Україна: погодні умови та стан сільськогосподарських культур у жовтні 2022 року - НААН України

Ще рік тому аграрії нашої країни не могли навіть подумати і уявити, якою буде непередбачуваною та складною сівба озимих зернових культур восени 2022 року. Хоча і в минулому році, слід згадати, посіви після соняшнику викликали значне занепокоєння, оскільки в результаті посушливих умов повні сходи, наприклад, пшениці озимої було одержано наприкінці листопада – на початку грудня, що ставило під загрозу вимерзання рослин впродовж зимівлі, а також їх можливе ушкодження і навіть загибель після відновлення вегетації в разі стрімкого наростання температурних показників у першій половині весняно-літньої вегетації. На щастя, цього не сталося – порівняно тепла зима та поступове підвищення температури повітря за нормального вологозабезпечення ґрунту дозволили недостатньо розвиненим рослинам успішно перезимувати та накопичити доволі потужну вегетативну масу, що дало змогу одержати урожайність зерна, яка в більшості випадків відповідала середнім багаторічним показникам.

В поточному році не менш складна проблема постала із вчасною сівбою та одержанням дружних сходів озимих зернових культур. Точніше, цілий комплекс несприятливих факторів, які не дозволили успішно, в короткі строки провести сівбу озимини, що безумовно негативно позначиться не тільки на її врожайності, але й на валових зборах зернової продукції в наступному році.

Відсутність гарних і рекомендованих попередників для пшениці озимої в більшості зерносіючих господарств, затримка з достиганням соняшнику (пізні строки сівби, пізньостиглі гібриди та сорти, знижений температурний режим, підвищена кількість опадів у ранньоосінній період тощо), після якого засівається переважна частина посівних площ основної зернової культури, а також тривалі дощі впродовж вересня-жовтня, які стримують збирання і підготовку ґрунту після нього, та відсутність достатньої кількості добрив і зрозумілої цінової політики на зерно зумовлюють проведення сівби озимини зерновиробниками в незвично пізні строки або ж ведуть до скорочування її посівні площі, що пояснюється не тільки наведеними чинниками, але й військовими діями, які тривають на значній території країни. Тим більше, що за надмірно пізньої сівби суттєво зростає ризик вимерзання рослин, як це буває в окремі роки. Знову згадується осінь 2002 р., коли спостерігалася подібна ситуація з погодними умовами, пізньою сівбою та слабко розвиненими рослинами на початку зимового періоду. Залишається тільки сподіватися, що, як і в минулому році, зима буде сприятливою, весна тривалою та дощовою, а озимина в доволі «комфортних» умовах зможе пройти відповідний розвиток та сформувати пристойну врожайність, що, звичайно, буде залежати не тільки від погодних умов, але й від економічного потенціалу господарств та професіоналізму спеціалістів, які будуть організовувати та забезпечувати догляд за посівами впродовж весняно-літньої вегетації 2023 року.

Разом з тим, погодні умови останніх днів вересня та більшої частини жовтня були достатньо сприятливими для росту і розвитку рослин озимих зернових культур, сівбу яких вдалося провести після окремих попередників (чорний пар, горох, ріпак, ранньостиглий соняшник тощо) в ранні та оптимальні строки. Так, у третій декаді вересня середня температура повітря склала 13,3°С, що було на 0,7°С нижче середніх багаторічних значень. Кількість опадів становила 23,4 мм, або 146% кліматологічної норми. Протягом декади в світлий час доби повітря та поверхня ґрунту прогрівалися відповідно до 21,6 і 34,3°С, а в нічний час охолоджувалися до 3,8 та 0,2°С. Середня відносна вологість повітря була аналогічною до минулорічної і становила 79%, що на 14% було більше за середні багаторічні показники.

Загалом, середня за вересень температура повітря склала 14,5°С, що виявилося на 1,5°С нижче кліматологічної норми (рис. 1). Середня кількість опадів за місяць становила 52,8 мм при середній багаторічній нормі 39 мм. Показники середньої відносної вологості повітря знаходилися на рівні 71%, що було на 8% більше нормативних значень. Звичайно, така кількість опадів, незважаючи на понижений температурний режим, виявилася достатньою для отримання сходів та нормального розвитку рослин впродовж більшої частини першого осіннього місяця.

До речі, за останні 8 років у вересні така доволі прохолодна погода відзначалася лише вдруге (нижча температура повітря була у вересні 2021 р. – 13,7°С), а кількість опадів – вперше, що є надзвичайно позитивним явищем, принаймні, для південних, центральних та східних областей країни, де зосереджено найбільші посівні площі озимих зернових культур.

Проведене обстеження посівів озимих зернових культур останніми днями місяця показало, що після систематичних дощів, які в тій чи іншій мірі відмічалися впродовж всього вересня, посіви ранніх та оптимальних строків знаходилися в доволі гарному стані. В деяких господарствах навіть виникало занепокоєння щодо можливого подальшого переростання посівів пшениці озимої, яка висівалася з різних причин в порівняно ранні строки після кращих попередників. Особливо це стосувалося пшениці озимої після чорного пару, гороху та ріпаку, де рослини висотою від 12 до 16 см досягли фази кущіння. Дещо гірший фізіологічний стан рослин озимої відмічався на посівах після ранньостиглого соняшнику, де пшениця озима залежно від строку сівби утворила 2–3 листки, в кращому випадку знаходилася на початку фази кущіння.

В першій декаді жовтня спостерігалася порівняно тепла з доволі значною кількістю опадів погода, що сприяло проростанню насіння, росту та розвитку рослин озимих зернових культур. Середньодобові температури повітря складали 10,3–18,2°С тепла. В окремі дні максимальна температура повітря підвищувалася до 24,0°С, а мінімальна знижувалася до 6,4°С. Вдень поверхня ґрунту прогрівалася до 34,4°С, а вночі охолоджувалася до 3,9°С. Середня температура повітря за декаду склала 13,3°С, що було на 1,5°С вище середньої багаторічної норми (рис. 2). Такий температурний режим впродовж першої декади жовтня за останні 8 років відмічався не вперше. Тепліше в цей час було в 2016 (14,0°С) та 2020 (15,8°С) рр.

Загальна кількість опадів за даний календарний проміжок часу склала 21,8 мм, що було на 9,8 мм більше середньої багаторічної норми. Середня відносна вологість повітря становила 77%, а в окремі дні знижувалася до 33%.

В результаті дощів, які спостерігалися в кінці вересня та в першій декаді жовтня, запаси продуктивної вологи в ґрунті під посівами озимих зернових культур значно поліпшилися, зокрема, під озиминою після соняшнику, де основна її локалізація навіть після попередніх опадів знаходилася на більшості посівних площ переважно у верхніх горизонтах.

В другій декаді, як і в першій, продовжувала утримуватися помірна за температурним режимом з доволі значними опадами погода. Середньодобові температури повітря знаходилися в межах 6,9–11,4°С тепла. В світлий час доби максимальна температура повітря підвищувалася до 18,5°С, а мінімальна знижувалася до 1,0°С. Вдень поверхня ґрунту прогрівалася до 30,0°С, а вночі охолоджувалася до -2,5°С. Середня температура повітря за декаду склала 8,6°С, що було на 0,8°С нижче кліматологічної норми (рис. 3). До речі, за останні 8 років більш прохолодною була погода протягом цього часу лише в 2015 (6,6°С) та 2016 (4,6°С) роках.

Опадів за декаду випало 16,4 мм, або 137% середньої багаторічної норми. Середня відносна вологість повітря склала 73%, що було на 5% більше нормативних значень. При цьому слід зазначити, що за останні роки в аналогічний період більш дощовою була погода в 2016 (26,8 мм) та 2020 (18,1 мм) роках.

Такий гідротермічний режим, незважаючи на певний дефіцит тепла, насамперед сприяв інтенсивному росту і розвитку рослин пшениці озимої, сівба якої проводилася в ранні та оптимальні строки. Тим більше, що запаси продуктивної вологи в посівному і орному шарах ґрунту на початку другої декади жовтня, наприклад, під озиминою після соняшнику, знаходилися в достатній кількості та складали відповідно 13 і 25 мм, що на 2 та 3 мм було більше середньої багаторічної норми (рис. 4). Разом з тим, навіть після минулих доволі тривалих та інтенсивних дощів достатнього зволоження більш глибоких ґрунтових горизонтів не відбулося. Про це свідчать запаси продуктивної вологи в шарах ґрунту 0–50 та 0–100 см, які виявилися порівняно незначними і поступалися середнім багаторічним показникам на 5 і 40 мм відповідно. Зрозуміло, що попереду ще пізньоосінній та зимовий періоди, а тому кількість агрономічно цінної вологи в ґрунті, без сумніву, поступово значно поповниться на всіх посівних площах озимини, що буде важливим на початку відновлення вегетації рослин, значна частина яких буде ослабленою та недостатньо розвиненою, щоб успішно протистояти можливим посушливим умовам впродовж подальшого весняного періоду.

Проведене обстеження посівів озимих зернових культур показало, що на завершення другої декади жовтня рослини ранніх строків сівби (5–10 вересня) знаходилися у фазі кущіння, залежно від попередника налічуючи від 2 до 4 пагонів; за сівби в оптимальні строки (15–30 вересня) – утворили 2–3 листки або ж знаходилися на початку кущіння.

Загальний стан посівів на більшості площ характеризувався як добрий та задовільний, хоча розвиток рослин пшениці озимої переважно оптимальних строків сівби дещо гальмувався в результаті певного обмеження теплового ресурсу, що відмічалося в другій декаді жовтня.

Впродовж першої половини третьої декади відмічалася порівняно тепла та дощова погода. З одного боку – це сприяло проростанню насіння та ростовим процесам рослин озимих зернових культур, ефективна сівба яких проводилася навіть в надпізні строки, а саме після 15 жовтня; з іншого боку – тривалий дощовий період в багатьох господарствах призупинив збирання соняшнику, не дозволив якісно підготувати ґрунт та завершити сівбу озимини в поточному році. Середньодобові температури повітря в цей час знаходилися у межах 5,3–11,8 °С тепла. Максимальна температура повітря підвищувалася до 15,4 °С, а мінімальна знижувалася до -0,2 °С.

На завершення жовтня сума накопичених рослинами ефективних, вище 5,0°С, температур повітря відповідно складала: за сівби озимини 5 вересня – 367°С; 10 вересня – 327°С; 15 вересня – 278°С; 20 вересня – 221°С; 25 вересня – 193°С; 30 вересня – 138°С; 5 жовтня – 93°С; 10 жовтня – 55°С; 15 вересня – 37°С.

Аналіз температурного режиму свідчить, що суми накопичених ефективних температур в посівах, де сівба проводилася до 15 вересня, вже відповідають або ж перевищують нормативні температурні показники (280–300°С), які забезпечують нормальний розвиток рослин перед зимівлею, а отже і її результати. В значно гіршому стані знаходяться озимі зернові культури, сівба яких проводилася в порівняно пізні строки (5–15 жовтня), де кількість акумульованого тепла рослинами становить лише від 37 до 93°С.

З метою розробки прогнозу щодо подальшого стану посівів слід зазначити, що припинення осінньої вегетації пшениці озимої згідно з середніми багаторічними данними на більшій частині нашої країни відмічається в третій декаді листопада, а для успішної зимівлі рослини повинні вегетувати після проведення сівби 50–60 діб і утворити від 3 до 5 пагонів. В поточному році, враховуючи погодні умови та строки сівби, рослини пшениці озимої можуть припинити осінню вегетацію в різному фізіологічному стані – від появи «шилець» до фази кущіння. Не є виключенням і те, що частина площ озимини розпочне зимівлю, коли насіння за надпізньої сівби не проросте і буде знаходитися в ґрунті ще певний час, що безумовно матиме негативні наслідки на формування зернової продуктивності рослин навіть при їх успішній зимівлі.

Як відомо, запорукою успішної зимівлі пшениці озимої є процес загартування рослин, який складається з двох фаз. Перша полягає в накопиченні достатньої кількості вуглеводів, які є захисними речовинами від низьких температур. Доведено, що цьому сприяють сонячні дні з температурою повітря близько 6–10°С, необхідною для проходження фотосинтезу, і зниження температури в нічний час до 0°С, що перешкоджає інтенсивній витраті вуглеводів в результаті дихання рослинних організмів. Тривалість першої фази загартування умовно становить 20 діб. Зниження середньодекадної температури повітря до 5–6°С тепла восени сприймається за початок цього періоду, а перехід температури через 0°С свідчить про його завершення. Зазначимо, що в цей час морозостійкість, наприклад, пшениці озимої становить -14°С.

Друга фаза загартування характеризується поступовим зневодненням клітин рослин, а також значними якісними змінами структури їх протоплазми. Цей етап загартування відбувається порівняно швидко, протягом декількох діб (9–12) при температурах -2 – -5°С.

В умовах більшої частини України початок загартування рослин озимих культур, як правило, відмічається в другій половині жовтня або ж на початку листопада. Кращі умови для цього створюються в роки з нормальними умовами вологозабезпечення озимини протягом осінньої вегетації, з прохолодною і ясною погодою в другій половині осені і поступовим встановленням зимового режиму, починаючи з температури повітря на рівні 3–5°С морозу.

Таким чином, беручи до уваги сприятливі довгострокові температурні прогнози та враховуючи поточний стан посівів озимих зернових культур, можна зробити попереднє припущення щодо успішної зимівлі озимини рекомендованих строків сівби, яка в подальшому може забезпечити достатньо високий рівень урожайності. Посіви надпізніх строків сівби, а це друга половина осіннього періоду, викликають певне занепокоєння, оскільки подальша їх доля буде залежати виключно від погодних умов як зимового, так і ранньовесняного періодів, впродовж яких суттєво зростає ризик ушкодження та загибелі рослин від можливої негативної дії абіотичних факторів.

За матеріалами Національної академії аграрних наук України

https://www.apk-inform.com