Зв'язатися з нами
Search
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in excerpt
Search in comments
Filter by Custom Post Type

/ Реєстрація

Україна: метеорологічні умови третьої декади червня 2022 року – Укргідрометеоцентр

Назад до думок експертів

Упродовж третьої декади червня в Україні спостерігалася спекотна погода, обумовлена впливом потужного антициклону. Середня добова температура в більшості днів значно перевищувала норму, найбільші відхилення відносно якої зафіксовано в західних областях. У найспекотніші дні середня добова температура досягала аномального для західних областей рівня 24-27 ° С тепла.

У більшості днів декади утримувався дефіцит опадів, лише в останні дні червня, із переміщенням через територію України холодного атмосферного фронту, в багатьох районах північних, центральних, північно-східних областей спостерігалися сильні дощі, зливи, град, шквали.

Тривалість сонячного сяйва . Сонячного сяйва за декаду до поверхні землі надійшло від 69 до 141 години, що близько або на 10-58 годин більше норми.

Температура. Середня обласна декадна температура повітря виявилася на 1,2-3,8 °С вищою за норму і становила плюс 20,6-23,0 °С.

Максимальна температура повітря упродовж 3-6 днів перевищувала позначку плюс 30 °С і в найспекотніші дні підвищувалася до плюс 33-37 °С.

Упродовж 1-2 днів у більшості районів Закарпатської, Чернівецької, Миколаївської, Одеської, в деяких районах Львівської, Волинської, Івано-Франківської, Вінницької, Київської та Херсонської областей максимальна температура повітря досягала або перевищувала плюс 35 °С.

У більшості районів Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської, в окремих районах Волинської, Тернопільської, Хмельницької, Вінницької та Житомирської областей було досягнуто або на 1-2 °С перевищено максимальну температуру повітря третьої декади червня за період спостережень з 1951 року.

Мінімальна температура повітря в найпрохолодніші ночі знижувалася до плюс 7-12 °С (рис. 1).

Поверхня ґрунту вночі охолоджувалась до плюс 6-11 °С, у найтепліші дні вона нагрівалася до плюс 58-69 °С.

Опади. Впродовж 1-6 днів майже по всій території країни відмічалися нерівномірні опади – від слабких та помірних до сильних дощів та злив у супроводі шквалів та граду.

У Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій областях середня їх кількість становила 6-13 % від норми (2-4 мм), у Закарпатській, Тернопільській, Волинській, Одеській та Дніпропетровській – 31-46 % від норми (8-13 мм). У Херсонській, Харківській, Київській, Полтавській, Сумській та Чернігівській областях декадна кількість опадів становила 114-162 % (23-43 мм). На решті території кількість опадів становила 53-77 % від норми (14-24 мм). В окремих районах Закарпатської області опадів не було зовсім (рис. 2).

Добовий максимум опадів в окремих районах Житомирської, Київської, Чернігівської, Сумської, Харківської, Полтавської та Одеської областей сягав 25-53 мм (1-3 декадні норми).

На метеостанції Слобожанське (Харківська область) за добу випало 53 мм, або 1,9 декадної норми опадів.

Середня декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила від плюс 22 °С до плюс 27 °С. Упродовж 5-10 днів в один із строків спостережень вона перевищувала плюс 25 °С.

Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 50 до 73 %. У більшості областей, за винятком Рівненської, Чернігівської та Сумської, упродовж 1-5 днів, на Закарпатті місцями до 8-10 днів відмічалося зниження її до 30 % і нижче.

Вітер. Упродовж 1-4 днів у більшості областей, за винятком Запорізької та Житомирської, відмічалося посилення швидкості вітру до 15-19 м/с, в Сумській, Херсонській, Одеській та Хмельницькій областях – до 22-24 м/с.

Коротка характеристика метеорологічних умов червня 2022 року

Середньомісячна обласна температура повітря становила плюс 19,0-22,4 °С, що на 1,0-2,3 °С вище за норму.

Максимальна температура повітря в червні підвищувалася до плюс 33-37 °С.

Кількість днів із температурою вдень +30 °С і вище за червень у західних (за винятком Закарпатської), північних, Черкаській, Полтавській та Харківській областях становила 4-10, на решті території країни – 11-16.

Упродовж 1-2 днів у більшості районів Закарпатської, Чернівецької, Миколаївської, Одеської, в окремих районах Львівської, Волинської, Івано-Франківської, Винницької, Київської та Херсонської областей максимальна температура повітря досягала або перевищувала плюс 35 °С.

В окремих районах Львівської та Волинської областей було досягнуто максимальної температури повітря другої декади червня за період спостережень з 1951 року.

У більшості районів Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської, в окремих районах Волинської, Тернопільської, Хмельницької, Вінницької та Житомирської областей було досягнуто або на 1-2 °С перевищено максимальну температуру повітря третьої декади червня за період спостережень з 1951 року.

Мінімальна температура повітря в найпрохолодніші ночі знижувалася до плюс 6-12 °С.

Середня обласна кількість опадів за червень у Рівненській, Сумській та Харківській областях була близькою до норми (62-75 мм). У Волинській, Львівській, Закарпатській, Чернівецькій, Вінницькій та Миколаївській областях вона склала 31-50 % від норми (28-35 мм). Найменше опадів відмічалося в Донецькій області – 16 % від норми (11 мм). У решті областей кількість опадів склала 51-80 % від норми (31-73 мм).

У розрізі метеостанцій найбільше опадів за червень зафіксовано на метеостанції Красноград Харківської області  127 мм. Найменше опадів випало в Новодністровську (Чернівецька обл.) – 8 мм.

Вплив погодних умов на стан сільськогосподарських культур

Агрометеорологічні умови декади були переважно малосприятливими для росту та розвитку сільськогосподарських культур через високу температуру повітря та ґрунту і недостатню кількість опадів. Для збирання урожаю та проведення польових робіт умови були задовільні.

Висока температура повітря та значний недобір опадів сприяли інтенсивній втраті вологи, особливо верхнім шаром ґрунту. У метровому шарі запаси продуктивної вологи під різними культурами на більшості площ іще залишалися на рівні достатніх та задовільних у західних, північних та багатьох районах центральних областей. У південних та південно-східних областях тривав розвиток засухи під пізніми с.-г. культурами. В районах сильних злив поповнення запасів вологи було незначним через їх низьку ефективність.

Висока температура повітря сприяла не тільки погіршенню зволоження ґрунту, а й значно прискорила фазовий розвиток усіх сільськогосподарських культур. Так місцями в західних областях на посівах озимих та ранніх ярих зернових культур на 2-3 тижні раніше середніх багаторічних строків настала воскова стиглість зерна.

Висока (вище +25 °С) температура ґрунту на глибині 10 см уповільнювала, часом припиняла ріст і розвиток бульбокоренеплодів.

Аномальні умови упродовж нинішнього вегетаційного періоду спостерігаються на території західних областей , де за період квітень-червень кількість опадів не перевищила 45-60 % від норми, в червні – лише 20-40 % від норми. За аналізом у багатьох районах західних областей це був найсухіший червень за останні 30 років. У третій декаді червня у Львівській, Волинській, Рівненській, Хмельницькій, Тернопільській, Чернівецькій, Івано-Франківській, Закарпатській областях температура повітря перевищувала норму на 3-4 °С, денні максимуми досягали +33-37 °С (як і в південних областях), які наближалися або перевищували абсолютні максимуми температури повітря за весь період спостережень. Тривалість бездощових періодів досягала нехарактерних для цієї території 10 днів за декаду, спостерігалися суховії. Такі умови призводили до погіршення вологозабезпечення, на окремих видах ґрунтів до повного висихання 50 см шару ґрунту, зневоднення рослин і передчасного завершення вегетації. Значно прискорився розвиток ярих зернових, які передчасно досягли молочної стиглості зерна.

Для росту та розвитку просапних культур (кукурудза, соняшник) через підвищений температурний режим, відсутність ефективних опадів, низьку відносну вологість повітря умови в цілому погіршилися. Запаси продуктивної вологи на багатьох площах у метровому шарі ґрунту оцінювалися як недостатні та незадовільні. На частині площ в останні дні червня внаслідок тривалої теплової хвилі відмічалося в’янення рослин соняшнику, кукурудзи, сої в денні години.

Одночасно в цілому умови формування урожаю с.-г. культур в Україні в третій декаді червня не набували критичного характеру і на більшості площ залишалися задовільними. Нерівномірні, навіть невеликі дощі хоч і не поповнили вологозапаси в ґрунті, проте разом зі зниженням нічної температури пом’якшували ситуацію: охолоджувався ґрунт, підвищувалася відносна вологість повітря та припинялися суховії, що дозволяло рослинам відновлювати баланс вологи і не досягати стійкого в’янення.

Ґрунтова засуха, що розпочалася під ранніми хлібами на початку місяця, не набула дуже великого масштабу по території, за експертною оцінкою, охоплювала не більше третини засіяних прощ. Погодні умови залишалися цілком задовільними для формування урожаю озимих зернових та решти більшості сільгоспкультур.

Теплозабезпечення

Станом на 30 червня суми ефективних температур повітря вище +10 С були близько або на 20-50 °С перевищили середні багаторічні показники, вище +15 С – близько або вищими на 30 °С середніх багаторічних показників (табл.1):

Таблиця 1

Агрокліматичні

зони

Сума ефективних температур

вище +10 ° С

вище +15 ° С

Середня багаторічна за період

1991-2020 рр.

2022 р.

Середня

багаторічна за період

1991-2020 рр.

2022 р.

С т е п

525-595

505-590

210-270

200-260

Л і с о с т е п

410-530

435-520

125-215

155-220

П о л і с с я

385-450

415-500

110-165

140-175

Зволоження ґрунту

У кінці третьої декади червня (зразки ґрунту від 27.06.22 р.) на багатьох площах західних, Житомирської, Сумської, Кіровоградської, окремих площах Вінницької, Черкаської, Полтавської, Дніпропетровської, Харківської та Донецької областей під озимими зерновими культурами запаси продуктивної вологи оцінювалися як оптимальні (61-79 мм) та надлишкові (81-120 мм) для періоду формування та наливу зерна, місцями відмічалося перезволоження метрового шару ґрунту (більше 120 мм продуктивної вологи). На решті площ вологозабезпечення метрового шару ґрунту було недостатнім та незадовільним для поточного періоду і становило менше 50 мм продуктивної вологи.

Під ранніми ярими зерновими культурами в західних, на багатьох площах північних, окремих районах Вінницької областей зволоження метрового шару було надлишковим (81-120 мм продуктивної вологи і більше) для періоду формування та наливу зерна, місцями відмічалося перезволоження. На багатьох площах центральних, в окремих районах Одеської та Київської областей зволоження 0-100 см шару ґрунту було незадовільне (менше 30 мм), місцями – недостатнє (45-49 мм). На решті території зволоження метрового шару було оптимальним (51-80 мм продуктивної вологи) для поточного періоду вегетації (рис. 3).

Під кукурудзою вологозабезпечення орного шару ґрунту на більшості площ було здебільшого задовільним (11-20 мм продуктивної вологи) та достатнім (21-30 мм і більше). На окремих площах Львівської, Закарпатської, Вінницької, Миколаївської, Кіровоградської та Київської областей спостерігалося незадовільне зволоження (менше 10 мм продуктивної вологи).

У метровому шарі ґрунту на переважній частині площ утримувалися задовільні та достатні (82-120 мм), у Чернівецькій, Тернопільській, на окремих площах Львівської, Волинської, Житомирської, Кіровоградської, Черкаської, Сумської та Кіровоградської областей – оптимальні (121-189 мм) запаси продуктивної вологи. На окремих площах Вінницької, Кіровоградської, Полтавської, Дніпропетровської та Київської областей вони були недостатніми і становили 51-74 мм продуктивної вологи (рис. 4).

Під цукровим буряком зволоження орного шару ґрунту було достатнім (28-30 мм) та задовільним (16-17 мм), метрового – достатнім та оптимальним (93-140 мм продуктивної вологи).

Під соняшником запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту на більшості площ були переважно задовільними (11-20 мм) та достатніми (21-30 мм і більше продуктивної вологи). На багатьох площах Одеської, в окремих районах Миколаївської, Дніпропетровської, Полтавської, Кіровоградської, Вінницької, Харківської, Чернігівської, Київської, Житомирської та Тернопільської областей вони становили 5- 10 мм, місцями на Одещині та Дніпропетровщині орний шар ґрунту був зовсім сухий.

Запаси продуктивної вологи метрового шару ґрунту на багатьох площах південних, Дніпропетровської, окремих площах Вінницької, Харківської, Сумської, Чернігівської, Київської та Тернопільської областей були недостатніми і становили 52-79 мм, місцями – 20-45 мм продуктивної вологи. На решті площ вологозапаси відповідали достатнім та оптимальним показникам (81-160 мм і більше продуктивної вологи).

Ріст і розвиток сільськогосподарських культур

Озимина (жито, ячмінь, пшениця). Зерно озимих культур досягло молочно-воскової, в багатьох районах південних та центральних областей – повної стиглості. На багатьох площах південних областей розпочалося масове збирання зерна озимих ячменю та пшениці.

Кількість зерен у колосі озимих культур становила 20-53, із них відсоток щуплих був у межах 10-30, в окремих районах Одеської та Закарпатської областей – 40-70, маса 1000 зерен становила 27-46 г.

Стан посівів озимих культур був добрий та задовільний. На багатьох площах Херсонської області відмічалася щуплість зерна; в окремих районах Полтавської області – полягання посівів через зливи, град та шквали, Харківської області – ураження рослин хворобами.

В озимого ріпаку закінчувалося утворення стручків, тривало достигання насіння, на окремих площах Херсонської області розпочався збір урожаю. Стан озимого ріпаку переважно добрий.

Ранні ярі зернові культури У ярого ячменю відмічалися колосіння, молочна та воскова стиглість, подекуди в південних областях – повна стиглість зерна. Розпочався збір урожаю.

Кількість стебел з колосом становила від 390 до 870.

Стан посівів переважно задовільний та добрий.

У ярої пшениці відмічалося цвітіння та молочна стиглість зерна. Стан посівів добрий. Кількість стебел з колосом становила від 300 до 550. Кількість сформованих повноцінних колосків – 12-15, кількість зерен у колосі – 41-47.

У вівса тривало колосіння та відмічалася молочна стиглість зерна.

У волоті вівса сформувалося 12-44 повноцінних колосків, кількість стебел з колосом становила від 510 до 660 на одиницю площі. Стан посівів добрий та задовільний.

Місцями в західних та центральних областях через значні зливи та град на посівах ярого ячменю та вівса відмічалося полягання рослин, ураження хворобами та шкідниками, в окремих районах Львівської області через засушливі умови – пожовтіння листя нижнього ярусу, в Херсонській області – щуплість зерна ячменю.

У кукурудзи тривало листоутворення (15-17 листок, на пізніх посівах – 7-13) та накопичення рослинної маси, місцями на Дніпропетровщині відмічалося викидання волоті. Середня маса рослин кукурудзи становила від 30 до 460 г залежно від сорту та строків сівби.

Стан посівів переважно добрий та задовільний.

На багатьох площах західних, окремих площах південних областей відмічалося денне в’янення рослин та пожовтіння листя через засушливі умови.

Гречка та просо. У гречки відмічалася поява суцвіть та цвітіння.

У проса тривало кущіння.

Стан усіх рослин переважно добрий.

В окремих районах Полтавської області відмічалося полягання посівів проса від злив, граду та шквалів, у Житомирській області – ураження посівів гречки хворобами.

Зернобобові культури. У гороху на більшості площ відмічалося завершення цвітіння та повна стиглість, розпочалося масове збирання бобів. Кількість бобів довжиною 1 см на одній рослині становила від 3 до 8. На деяких посівах південних областей відмічалося пошкодження рослин шкідниками.

У сої відмічалися поява бокових пагонів та початок цвітіння, на пізніше засіяних площах тривало листоутворення. Середня кількість рослин на 1 м2 коливалася від 57 до 200 залежно від способу сівби.

Стан посівів був добрий.

На окремих площах західних областей відмічалося в’янення рослин сої від нестачі продуктивної вологи в ґрунті, центральних областей – побиття листя градом та пошкодження гербіцидами.

У цукрових буряків тривало закриття міжрядь. Стан посівів задовільний та добрий.

Соняшник. Упродовж декади в соняшнику відмічалася масове утворення суцвіть, на окремих посівах південних областей розпочалося цвітіння. Стан рослин переважно добрий.

У багаторічних трав (конюшина, люцерна) впродовж декади відмічалося відростання після першого укосу та утворення суцвіть. Стан посівів був переважно добрий.

https://www.apk-inform.com

Інші думки

Благодійний фонд Зв'язатися з нами

© Всеукраинская общественная организация производителей, переработчиков и экспортеров зерна, 1997-2024.
При цитировании и использовании любых
материалов ссылка на Украинскую зерновую
ассоциацию обязательна.При использовании в
интернет обязательна так же гиперссылка
на http://uga-port.org.ua Розробка сайту