Розширення військових дій в Чорному морі загрожує логістиці зерна. Що буде з експортом?

Що відбувається? За перші два тижні липня росія здійснила 23 удари по українських морських портах та 17 атак на цивільні судна, внаслідок чого суднозаходи до портів Великої Одеси майже зупинилися, а морські термінали призупиняють прийом зерна. росія, своєю чергою, обмежила судноплавство в Азовському морі на тлі української операції, спрямованої на скорочення нафтових доходів агресора.

Поточна ситуація є доволі критичною для України, оскільки останнім часом близько 90% експорту агропродукції здійснювалося через глибоководні порти, які стали ціллю російських атак. Призупинка морського експорту призвела до скорочення закупівель в портах і перенаправлення вантажів на західний кордон та в річкові порти. Водночас варто зазначити, що альтернативні маршрути залишаються екстреним варіантом для експорту. Нагадаємо, що ще у 2023 році через малі Дунайські порти щомісячно експортувалося близько 2 млн т зерна, а ще близько 1 млн т — залізницею та автомобільним транспортом. Тож навіть у найгіршому сценарії для портів Одеси про повну зупинку експорту з України не йдеться.

Розподіл експорту агропродукції за каналами експорту в 2023 році, млн т

Що стосується росії, то на експорт через Азовське море припадало близько 30% експорту пшениці, тоді як глибоководні порти поки працюють у штатному режимі. Тож у липні–серпні можна очікувати слабших темпів експорту: через обмеження судноплавства в Азовському морі та повільніший хід збиральної кампанії відвантаження можуть бути приблизно на 3 млн т нижчими, ніж за аналогічний період минулого року, коли росія експортувала близько 3 млн т пшениці в липні та 5 млн т у серпні. Водночас внутрішнє зростання цін на пальне підвищує витрати по всьому логістичному ланцюгу, тоді як закупівельні ціни на зерно продовжують знижуватися.

Як довго це триватиме? Більш імовірним виглядає сценарій тимчасової паузи або зниження експортних потоків з України нового врожаю пшениці, ячменю та ріпаку протягом найближчих одного-двох місяців. Потенційно в цей період Україна мала б експортувати близько 3 млн т пшениці та до 1 млн т ячменю і ріпаку.

Швидке вирішення ситуації можливе лише за наявності політичної волі світової спільноти — за аналогією з тим, що відбулося у 2022 році із Зерновим коридором під егідою ООН. Подальша динаміка залежатиме від інтенсивності російських обстрілів, настроїв судновласників та ступеня деградації інфраструктури морських терміналів унаслідок атак.

А як же фрахт? Поточна ситуація знижує попит на коастерні перевезення в росії та потенційно обмежує попит на Handysize і Panamax в Україні — насамперед у сценарії припинення роботи глибоководних портів. Фрахтовий ринок уже реагує відповідно: частина судновласників відмовляється заходити в українські порти. Водночас зі свого боку ми бачимо наявність суден на рейді, тож у разі припинення обстрілів торгівля може бути відновлена.

Страховики оновили ставку покриття воєнних ризиків для вантажів в українських водах до 1% із 50% no-claim bonus, тоді як страхування воєнних ризиків для самих суден залишається на рівні 1% і вище. Це свідчить про збереження високої ризикової премії для суднозаходів до українських портів, насамперед портів Великої Одеси, на тлі атак по портовій інфраструктурі та суднах.

Хто отримає вигоду? Першими цей тимчасовий вакуум можуть використати сусідні країни Чорноморського регіону — Болгарія та Румунія. За останній тиждень вартість як пшениці, так і ячменю на умовах FOB зросла на 5 дол./т. У довшій перспективі нестачу зерна з Чорноморського регіону можуть частково компенсувати інші експортери з Європи та Південної Америки. Найбільш екстремальним варіантом для глобальних цін можна вважати сценарій, в якому затягування блокування чорноморської логістики поєднується з продовженням напруги на Близькому Сході та впливом супер Ель Ніньйо в Південній півкулі.

УкрАгроКонсалт