Україна: погодні умови, стан сільськогосподарських культур та особливості збирання ранніх зернових у липні 2024 року – НААН

На більшості території України завершується збирання ранніх зернових культур, яке, з точки зору агрономії, переважно відбувалося за сприятливих погодних умов, незважаючи на тривалу спеку, яка фактично утримувалася з другої половини червня до завершення липня. Незначні локальні дощі, що відмічалися в деяких областях, не завадили процесу збирання врожаю, але в окремих випадках стали причиною розвитку хвороб колоса, що позначилося на якісних показниках зернової продукції. Але загалом кількість зібраного зерна і його якість, зокрема пшениці озимої, в поточному році знаходяться на доволі високому рівні, що гарантує продовольчу безпеку країни та надходження валютних коштів від продажу надлишкового зерна за кордон.

Цьогорічна аналітична інформація щодо урожайності і валових зборів озимих зернових культур, насамперед пшениці озимої, є далеко неоднозначною, що пояснюється, головним чином, великою часткою впливу погодних умов на формування зернової продуктивності – підвищеною температурою повітря та недостатньою кількістю опадів в основних зерносіючих регіонах. Проте, дослідження та спостереження дозволили зробити один цікавий висновок – у тих господарствах, де за вирощування пшениці озимої після непарових попередників, а це 95% посівних площ цієї культури, в якості допосівного добрива, крім фосфору і калію, вносилася рекомендована доза азоту (не менше 60–90 кг/га д.р.), там рівень урожайності майже не поступався минулорічним показникам, а якість зерна виявилася навіть кращою, чому також сприяли погодні умови. Поясненням цьому є потужний розвиток як первинної, так і вторинної кореневих систем у рослин, що стало наслідком відмінного забезпечення їх поживними речовинами в пізньоосінній і навіть в зимовий та ранньовесняний періоди, коли озимина за підвищеної температури повітря в цей час мала змогу вегетувати і нарощувати вегетативну масу та розвивати кореневу систему, яка за тривалої посушливої погоди забезпечила потребу рослин у воді з більш глибоких шарів ґрунту.

Разом з тим, меншою мірою постраждали від посухи посіви озимих зернових культур після кращих попередників (чорний пар, горох, ріпак), насамперед ті, де в процесі догляду за озиминою дотримувалися рекомендованих технологій вирощування. Зокрема, середній рівень врожайності пшениці озимої за таких умов залежно від сортового складу склав 5,9–8,1 т/га, після соняшнику та стерньових колосових попередників – 4,1–5,2 т/га. Найбільш високою продуктивністю характеризувалися сорти Фортеця, Дачнянка, Оранта одеська, Версія одеська, Вагома, Оптима одеська, Перемога одеська, Богдана, Вигадка, Мавка ІР та ін.

Впродовж цього літа доволі високі температурні показники було відзначено вже в другій половині червня, особливо в третій декаді першого літнього місяця, коли встановилася дуже тепла, без опадів погода. Так, впродовж цієї десятиденки середня температура повітря склала 21,6°С, що було на 0,7°С вище середньої багаторічної норми. В окремі дні повітря та поверхня ґрунту прогрівалися відповідно до 31,8 і 62,1°С, що значно прискорило дозрівання озимини, насамперед це стосується пізньостиглих сортів, переважна кількість яких представлена іноземною селекцією. Опади в цей час були відсутні. Середня відносна вологість повітря склала 58%, а по завершенні декади знижувалася до 30% і нижче, що свідчило про наявність повітряної та ґрунтової посухи.

Загалом, за червень місяць середня температура повітря становила 22,6°С і виявилася на 2,4°С вищою за кліматологічну норму (мал. 1).

Мал. 1. Середні значення гідротермічних показників у червні

Кількість опадів склала 44,2 мм, або 64% середньобагаторічних значень. Такий температурний режим впродовж даного календарного терміну за останні 10 років відмічався вперше, а більша кількість опадів за цей час спостерігалася в 2015, 2017 та 2021 роках.

Загалом, у поточному році за період активної весняно-літньої вегетації озимих зернових культур (квітень–червень) випало лише 91,4 мм опадів, що було на 69,6 мм менше в порівнянні з середньою багаторічною нормою. При цьому слід зауважити, що така незначна кількість опадів відмічалася вперше за останні 10 років спостережень (мал. 2).

Причому менша кількість опадів в порівнянні з середньою багаторічною нормою впродовж весняно-літньої вегетації озимих зернових культур відмічається вже три роки поспіль, що небезпідставно свідчить про значну вірогідність посилення аридності клімату в найближчій перспективі.

Мал. 2. Середня кількість опадів впродовж квітня–червня, мм

Надзвичайно спекотна, без опадів погода продовжувала утримуватися і в першій декаді липня. Середня за декаду температура повітря склала 26,2°С, що було на 4,7°С вище середньої багаторічної норми. Середньодобові температури повітря утримувалися на рівні 20,4–28,7°С. У світлий час доби максимальні значення температури повітря фіксувалися на рівні 35,8–36,3°С, а поверхня ґрунту прогрівалася до 63,0–67,2°С. В нічну пору температура повітря знижувалася до 14,2–14,8°С, а поверхня ґрунту охолоджувалася до 13,7–14,1°С.

Кількість опадів впродовж декади склала лише 0,1 мм, що становило 0,6% кліматологічної норми. Середня відносна вологість повітря склала тільки 44% і була на 17% нижчою в порівнянні з середньою багаторічною нормою. Мінімальні значення відносної вологості повітря фіксувалися на рівні 15-29% та утримувалися протягом 8 діб і перш за все свідчили про наявність надзвичайно жорсткої комплексної повітряно-ґрунтової посухи.

Таке поєднання гідротермічних показників – підвищена температура повітря та майже повна відсутність опадів – у першій декаді липня відмічалося знову ж таки вперше за останні 10 років (мал. 3).

Причому такі погодні умови в цей час реєструються все частіше, а тому не випадково за минулу п’ятирічку подібні прояви посушливих явищ спостерігалися в 2020, 2022 та 2023 рр.

Мал. 3. Середні значення гідротермічних показників у першій декаді липня

В другій декаді липня відбулося помітне посилення тривалої посухи – за повної відсутності опадів температурні показники дещо зросли, а відносна вологість повітря знизилася до критичних значень. Середня температура повітря за цей час склала 28,3°С, що було на 6,0°С вище середньої багаторічної норми (мал. 4).

Мал. 4. Середні значення гідротермічних показників у другій декаді липня

Середньодобові температури повітря знаходилися у межах 26,2–29,8°С. Максимальна температура повітря підвищувалася до 36,5–37,8°С, а мінімальна знижувалася до 15,4–15,9°С. Вдень поверхня ґрунту прогрівалася до 68,3–69,7°С, а вночі охолоджувалася до 16,7–17,3°С.

Опади впродовж декади на більшості території країни не випадали, тоді як середня багаторічна норма для даного календарного терміну становить 13 мм. Лише в окремих районах західних та північних областей пройшли локальні дощі різної інтенсивності, що на короткий час призупинило збирання зернових культур, але не мало негативного впливу на кількісні показники вирощеного врожаю.

За останні 10 років така жарка бездощова погода у другій декаді липня відмічалася також вперше, причому це мало комплексний характер і стосувалося не тільки температури повітря, але й кількості опадів, що відмічається надзвичайно рідко в такому поєднанні.

Середня відносна вологість повітря становила 45% при середній багаторічній нормі 62%. Також впродовж декади було зафіксовано 8 днів з мінімальною відносною вологістю повітря – 30% і менше.

В третій декаді липня після спекотної погоди відбулося відчутне похолодання, місцями пройшли невеликі дощі, що загалом суттєво не вплинуло на вологозабезпеченість ґрунту. Середньодобові температури повітря знаходилися в межах 19,3–25,6°С. Вдень значення температурних показників повітря та поверхні ґрунту зростали відповідно до 32,9 і 65,1°С, а вночі знижувалася до 13,8 і 12,8°С. Середня за декаду температура повітря склала 22,9°С, що було на 0,2°С нижче кліматологічної норми.

Кількість опадів в результаті короткочасних дощів, які мали локальний характер, становила близько 2,5 мм. Середня відносна вологість повітря склала 52% і виявилася на 5% меншою в порівнянні з середньою багаторічною нормою. Крім цього, впродовж 5 днів мінімальна вологість повітря була нижчою за 30%, що свідчило про наявність атмосферної та ґрунтової посухи, тривалість якої на завершення третьої декади липня вже складала близько 40 діб.

Загалом, середня температура повітря за липень склала 25,8°С, що було на 3,5°С вище середніх багаторічних значень (мал. 5).

Мал. 5. Середні значення гідротермічних показників у липні

Кількість опадів за місяць виявилася вкрай невеликою і становила лише 2,6 мм, або 5,4% визначеної норми для даного календарного терміну.

За останні 10 років таке поєднання надзвичайно високої температури повітря та малої кількості опадів у липні відмічалося вперше, що в черговий раз свідчить про невідворотність та посилення процесів глобального потепління не тільки у світовому масштабі, але й на прикладі існуючих еколого-географічних зон і навіть адміністративних областей та окремих регіонів.

Агробіологічне обстеження посівів кукурудзи показало, що залежно від строку сівби та біологічних особливостей гібридів різних груп стиглості, продовжуються найважливіші етапи органогенезу: за раннього строку сівби у ранньостиглих гібридів відмічена воскова стиглість, а пізнього строку сівби у середньопізніх гібридів – молочна стиглість зерна. Зазначимо, що внаслідок високих температур та тривалої відсутності опадів під час процесів цвітіння і запилення на качанах кукурудзи та корзинках соняшнику спостерігається часткова череззерниця. У рослин гібридів кукурудзи й соняшнику відмічене фізіологічно обумовлене усихання листків нижнього ярусу, спостерігається відтік пластичних речовин з листових пластинок у генеративні органи рослин, де вже накопичено близько 65–80% сухої речовини. В цілому, стан кукурудзи та соняшнику на більшості площ можна охарактеризувати як добрий і лише на окремих площах – задовільний.

Відомо, що збирання врожаю – це один з найбільш відповідальних періодів польових робіт, а тому зниження втрат зерна при його проведенні є суттєвим резервом збільшення валових зборів зернової продукції як пшениці озимої, так і інших озимих та ярих зернових культур.

Вважається, що при недотриманні технологічних вимог з різних причин у господарствах величина втрат зерна може сягати до 10% і більше. При затримці, наприклад, з початком збирання врожаю на 10-12 діб недобір зерна, особливо за несприятливих погодних умов, досягає 15-20%, а в окремих випадках (вилягання посівів, тривалий дощовий період) – до 60%.

Як правило, втрати урожаю зерна розділяють на механічні, фізіологічні, а також на ті, які пов’язані з роботою збиральних комбайнів, транспортуванням і доробкою зерна на токах. Механічні втрати є наслідком осипання зерна та ламкості колосу. Їх величина залежить від біологічних особливостей сортів, строків збирання і погодних умов у передзбиральний та збиральний періоди. Механічні втрати починають проявлятися відразу після дозрівання зерна, коли воно втрачає зв’язок з материнською рослиною, і починають зростати по мірі запізнення зі збиранням.

Фізіологічні втрати пов’язані з фізіолого-біохімічними процесами, які відбуваються в зерні після настання його повної стиглості. За сухої погоди ці процеси знаходяться в пригніченому стані і не призводять до суттєвих втрат маси сухої речовини зерна. У вологу і відносно прохолодну погоду зерно зволожується, в ньому зростає інтенсивність процесів, які призводять до втрат накопичених пластичних речовин. В окремих випадках маса сухої речовини зерна може знижуватися на 10-20% у порівнянні з тією, яка була в період досягнення зерном фази повної стиглості.

Слід пам’ятати, що вологе і засмічене зерно інтенсивно дихає, втрачає вуглеводи, відбувається його самозігрівання в буртах. В такому зерні проходять процеси розпаду білків, внаслідок чого знижується вміст клейковини. В сухому і чистому зерні, навпаки, переважають процеси синтезу, тому в період післязбирального дозрівання якість його помітно підвищується.

В зв’язку з цим оптимізація технологічного збирання врожаю повинна передбачати біологічні і морфологічні особливості сортів пшениці озимої, їх рівень врожайності, швидкість та рівномірність достигання зерна, фізико-механічні властивості збиральної маси.

Отже, чим запам’ятається минулий місяць для аграріїв? Звичайно, неймовірно спекотною, жаркою та сухою погодою. За багаторічними спостереженнями такої високої температури повітря у липні не відмічалося жодного разу за весь час регулярних метеорологічних спостережень. З одного боку це насторожує, оскільки виникає питання а що буде далі, якою буде погода в подальшому? З іншого боку – перші підсумки проведеної роботи, принаймні при збиранні озимини, говорять про те, що і за таких складних метеорологічних явищ, вітчизняні аграрії здатні протистояти несприятливим умовам та забезпечувати очікуваний результат. Тільки дотримання технологічних вимог та існуючих рекомендації за вирощування пшениці озимої та інших основних сільськогосподарських культур дасть змогу зерновиробникам успішно адаптуватися до кліматичних змін і досягати бажаних успіхів у нелегкій агрономічній праці. Тим більше, що, за прогнозами кліматологів, враховуючи загальновизнане глобальне потепління, кількість спекотних днів зростатиме й надалі. Не менше буде й інших небезпечних метеорологічних явищ, негативну дію яких ми достатньо відчули вже в цьому вегетативному році при вирощуванні не тільки озимих, але й ярих культур, які є не менш важливими в структурі виробництва.

За матеріалами Національної академії аграрних наук України

https://www.apk-inform.com