Україна: агрометеорологічні умови першої декади листопада 2023 року - Укргідрометеоцентр

У першій декаді листопада в Україні тривав період аномально теплої для пізньої осені погоди. Середньодобова температура повітря в більшості днів на 4-10°С перевищувала норму. Фактична середня декадна температура повітря відповідала показникам першої половини жовтня. У найтепліші дні максимальна температура повітря наближалася, в багатьох районах східних областей досягала або перевищила абсолютні значення температурного максимуму першої декади листопада.

Переміщення атмосферних фронтів зумовило дощі на всій території країни. Ефективні опади відмічалися на більшості території країни, лише в південних областях їх кількість була незначною – суттєвого покращення вологозабезпечення ґрунту там не відбулося.

Тривалість сонячного сяйва. Сонячного сяйва за декаду до поверхні землі надійшло від 17 до 51 години.

Температура. Середня обласна температура повітря виявилася від 2,7°С на заході до 6,1°С на сході вищою за норму і становила в південних та Дніпропетровській областях плюс 11,0-12,9°С, на решті території від плюс 8,2 до плюс 10,8°С.

У багатьох районах Харківської, Дніпропетровської, окремих районах Миколаївської, Херсонської, Запорізької, Полтавської та Одеської областей було досягнуто або на 0,1-1,6°С перевищено найвищу середню декадну температуру повітря першої декади листопада за період спостережень з 1961 року.

Максимальна температура повітря в східних, південних, Дніпропетровській та Закарпатській областях підвищувалася до плюс 20-23°С, на решті території – до плюс 16-19°С.

У Харківській, окремих районах Дніпропетровської, Донецької та Миколаївської областей було досягнуто або на 1-3°С перевищено абсолютний максимум температури повітря першої декади листопада за період спостережень з 1951 року.

У найхолодніші ночі мінімальна температура повітря знижувалася до 0°С – мінус 4°С, у Волинській, Рівненській, Львівській, Хмельницькій, Вінницькій, Полтавській, Донецькій та Запорізькій областях – до плюс 1-2°С (мал. 1).

Поверхня ґрунту в найхолодніші ночі в північно-західних, Закарпатській, Харківській та Херсонській областях охолоджувалася до 0°С – плюс 1°С, на решті території від мінус 1°С до мінус 4°С. У найтепліші дні вона нагрівалася до плюс 18-24°С, у Дніпропетровській, Кіровоградській, Херсонській, Одеській та Миколаївській областях – до плюс 26-30°С.

Опади різної кількості та інтенсивності спостерігалися впродовж 2-8 днів на всій території країни.

У Львівській області середня за декаду кількість опадів була меншою від норми і становила 44% (7 мм). У Волинській, Рівненській, Тернопільській та Одеській областях кількість опадів була близькою до норми і становила 9-14 мм.

На решті території країни середня по області декадна кількість опадів становила від 133 до 356% норми (12-46 мм) (мал. 2). Найбільша сума зафіксована на метеостанції Житомир, вона становила 73 мм, або 608% декадної норми.

На метеостанціях Житомир, Овруч, Коростень (Житомирська область), Чорнобиль (Київська область) та Білопілля (Вінницька область) було перевищено найбільшу кількість опадів за першу декаду листопада на 1-34 мм за період спостережень з 1961 року.

Мал. 1. Температура повітря в першій декаді листопада 2023 року на території України, ^оС

Мал. 2. Кількість опадів за першу декаду листопада 2023 року по території України, % до норми

Добовий максимум опадів у деяких районах Житомирської, Вінницької, Івано-Франківської та Закарпатської областей становив 20-29 мм (1,5–3,0 декадні норми).

Середня декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила плюс 8-14°С.

Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 73 на заході до 91% на північному сході країни, в окремих районах Миколаївської та Одеської областей упродовж 1-го дня у денні години відмічалося зниження відносної вологості повітря до 30% і нижче.

Вітер. Упродовж 1-4 днів майже на всій території України (за винятком Житомирської, Херсонської, Закарпатської та Кіровоградської областей) спостерігалося посилення швидкості вітру до 15-22 м/с, у горах Карпат (м. Плай) – до 28 м/с.

7-9 листопада (в середньому на 3-4 тижні пізніше середніх багаторічних строків) на переважній частині території країни відбувся перехід середньої добової температури повітря через межу +10°С у бік зниження, за винятком Харківської, Сумської, Чернігівської, крайніх північних районів Київської, Житомирської, Рівненської та Волинської областей, де перехід відбувся 5-16 жовтня (близько або на 5-9 днів пізніше середніх багаторічних строків). За середніми багаторічними показниками такий перехід відбувається у першій декаді жовтня.

Умови для укорінення та початкового розвитку озимини упродовж першої декади листопада загалом складалися задовільні. Дощі значно покращили умови зволоження ґрунту, що у поєднанні із теплою погодою сприяло росту і розвитку озимих культур. З огляду на велику кількість пізніх посівів це був сприятливий фактор для покращення фазового розвитку. На багатьох площах розпочалося масове кущіння озимих зернових. На пізніх посівах рослини переважно знаходилися у початкових фазах розвитку – початок утворення сходів, на окремих площах проростання зерна, в тому числі на площах, де воно не проростало через тривалі посушливі умови. На вересневих посівах відмічалося масове утворення 3-го листка та кущіння.

Внаслідок дощів зменшилася площа, охоплена засухою, порівняно з попередньою декадою. Проте ще значні площі майже з сухим верхнім шаром ґрунту залишалися в Одеській, Херсонській та Миколаївській областях. Одночасно сильні дощі в північних і західних областях місцями призводили до перезволоження верхніх шарів ґрунту.

Суми ефективних температур повітря вище +5°С, що накопичилися з початку вересня до 10 листопада, були на 155-265°С вище за середні багаторічні показники і в розрізі агрокліматичних зон України становили (табл. 1).

Таблиця 1

Примітка: для нормального розвитку озимих культур необхідна сума температур 200-300°С від сходів до припинення вегетації

Суми ефективних температур повітря вище +5°С, що накопичилися з початку жовтня до 10 листопада, були на 60-160°С вищими за середні багаторічні показники і в розрізі агрокліматичних зон України становили (табл. 2).

Таблиця 2

Примітка: сума ефективних температур, яка необхідна від сходів до початку кущіння, становить 67°С

Ріст і розвиток сільськогосподарських культур

Зволоження ґрунту. За останнім визначенням запасів продуктивної вологи (станом на 10 листопада) на більшості площ Одеської області вологозапаси у 0-20 см шарі ґрунту під озимими культурами були незадовільними (1-10 мм), у південних та центральних районах області орний шар був сухий зовсім. На решті площ зволоження орного шару ґрунту під озимими культурами було задовільним (11-19 мм) та достатнім (21-40 мм продуктивної вологи), місцями відмічалося перезволоження верхніх шарів ґрунту.

Озимина. Упродовж декади, в залежності від строків сівби, озимі зернові культури перебували у фазах розгортання 3-го листка, утворення вузлових коренів та кущіння. На пізніх посівах відмічалося проростання зерна та утворення сходів. У північних районах Сумської області відзначено пошкодження рослин озимої пшениці (причини не встановлені).

Стан рослин добрий та задовільний.

Густота посівів сформувалася в межах 240-690 рослин на 1 м², загальна кількість стебел на 1 м² становила від 245 до 1110, кущистість нормально розвинених рослин сформувалася у межах 1,6-3,2 стебел на одній рослині.

В озимого ріпаку тривало утворення листової розетки. Стан рослин добрий.

Багаторічні трави. У люцерни і конюшини тривало стравлювання та відростання отави після укосів. Стан багаторічних трав добрий та задовільний.

https://www.apk-inform.com