Україна: агрометеорологічні умови третьої декади жовтня 2023 року - Укргідрометеоцентр

Погоду останньої декади жовтня визначали циклони та атмосферні фронти, які при переміщені через територію України зумовлювали дуже теплу та переважно хмарну дощову погоду, за винятком півдня країни, де опадів майже не було. Переміщення атмосферного фронту у кінці декади супроводжувалося сильним поривчастим вітром.

Загалом третя декада жовтня виявилася однією із найтепліших за весь період метеорологічних спостережень на більшій частині території країни, як за рівнем середньої декадної температури, так і за окремі дні, коли середньодобові температури досягали майже весняно-літнього рівня +11-17°С, і перевищували норму на 9-11°С. В Одеській області 21-22 жовтня відхилення від норми було надзвичайним і досягло +12-14°С. У багатьох областях було перевищено (оновлено) рекорди середньої декадної, середньої добової, максимальної та мінімальної температури повітря попередніх років.

Рівень середньої декадної температури (+11-15°С, на крайньому півдні – до +19°С) відповідав або перевищував норму температури для кінця вересня. Схожий дуже теплий кінець жовтня відмічався останніми роками у 2020, 2019, 2018, 2013, 2006 та 2004 роках, проте нинішнього року було ще тепліше.

Окрім того спостерігався нетиповий розподіл температури повітря упродовж місяця – третя декада жовтня виявилася в середньому теплішою на 1,5-5,0°С ніж друга на всій території країни.

Переміщення вологих повітряних мас зумовило дощі на всій території країни від сильних (декількох декадних норм у центральних та східних областях) до помірних (близько норми). В Одеській та Миколаївській областях було зовсім сухо за винятком північних районів цих областей.

Тривалість сонячного сяйва. Сонячного сяйва за декаду до поверхні землі надійшло від 15 до 62, на півдні Одеської області до 82 годин.

Температура. Середня обласна температура повітря у північних, Волинській, Рівненській, Полтавській та Харківській областях виявилася на 4,1-6,2°С, на решті території – на 6,4-8,8°С вищою за норму і становила від плюс 8,9°С на північному сході до плюс 17,4°С на півдні країни.

У центральних, східних, Тернопільській, Хмельницькій, Чернівецькій, багатьох районах Київської, в окремих районах Сумської, Чернігівської, Житомирської, Рівненської, Івано-Франківської, Закарпатської областей було досягнуто або на 0,1-2,8°С (у південних та Кіровоградській областях – на 3,0-4,6°С) перевищено найвищу середню декадну температуру повітря третьої декади жовтня за період спостережень з 1951 року.

Максимальна температура повітря у східних, північних, Рівненській, Волинській, Львівській, Закарпатській, Полтавській та Запорізькій областях підвищувалася до плюс 19-25°С, на решті території – до плюс 26- 30°С, на Миколаївщині та Одещині – до 32-34°С.

У східних, центральних (за винятком Полтавської області), Хмельницькій, Тернопільській, Чернівецькій, окремих районах Київської, Рівненської, Львівської та Закарпатської областей було досягнуто або на 1-5°С, у південних областях на 6-9°С перевищено абсолютний максимум температури повітря третьої декади жовтня за період спостережень з 1951 року.

Кількість днів із максимальною температурою плюс 30°С і вище становила 1-2 дні в Одеській та Миколаївській областях.

У найхолодніші ночі мінімальна температура повітря знижувалася до мінус 2°С у Сумській області, на решті території – до 0°С – плюс 7°С (мал. 1).

Майже у всіх пунктах спостережень було досягнуто або на 1-4°С перевищено найвищу мінімальну температуру повітря третьої декади жовтня за період спостережень з 1951 року.

Поверхня ґрунту у найхолодніші ночі охолоджувалася від мінус 1°С на сході країни до плюс 6°С на заході, у найтепліші дні вона нагрівалася до плюс 23-44°С.

Опади різної кількості та інтенсивності спостерігалися впродовж 1-7 днів майже на всій території країни.

У Миколаївській, Одеській, Херсонській, Іван-Франківській та Чернівецькій областях середня за декаду кількість опадів була значно нижчою за норму (2-7мм). У Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій та Запорізькій областях кількість опадів була близькою до норми (10-15 мм).

На решті території країни середня по області декадна кількість опадів становила 175-433% норми (21-65 мм) (мал. 2).

На деяких метеостанціях Волинської, Рівненської, Житомирської та Сумської областей було перевищено найбільшу кількість опадів за третю декаду жовтня на 2-19 мм за період спостережень з 1961 року.

Мал. 1. Температура повітря за третю декаду жовтня 2023 року по території України, ^оС

Мал. 2. Кількість опадів за третю декаду жовтня 2023 року по території України, % до норми

Добовий максимум опадів у північних, в багатьох районах західних, центральних та Харківської областей становив 20-51 мм (1,5-5,0 декадних норм).

На метеостанціях Володимир, Ковель Волинської області та Лубни, Веселий Поділ Полтавської області, де за добу випало 32, 34 та 46, 38 мм відповідно, було досягнуто та перевищено добовий максимум опадів третьої декади жовтня за весь період спостережень.

Середня декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила плюс 9-17°С.

Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 55 на півдні до 90% на півночі країни, в окремих районах Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької та Миколаївської областей упродовж 1-го, в Одеській – 2-6 днів у денні години відмічалося зниження відносної вологості повітря до 30% і нижче.

Вітер. Упродовж 1-4 на всій території України, в горах Карпат – 10 днів, спостерігалося посилення швидкості вітру до 15-25 м/с, у горах Карпат (метеостанція Плай) – до 40 м/с.

В окремих пунктах спостережень Сумської, Чернігівської, Полтавської, Дніпропетровської та Київської областей було досягнуто або на 1-2 м/с перевищено максимальну швидкість вітру за жовтень за весь період спостережень.

Середня обласна місячна температура повітря виявилася у північно-східній частині території країни, Дніпропетровській, Запорізькій та Закарпатській областях на 1,5-2,4°С, на решті території країни – на 2,7-3,9°С вищою за норму і становила від плюс 8,9°С на північному сході до плюс 14,9°С на півдні країни.

У східних, центральних, Тернопільській, Хмельницькій, Чернівецькій, багатьох районах Київської, в окремих районах Сумської, Чернігівської, Житомирської, Рівненської, Івано-Франківської, Закарпатської областей було досягнуто або на 0,1-2,8°С, у південних та Кіровоградській областях – на 3,0-4,6°С перевищено найвищу середню декадну температуру повітря третьої декади жовтня за період спостережень з 1951 року.

Максимальна температура повітря в жовтні підвищувалася до плюс 22-29°С, у Вінницькій, Кіровоградській, Миколаївській та Херсонській областях – до плюс 30-32°С, в Одеській – до плюс 34°С.

В окремих районах Івано-Франківської (метеостанції Івано-Франківськ та Коломия), Тернопільської (метеостанція Тернопіль) та Хмельницької (метеостанція Ямпіль) областей був досягнутий абсолютний максимум температури повітря другої декади жовтня за період спостережень з 1951 року.

У східних, центральних (за винятком Полтавської області), Хмельницькій, Тернопільській, Чернівецькій, окремих районах Київської, Рівненської, Львівської та Закарпатської областей було досягнуто або на 1-5°С, у південних областях на 6-9°С перевищено абсолютний максимум температури повітря третьої декади жовтня за період спостережень з 1951 року.

В Одеській та окремих районах Миколаївської областей було досягнуто або на 1-4°С перев ищ ено абсолютний максимум температури повітря жовтня за період спостережень з 1951 року.

Мінімальна температура повітря в жовтні в найхолодніші ночі знижувалася до мінус 1-7°С.

Майже у всіх пунктах спостережень було досягнуто або на 1-4°С перевищено найвищу мінімальну температуру повітря третьої декади жовтня за період спостережень з 1951 року.

Середня обласна кількість опадів у жовтні в більшості областей становила 100-206% норми (41-97 мм), в Івано-Франківській, Чернівецькій, Вінницькій, Дніпропетровській, Запорізькій та Херсонській областях – 67-95% норми (22-38 мм). В Одеській та Миколаївській областях відмічався дефіцит опадів – 24-46% норми (9-16 мм).

На деяких метеостанціях Волинської, Рівненської, Житомирської та Сумської областей було перевищено найбільшу кількість опадів за третю декаду жовтня на 2-19 мм за період спостережень з 1961 року.

Внаслідок переважання аномально теплої погоди на переважній частині території країни переходу середньодобової температури повітря через межу +10°С у бік зниження не відбулося, за винятком крайніх північних районів Житомирської, Чернігівської, Сумської та Харківської областей, де в середньому рівень температури був дещо нижчим +10°С. Тобто тривав теплий період. За середніми багаторічними показниками такий перехід відбувається у першій декаді жовтня.

Дуже тепла дощова погода у третій декаді жовтня була надзвичайно корисною для посіяної озимини. Відбулося кардинальне поповнення запасів продуктивної вологи у ґрунті на більшості площ до достатнього або оптимального. На посівах озимини активізувалися ростові процеси внаслідок достатнього вологозабезпечення та оптимального для цього виду культур теплозабезпечення. За візуальним визначенням у кінці декади стан верхнього шару ґрунту оцінювався як добре або сильно зволожений, середня температура ґрунту на глибині 10 см (10-14°С) була оптимальною для утворення сходів та періоду сходи – кущіння. Створювалися сприятливі умови для досить інтенсивного накопичення рослинної маси та укорінення рослин.

Станом на кінець жовтня, за спостереженнями агрометеорологів, на посівах другої половини вересня відбулося утворення вузлових коренів, розпочалося кущіння. На пізніших посівах тривало листоутворення. Стан посівів оцінювався як переважно задовільний та добрий.

Проте, незважаючи на повернення тепла, фазовий розвиток озимих культур у більшості областей відбувався на 2-3 тижні пізніше середніх багаторічних строків внаслідок попередньої засухи. Основною фазою розвитку озимих культур було утворення сходів, на пізніх посівах – проростання зерна, лише місцями відмічався 3-й листок та кущіння. Одночасно на рано засіяних площах, де засухи не було та завдяки високим температурам, створювалися умови для переростання посівів.

У південних областях, де панувала аномально тепла для кінця жовтня та суха погода (вдень температура повітря підвищувалася до 30-34°С), через тривалу засуху агрометеорологічні умови, як в попередній період, були вкрай несприятливі для завершення посівної кампанії та початкового росту вже засіяних озимих культур. Найгірша ситуація спостерігалася в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях, де період без ефективних дощів тривав понад 2 місяці, у більшості районів останні ефективні дощі спостерігалися ще у першій декаді серпня, а схожі умови – восени 2019 року.

За повідомленням агрометеорологів, у багатьох районах цих областей склалася критична ситуація – через засуху зерно майже місяць лежить у сухому ґрунті та не проростає, на площах, на яких утворилися сходи, відмічається пожовтіння листків внаслідок засухи та зрідження.

За прогнозами синоптиків, найближчого тижня в південних областях пройдуть дощі, проте суттєвих опадів не очікується.

Станом на 31 жовтня суми ефективних температур повітря вище +5°С, що накопичилися з початку вересня, були на 105-215°С вищими середніх багаторічних показників і в розрізі агрокліматичних зон України відповідали таким показникам (табл. 1).

Таблиця 1

* Для нормального розвитку озимих культур необхідна сума температур 200-300°С від сходів до припинення вегетації

Суми ефективних температур повітря вище +5С, що накопичилися з 1 до 31 жовтня були на 30-115°С вищими за середні багаторічні показники і в розрізі агрокліматичних зон України складали (табл. 2).

Таблиця 2

* Сума ефективних температур, яка необхідна від сходів до початку кущіння, становить 67°С

Задовільне (11-20 мм) вологозабезпечення відмічалося в південній частині Вінницької, Черкаської, Кіровоградської, Дніпропетровської та окремих північних районах Одеської, Миколаївської, Запорізької областей. На більшості площ південних областей тривала посуха – запаси продуктивної вологи перевищували 6-10 мм, місцями орний шар був сухий зовсім (мал. 3).

Запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту під озимими культурами на більшості площ північних, західних, в окремих районах Харківській, Полтавської, Кіровоградської та Черкаської областей оцінювалися як достатні та оптимальні (121-160 мм продуктивної вологи і більше).

Задовільне (81-120 мм продуктивної вологи) вологозабезпечення 0-100 см шару ґрунту відмічалося на більшості площ Дніпропетровської, Харківської, Черкаської, Вінницької, Житомирської, в окремих районах Чернігівської, Сумської та Хмельницької областей, на решті площ воно було недостатнім (51-80 мм) та незадовільним (менше 50 мм продуктивної вологи). На окремих площах південних областей 0-100 см шар ґрунту був сухий зовсім або майже сухий(мал.4).

На зябу для кінця осені достатнє та оптимальне (21-40 мм і більше продуктивної вологи) зволоження орного шару ґрунту відмічалося на більшості площ.

Задовільне (11-20 мм) та незадовільне (менше 10 мм продуктивної вологи) зволоження відмічалося в Одеській, південних районах Вінницької, Кіровоградської, Дніпропетровської, в окремих районах Черкаської та Миколаївської областей. Місцями на Одещині 0-20 см шар ґрунту був зовсім або майже сухий.

У метровому шарі ґрунту на зябу у західних, північних, на багатьох площах центральних, Харківської, Полтавської, Кіровоградської, у північних районах Миколаївської областей запаси продуктивної вологи були достатніми (81-120 мм) та оптимальними (121-160 мм і більше). На решті площ метровий шар ґрунту був зволожений недостатньо (52-80 мм) та незадовільно (11-29 мм продуктивної вологи).

Мал. 3. Зволоження орного шару ґрунту (запаси продуктивної вологи) під озимими культурами станом на 31 жовтня 2023 року по території України, мм

Мал. 4. Зволоження метрового шару ґрунту (запаси продуктивної вологи) під озимими культурами станом на 31 жовтня 2023 року по території України, мм

Озимина. В залежності від строків сівби озимі культури знаходилися у різних фазах розвитку: більш ранні посіви – у фазах розгортання 3-го листка, утворення вузлових коренів та початку кущіння. На пізніх посівах відмічалося проростання зерна та утворення сходів, місцями ще тривала сівба озимини. Густота посівів озимини сформувалася в межах 325-519 рослин на 1 м², кущистість нормально розвинених рослин становила 1,5-2,9 стебла на одній рослині.

Стан рослин, що зійшли, добрий та задовільний, місцями – відмінний. На окремих площах південних областей через засуху проростання зерна не відбувалося упродовж 20-30 днів.

В озимого ріпаку тривало утворення листової розетки. Стан рослин на більшості площ добрий.

Багаторічні трави. У люцерни та конюшини тривав ріст стебла та стравлювання. Стан багаторічних трав добрий та задовільний.

https://www.apk-inform.com