У третій декаді травня погоду в Україні обумовлювали активні атмосферні процеси. Внаслідок переміщення серії циклонів на всій території пройшли дощі, у західній частині країни – сильні дощі, часом зливи та град, спостерігалися грози, відмічалися сильні пориви вітру. У середині декади на високогір’ї Карпат випадав мокрий сніг та сніг, утворювався сніговий покрив висотою до 3 см.
Переважала хмарна погода, тривалість сонячного сяйва виявилася значно меншою від норми. Середня декадна температура повітря у більшості західних областей відповідала показникам, характерним для початку травня за нормою, на решті території країни, за рахунок коливань температури повітря упродовж декади, вона була близькою та дещо вищою за неї.
Після сухої погоди у березні-квітні, травневі кумулятивні опади у деяких регіонах країни досягали рівня, який ніколи до цього не спостерігався у травні, лише деякі райони півдня, півночі та сходу не були охоплені сильними дощами. Взагалі травень був першим місяцем року, коли у більшості областей випала велика, місцями рекордна, кількість опадів.
Тривалість сонячного сяйва. Сонячного сяйва за декаду до поверхні землі надійшло від 47 до 102 годин, що близько або на 11-38 годин менше, в окремих районах центральних та східних областей – на 10-15 годин більше середніх багаторічних показників.
Температура. Середня обласна декадна температура повітря у західних та Одеській областях виявилася на 1,5-2,5°С нижчою від норми, у східних, Дніпропетровській, Полтавській, Сумській та Чернігівській областях – на 1,4-3,0°С вищою за неї, на решті території – близькою до норми і становила від плюс 12,5°С на заході (Івано-Франківська обл.) до плюс 19,8°С на південному сході країни (Запорізька обл.).
Максимальна температура повітря у найтепліші дні у більшості областей підвищувалася до плюс 24-29°С, у Миколаївській, Херсонській, Дніпропетровській, Полтавській, Харківській та Сумській областях упродовж 1-2 днів температури вдень підвищувалися до плюс 30-32°С.
Мінімальна температура повітря у найхолодніші ночі у Закарпатській, Львівській, Івано-Франківській, Волинській та Хмельницькій областях знижувалася до плюс 1-4°С, на решті території – до плюс 6-9°С (зображення. 1).
Поверхня ґрунту вночі у більшості областей охолоджувалась до плюс 5-9°С, у західних (за винятком Рівненської обл.) та Одеській областях – до плюс 1-4°С. У найтепліші дні поверхня ґрунту нагрівалася до плюс 38-62°С.
Зображення. 1. Температура повітря за третю декаду травня 2025 року по території України, °С
На всій території країни упродовж 1-9 днів відмічалися опади різної кількості та інтенсивності. Сумарна їх кількість в основному становила 124-240% декадної норми (28-72 мм), у Чернівецькій, Житомирській та Вінницькій областях – 317-370% декадної норми (89-100 мм), у центральних (за винятком Вінницької обл.), Херсонській, Івано-Франківській та Львівській областях вона була близькою до норми (18-40 мм). У Сумській, Харківській та Миколаївській областях кількість опадів склала лише 26-43% декадної норми (7-10 мм) (Зображення. 2).
У багатьох районах Вінницької, Чернівецької, окремих районах Хмельницької та Житомирської областей, де випало від 76 до 124 мм, було на 4-40 мм перевищено найбільшу кількість опадів за третю декаду травня за період спостережень з 1961 року.
Добовий максимум опадів в окремих районах Вінницької, Кіровоградської, Полтавської, Одеської, Харківської, Київської, Житомирської, Рівненської, Хмельницької та Чернівецької областей становив 25-45 мм (1-2 декадні норми).
Середня декадна обласна температура ґрунту на глибині 10 см становила від плюс 13°С у західних областях до плюс 22°С на півдні країни. У багатьох областях, за винятком західних, упродовж 1-9 днів у денні години температура ґрунту на глибині 10 см підвищувалася до плюс 25°С і вище.
Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила 54-87%. Упродовж 1-6 днів у східній половині країни та в окремих районах Київської, Черкаської, Кіровоградської, Миколаївської та Одеської областей відмічалося її зниження до 30% і нижче.
Вітер. Упродовж 1-4 днів у Харківській, більшості районів Дніпропетровської, Сумської, в окремих районах центральних, Одеської, Чернігівської, Хмельницької, Чернівецької областей та горах Карпат відмічалося посилення швидкості вітру до 15-19 м/с.
Зображення. 2. Кількість опадів за третю декаду травня 2025 року по території України, % до норми
/Аналіз по Запорізькій області зроблено за даними метеостанції Запоріжжя, по Херсонській – метеостанцій Велика Олександрівка та Херсон/
Коротка характеристика метеорологічних умов травня 2025 року
Травень виявився прохолодним та дощовим, часом холодним із інтенсивними заморозками упродовж 1-10 днів. Інтенсивність заморозків у повітрі та на поверхні ґрунту досягала 0°С – мінус 4°С, на висоті 2 см – мінус 5-7°С, на торф’яниках – мінус 10°С.
Середня місячна температура повітря у Сумській та Запорізькій областях виявилася близькою, на решті території на 1,1-3,4°С нижчою від норми і становила плюс 10,6-16,0°С.
Максимальна температура повітря у найтепліші дні підвищувалася до плюс 26-29°С, у Полтавській, Вінницькій, Миколаївській, Херсонській, Дніпропетровській, Харківській та Сумській областях до плюс 30-32°С. Кількість днів із температурами плюс 30°С і вище за травень становила 1-2 дні.
Мінімальна температура повітря у найхолодніші ночі знижувалася до 0°С – мінус 4°С, у Чернівецькій, Вінницькій, Черкаській, Полтавській, Херсонській та Запорізькій областях – до плюс 1-4°С.
У Житомирській області (метеостанція Олевськ) було досягнуто, у Дніпропетровській області (метеостанція Павлоград) на 1°С перевершено абсолютний мінімум температури повітря травня за період спостережень з 1951 року.
Середня обласна кількість опадів у більшості областей становила 58-97 мм, у Волинській, Львівській, Тернопільській, Івано-Франківській та Закарпатській областях – 75-109 мм, у Чернігівській, Сумській та Херсонській областях – меншою від норми (34-50 мм).
У Вінницькій, Хмельницькій, Чернівецькій та Житомирській областях місячна кількість опадів досягла 113-173 мм або 1,5-3 місячні норми.
У розрізі метеостанцій найбільше опадів за травень зафіксовано у Хмільнику, Вінниці та Жмеринці (Вінницької обл.) – 189-206 мм (3-3,5 місячні норми). Найменше опадів випало у Глухові (Сумської обл.) – 24 мм (43% місячної норми).
В окремих районах Вінницької області було перевищено (на 11-57 мм) найбільшу кількість опадів у травні за період спостережень з 1961 року.
Вплив погодних умов на стан сільськогосподарських культур
21-31 травня на всій території країни у строки, близькі до середніх багаторічних, у західних, південних та частині центральних областей на тиждень-півтора пізніше, відбувся перехід середньодобової температури повітря через +15°С, розпочалося метеорологічне літо.
Упродовж останньої весняної декади ріст та розвиток с.-г. культур відбувався за умов оптимального на більшості площ зволоження ґрунту та дефіциту тепла. Внаслідок чого ростові процеси були повільними, особливо теплолюбних, городніх, баштанних, плодових та ягідних культур. У районах випадіння тривалих та сильних дощів польові роботи через перезволоження ґрунту ускладнювалися або не проводилися.
Одночасно, велика кількість опадів була надзвичайно важливою для насичення ґрунту вологою, покращення умов вегетації та загального стану с.-г. культур. Навіть в окремих районах південних, центральних та східних областей, де тривала ґрунтова засуха, завдяки травневим дощам вологозабезпечення дещо покращилося.
При цьому у багатьох областях західної половини території України спостерігалося нехарактерне для кінця травня перезволоження не тільки верхніх, а й більш глибоких шарів ґрунту (більше 170 мм продуктивної вологи у метровому шарі). На перезволожених площах уповільнювався ріст та розвиток с.-г. культур. Крім того, такі умови призвели до поширення грибкових хвороб на посівах та стрімкого росту бур’янів. Під час дощів на окремих площах спостерігалося замулювання сходів теплолюбних культур та змивання їх разом з верхнім шаром ґрунту, вимивання поживних речових з верхнього шару ґрунту. Місцями утворювався застій води різних розмірів, що створювало умови для вимокання рослин.
Проте, в окремих районах південних, центральних та східних областей, де упродовж декади не було значних дощів і переважало недостатнє зволоження як орного, так і метрового шару ґрунту, тривала ґрунтова засуха, запаси вологи не перевищували 10-30 мм.
Прохолодна погода була цілком задовільною для вегетації озимих та ранніх ярих зернових культур, які менш вибагливі до тепла. Незважаючи на прохолодну, часом холодну для травня погоду, у південних областях у озимої пшениці настала молочна стиглість зерна, що на 1-1,5 декади раніше звичайних строків, розпочалося колосіння ярого ячменю на 1-2 тижні раніше середніх строків.
Понижений температурний режим був малосприятливим для утворення сходів і початкового розвитку теплолюбних технічних та городніх культур. У кукурудзи та соняшнику спостерігався слабкий ріст рослин через низькі температури повітря, спостерігалося пожовтіння рослин на окремих площах кукурудзи через низькі температури повітря.
Теплозабезпечення
Станом на 31 травня суми ефективних температур повітря вище +5 °С були близькими та на 60-100°С вищими за середні багаторічні показники, вище +10 °С – близькими та на 30-40°С нижчими від середніх багаторічних показників і у розрізі агрокліматичних зон України становили (табл.):
Таблиця
Агрокліматичні
зони |
Сума ефективних температур | |||
вище +5°С | вище +10°С | |||
Середня багаторічна за період
1991-2020 рр. |
2025 р. |
Середня
багаторічна за період 1991-2020 рр. |
2025 р. |
|
С т е п | 510-565 | 570-660 | 230-260 | 200-265 |
Л і с о с т е п | 440-510 | 445-610 | 175-235 | 135-250 |
П о л і с с я | 425-450 | 420-510 | 155-195 | 120-200 |
Зволоження ґрунту
Станом на 31 травня запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту під озимими культурами на більшості площ були достатніми та оптимальними (21-40 мм і більше), в окремих районах західних та центральних областей ґрунт був перезволожений. У Дніпропетровській, на багатьох площах Полтавської, Сумської, Чернігівської, окремих площах південних, Кіровоградської та Волинської областей 0-20 см шар ґрунту залишався недостатньо (менше 20 мм) та незадовільно (менше 10 мм продуктивної вологи) зволожений, місцями на Дніпропетровщині та Харківщині орний шар ґрунту був зовсім сухий.
Зволоження метрового шару ґрунту на більшості площ було задовільним та достатнім. У Дніпропетровській, на окремих площах південних, Полтавської, Харківської, Черкаської, Сумської, Чернігівської та Волинської областей вологозапаси були недостатніми (менше 80 мм), місцями – незадовільними (менше 50 мм продуктивної вологи) (Зображення. 3).
Зображення. 3. Запаси продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту під озимими культурами за третю декаду травня 2025 року по території України, мм
Вологозапаси метрового шару ґрунту під озимим ріпаком на більшості площ були достатніми та оптимальними (94-167 мм продуктивної вологи), в окремих районах центральних областей та місцями на Чернігівщині – недостатніми або незадовільними (49-64 мм продуктивної вологи).
Під ранніми ярими культурами на більшості площ зволоження орного шару ґрунту було достатнім та оптимальним (21-40 мм продуктивної вологи і більше), в окремих районах Дніпропетровської, Полтавської, Сумської та Волинської областей – недостатнім (11-20 мм), місцями на Дніпропетровщині та Сумщині – незадовільним (менше 10 мм продуктивної вологи), місцями – ґрунт був зовсім сухий.
Вологозабезпечення метрового шару ґрунту на більшості площ було достатнім та оптимальним. В окремих районах західних та центральних областей метровий шар ґрунту був перезволожений. Задовільне зволоження відмічалося у Полтавській, багатьох районах Сумської та окремих районах Волинської областей. Лише в окремих районах Одеської та Дніпропетровської областей воно було недостатнім (51-79 мм), місцями на Дніпропетровщині – незадовільним (менше 41 мм продуктивної вологи) або ґрунт був майже сухий (Зображення. 4).
Зображення. 4. Запаси продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту під ранніми ярими культурами за третю декаду травня 2025 року по території України, мм
Під кукурудзою запаси продуктивної вологи орного шару ґрунту були достатніми та оптимальними (21-40 мм і більше), в окремих районах західних областей орний шар ґрунту був перезволожений. На окремих площах Харківщини та Чернігівщини вологозапаси були задовільними (11-17 мм), місцями на Дніпропетровщині – недостатніми (менше 10 мм продуктивної вологи). Зволоження метрового шару ґрунту майже на всіх площах відповідало задовільним та достатнім показникам, на окремих полях Чернігівської та Дніпропетровської областей – недостатнім (менше 80 мм продуктивної вологи).
Під цукровими буряками визначення вологозапасів не проводили, ґрунт був перезволожений.
Під соняшником запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту були достатніми та оптимальними, лише в окремих районах Харківської області – недостатніми (менше 10 мм продуктивної вологи).
У метровому шарі ґрунту на більшості площ вологозабезпечення відповідало достатнім та оптимальним показникам, в окремих районах Одеської та Запорізької областей – недостатнім (менше 80 мм продуктивної вологи).
Ріст і розвиток сільськогосподарських культур
Озимина. В озимої пшениці на більшості площ відмічалося цвітіння колосу, на багатьох площах південних областей зерно озимої пшениці досягло молочної стиглості, що на 2-3 тижні раніше середніх багаторічних строків. У західних та північних областей ще тривало колосіння і ріст стебла. Висота рослин озимої пшениці, в залежності від фази розвитку, становила від 35 до 95 см.
В озимого жита та ячменю тривало колосіння, на Чернігівщині та Житомирщині відмічалося цвітіння озимого жита. Висота рослин становила 60-106 см.
На окремих площах центральних та східних областей відмічалося пошкодження рослин хворобами, місцями, переважно на півдні, – слабке формування репродуктивних органів (маленький колос) через засуху.
На посівах озимого ріпаку тривало утворення стручків. Висота ріпаку становила від 85 до 160 см.
Ранні ярі зернові культури. Упродовж декади у ярого ячменю та ярої пшениці тривало утворення нижнього вузла соломини та колосіння, на пізніх посівах – кущіння. На окремих полях південних областей відмічена молочна стиглість зерна, що майже на 4 тижні раніше середніх багаторічних строків. Висота рослин надзвичайно строката – від 14 до 85 см.
У вівса відмічалося кущіння та утворення нижнього вузла соломини. Висота рослин склала від 12 до 37 см.
На окремих площах Полтавської області відмічалося засихання стебел через нестачу вологи.
Зернобобові культури. У гороху відмічалося цвітіння, місцями у південних областях – кінець цвітіння, на пізніх посівах – листоутворення. Висота рослин в залежності від фазового розвитку та сортів становила від 15 до 65 см. Середня кількість бобів на одній рослині розміром більше 1 см склала 1-6. Стан рослин переважно добрий та задовільний.
У сої в залежності від строків сівби відмічалося утворення сходів та листоутворення.
У кукурудзи відмічалося утворення (3, 5, 7, 9-го) листків, на окремих полях західних областей тривало формування сходів. Висота рослин у кінці декади становила від 14 до 64 см.
У районах випадіння злив та граду побите (порване) листя.
У цукрових буряків тривало листоутворення, на окремих полях відмічався ріст кореню.
У соняшнику на багатьох площах відмічалася друга пара справжніх листків, місцями на півдні Одещини відмічалася поява суцвіть, на більш пізніх посівах тривало формування сходів. Висота рослин, в залежності від строків сівби, становила від 4 до 58 см.
Картопля в залежності від строків садіння знаходилася у фазах сходів, утворення бокових пагонів, появи суцвіть. На деяких площах південних областей відмічалося цвітіння. Стан рослин переважно добрий.
У багаторічних трав (конюшина, люцерна) відмічалася поява суцвіть, перший укіс та відростання після першого укосу; цвітіння у північних областях. Висота рослин була у межах від 6 до 58 см. Стан посівів переважно добрий.
Городні культури. У томатів тривала висадка розсади, утворення листків, бокових пагонів та місцями почалося утворення бутонів, у південних областях – цвітіння. У огірків відмічалися сходи, листоутворення та поява бутонів. У капусти тривала висадка розсади та листоутворення, на ранніх посадках – формування голівки ранньостиглих сортів. Стан городніх культур переважно добрий.
Сади. Тривало формування плодів насіннячкових та кісточкових культур, місцями у центральних та південних областях розпочалося достигання черешні.
У винограду тривало утворення суцвіть, місцями розпочалося цвітіння.
© Асоціація виробників,
переробників та експортерів зерна, 1997-2025.
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів
посилання на Українську зернову асоціацію обов'язкове.
При використанні в інтернет обов'язкове так само
гіперпосилання на https://uga.ua
Розробка сайту
Для реєстрації на сайті зверніться, будь ласка, до адміністрації УЗА admin@uga.ua