Директор із логістики компанії «Нібулон»: «Наші спеціалісти розбирали деякі судна в Миколаєві та перевозили їх суходолом в Ізмаїл»
Сергій Калкутін – про освоєння дунайських маршрутів, експорт української агропродукції через Констанцу, особливості річкової логістики, нюанси ціноутворення та безпекові ризики для українського торгового флоту
Хоча порти Дунайського кластера надзвичайно потужно відпрацювали 2023 рік, коли сумарний вантажообіг сягнув 32 млн тонн, останні місяці року позначилися поступовим зменшенням обсягів перевалки через переорієнтацію частини експортних вантажів на порти Великої Одеси, чому сприяла успішна робота Українського морського коридору. Очікувалося, що тенденція скорочення експортного трафіку через Дунай продовжиться і цьогоріч – питання становив лише рівень, на якому стабілізуються обсяги.
Якщо в листопаді – грудні 2023 року сукупний місячний вантажообіг дунайських портів усе ще тримався вище 2 млн тонн, у січні – березні нинішнього року показники опустилися трохи нижче цієї позначки. Оприлюднений профільним міністром результат І кварталу засвідчив зменшення перевалки проти аналогічного періоду минулого року на 16% – до 5,7 млн тонн. Квартальний експортний вантажопотік становив 4 млн тонн, а обсяг аграрного експорту щомісяця перевищував 1 млн тонн. Ці показники демонструють нинішній рівень використання Дунаю як експортного шляху.
Вітчизняні галузеві структури поки не обраховують окремо морський і річковий вантажопотоки, які обслуговують порти Дунайського кластера. Верифікувати обсяг українських вантажів на дунайському річковому маршруті дозволяють дані румунської Адміністрації судноплавних каналів, яка управляє внутрішнім судноплавним каналом Дунай – Чорне море (Чернаводе – Констанца). Приміром, у січні, коли українські дунайські порти сумарно обробили 1,9 млн тонн вантажів, обсяг українського експортно-імпортного вантажопотоку, який пройшов каналом, становив 655 000 тонн, або 40% усього обсягу перевезень. Цей показник також засвідчив зменшення частки українських вантажів, які перевозять каналом – торік вона перевищувала 50%.
Втім профільне міністерство оцінює цьогорічні показники експорту через порти Дунаю як «стабільно високі». Тому, можливо, втрати виявилися навіть дещо меншими від попередніх оцінок. Коли вже була зрозуміла динаміка перших місяців, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль наважився озвучити плани уряду додатково наростити пропускну спроможність дунайських портів. «Наша мета – розширити експортну спроможність Дунайського кластера із 33 млн тонн у 2023 році – до 35-40 млн тонн у 2024 році», – заявив прем’єр у березні. Однак чим наповнити нові потужності, коли вантажі «перетікають» на «велику воду» через меншу вартість експортної логістики та інші переваги?
Багато учасників ринку зменшили активність на Дунаї, зокрема використання річкового маршруту з перевалкою у Констанці. Серед тих, хто продовжує доправляти вантажі цим шляхом – компанія «Нібулон». Тепер лідер українського ринку річкових перевезень успішно застосовує свій досвід на Дунаї. Компанія має перевірену формулу конкурентоспроможності – комплексне логістичне рішення, що дозволяє зменшити витрати на доставку та конкурувати з портами Великої Одеси.
Розповідь директора з логістики «Нібулону» Сергія Калкутіна показує шлях, який компанія пройшла на Дунаї. В інтерв’ю Mind він поділився досвідом освоєння регіону й розбудови дунайських маршрутів, розповів про відмінності судноплавства на Дунаї та Дніпрі, роль власного флоту в дунайській логістиці, співпрацю з румунським партнером, а також про плани компанії щодо вибудовування стійкішого трафіку та мінімізації затрат на всіх етапах логістичного ланцюга до Констанци.
Про розбудову логістики на Дунаї
– На початку повномасштабного вторгнення компанія вирішила створювати свій основний експортний ланцюг саме через Дунай. Ми оцінювали різні варіанти доставки зернових вантажів на зовнішні ринки, зокрема відправлення залізницею через західні переходи, і зрозуміли, що на цьому напрямку буде складно досягти ефективності. Що згодом і підтвердилося, коли почалися складнощі із залізничною логістикою. Тож ми пішли шляхом інвестицій в інфраструктуру та розбудови основних маршрутів на Дунаї.
Чимало сказано, що інфраструктура українських портів на Дунаї у 2022 році була недостатньо розвиненою, можливості перевалки зернових вантажів обмеженими. Ми починали роботу в портах Рені й Ізмаїл, завантажували баржі та торгували на умовах FOB Ізмаїл із доставкою в Констанцу. І будували власний перевантажувальний комплекс.
Поступово розбудовували роботу з навантаження великотоннажних суден у Констанці, куди перевозили вантажі баржами. У 2022 році вдалося доправити до Констанци доволі незначний обсяг – приблизно 500 тис. тонн. Основну частину цього вантажопотоку перевезли, починаючи із серпня. У жовтні почали експлуатацію нашої філії «Бессарабська» в Ізмаїлі та створили логістичний ланцюг, який включав перевалку із судна на судно в Констанці. У румунському порту завантажували судна класу «панамакс» і «хендімакс» за допомогою плавкранів.
Про релокацію власного флоту та збільшення перевезень на Дунаї
– У другій половині 2022 року ми релокували частину свого флоту на Дунай. Наші спеціалісти розбирали деякі судна в Миколаєві та перевозили їх суходолом на наше підприємство в Ізмаїлі. Згодом флот почав працювати.
Власний флот «Нібулону» на Дунаї / Фото надано компанією
Наприкінці 2022 року перевезення власним флотом становили 6000 тонн на місяць. У 2023-му збільшили обсяги – на початку року використовували два каравани, згодом – три. Загалом торік барже-буксирними караванами перевезли приблизно 2,2 млн тонн вантажів, із яких перевезення власним флотом становили понад 10%.
На сьогодні стабільно відвантажуємо зі свого термінала 200 000 – 250 000 тонн на місяць. Частка перевезень власним флотом становить 25–30%. Побудована програма доправлення та перевалки вантажів на великотоннажні судна в Констанці. На маршруті до румунського порту нині працює п’ять барже-буксирних караванів, які складаються з нашого флоту й декількох орендованих барж.
За підсумками І кварталу цього року обсяг перевезень караванами до Констанци перевищив 585 тис. тонн, у тому числі власним флотом перевезли понад 156 тис. тонн. Отже, частка перевезень власним флотом сягнула 27%.
Про освоєння дунайського маршруту та відмінності судноплавства на Дунаї та Дніпрі
– Ми маємо 12-річний досвід роботи саме на внутрішніх водних шляхах – на Дніпрі. Тому робота на Дунаї та румунському каналі Дунай – Чорне море (Чернаводе – Констанца) не викликала суттєвих труднощів – те саме шлюзування, проходження каналу. Єдине, у чому відмінності, – міжнародні вимоги, які дещо відрізняються від українських. Серед них – вимоги до комплектації суден, дозвільних документів, що стосуються власне суден, членів екіпажу та посадових осіб. Ми пройшли всі процедури, отримали необхідні документи й розпочали перевезення.
Існує також певна специфіка щодо судноводіння. Річка Дунай більш швидкоплинна, ніж Дніпро – на різних ділянках течія швидша, можливо, вдвічі-втричі. На Дніпрі судна переважно йдуть завантаженими за течією, на Дунаї – проти течії. Загалом якихось великих труднощів нові умови не становлять – досвід наших судноводіїв дозволяє успішно працювати на Дунаї.
На дунайському маршруті / Фото надано компанією
Якщо говорити в цифрах – про середню оборотність флоту на Дунаї, то вважається досить гарним показником, якщо флот робить два обертання на місяць. Часом нам вдається досягати більш ніж 2,5 обертання щомісяця. Такі періоди бувають, коли дозволяє погода й ритмічно обробляються наші баржі в самій Констанці. Якщо вдається зменшити простої флоту на вивантаженні, то оборотність сягає навіть трьох рейсів на місяць. Це чудовий показник.
Про морські переходи до Констанци
– На початку 2023 року ми почали практикувати морські переходи до Констанци. Саме морем – виходили через гирло Бистре й рухалися вздовж чорноморського узбережжя до румунського порту. Зауважу, що серед румунських та українських колег тільки ми відправляли барже-буксирні каравани цим шляхом. Ми могли скористатися цією можливістю, оскільки наш флот має клас «річка – море». Перевага в тому, що морський маршрут майже вдвічі скорочує шлях до Констанци – збільшується обсяг перевезень, поліпшується собівартість операцій.
Однак згодом припинили ходити цим маршрутом через мінування країною-агресором прилеглих акваторій. Ми знали, що декілька суден підірвалися в гирлі Бистрому. Отже, сьогодні ми не використовуємо морський напрямок через безпекові причини. Але отримали такий досвід – загалом користувалися цим маршрутом декілька місяців.
Про партнерство з румунською транспортно-логістичною компанією TTS
– За останні два роки ми побудували ефективне партнерство з компанією TTS. Реалізація комплексного рішення з безперервним стабільним вантажопотоком дозволяє оптимізувати процеси на цьому етапі та зменшити наші витрати на доставку, завдяки чому ми намагаємося конкурувати з портами Великої Одеси. Адже бачимо, який відплив вантажів відбувся з Дунаю – фактично обсяги зменшилася втричі: у пікові періоди було 2 млн тонн, сьогодні – 600 000 – 700 000 тонн на місяць.
Перевалка вантажу на морське судно в Констанці / Фото надано компанією
У цій співпраці ми прагнемо зберегти досягнуті нами обсяги відвантаження – близько 200 тис. тонн на місяць. В умовах зменшення вартості фрахту з українських портів Чорного моря логістичний ланцюг відвантаження Дунай – Констанца стає на $10 дорожчим, як порівняти з портами Великої Одеси, тому важливо знаходити можливості вибудовувати більш стійкий потік перевезень і мінімізувати затрати на всіх етапах нашого логістичного ланцюга до Констанци. Ми вдячні TTS за важливе довгострокове партнерство та сподіваємося на продовження цієї спільної стратегічної історії.
Про перспективи роботи на Дунаї
– Нашу роботу на Дунаї визначає наша трейдингова програма, а найдешевшим способом відправлення зернових є відвантаження саме на панамакси та хендісайзи. Тому якщо різниця у фрахті між українськими портами та Констанцою, а також вартість фрахту барж по Дунаю дозволятиме цьому маршруту бути конкурентним, то певні обсяги відвантаження Дунаєм зберігатимуться.
Важливим чинником, що впливатиме на конкурентність регіону, є також тарифна політика «Укрзалізниці», яка завдяки створенню додаткових інструментів могла б нівелювати або зменшити витрати на доставку вантажів залізницею в порти Дунаю у розмірі до $10 на тонну. І звісно, на відвантаження з Дунаю напряму впливатиме ворожа агресія, адже через атаки на інфраструктуру вже декілька разів протягом двох років змінювалися потоки експорту з України.
А от планів підніматися вгору Дунаєм поки що немає – зараз фокус на Констанці. Перспективи розвитку перевезень на Верхньому Дунаї, про які зараз почали говорити, варто розглядати в комерційній площині. Насамперед треба розуміти, які затрати потрібно нести в разі перевезення товару вгору Дунаєм – якщо вартість логістичних затрат дозволятиме укладати такі контракти, потенціал збільшення обсягів перевезень матиме місце. Та поки ми таких перспектив не бачимо.
Джерело: https://mind.ua
© Всеукраинская общественная организация производителей, переработчиков и экспортеров зерна, 1997-2024.
При цитировании и использовании любых
материалов ссылка на Украинскую зерновую
ассоциацию обязательна.При использовании в
интернет обязательна так же гиперссылка
на http://uga-port.org.ua
Розробка сайту
Для реєстрації на сайті зверніться, будь ласка, до адміністрації УЗА admin@uga.ua