Україна: агрометеорологічні умови другої декади липня 2023 року – Укргідрометеоцентр

Внаслідок чергування областей високого атмосферного тиску та улоговин атмосферних фронтів упродовж декади в Україні спостерігалися як періоди жаркої, так і прохолодної погоди. В середньому за декаду температура повітря по території країни була неоднорідною. У більшості днів у західних областях середні добові температури були на 1,5-2,4°С вищими за норму, у східних – на 1,5-2,0°С нижчими від неї.

Опади відзначалися вкрай нерівномірним розподілом. В окремих районах південних, північних, центральних та східних областей випало більше місячної норми опадів у вигляді сильних дощів, часом із шквалистим вітром, градом і грозами. Одночасно місцями у західних, північних, центральних та південних областях спостерігався суттєвий дефіцит опадів.

Місцями сильні зливи спричинили пошкодження посівів сільськогосподарських культур різного ступеню.

Тривалість сонячного сяйва за декаду становила від 93 до 119 годин.

Температура. Середня декадна середня обласна температура повітря у Херсонській, Миколаївській, Кіровоградській, Черкаській, Чернігівській, Київській та Житомирській областях виявилася близькою до норми, у східних, Запорізькій, Дніпропетровській, Полтавській та Сумській областях – на 1,1-1,8°С нижчою від неї, на решті території – на 1,3-2,4°С вищою за норму і становила від плюс 19,2°С на півночі до плюс 24,2°С на півдні країни.

Максимальна температура повітря у найтепліші дні підвищувалася до плюс 30-34°С, у південних, Вінницькій та Закарпатській областях – до плюс 35-36°С. Кількість днів із максимальною температурою плюс 30°С і вище у більшості областей становила 1-5, в Одеській, Миколаївській, Херсонській та Вінницькій областях – 6-10 днів.

В окремих районах Одеської, Миколаївської, Херсонської, Вінницької та Закарпатської областей впродовж 1-2 днів максимальна температура повітря досягала або перевищувала плюс 35°С.

Мінімальна температура повітря у найпрохолодніші ночі знижувалася до плюс 7-11°С, у Чернівецькій, Черкаській, Полтавській, Кіровоградській, Запорізькій, Херсонській та Миколаївській областях – до плюс 12-14°С (мал. 1).

мал. 1. Температура повітря за другу декаду липня 2023 року по території України, ^оС

Поверхня ґрунту у найтепліші дні нагрівалася від плюс 49°С на заході до плюс 65°С на півдні, вночі вона охолоджувалася до плюс 7-14°С.

Опади різної інтенсивності, часом у вигляді злив, часом із грозами, шквалами та градом відмічалися на більшості території країни впродовж 1-5 днів.

Середня обласна кількість опадів у Запорізькій, Кіровоградській, Вінницькій, Хмельницькій, Чернівецькій, Волинській, Чернігівській та Сумській областях не перевищила 26-50% норми (5-16 мм), у Херсонській, Одеській, Черкаській та Рівненській областях – 61-75% декадної норми (9-24 мм).

Кількість опадів у Полтавській, Івано-Франківській, Львівській та Житомирській областях була близькою до норми (17 – 31 мм). На решті території вона становила від 123 до 227% декадної норми (17-59 мм).

У розрізі метеостанцій найбільше опадів за декаду відмічалося на агрометеорологічному посту (АМП) Березанка Миколаївської області – 114 мм (7,6 декадної або 2,5 місячної норми). В окремих районах південних, центральних, Сумської та Чернігівської областей опадів не було зовсім або їх кількість була незначною (мал. 2).

мал. 2. Кількість опадів за другу декаду липня 2023 року по території України, % до норми

Добовий максимум опадів в багатьох пунктах спостережень Миколаївської, Київської, Харківської, в окремих пунктах спостережень західних, Одеської, Дніпропетровської, Полтавської, Черкаської та Житомирської областей становив від 20 до 46 мм (1-2 декадні норми), на метеостанції Бориспіль (Київська обл.) та АМП Березанка (Миколаївська обл.) – 62-112 мм відповідно (1,0-2,5 місячної норми опадів).

Середня декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила від плюс 20-21°С на півночі до плюс 29-30°С на півдні країни. Упродовж 8-10 днів в один із строків спостережень вона перевищувала плюс 25°С.

Відносна вологість повітря в середньому становила від 51 до 76%, в окремих районах центральних (за винятком Черкаської), Херсонської, Харківської, Київської, Волинської та Чернівецької областей впродовж 1-3, місцями в Одеській та Миколаївській областях – 5-7 днів, у денні години відмічалося її зниження до 30% і нижче.

Вітер. В багатьох районах західних, Київської, в окремих районах східних, Житомирської, Чернігівської, Дніпропетровської, Херсонської, Миколаївської та Одеської областей упродовж 1-2 днів спостерігалося посилення швидкості вітру до 15-22 м/с, в районі метеостанцій Рівне та Ужгород було зафіксовано максимальний порив вітру 24 та 29 м/с відповідно.

Вплив погодних умов на стан сільськогосподарських культур

Агрометеорологічні умови другої декади липня для вегетації пізніх сільськогосподарських культур були в основному задовільними. Однак, у районах випадіння сильних дощів, злив та граду, умови часом оцінювалися як несприятливі (відмічалося локальне полягання посівів, спостерігалося осипання плодів плодових дерев, пошкодження городніх культур, створювалися умови для «стікання» зерна ранніх зернових, інтенсивного росту бур’янів та поширенню грибкових хвороб). Підвищена для середини липня вологість повітря не сприяла висиханню зерна незібраної озимини.

Вологозабезпечення посівів на більшості площ залишалося на задовільному та достатньому рівнях. На окремих площах західних та північних областей запаси продуктивної вологи метрового шару були надлишковими.

Внаслідок високих температур повітря в окремі періоди відмічалося прискорене накопичення ефективних температур, що сприяло скороченню міжфазних періодів соняшника та кукурудзи.

Несприятливим фактором для бульбокоренеплодів залишалися високі температури ґрунту на глибині 10 см, які стримували ріст бульб картоплі та приріст ваги кореню буряків. За оптимальних значень для бульбоутворення + 16-19°С, фактична температура досягала +25-30°С.

Теплозабезпечення

Станом на 20 липня суми ефективних температур повітря вище +5°С у більшості областей були вищими за норму на 20-50°С, у Івано-Франківській області – на 15°С нижчими; суми температур вище +10°С були близькими або на 15-25°С нижчими від норми, у Тернопільській, Вінницькій та Чернівецькій областях – вищими на 15-20°С і у розрізі агрокліматичних зон України становили (табл.).

Таблиця

Зволоження ґрунту

Під ранніми зерновими культурами станом на 20 липня на незібраних площах північних, західних, в окремих районах Вінницької, Черкаської, Полтавської та Харківської областей зволоження метрового шару було надлишковим (85-120 мм і більше) та достатнім (60-70 мм продуктивної вологи) для періоду повної стиглості зерна. Місцями на Черкащині зволоження метрового шару ґрунту було недостатнім (менше 50 мм).

Запаси продуктивної вологи орного шару ґрунту під кукурудзою на більшості площ залишалися на достатньому (21-30 мм і більше) та задовільному (11-20 мм) рівнях. В окремих районах Одеської, Дніпропетровської, Черкаської, Вінницької, Чернігівської та Волинської областей ґрунт був зволожений недостатньо (містилося менше 10 мм продуктивної вологи).

У метровому шарі ґрунту у північних, західних, центральних, окремих площах Харківської областей утримувалися переважно достатні та оптимальні (101-120 мм і більше) запаси продуктивної вологи. На багатьох площах Вінницької, Одеської, в окремих районах Кіровоградської областей вологозабезпечення 0-100 см шару ґрунту було задовільним (81-100 мм), місцями у центральних, Одеській, Миколаївській та Волинській областях – недостатнім (28-79 мм продуктивної вологи) (мал. 3).

мал. 3. Запаси продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту під кукурудзою за другу декаду липня 2023 року по території України, мм

Під цукровими буряками зволоження орного шару ґрунту понизилося до недостатніх (5-8 мм продуктивної вологи) показників. Задовільне зволоження орного шару ґрунту відмічалося в окремих районах Вінницької області.

У метровому шарі ґрунту на більшості площ вологозабезпечення було достатнім (76-86 мм продуктивної вологи), в окремих районах Черкаської області 0-100 см шар ґрунту містив 60 мм продуктивної вологи, що в період росту кореня є недостатнім рівнем зволоження.

Під соняшником запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту на більшості площ центральних, північних та західних, в окремих районах Харківської, Миколаївської та Одеської областей залишалися на задовільному (11-20 мм) та достатньому (23-30 мм) рівнях. У багатьох районах південних, в окремих районах Дніпропетровської, Кіровоградської та Харківської областей запаси вологи становили менше 10 мм продуктивної вологи, місцями в Одеській, Херсонській та Дніпропетровській областях орний шар ґрунту був сухий зовсім.

Показники запасів продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту на більшості площ центральних, північних, окремих площах західних та в окремих районах Харківської областей були достатніми та оптимальними (91-130 мм і більше). На решті площ вологозабезпечення було задовільним (61-90 мм), у багатьох районах Одеської, в окремих районах Дніпропетровської та Харківської областей – недостатнім (31-60 мм). Місцями на Одещині, Херсонщині та Дніпропетровщині зволоження 0-100 см шару ґрунту було незадовільним (у ґрунті містилося менше 30 мм продуктивної вологи), в окремих районах півдня Одеської області 0-100 см шар ґрунту був зовсім сухий (мал.4).

мал. 4. Запаси продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту під соняшником за другу декаду липня 2023 року по території України, мм

Соя. У метровому шарі ґрунту показники вологозабезпечення були на достатньому (81-120 мм) та оптимальному (121-160 мм продуктивної вологи) рівнях.

Ріст і розвиток сільськогосподарських культур

Озимина (жито, пшениця). Зерно озимих культур досягло воскової або повної стиглості. Розпочалося масове збирання урожаю. За визначенням агрометеорологів маса 1000 зерен озимої пшениці становила від 31 до 65 г. Стан посівів озимих культур на незібраних площах переважно добрий. В окремих районах західних та північних областей відмічалося полягання посівів через сильний вітер та зливи.

Ранні ярові зернові культури. У ярого ячменю відмічалася воскова та повна стиглість, на окремих площах – молочна стиглість зерна. У південних, центральних, місцями у північних і західних областях розпочався збір урожаю. За визначенням агрометеорологів маса 1000 зерен ярого ячменю становила 43-54 г.

Зерно ярої пшениці набуло воскової стиглості.

У вівса відмічалися молочна, воскова, місцями – повна стиглість зерна, на окремих площах Житомирської області – викидання волоті.

Стан посівів на більшості площ задовільний та добрий, в окремих районах північних областей відмічалося полягання посівів ярого ячменю через сильний вітер та зливи, на окремих полях Волинської області стан посівів вівса залишався незадовільний через ураження рослин хворобами.

У кукурудзи на більшості площ відмічалося цвітіння волоті та качанів, на пізніх посівах ще тривало листоутворення (11-15 листок). Висота рослин становила від 65 до 302 см.

Стан посівів переважно добрий. Місцями у західних областях відмічалося передчасне пожовтіння листків кукурудзи через засушливі умови.

Гречка та просо. Впродовж декади у гречки тривало цвітіння, у проса – викидання волоті. Стан круп’яних культур переважно добрий та задовільний.

Зернобобові культури. Тривало збирання зерна гороху. На пізніх посівах відмічалося його достигання. Маса 1000 зерен коливалася від 127 г до 279 г.

У сої тривало цвітіння та формування бобів. Кількість бобів довжиною 1 см і більше на одній рослині становила від 5 до 40. Стан посівів переважно добрий.

У цукрових буряків тривало закриття міжрядь. За визначенням агрометеорологів середня маса одного кореня складала 139-351 г. Стан рослин добрий.

Соняшник. Упродовж декади тривало формування кошиків соняшнику, місцями ще відмічалася поява суцвіть, в окремих районах південних областей – достигання насіння. Середній діаметр кошиків становив від 8 до 18 см. Стан посівів переважно добрий. На окремих посівах Одеської області відмічалося в’янення рослин соняшнику в денні години.

Багаторічні трави (конюшина, люцерна). Впродовж декади відмічалося відростання отави після укосу (1-го, 2-го), утворення суцвіть, цвітіння та другий укіс. Стан трав переважно добрий.

https://www.apk-inform.com