Україна: погодні умови, особливості сівби та стан озимих зернових культур у вересні 2023 року – НААН України

Наразі в розпалі сівба озимих зернових культур, зокрема пшениці озимої, яка є основою продовольчої безпеки нашої держави, тим більше в умовах воєнних дій, коли хліб у багатьох регіонах набуває стратегічного значення і дає людям можливість вижити за обмеженого забезпечення продуктами харчування. На відміну від минулого року, погода сприяє сівбі озимини, як і достиганню та збиранню соняшнику, який є найбільш поширеним попередником для основної зернової культури.

Звичайно, що підвищений температурний режим та доволі тривала відсутність продуктивних опадів не дозволяють отримати дружні і своєчасні сходи на більшості посівних площ, але це не може бути причиною призупинення сівби, а тим більше скорочення посівних площ озимих зернових культур. Хоча в окремих зерновиробників усе ж таки існує думка щодо недоцільності проведення сівби за відсутності достатньої вологозабезпеченості ґрунту, що є можливим лише за наявності інтенсивних опадів, які, вірогідно, слід очікувати в другій половині осіннього періоду. Є ймовірним і те, що майбутні дощі можуть бути доволі тривалими і це не дозволить провести та завершити сівбу пшениці озимої навіть у допустимо пізні строки, що суттєво збільшує вірогідність затягування сівби до холодів, як це було минулого року, а отже до значної затримки появи сходів і, як наслідок, до можливого пошкодження та загибелі слабо розвиненої озимини в зимовий період. Розраховувати на те, що прийдешня зима буде такою ж теплою і сприятливою, як і минулого року, не варто. У зв’язку з цим необхідно максимально дотримуватися чинних рекомендацій щодо вирощування озимих зернових культур у тій чи іншій ґрунтово-кліматичній зоні. Перш за все це стосується строків сівби, попередників, сортового складу, глибини висівання насіння та інших технологічних елементів, які можуть впливати не тільки на появу сходів, але й на величину майбутнього врожаю.

Разом з тим активна сівба пшениці озимої в більшості регіонів розпочалася на початку другої декади вересня. І це стосується посівних площ не тільки після ранньостиглих гібридів соняшнику, але й після ріпаку, гороху та чорного пару, частка якого в сівозмінах сучасних господарств надзвичайно мала. Але саме після цього попередника, принаймні в південних областях, гарантовано можна отримати своєчасні сходи озимини, що власне і підтверджується в умовах поточного року.

Загалом погодні умови вересня виявилися доволі звичайними для вітчизняних зерновиробників – на тлі підвищеної температури повітря, з незначними винятками, відмічалося тривале бездощів’я, тим більше, що й передпосівний період виявився доволі посушливим, особливо якщо брати до уваги другу половину серпня. Звичайно, такий гідротермічний режим негативно вплинув на процеси накопичення вологи в ґрунті, якість підготовки ґрунту до сівби, ефективність внесених добрив та, врешті-решт, на час появи сходів озимих зернових культур, сівба яких проводилася в ранні та оптимальні строки.

У першій декаді вересня середня температура повітря становила 18,6°С, що було на 0,8°С вище середньої багаторічної норми. Середньодобові температури повітря утримувалися в межах 12,8–22,3°С. В окремі дні максимальні значення температури повітря та поверхні ґрунту відповідно підвищувалися до 32,0 та 51,0°С, а мінімальні знижувалася до 4,5 та 2,3°С. Опадів за декаду випало лише 1,7 мм, що становило 13% середньої багаторічної норми. Середня відносна вологість повітря за цей календарний термін часу становила 59%, що було на 2% нижче кліматологічної норми. Крім цього, протягом 2 діб значення мінімальної відносної вологості повітря знижувалися до 30% і нижче, що свідчило про перші ознаки атмосферної посухи.

До речі, за останні 9 років більш теплою була погода в цей час у 2015, 2016, 2018–2020 рр., а холоднішою – у 2017, 2021 та 2022 роках. Більше опадів упродовж даного календарного терміну випадало у 2015, 2017–2019, 2021 та 2022 рр., менше – у 2016 та 2020 роках. Більш високі значення середньої відносної вологості повітря відмічалися лише у 2017 та 2021 роках (рис. 1).

Такий гідротермічний режим, який в окремі дні посилювався вітрами різної інтенсивності, негативно вплинув на запаси продуктивної вологи в ґрунті, особливо у верхніх його шарах. Так, по завершенні першої декади вересня, коли більшість господарств, враховуючи чинні рекомендації та синоптичні прогнози, активізували сівбу озимих зернових культур, кількість агрономічно цінної вологи в ґрунті навіть на посівах після кращих попередників виявилася на недостатньому рівні і не забезпечувала появу дружних та своєчасних сходів. Наприклад, у посівному шарі (0–10 см) на полях після гороху кількість вологи, необхідної для дружного проростання насіння, становила лише 5 мм (рис. 2).

Значно гірша ситуація відмічалася на полях після соняшнику, де волога була повністю відсутня не тільки в посівному, але і в орному шарі ґрунту. В метровому горизонті запаси продуктивної вологи залежно від попередника знаходилися на рівні 56 і 6 мм відповідно, що було значно нижче середньої багаторічної норми.

Разом з тим, як показують наукові дослідження та виробнича практика, за сівби пшениці озимої після соняшнику, останніми роками найбільш поширеному попереднику для цієї культури, відсутність достатньої кількості вологи для проростання насіння дозволяє йому порівняно довгий час знаходитися в посівному шарі ґрунту без значної втрати польової схожості та в подальшому не впливає на формування зернової продуктивності. Певною мірою це може стосуватися й інших непарових попередників, якщо якісно проводити протруєння насіннєвого матеріалу відповідними препаратами. За ранньої сівби найбільш небезпечною є провокативна волога після короткочасних помірних дощів, яка дозволяє насінню прорости, а при її відсутності в подальшому на тлі високих температурних показників спричинити значне зрідження посівів. У зв’язку з цим рання сівба озимих зернових культур, зокрема пшениці озимої, є доволі ризикованою і в окремих випадках, наприклад за безпідставно мілкого висівання насіння в ґрунт, може призвести до небажаних результатів.

Як відомо, серед технологічних заходів, які можуть поліпшити інтенсивність появи сходів озимини, є прикочування посівів котками для покращення контакту насіння з ґрунтом та пришвидшення доступу до нього вологи з нижніх горизонтів.

У другій декаді вересня відбулося помітне зниження температурних показників, а в окремих областях відмічалися короткочасні дощі різної інтенсивності. Середньодобові температури повітря знаходилися на рівні 16,2–20,5°С. У світлий час доби температура повітря підвищувалася до 26,9°С, а поверхня ґрунту прогрівалася до 47,8°С. Вночі повітря охолоджувалося до 6,6°С, а поверхня ґрунту – до 4,7°С. Середня температура повітря становила 17,1°С, що було на 0,9°С вище середньої багаторічної норми (рис. 3).

Загальна кількість опадів за декаду становила в середньому 21,4 мм, або на 11,4 мм більше середніх багаторічних значень. Проте слід зазначити, що дощі в цей час переважно мали локальний характер, опади випадали досить нерівномірно не тільки на території області, але й окремого району або громади. Більше того, в окремих регіонах вони взагалі були відсутні.

Середня відносна вологість повітря становила 61% та була на 2% меншою за середню багаторічну норму. Впродовж декади відмічалося 5 днів з мінімальною вологістю повітря 30% і менше, що сприяло інтенсивній витраті продуктивної вологи з верхніх шарів ґрунту.

За останні 9 років протягом другої декади вересня більш тепло було у 2015, 2017, 2018, 2020 та 2021 рр., а більш холодно – у 2016, 2019 та 2022 роках. Більше опадів у цей час випало лише минулого 2022 р., а більші значення середньої відносної вологості повітря відмічалися тільки у 2018 та 2022 роках.

Проведене обстеження посівів пшениці озимої ранніх строків сівби (5–10.09) в кінці другої декади вересня показало, що на полях лише після кращих попередників вдалося отримати різноякісні сходи на площі від 25 до 75% – рослини знаходилися в різному стані – від появи «шилець» до початку утворення 2 листка.

Упродовж більшої частини третьої декади вересня спостерігалася дуже тепла і бездощова погода. Середньодобові температури повітря знаходилися на рівні 19,7–21,1°С, що було значно вище середньої багаторічної норми. У світлий час доби максимальні значення температури повітря і поверхні ґрунту підвищувалися відповідно до 28,7 та 47,0°С, а в нічний час знижувалися до 14,5 та 9,5°С. Середня відносна вологість повітря була дуже низькою і утримувалася на рівні 36–54%. Мінімальні значення даного показника протягом більшості днів фіксувалися нижче 30%, що свідчило про наявність доволі жорсткої атмосферної посухи.

Визначення запасів продуктивної вологи в ґрунті на час настання оптимальних строків сівби озимих зернових культур, тобто в першій половині третьої декади вересня, показало, що її кількість за два тижні суттєво не змінилася, хоча і дещо збільшилася, що пояснюється насамперед опадами, які спостерігалися в середині другої декади. Так, на полях після соняшнику в посівному і метровому шарах ґрунту вона становила відповідно 3 та 19 мм, що було на 6 і 61 мм менше середньої багаторічної норми (рис. 4).

За останні п’ять років після даного попередника пшениці озимої більші запаси продуктивної вологи у верхньому 10-сантиметровому шарі ґрунту відмічалися лише у 2022 р. (8 мм), а в метровому – у 2019 р. (37 мм) та 2022 р. (28 мм).

Проведене обстеження посівів пшениці озимої в останні дні третьої декади вересня засвідчило, що за ранньої сівби (5–10.09) після кращих попередників рослини утворили 2–3 листки, на посівах після соняшнику відмічається значна строкатість у появі сходів, що передусім зумовлено різними, переважно надзвичайно низькими вологозапасами ґрунту та глибиною висівання насіння.

Загалом більша частина вересня, враховуючи його гідротермічний режим, була малосприятливою для своєчасного проростання насіння та формування повних сходів, а лімітуючим чинником, як і в попередні роки, виявилася недостатня вологозабезпеченість ґрунту.

Серед основних вимог одержання високих і сталих урожаїв озимих зернових культур, зокрема пшениці озимої, є вчасне і якісне проведення сівби, що забезпечує подальший розвиток рослин та значною мірою визначає їх продуктивність. Сходи повинні бути своєчасними, дружними і мати нормальну густоту. Не завжди, однак, це визначається тільки строками сівби. Нерідко запізніла поява нерівномірних сходів більш раннього посіву, якщо він проводився, наприклад, у сухий ґрунт, сильніше знижує врожай, аніж більш пізня сівба, проведена за сприятливих погодних умов.

При якісно проведеній сівбі сходи озимих зернових культур з’являються через 6–10 діб. Оскільки період від початку сівби пшениці озимої до припинення осінньої вегетації визначається в середньому 50–55 діб, то тривалість періоду від появи сходів до припинення вегетації можна вважати приблизно в 40–45 діб. За цей короткий період рослини повинні добре укорінитися, розкущитися, утворити достатньо розвинену систему зародкових і вузлових коренів та підготуватися до зимівлі.

За сприятливих погодних умов гарну перезимівлю озимих визначають три основні фактори – підготовка ґрунту, добрива та строки сівби. Від строків сівби залежать ріст і розвиток рослин восени, накопичення пластичних речовин у рослинах, стійкість їх проти хвороб, шкідників і несприятливих умов зимівлі. Строки сівби також залежать від багатьох чинників – попередника, сорту, стану ґрунту – його вологості і родючості, температурного режиму тощо.

Вважається, що пшениця озима дає найбільш високі врожаї, коли на час припинення осінньої вегетації рослини мають 2–4 пагони, а для цього необхідно, щоб за осінній період сума середньодобових температур становила 500–580°С, а сума накопичених ефективних температур знаходилася на рівні 200–300°С. Разом з тим є твердження, що кращі строки сівби озимих зернових культур настають тоді, коли встановлюється середня добова температура повітря 14–16°С.

Таким чином, по завершенні вересня поки що зарано говорити про результати цьогорічної посівної кампанії, адже вона продовжується і буде тривати в окремих регіонах як мінімум до середини жовтня. Можна сказати лише одне: погодні умови першого осіннього місяця з технічної та технологічної точок зору були придатними для проведення сівби озимих зернових культур, але малосприятливими для проростання насіння, появи сходів та розвитку рослин. Чи була така сівба в сухий ґрунт ефективною, покаже час, але безперечним є те, що подальший стан посівів, зокрема пшениці озимої, буде залежати передусім від гідротермічного режиму жовтня та від економічних можливостей конкретного господарства, організаторських здібностей і професійного вміння спеціалістів-аграріїв.

За матеріалами Національної академії аграрних наук України

https://www.apk-inform.com