Україна: агрометеорологічні умови першої декади серпня 2023 року – Укргідрометеоцентр

На початку серпня в Україні спостерігалася нестійка із значними коливаннями температури повітря погода.

У першій половині декади погоду визначав антициклон. Було майже сухо та жарко. Надалі, із проходженням через територію країни атмосферних фронтів, які супроводжувалися зливами та шквалами, відбулося зниження температури повітря.

Тривалість сонячного сяйва. Сонячного сяйва за декаду до поверхні землі надійшло від 72 до 120 годин.

Температура. Середня обласна декадна температура повітря у більшості областей виявилася близькою до норми, у східних, Запорізькій, Дніпропетровській, Полтавській, Сумській та Чернігівській областях – на 1,1 – 1,8°С вищою за неї, на Закарпатті – на 1,3°С нижчою від норми і становила від плюс 19,0°С на заході до плюс 25,8°С на південному сході країни.

Максимальна температура повітря у найтепліші дні підвищувалася до плюс 31-35°С, у центральних, східних, південних (за винятком Одеської) та Закарпатській областях – до плюс 36-38°С. Упродовж 6-9 днів у південних, східних, Дніпропетровській, Вінницькій та Полтавській областях, 2-5 днів – на решті території, вона перевищувала позначку плюс 30°С.

У Харківській, більшості районів центральних, південних, місцями у Чернігівській, Київській, Житомирській, Хмельницькій, Чернівецькій та Закарпатській областях упродовж 1-3 днів максимальна температура повітря досягала або перевищувала позначку плюс 35°С.

У найпрохолодніші ночі мінімальна температура повітря знижувалася до плюс 8-12°С, у східних, Херсонській, Запорізькій, Дніпропетровській, Полтавській та Чернівецькій областях – до плюс 13-16°С (мал. 1).

Поверхня ґрунту вночі охолоджувалася до плюс 7-11°С, у східних, Херсонській, Миколаївській, Дніпропетровській, Полтавській та Чернівецькій областях – до плюс 12-13°С, на Запоріжжі – до плюс 17°С. У найтепліші дні поверхня ґрунту нагрівалася до плюс 51-66°С, на Івано-Франківщині – до плюс 44°С.

Мал. 1. Температура повітря за першу декаду серпня 2023 року по території України, ^оС

Опади різної інтенсивності, подекуди у вигляді злив із грозами та шквалами відмічалися майже по всій території країни впродовж 1-8 днів.

Середня обласна їх кількість за декаду у Херсонській, Київській, Харківській, Вінницькій та Хмельницькій областях становила від 50 до 77% декадної норми (5-17 мм). У Дніпропетровській, Черкаській, Чернігівській та Житомирській областях кількість опадів за декаду виявилася близькою до норми – 15-19 мм, на решті території – від 129 до 192% декадної норми (17-46 мм).

Найменша кількість опадів за декаду відмічалася у Донецькій області – 29% декадної норми або 4 мм, найбільша – на Закарпатті –252% декадної норми або 58 мм опадів.

У розрізі метеостанцій найбільша кількість опадів за декаду відмічалася на метеостанції Великий Березний Закарпатської області – 119 мм або 517% декадної норми, на 28 мм було перевищено найбільшу кількість опадів першої декади серпня за період спостережень з 1961 року. В окремих районах Херсонської області опадів не було зовсім (Мал. 2).

Мал. 2. Кількість опадів за першу декаду серпня 2023 року по території України, % до норми

Добовий максимум опадів у багатьох районах західних, в окремих районах північних, східних, Полтавської, Кіровоградської, Миколаївської та Одеської областей досягав 20-44 мм (1-3 декадні норми).

Середня декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила від плюс 21°С до плюс 29°С. Упродовж 7-10 днів по всій території країни в один із строків спостережень вона перевищувала плюс 25°С.

Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 61% до 84%. У більшості районів південних, східних, центральних (за винятком Полтавської), в окремих районах Чернівецької, Рівненської та Волинської областей упродовж 1-3 днів у денні години відмічалося її зниження до 30% і нижче.

Вітер. Упродовж 1-3 днів у багатьох районах (за винятком Львівської, Івано-Франківської, Полтавської та Одеської областей) спостерігалося посилення швидкості вітру до 15-20 м/с, на метеостанції Плай Закарпатської області – до 28 м/с.

Вплив погодних умов на стан сільськогосподарських культур

Агрометеорологічні умови упродовж декади були в цілому задовільними для продовження та завершення вегетації пізніх культур.

Лише на початку декади, коли спостерігалися високі температури повітря та ґрунту, відбувалося деяке пригнічення рослин.

Зливові дощі різної інтенсивності – від слабких та помірних, місцями й значних, відмічалися у багатьох регіонах. Вони дещо гальмували темпи збирання врожаю ранніх хлібів, проте за відсутності суховійних явищ, обумовлювали поповнення вологозапасів ґрунту під пізніми сільгоспкультурами та утриманню їх на переважно достатньому рівні, що в свою чергу сприятиме високій урожайності.

Теплозабезпечення

Станом на 10 серпня суми ефективних температур повітря вище +5°С у більшості областей були на 15-45°С вищими за середні багаторічні показники, в Івано-Франківській області – на 20°С нижчими від них; суми температур повітря вище +10°С були близькими або на 20-45°С нижчими від багаторічних показників і за агрокліматичними зонами становили (табл.).

Таблиця

Зволоження ґрунту

Станом на 10 серпня запаси продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту під кукурудзою у західних, на більшості площ північних, центральних та на окремих площах Харківської областей утримувалися переважно на достатньому (101-120 мм і більше) та задовільному (81- 100 мм) рівнях.

В Одеській, на окремих площах Миколаївської, Вінницької, Полтавської, Чернігівської та Харківської областей вологозапаси метрового шару ґрунту були недостатніми для поточного періоду вегетації (менше 80 мм) (мал. 3).

Під цукровим и буряками запаси продуктивної вологи метрового шару ґрунту на більшості площ були достатніми та оптимальними (94-154 мм продуктивної вологи), на окремих площах Полтавської області – незадовільними (25 мм продуктивної вологи) для періоду максимального росту кореня.

Мал. 3. Запаси продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту під кукурудзою за першу декаду серпня 2023 року по території України, мм

Соняшник. Запаси продуктивної вологи метрового шару ґрунту на більшості площ були задовільними (51-90 мм) та оптимальними (91-130 мм і більше).

На окремих площах Одеської, Вінницької, Дніпропетровської та Полтавської областей відмічалося недостатнє (31-50 мм), місцями – незадовільне (менше 30 мм продуктивної вологи) для початку серпня зволоження ґрунту (мал. 4). На окремих площах Херсонської області 0-100 см шар ґрунту був зовсім сухий.

Соя. Вологозабезпечення метрового шару ґрунту на окремих площах Харківської, Полтавської та Київської областей було недостатнім (50-75 мм продуктивної вологи), на решті площ – на достатньому та оптимальному рівнях (93-160 мм продуктивної вологи), місцями у західних областях відмічалося перезволоження усіх шарів ґрунту.

Мал. 4. Запаси продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту під соняшником за першу декаду серпня 2023 року по території України, мм

Ріст і розвиток сільськогосподарських культур

Агрометеорологічні умови формування та прогноз урожайних властивостей насіння озимої пшениці в Україні у 2023 році.

Урожайні властивості зерна озимої пшениці (здатність різних партій насіння одного і того ж сорту давати при однаковій агротехніці різний врожай) формуються під впливом погодних умов і залежить від температурних показників, кількості опадів, відносної вологості повітря, вологозабезпеченості посівів упродовж вегетації. За всіх інших однакових умов різниця в урожайності за рахунок впливу агрометеорологічних факторів на якість посівного зерна може досягати 4-7 ц/га.

У порівнянні з минулим роком, коли за розрахунками та експертною оцінкою близько на 51% площ зерно озимої пшениці мало низький рівень урожайних властивостей, цьогорічні показники дещо кращі.

У відповідності із розрахунками, виконаними в Українському Гідрометцентрі на основі екологічної моделі селекційно-генетичного інституту (м. Одеса) та експертною оцінкою, у 2023 році на більшості площ (близько 60%) зерно озимої пшениці сформувалося із середнім рівнем урожайних якостей.

У Черкаській, Рівненській, на багатьох площах північних та окремих площах Волинської, Львівської, Тернопільської, Вінницької, Полтавської, Миколаївської та Одеської областей (близько 37% площ) зерно сформувалося із пониженим рівнем урожайних властивостей, що було зумовлено несприятливими агрометеорологічними умовами в період формування, наливу та дозрівання зерна (тепла надмірно волога погода).

Лише в окремих районах Івано-Франківської, Хмельницької та Кіровоградської областей зерно озимої пшениці за розрахунками має високі урожайні властивості.

Розрахунок проведено за метеорологічними даними на десятий день після настання воскової стиглості зерна (мал. 5).

Мал. 5. Рівень урожайних властивостей насіння озимої пшениці у 2023 р. по території України

Озимі культури. На окремих площах центральних областей розпочалася сівба озимого ріпаку та відмічалося утворення сходів.

Кукурудза. Зерно кукурудзи на більшості площ досягло молочної, місцями – воскової стиглості. На окремих площах західних та центральних областей ще тривало цвітіння качанів. Подекуди у північних та Харківській областях відбувалося збирання рослини на силос та зелений корм. На одній рослині сформувалося в середньому 1.5 -2.5 качани. Кількість зерен у одному качані становила від 410 до 770.

Стан посівів переважно добрий.

Подекуди у південних областях відмічалося пошкодження рослин с.-г. шкідниками.

Гречка та просо. У гречки на всіх площах тривало формування та розпочалося достигання зернівок, на окремих площах центральних та східних областей розпочалося її збирання. У проса відмічалося достигання зерна.

Стан рослин добрий та задовільний.

У сої відмічалося кінець цвітіння та формування бобів. Кількість бобів довжиною 1 см і більше на одній рослині становила від 9 до 58.

Стан посівів переважно добрий.

Цукрові буряки. Агрометеорологічні умови вегетації, прогноз урожайності та валового збору у 2023 році.

Упродовж вегетаційного періоду складалися неоднорідні по території умови для формування урожаю цукрових буряків. Через прохолодну та дощову погоду у квітні сівба на більшості площ відбулася на два-три тижні пізніше оптимальних строків сівби (у першій половині травня). Розвиток рослин у період листоутворення (кінець травня – перша половина червня) відбувався в основному із запізненням відносно середніх багаторічних строків. Внаслідок помірних температур повітря, які переважали у цей період, вологозабезпечення орного шару ґрунту було задовільним.

Проте несприятливим фактором для початкового росту коренеплоду залишався дефіцит вологи у верхніх шарах ґрунту та переважно високі температури ґрунту до +25-28 ͦС на глибині 10 см, які переважали у червні. Одночасно досить часті затоки холодного повітря та зниження температури, підвищення відносної вологості у денні години у червні стримували розвиток посушливих явищ.

Дощі, які пройшли у другій половині червня, мали літній нерівномірний характер. Тому під цукровим буряком спостерігалося досить строкате зволоження ґрунту, яке залежало від кількості опадів, але в основному було достатнім та оптимальним. У кінці червня в орному шарі містилося 26-28 мм, у метровому – 88-128 мм продуктивної вологи. Лише місцями у центральних областях вологозапаси орного шару ґрунту були недостатніми (менше 10 мм) для початкового росту коренеплоду.

Незважаючи на хвилі спекотної погоди у першій половині липня, агрометеорологічні умови для вегетації цукрових буряків залишалися у цілому задовільними. Погіршення стану рослин не спостерігалося завдяки досить високій для липня вологості повітря в денні години, яка не дозволяла рослинам в’янути, а тривалість дії високих температур повітря не була критичною.

Дощі були сприятливим фактором для поповнення вологозапасів ґрунту, пом’якшували негативну дію високих температур повітря та ґрунту на розвиток кореня цукрових буряків.

У кінці липня внаслідок нерівномірного випадіння дощів зволоження метрового шару ґрунту було надзвичайно строкатим- від оптимального (126-161 мм) для даного періоду вегетації (максимального росту кореня) до незадовільного (26 мм продуктивної вологи) на площах, де тривалий час ефективних дощів не було.

Станом на 10 серпня за даними спостережень метеорологічних станцій України середня вага одного кореня складала 352-415 г, що дещо вище минулорічних показників. Стан посівів добрий.

За аналізом погодних умов періоду вегетації, що вже минув, та за агрометеорологічними розрахунками урожайність цукрових буряків у 2023 р. в Україні може скласти близько 500 ц/га, валовий збір – близько 10,5 млн тонн, що на 0,6 млн тонн більше, ніж минулого року.

У соняшнику впродовж декади тривало формування кошиків та достигання насіння. Діаметр кошика становив від 11 до 27 см.

На окремих площах східних областей відмічалося ураження рослин хворобами.

Багаторічні трави (конюшина, люцерна). У трав відмічалося відростання після укосів, достигання насіння, 2-й укіс зеленої маси.

Стан багаторічних трав був переважно добрий та задовільний.

https://www.apk-inform.com