Україна: погодні умови, особливості сівби та стан сільськогосподарських культур у вересні 2024 року – НААН України

Тривала відсутність продуктивних опадів у літньо-осінній період не є рідкістю для більшої частини України. Особливо це стосується зони Степу, де лише впродовж останніх тридцяти років це явище відмічалося в 1994, 1998, 2001, 2003, 2008, 2011, 2015, 2020 рр., коли продуктивних опадів не спостерігалося від 52 до 137 діб. Тобто доволі жорстка посуха спостерігається раз на 3–5 років, причому майже щорічно аграрії є свідками чітко вираженої посушливої погоди в допосівний період, коли навіть у подальшому після чорного пару з настанням ранніх і оптимальних строків сівби не завжди вдається отримати своєчасні сходи пшениці озимої. Так, наприклад, у серпні 2009, 2010, 2011, 2013, 2016, 2017, 2018 та 2020 рр. кількість опадів становила відповідно 8,6; 5,7; 20,7; 11,0; 11,1; 0,7 та 15,3 мм за середньої багаторічної норми 41 мм.

Не стали винятком серпень та вересень поточного року, впродовж яких утримувався підвищений температурний режим та відмічалася надзвичайно мала кількість опадів.

Завершення календарного літа відбувалося в умовах аномально теплої і сухої погоди. Так, у третій декаді серпня середня температура повітря становила 26,6°С, що було на 6,4°С вище середньої багаторічної норми. Середня кількість опадів становила лише 0,4 мм, або 2,5% нормативних значень для даного календарного терміну. Загалом погодні умови серпня за гідротермічними показниками видалися доволі складними, оскільки тривала відсутність продуктивних опадів і порівняно високі температури повітря передусім сприяли утриманню комплексної атмосферної та ґрунтової посухи, яка негативно вплинула на збереження і накопичення вологи в ґрунті. Так, середня температура повітря в серпні становила 23,7°С, що виявилося на 2,0°С вище середніх багаторічних значень (мал. 1).

Мал. 1. Середні значення гідротермічних показників у серпні

Кількість опадів була вкрай незадовільною (0,7 мм) і була на 40,3 мм меншою за середню багаторічну норму. Середня відносна вологість повітря становила лише 44%, що на 15% поступалося нормативним значенням, а суховійні вітри досягали швидкості 13–15 м/с. Крім цього, впродовж місяця відмічалося 26 днів з відносною вологістю повітря нижче 30%, що вказувало насамперед на наявність атмосферної посухи. При цьому слід зазначити, що аналогічні і навіть за окремими показниками більш жорсткі погодні умови в серпні відмічалися у 2017 та 2018 роках.

Загалом за літній період 2024 р. середня температура повітря становила 24,0°С, що було на 2,6°С вище середніх багаторічних значень. За цей час випало лише 47,5 мм опадів, або 30% кліматологічної норми, що за останні 10 років відмічалося вперше і свідчило про надзвичайну посушливість погодних умов цьогорічного календарного літа.

Протягом вересня, коли в багатьох зерносіючих господарствах проводилася сівба озимих зернових культур, продовжувала утримуватися надзвичайно тепла, часом спекотна, з незначними опадами погода. Більша частина першої декади відрізнялася високою температурою повітря та низькою відносною вологістю повітря, що не сприяло збереженню вологи в ґрунті, основного чинника, який забезпечує своєчасну та рівномірну появу сходів озимини. Середня температура повітря становила 22,2°С, що виявилося на 4,4°С вище середньої багаторічної норми (мал. 2).

Мал. 2. Середні значення гідротермічних показників у першій декаді вересня

В окремі дні максимальні значення температури повітря і поверхні ґрунту підвищувалися відповідно до 33,7–34,3 та 52,7–54,6°С. В нічний час температура повітря знижувалася до 12,5–13,4°С, а поверхня ґрунту охолоджувалася до 9,2–10,7°С. Опади відмічалися в останні дні декади і становили в середньому 14,7 мм, що дало змогу промочити ґрунт на глибину 6–8 см, але загалом не покращили його вологозабезпеченість, створивши насамперед провокативні умови для швидкого проростання насіння, яке висівалося в ранні строки з неглибоким загортанням його в ґрунт, що загалом є хибною практикою й іноді призводить до небажаних наслідків за відсутності достатньої кількості вологи в подальшому. Разом з тим за підвищеної температури повітря і особливо сильних вітрів наявна волога у верхніх шарах ґрунту за відсутності дощів у подальшому була майже втрачена в процесі випаровування в наступні 3–4 доби.

Середня відносна вологість повітря видалася надзвичайно низькою і становила 37%, що на 24% було менше середньої багаторічної норми. Крім цього, впродовж декади мінімальні значення цього показника знижувалися до 16–18% і впродовж 8 днів звітного періоду утримувалися на позначці нижче 30%, що засвідчувало наявність атмосферної та ґрунтової посухи.

За останні 10 років перша декада вересня видалася доволі спекотною та посушливою, що насамперед впливало на значення середньої відносної вологості повітря. Проте тепліше протягом даного календарного терміну було у 2018 та 2020 рр., більша кількість опадів за цей час відмічалася у 2017 та 2018 рр,, а дещо вищі значення відносної вологості повітря спостерігалися лише у 2020 році.

Зрозуміло, що такий жорсткий гідротермічний режим упродовж достатньо тривалого часу негативно вплинув на запаси продуктивної вологи в ґрунті. На початку вересня, коли в окремих господарствах навіть степової зони було розпочато сівбу озимих зернових культур, кількість агрономічно цінної вологи в ґрунті навіть на посівах після кращих попередників залишалася на дуже низькому рівні, що не забезпечувало появу своєчасних сходів. В орному шарі ґрунту (0–20 см) на полях після гороху та соняшнику вона була повністю відсутня, а в метровому горизонті її запаси залежно від попередника становили відповідно 25 і 13 мм, що було значно нижче середньої багаторічної норми (мал. 3).

Мал. 3. 3апаси продуктивної вологи в ґрунті (мм) на час настання ранніх строків сівби пшениці озимої

Разом з тим наукові дослідження та виробнича практика свідчать про те, що за сівби пшениці озимої після соняшнику, останніми роками найбільш поширеного попередника для цієї культури, відсутність достатньої кількості вологи для проростання насіння дозволяє йому порівняно довгий час знаходитися в посівному шарі ґрунту без значної втрати польової схожості та в подальшому не впливає на формування зернової продуктивності. Певною мірою це може стосуватися й інших непарових попередників, якщо якісно проводити протруєння насіннєвого матеріалу відповідними препаратами. Проте за ранньої сівби, як зазначалося, найбільш небезпечною є провокативна волога після короткочасних помірних дощів, яка дозволяє насінню прорости, а при її відсутності в подальшому, на тлі високих температурних показників, спричинити значне зрідження посівів. У зв’язку з цим рання сівба озимих зернових культур, зокрема пшениці озимої, є доволі ризикованою і в окремих випадках, наприклад за безпідставно мілкого загортання насіння в ґрунт, може призвести до небажаних результатів.

Водночас слід нагадати, що серед технологічних заходів, які можуть поліпшити інтенсивність появи сходів озимини, є прикочування посівів котками для покращення контакту насіння з ґрунтом та пришвидшення доступу до нього вологи з нижніх горизонтів.

У другій декаді вересня продовжувала утримуватися дуже тепла, як для цієї пори року, з незначними опадами погода. Середньодобові температури повітря знаходилися на рівні 18,4–24,3°С. У світлий час доби температура повітря підвищувалася до 31,5°С, а поверхня ґрунту прогрівалася до 51,2°С. Вночі повітря охолоджувалося до 4,4°С, а поверхня ґрунту – до 2,3°С. Середня температура повітря становила 21,1°С, що було на 4,9°С вище середньої багаторічної норми (мал. 4).

Мал. 4. Середні значення гідротермічних показників у другій декаді вересня

Загальна кількість опадів за декаду виявилася незначною і в середньому становила 4,4 мм, або 44% кліматологічної норми. Середня відносна вологість повітря становила 41%, що було на 21% менше за середні багаторічні значення. Впродовж декади відмічалося 7 днів з мінімальною вологістю повітря 30% і менше, що перш за все зумовлювало витрату залишків продуктивної вологи з більш глибоких шарів ґрунту.

Проте, варто зазначити, в окремих областях південної та західної частини країни пройшли хоча й порівняно короткочасні, але доволі інтенсивні дощі, які сприяли поповненню вологою ґрунту, що зі свого боку давало змогу провести сівбу озимини та отримати дружні сходи.

Разом з тим за останні 10 років протягом другої декади вересня тепліше було у 2017 р., менше опадів випадало у 2017, 2019 та 2020 рр., а така середня відносна вологість повітря відмічалася вперше.

Незважаючи на доволі складний гідротермічний режим упродовж першої половини вересня, в більшості господарств у другій декаді активізувалася сівба пшениці озимої, що було цілком виправдано з огляду на рівень зволоженості верхнього шару ґрунту, а точніше, за повної відсутності необхідної для проростання насіння вологи в орному шарі ґрунту практично після всіх попередників, а також на далекоглядні синоптичні прогнози, які обіцяли дощову погоду в другій половині жовтня, принаймні це стосується західних та північних областей. Саме сівба пшениці озимої в оптимальні строки (15–30 вересня) за гарного вологозабезпечення ґрунту, як правило, дозволяє рослинам розпочати зимівлю в оптимальному стані, успішно перезимувати і забезпечити найбільш вагомий урожай зерна. Не випадково останніми роками сівба озимини в такі календарні строки навіть за наявних посушливих умов серпня–вересня дозволяла отримати сходи в другій половині жовтня – на початку листопада з найменшими втратами і фактично не мала негативного впливу на подальший ріст та розвиток рослин.

Проведене обстеження посівів пшениці озимої ранніх строків сівби в кінці другої декади вересня показало, що лише на полях після кращих попередників було отримано поодинокі сходи рослин, після непарових попередників відмічалася їх повна відсутність, що є цілком зрозумілим на тлі значного дефіциту продуктивної вологи в метровому горизонті ґрунту.

Погодні умови третьої декади вересня характеризувалися підвищеним температурним режимом, відсутністю опадів, низькими значеннями відносної вологості повітря та вітрами різної інтенсивності, що загалом не сприяло ні своєчасній появі сходів озимих зернових культур, ні ростовим процесам рослин, які утворили зріджені сходи (лише на окремих полях повні сходи) і відчували гостру нестачу вологи. Середньодобові температури повітря знаходилися на рівні 17,1–20,4°С. Вдень повітря та поверхня ґрунту прогрівалися відповідно до 28,2 та 48,7°С, а в нічний час охолоджувалися до 6,7 і 5,7°С. Опади впродовж декади не випадали. Середня відносна вологість повітря становила 44%, а її мінімальні значення впродовж 6 днів були меншими за 30%, що свідчило про подальше утримання надзвичайно потужної за своєю інтенсивністю комплексної посухи.

Визначення запасів продуктивної вологи в ґрунті на час настання оптимальних строків сівби озимих зернових культур показало, що її кількість за неповних три тижні, починаючи від часу останнього аналізу, ще більше зменшилася після всіх попередників. Так, на полях озимини після гороху та соняшнику в шарі ґрунту 0–50 см вона була повністю відсутня, а в метровому горизонті її кількість становила лише 11 та 2 мм відповідно (мал. 5).

Мал. 5. 3апаси продуктивної вологи в ґрунті (мм) на час настання оптимальних строків сівби пшениці озимої

Загалом погодні умови вересня майже у всіх регіонах країни внаслідок тривалої і жорсткої посухи видалися несприятливими для отримання своєчасних і дружних сходів озимини. Так, середня температура повітря за місяць становила 20,7°С і була на 4,7°С вищою за середню багаторічну норму та в цей календарний термін відмічалася вперше за останні 10 років (мал. 6).

Мал. 6. Середні значення гідротермічних показників у вересні

Кількість опадів становила 19,1 мм, або 49% кліматологічної норми. Менше опадів у цей час за аналогічних умов спостерігалося лише у 2015 та 2020 роках. Середня відносна вологість повітря знаходилася на рівні 52%, що було на 11% менше середніх багаторічних значень. Упродовж минулого десятиліття дещо менші значення даного показника відмічалися тільки у 2020 році. Проте такий тривалий період (21 день) з відносною вологістю повітря менше 30% протягом вересня за цей час спостерігався вперше.

Проведене агробіологічне обстеження посівів кукурудзи та соняшнику показало, що залежно від строку сівби, технології вирощування та біологічних особливостей гібридів різних груп стиглості рослини знаходяться у фазі збиральної стиглості. В цілому стан посівів кукурудзи і соняшнику переважно задовільний. Нині, беручи до уваги сприятливі погодні умови, триває активна фаза збиральних робіт згаданих культур.

Таким чином, після завершення вересня поки що зарано говорити про результати цьогорічної посівної кампанії, перспективи успішної зимівлі та вірогідність отримання вагомого врожаю в наступному році. Але за умови продовження осінньої посухи зерновиробників, безумовно, можуть очікувати суттєві матеріальні втрати в подальшому, які важко буде компенсувати отриманою продукцією. Проте, як показує практика останніх років, за порівняно сприятливої зими, якими б складними не були погодні умови осіннього періоду та весняно-літньої вегетації, вітчизняні сорти озимих зернових культур, зокрема пшениці озимої, які мають високий адаптивний потенціал, здатні забезпечити відмінні результати як за тривалої посухи, так і за надмірної вологозабезпеченості.

https://www.apk-inform.com