняно сприятливими для подальшого росту та розвитку рослин озимих зернових культур.

У другій половині декади, з настанням фази виходу рослин у трубку, запаси продуктивної вологи в орному і метровому шарах ґрунту під пшеницею озимою, яка висівалася в оптимальні строки після соняшника, становили відповідно 27 та 101 мм (мал. 3).

Мал. 3. Запаси продуктивної вологи в ґрунті під пшеницею озимою у фазі виходу рослин в трубку (попередник – соняшник), мм

Така кількість вологи у верхньому шарі ґрунту була меншою в порівнянні з середньою багаторічною нормою на 5 мм, у метровому – на 50 мм. До цього слід додати, що по даному попереднику цьогорічні ґрунтові вологозапаси виявилися найменшими за останні чотири роки, але в недалекому минулому в цей час вони були ще меншими, принаймні в метровому горизонті, у 2020 та 2021 рр. і становили відповідно 67 та 70 мм.

На завершення другої декади квітня загальний стан більшості посівів озимих зернових культур характеризувався як добрий та задовільний. Рослини пшениці озимої на більшості посівних площ знаходилися на початку або ж у фазі виходу рослин у трубку, що виявилося дещо раніше середніх багаторічних строків.

У третій декаді квітня, як і в попередній, спостерігалася в міру тепла, як для цієї пори року, зі значними коливаннями температурних показників, майже без опадів погода. Середньодобові температури повітря варіювали в межах від 5,3 до 18,2°С. Вдень повітря і поверхня ґрунту прогрівалися відповідно до 23,4–26,9 та 49,1–53,2°С, а в нічний час охолоджувалися до 0,5 – -1,9 і -0,8 – -4,3°С. Середня температура повітря за декаду склала 13,3°С, що було на 1,2°С вище середніх багаторічних значень. Кількість опадів становила лише 0,1 мм за середньої багаторічної норми 12 мм. Середня відносна вологість повітря знаходилася на рівні 54% і була на 7% меншою, ніж зазвичай у цей час. За таких обставин мінімальні значення даного показника впродовж 7 діб фіксувалися нижче 30% і вказували на початок атмосферної посухи. Водночас запаси вологи в метровому шарі ґрунту під посівами пшениці озимої після соняшника на завершення третьої декади знизилися до 54–70 мм і характеризувалися як недостатні та навіть незадовільні.

Загалом, у квітні середня температура повітря, не дивлячись на три хвилі відносного холоду, виявилася на 0,7°С вищою за середню багаторічну норму і склала 10,7°С (мал. 4).

Мал. 4. Середні значення гідротермічних показників у квітні

Кількість опадів становила 25,9 мм, що було на 15,1 мм менше нормативних значень для даного місяця.

За останні 6 років більш висока температура повітря у квітні спостерігалася лише вдруге, тепліше було в цей час в минулому 2024 році. Порівняно незначною виявилася кількість опадів, але ще менше атмосферної вологи в цьому місяці відмічалося в 2020 та 2024 рр., коли, до речі, було отримано врожайність пшениці озимої після кращих попередників на рівні 6,0–7,0 т/га.

В цілому, по завершенні квітня відмічалося певне випередження у розвитку рослин озимини в порівнянні з середньобагаторічними термінами, а саме на 7–10 діб, що насамперед пояснюється відносно раннім відновленням весняної вегетації. В останні дні місяця на більшості посівних площ у ячменю озимого було зафіксовано появу прапорцевого листка, що свідчило про настання завершального етапу фази виходу рослин у трубку, тоді як у пшениці озимої на більшості сортів це явище слід очікувати щонайменше через 5–7 діб.

Аналіз кількості атмосферних опадів за період від січня по квітень, а це один із визначальних факторів майбутньої врожайності озимини, показав, що впродовж останніх 6 років за цей час у 2025 р. випала найменша кількість опадів – 94,9 мм, або 64% середньої багаторічної норми (мал. 5).

Мал. 5. Середня кількість опадів за січень–квітень, мм

Разом з тим, найбільша кількість опадів відмічалася в 2021 р. (197,7 мм). Дещо меншими, але більшими за нормативні значення, вони були також і впродовж 2022-2024 рр., що забезпечило досить високі показники врожайності більшості сортів пшениці та ячменю озимих – після кращих попередників на рівні 6,7-8,3 т/га.

Таким чином, погодні умови квітня є певним індикатором сприятливості погодних умов щодо забезпечення нормального стану посівів озимих зернових культур та формування продуктивності рослин. Особливо це стосується кількості опадів, які випадають у цей календарний термін: останніми роками відмічалася доволі чітка закономірність – достатня кількість опадів у цьому місяці (не менше кліматологічної норми) забезпечувала, як правило, достатньо гарний врожай озимини, а також ранніх ярих зернових культур. В цьому році метеорологічна ситуація дещо інакша – опадів випало лише 63% звичайної норми, що значною мірою ускладнюється також недостатніми запасами продуктивної вологи в ґрунті як на час весняної вегетації, так і впродовж фази виходу рослин у трубку, коли водоспоживання посівів надзвичайно зростає, а тому вірогідність отримати гарний врожай з кожним бездощовим днем поступово зменшується, хоча навіть за таких умов на завершення квітня озимі зернові культури залишаються в порівняно доброму стані і явних ознак дефіциту вологи в посівах поки що не відмічається, але чого слід очікувати на початку фази колосіння, коли врешті-решт буде остаточно визначено рівень цьогорічної врожайності озимини.

Проте, навіть знаючи не дуже втішні синоптичні прогнози на травень щодо кількості опадів, можна зробити обережне припущення – якщо впродовж останнього весняного місяця кількість атмосферної вологи складе близько середньої багаторічної норми, цьогорічна врожайність озимих зернових культур буде наближатися до минулорічних показників.

За матеріалами Національної академії аграрних наук України

https://www.apk-inform.com