Україна: погодні умови та стан сільськогосподарських культур в Україні у лютому 2024 року

По завершенні осіннього періоду завжди цікаво спостерігати за публікаціями та виступами вчених-кліматологів, спеціалістів-метеорологів і навіть народних синоптиків, які дають прогнози щодо майбутньої зими, якою буде погода та на що очікувати в подальшому. Насамперед часто пророкують сильні морози, нерідко потужні заметілі, інші аномально небезпечні метеорологічні явища, які здатні спричинити значні проблеми у життєзабезпеченні суспільства, які мають негативно позначитися на аграрному виробництві, перш за все внаслідок можливого ушкодження і загибелі озимини. Зрозуміло, що такі передбачення гідротермічного режиму іноді частково справджуються, але переважно мають регіональний і короткостроковий характер, а тому суттєво не впливають на загальний стан посівів озимих культур та зернову продуктивність рослин. Принаймні, так відбувається останніми роками, коли зими стають все теплішими, а їх тривалість у звичайному розумінні холодного періоду обмежується порівняно незначним проміжком часу.

В поточному році прогнози щодо перебігу погодних умов впродовж вже минулої календарної зими виявилися доволі достовірними – загалом вона виявилася дуже теплою зі значною кількістю атмосферних опадів у вигляді дощу та снігу. В зв’язку з цим можна передбачити, що високими температурними показниками буде відрізнятися і весняно-літній період, але чи буде він сприятливим для озимих зернових культур? Адже вважається, що негативний вплив процесів глобального потепління на виробництво сільськогосподарської продукції в більшості випадків перевищує його позитивний ефект. В багатьох країнах аграрна галузь вже сьогодні відчуває дефіцит адаптації до теперішнього клімату і потребує підвищення здатності пристосування до майбутніх кліматичних умов, які з року в рік стають більш несподіваними і навіть жорсткими.

Разом з тим, цьогорічний зимовий період для озимих зернових культур виявився достатньо сприятливим. Це стосується як температурного режиму, так і рівня вологозабезпеченості посівів. Нетривалий холодний період та короткочасний сніговий покрив, хоча в окремих областях місцями значний, дали змогу рослинам, які в своїй більшості по завершенні осінньої вегетації знаходилися в доброму та задовільному стані, успішно перезимувати. Особливо придатним для перезимівлі виявився лютий, який відрізнявся підвищеними температурними показниками, помірною кількістю опадів та відновленням, хоча і незначних але помітних, процесів життєдіяльності у рослин, що проявлялося передусім у відростанні листкового апарату та вузлових корінців.

В першій декаді лютого спостерігалася дуже тепла, як для цієї пори року, з доволі значними опадами, погода. Середньодобові температури повітря знаходилися у межах від -0,2 до +7,7°С. В світлий час доби максимальна температура повітря підвищувалася до 11,3°С, а поверхня ґрунту (місцями снігу) прогрівалася до 13,8°С. На початку даного календарного терміну в нічний час повітря та поверхня снігу охолоджувалися відповідно до -1,8 та -2,4°С. Середня температура повітря за декаду склала 2,2°С тепла, що було на 6,2°С вище середньої багаторічної норми.

Загальна кількість опадів переважно у вигляді дощу, які відмічалися майже щодня, становила 30,8 мм, або 280% кліматологічної норми. Незначний сніговий покрив відмічався на початку декади і не перевищував висоти 1–2 см. Промерзання ґрунту становило 1–3 см, а на завершення звітного періоду було повністю відсутнє, що сприяло проникненню та накопиченню атмосферної вологи у ґрунті. Його мінімальна температура на глибині залягання вузлів кущіння рослин пшениці озимої (3 см) під час найбільшого похолодання знижувалась лише до -0,3 – -1,0°С і була значно вищою за розрахункову критичну температуру вимерзання озимих зернових культур, яка становила залежно від стану посівів 11,5–15,3°С морозу.

До речі, за останні шість років протягом першої декади лютого температура повітря виявилася найвищою, а більша кількість опадів у цей час відмічалася лише в 2020 р. (мал. 1).

Мал. 1. Середні значення гідротермічних показників впродовж першої декади лютого

Вміст загальних вуглеводів у вузлах кущення рослин пшениці озимої знаходився у межах від 25,4 до 28,1% і був близьким до оптимальних значень.

Загалом, погодні умови першої декади лютого виявилися достатньо сприятливими для озимих зернових культур – підвищений температурний режим і значна кількість опадів зумовили незначну активізацію ростових процесів у рослин (відмічалося відростання листкових пластинок) та дали змогу збільшити запаси вологи у ґрунті.

Протягом другої декади лютого продовжувала утримуватися порівняно тепла, але мінлива за температурним режимом, з незначною кількістю опадів погода. Якщо в першій половині звітного періоду середньодобові температури повітря зростали до 6,8 – 9,9°С, то в другій – знижувалися до -2,0 – -2,6°С. В окремі дні максимальна температура повітря підвищувалася до +13,8°С, а в нічний час знижувалася до -6,7°С. Разом з тим, поверхня ґрунту прогрівалася та охолоджувалася до +17,7 і -6,8°С відповідно. Середня температура повітря за декаду склала 2,8°С, що було на 5,8°С вище середньої багаторічної норми. Кількість опадів, переважно у вигляді дощу та мокрого снігу, становила 6,1 мм, або 47% кліматологічної норми (мал. 2).

Мал. 2. Середні значення гідротермічних показників впродовж другої декади лютого

За останні шість років така висока температура повітря впродовж даного календарного терміну спостерігалася вперше, а більша кількість опадів відмічалася в 2020 та 2023 рр.

В першій половині декади у рослин озимих зернових культур відмічалася порівняно незначна активізація ростових процесів – відростання листкових пластинок та вузлових корінців. З настанням похолодання промерзання ґрунту не перевищувало 4–5 см, а його температура на глибині залягання вузлів кущіння рослин пшениці озимої не була нижчою за -0,2 – -0,4°С, що не мало негативного впливу на життєздатність озимини.

Визначення запасів продуктивної вологи в ґрунті, яке проводилося в середині другої декади, показало, що під пшеницею озимою в метровому шарі знаходилося залежно від попередників 182–196 мм (мал. 3).

Мал. 3. Запаси продуктивної вологи в ґрунті під посівами пшениці озимої після непарових попередників, мм

Порівнюючи із запасами вологи, які відмічалися на час завершення осінньої вегетації, її кількість за більшу частину зимового періоду збільшилася під озиминою на 20–90% і перевищувала середню багаторічну норму на 12–21%.

Враховуючи погодні умови, в багатьох господарствах розпочали підживлення озимих зернових культур азотом по мерзлоталому ґрунту. В першу чергу увага приділялася посівам озимини, яка вирощувалася після непарових попередників, зокрема після соняшнику, де рослини розпочали зимівлю за недостатнього розвитку – знаходилися на початку фази кущіння або налічували не більше 2 пагонів. Також за сприятливої погоди відбувалося і боронування посівів, де рослини утворили достатньо потужну надземну масу, яке часто поєднувалося з попереднім внесенням азоту поверхневим способом.

Впродовж третьої декади лютого утримувалася загалом тепла, з незначними вранішніми заморозками, без опадів погода, що давало змогу проводити необхідні технологічні заходи по догляду за озимими зерновими культурами.

Середньодобові температури повітря протягом звітного періоду утримувалися в межах від 0,6°С морозу до 4,0°С тепла. Вдень повітря та поверхня ґрунту прогрівалися до 10,9 та 17,0°С, а вночі охолоджувалися відповідно до -3,9 і -4,1°С.

Середня температура повітря за декаду склала 2,2°С, що було на 3,7°С вище кліматологічної норми. Опади, за середньої багаторічної норми 8 мм, практично не спостерігалися, лише в окремих регіонах відмічалася їх незначна кількість (мал. 4).

Мал. 4. Середні значення гідротермічних показників впродовж третьої декади лютого

В результаті цього відбулося незначне висихання верхнього шару ґрунту (3–5 см), що дозволяло проводити боронування посівів озимини та інші технологічні прийоми. Водночас сумарні ґрунтові вологозапаси на завершення лютого залишалися доволі значними.

Протягом останніх шести років подібний температурний режим впродовж третьої декади лютого відмічався не раз, більш тепліше в цей час було в 2020 та в 2022 рр. Відсутність опадів протягом даного календарного терміну зафіксовано вперше.

Протягом декади максимальні значення глибини промерзання ґрунту сягали 4–6 см. Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузлів кущіння рослин пшениці озимої не була нижчою за -0,4 – -0,6°С, що було значно вище розрахункової критичної температури вимерзання рослин, яка на завершення декади становила -10,8 – -14,3°С.

Загалом, погодні умови декади, як і двох попередніх, були достатньо сприятливими для перезимівлі озимих зернових культур. Небезпечних метеорологічних явищ, які б суттєво погіршили стан озимини, не спостерігалося.

У цілому, лютий характеризувався підвищеною температурою повітря та достатньою кількістю опадів. Середня температура повітря за цей відтинок часу склала 2,4°С, що було на 5,3°С вище середніх багаторічних значень. Кількість опадів становила 36,9 мм, або 115% середньої багаторічної норми (мал. 5).

Мал. 5. Середні значення гідротермічних показників впродовж лютого

За останні шість років останній зимовий місяць поточного року виявився найтеплішим, причому позитивний температурний режим утримувався впродовж трьох декад поспіль. Разом з тим, більша кількість опадів протягом лютого відмічалася в 2020 та 2023 роках.

Підсумовуючи погодні умови календарної зими 2023/24 вегетаційного року (в. р.), слід зазначити, що вони були загалом сприятливими для озимини, якщо брати до уваги температурні показники та кількість опадів. Оскільки життєздатність озимих зернових культур впродовж зимового періоду визначається насамперед температурами повітря і ґрунту на глибині залягання вузлів кущіння рослин, доречним є проведення певного аналізу температурних показників, які відмічалися в цей час. Так, у середньому за грудень – лютий середня температура повітря склала 0,6°С тепла, що виявилося на 3,4°С вище середньої багаторічної норми. За останні шість років більш теплою впродовж цього часу була погода лише в 2019/20 в. р., коли метеорологічна зима виявилася надзвичайно короткою (мал. 6).

Мал. 6. Середні значення температури повітря і ґрунту впродовж календарної зими (грудень–лютий), °С

Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння пшениці озимої в найхолодніші дні знижувалася до -4,0°С, що було значно вище розрахункової критичної температури вимерзання рослин, яка, навіть для найменш розвинених із них, у найбільш холодний період становила 13,4–15,3°С морозу. До речі, за минулий шестирічний період це найвища температура ґрунту, яка спостерігалася взимку в зоні розміщення вузлів кущення рослин озимини. Близькою до неї така температура ґрунту відмічалася лише протягом зимового періоду 2018/19 вегетаційного року.

Таким чином, стан посівів озимих зернових культур по завершенні календарної зими є порівняно добрим та задовільним. Раннє відновлення ростових процесів у рослин навіть на фоні незначних позитивних температур повітря, що відмічалося впродовж лютого, а також достатні запаси продуктивної вологи в ґрунті, дозволяють зробити доволі обнадійливі прогнози щодо майбутнього рівня врожайності насамперед пшениці озимої, який у більшості господарств не поступатиметься минулорічним показникам.

За матеріалами Національної академії аграрних наук України

https://www.apk-inform.com