Зв'язатися з нами
Search
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in excerpt
Search in comments
Filter by Custom Post Type

/ Реєстрація

Україна: погодні умови та стан сільськогосподарських культур у березні 2024 року

Назад до думок експертів

Перебіг погодних умов на початку календарної весни виявився доволі очікуваним, якщо брати до уваги гідротермічний режим більшої частини зимового періоду, а також температурні показники впродовж цього часу протягом останніх років. Тривале утримання незначних позитивних температур повітря, що розпочалося ще у лютому, та достатнє зволоження ґрунту, загалом сприяли доволі ранньому відновленню процесів життєдіяльності рослин, що мало позитивний характер насамперед для озимини, яка розпочала зимівлю в порівняно слабкому стані, налічуючи не більше 2–3 листків, і для тих посівів, де відбулося помітне відмирання листків нижнього ярусу у рослин окремих сортів, переважно за вирощування їх після непарових попередників. Помірний тепловий режим за наявності вологи в ґрунті та необхідної кількості азоту, а погодні умови, як ніколи, в цьому році сприяли підживленню озимих культур, починаючи з першої декади лютого, забезпечили за таких обставин поступову регенерацію та нарощування вегетативної маси, розвиток кореневої системи, посилення процесів фотосинтезу у рослин, що відносно швидко зумовило зміну кольору листкових пластинок з жовто-бурого до світло-зеленого забарвлення.

Проте, протягом першого весняного місяця була і одна незначна особливість, що в подальшому за певного збігу погодних умов, може позначитися на фізіологічному стані та продуктивності рослин. Мова йде про недостатню кількість опадів упродовж більшої частини лютого та першої половини березня. Тобто продуктивних опадів, переважно в степовій зоні, не спостерігалося більше одного місяця, що помітно позначилося на запасах продуктивної вологи в ґрунті, які значно знизилися в порівнянні з тією кількістю, яка відмічалася ще на початку лютого. Втрати вологи з ґрунту обумовлювалися в цей час зростанням температурних показників, сильними вітрами (до 15–16 м/с) та інтенсифікацією водоспоживання рослин.

Наскільки така ситуація є небезпечною для озимини? На даний час суттєвої загрози немає, адже запаси вологи в метровому шарі ґрунту на завершення березня під посівами пшениці озимої характеризуються переважно як задовільні і здатні забезпечити гарну врожайність в подальшому при достатньому забезпеченні атмосферними опадами на протягом весняно-літньої вегетації. Але є певне занепокоєння відносно того, що такий бездощовий період може настати і в період колосіння та наливу зерна, адже іноді несприятливі погодні умови мають певний поступальний, циклічний характер, коли вони можуть повторюватися через деякий час або ж посилюватися іншими небезпечними метеорологічними явищами – в поточному році це може бути не тільки тривала відсутність опадів, але й високі температури повітря.

Разом з тим, погодні умови березня виявилися доволі сприятливими для озимих зернових культур. Так, перша декада характеризувалася підвищеними температурними показниками, дефіцитом атмосферної вологи та помірною відносною вологістю повітря. Середньодобові температури повітря протягом звітного періоду утримувалися на рівні від 4,7°С морозу до 5,0°С тепла. В окремі дні максимальна температура повітря підвищувалась до 11,2–12,8°С, а поверхня ґрунту прогрівалася до 24,5–26,7°С. Разом з тим, мінімальна температура повітря в найхолодніші ночі знижувалася до -3,8 – -8,2°С, а поверхня ґрунту охолоджувалася до -7,4 – -9,5°С. Середня температура повітря за декаду склала 1,4°С, що було на 0,5°С вище середньої багаторічної норми.

Опади впродовж декади не випадали. Значення середньої відносної вологості повітря варіювали від 59 до 63 %.

За останні 10 років упродовж першої декади березня більш холодною була погода в 2018, 2021 та 2022 рр., а подібна кількість опадів, тобто їх повна відсутність, відмічалася лише в 2017 р. (мал. 1).

Мал. 1. Середні значення гідротермічних показників впродовж першої декади березня

Упродовж звітного періоду лише в окремі дні промерзання ґрунту сягало глибини 4–6 см, а його мінімальна температура на глибині залягання вузла кущіння пшениці озимої знижувалася до -0,9 – -1,4°С, що було значно вище критичної температури вимерзання рослин.

Загалом, стан посівів озимих зернових культур на завершення звітного періоду характеризувався як добрий та задовільний.

У другій декаді березня спостерігалася доволі тепла з порівняно значними опадами погода. В окремі дні температура повітря підвищувалася до 10,5–12,8°С, а поверхня ґрунту прогрівалася до 24,4–26,2°С. В нічний час значення наведених температурних показників знижувалися відповідно до -5,9 та -9,0°С.

Середня за декаду температура повітря склала 4,2°С, що виявилося на 2,1°С вище середньої багаторічної норми. Кількість опадів становила 22,8 мм і була на 7,8 мм більшою за нормативні значення для даного календарного терміну. Середня відносна вологість повітря за декаду склала 74 %, а мінімальні значення даного показника в окремі дні знижувалися до 23 %.

За останні 10 років впродовж цього часу більш теплою була погода в 2015, 2017, 2020 та 2023 рр., а така чимала кількість опадів відмічалася вперше (мал. 2).

Мал. 2. Середні значення гідротермічних показників впродовж другої декади березня

Лише на початку декади короткочасне промерзання ґрунту становило до 2–3 см, а температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння пшениці озимої знижувалася до -0,6 – -1,0°С, що абсолютно не мало негативного впливу на рослинні організми.

В цілому, сприятливі погодні умови другої декади березня повною мірою забезпечували інтенсифікацію ростових процесів у рослин озимих зернових культур.

Цьогорічне стійке відновлення активної весняної вегетації озимини відбулося щонайменше на 3–5 діб раніше середніх багаторічних строків, а тривалість зимового спокою рослин виявилася лише на одну добу меншою за кліматологічну норму. За останні шість років близькими за тривалістю перезимівлі рослин були 2019 та 2023 рр. (табл.).

Таблиця. Час відновлення весняної вегетації та тривалість перезимівлі озимих зернових культур

Показник

Роки

Середні багаторічні показники

2019

2020

2021

2022

2023

2024

Календарна дата відновлення весняної вегетації

5.03

3.03

28.03

29.03

8.03

18.03

23.03

Тривалість перезимівлі, діб

119

108

137

139

123

122

123

Також слід зазначити, що за останні майже сорок років найбільш рання дата відновлення весняної вегетації озимих зернових культур була відмічена 22 лютого 1990 р., а найбільш пізня – 14 квітня 1997 р.

Визначення запасів продуктивної вологи під посівами пшениці озимої після різних попередників, яке проводилося на час відновлення весняної вегетації, показало, що за зимовий період вологозабезпечення ґрунту суттєво поліпшилося, але виявилося дещо гіршим від очікуваного – в метровому шарі ґрунту на ділянках озимини після соняшнику кількість агрономічно цінної вологи становила 140 мм, що було на 32 мм менше середньої багаторічної норми. Такі запаси вологи в орному шарі ґрунту під озиминою після непарових попередників на час відновлення весняної вегетації виявилися найменшими за останні шість років. Не кращими після зимового періоду вони були і в метровому горизонті ґрунту, лише в 2022 р. вони були дещо меншими від цьогорічних (мал. 3).

Мал. 3. Запаси продуктивної вологи в ґрунті під посівами пшениці озимої після соняшнику на час відновлення весняної вегетації, мм

На завершення другої декади березня озимі зернові культури на більшості посівних площ перебували в доброму і задовільному стані – рослини знаходилися у фазі кущіння і утворили достатньо потужну вегетативну масу. В першу чергу це стосується озимини, сівба якої проводилася згідно з існуючими вимогами та рекомендаціями. Польові обстеження та результати визначення життєздатності пшениці озимої в лабораторних умовах показали, що близько 96–98% рослин озимини зберегли свою життєздатність, маючи лише несуттєве ушкодження та відмирання листкового апарату, що є звичайним явищем після зимового періоду.

Погода більшої частини третьої декади березня відзначалася підвищеним тепловим режимом, вітрами різної інтенсивності та невеликою кількістю опадів. На початку даного календарного терміну спостерігалися доволі значні амплітудні коливання температурних показників, що для цієї пори року є звичайним явищем. В нічний час повітря охолоджувалося до 3,8–6,5°С морозу, а вдень прогрівалося до 11,7–13,5°С тепла. Середньодобові температури повітря утримувалися на рівні 1,1–7,0°С. Опади були майже відсутні, а значення середньої відносної вологості повітря варіювали в межах 67–73%.

Як відомо, система догляду у весняно-літній період за пшеницею озимою та іншими озимими зерновими культурами визначається умовами їх зимівлі, станом посівів на час відновлення весняної вегетації і повинна спрямовуватися на створення оптимальної щільності продуктивного стеблостою: 550600 шт./м2, яка обумовлюється своєчасним та достатнім забезпеченням рослин елементами живлення, вологою і контролем фітосанітарної ситуації.

В поточному році незначні процеси життєдіяльності рослин озимих зернових культур відмічалися впродовж більшої частини зимового періоду, що супроводжувалося витратами з ґрунту як вологи, так і поживних речовин, насамперед це стосується азоту. А тому ще до початку активної весняної вегетації озимини, яка розпочалася дещо раніше звичайних строків, серед основних завдань для більшості господарств було своєчасне і достатнє підживлення рослин азотними добривами. В ранньовесняний період це посіви після непарових попередників, особливо ті, які розміщені після соняшнику та кукурудзи на зерно. На решті посівів, зокрема на тих, де сівба пшениці озимої, як основної зернової культури, проводилася в ранні строки після кращих попередників – обов’язково повинні враховуватися фізіологічний стан та забезпеченість рослин поживними речовинами з осені, але, навіть якщо все добре, не слід повністю розраховувати на прикореневе (локальне) підживлення по завершенні їх весняного кущіння, коли з пересиханням верхнього шару ґрунту ефективність добрив різко знижується. Такі підживлення, особливо за посушливих умов степової зони, слід проводити при першій можливості заходу агрегату в поле, коли ґрунт ще є достатньо зволоженим – як правило, це кінець березня – початок квітня.

Беручи до уваги те, що для відновлення та нарощування вегетативної маси рослин в більшості господарств перше підживлення азотом дозами від 30 до 45 кг/га д.р. було вже проведене в кінці лютого або першій половині березня, друге підживлення, спрямоване безпосередньо на підвищення їх зернової продуктивності, необхідно виконувати, застосовуючи більшу кількість азоту – від 45 до 75 кг/га д.р.

В процесі весняного догляду за пшеницею озимою може бути корисним боронування посівів різними видами борін, що залежить від погодних умов, стану рослин і ґрунту. Боронуванням можна не тільки зруйнувати ґрунтову кірку, розпушити верхні шари ґрунту, посилити доступ повітря до коренів рослин і тим самим інтенсифікувати мікробіологічні процеси в ґрунті, але й звільнити рослини від пагонів і листків, які відмерли впродовж зимового періоду, поліпшити освітленість конусів наростання і сприяти формуванню нормально розвинутого колоса.

Разом з тим, питання боронування посівів пшениці озимої залишається доволі полемічним, адже тільки за дотримання всіх вимог при виконанні даного агроприйому можна досягти очікуваних результатів. Його доцільність визначається в кожному конкретному випадку. Польові досліди та результати практичної діяльності свідчать про те, що за допомогою цього технологічного заходу також можливо боротися з однорічними бур’янами, хоча, як відомо, більш ефективним способом боротьби з ними є застосування гербіцидів.

Враховуючи підвищений температурний режим зимового періоду та відносно раннє відновлення весняної вегетації, в посівах озимих зернових культур, переважно пізніх строків сівби, склалася сприятлива ситуація для розвитку зимуючих бур’янів (дескуренія Софії, сухоребрик Льозеліїв, талабан польовий тощо), а тому боротьба з ними цього року буде однією з найактуальніших. Також з підвищенням середньодобової температури повітря до 10–12°С розпочнеться масова міграція клопа-черепашки та інших шкідників з місць зимівлі. При сприятливих погодних умовах у першій половині весняної вегетації не виключається розвиток та поширення в посівах борошнистої роси, септоріозу та інших хвороб, які за відсутності боротьби з ними можуть призвести до значного зниження врожаю.

Таким чином, по завершенні першого весняного місяця, з відновленням активної вегетації озимих зернових культур, стан переважної більшості посівів є добрий та задовільний. Вагомих причин, які можуть суттєво обмежити рівень майбутньої врожайності пшениці озимої та інших озимих культур, на даний час не відмічається. Разом з тим, подальший стан рослин буде залежати від опадів у квітні, який для озимих культур, як свідчить багаторічна практика, є визначальним в плані їх продуктивності. За наявності в цей час кількості опадів на рівні середньобагаторічних показників, а ще краще якщо вони будуть більшими за них, слід очікувати вагомий врожай ранніх зернових культур.

За матеріалами Національної академії аграрних наук України

https://www.apk-inform.com

Інші думки

Благодійний фонд Зв'язатися з нами

© Всеукраинская общественная организация производителей, переработчиков и экспортеров зерна, 1997-2024.
При цитировании и использовании любых
материалов ссылка на Украинскую зерновую
ассоциацию обязательна.При использовании в
интернет обязательна так же гиперссылка
на http://uga-port.org.ua Розробка сайту