Україна: погодні умови та стан сільськогосподарських культур у липні 2026 року – НААН України

У розпалі жнива. В південних областях уже підбивають перші підсумки, а в західних – не більше половини зібраних площ. Проте вирощений урожай ранніх зернових культур цього року практично у всіх регіонах є доволі гарним. Принаймні так про це свідчить оперативна інформація буквально з полів, де середній рівень урожайності, наприклад пшениці озимої, фіксується в доволі значному діапазоні – від 4,0 до 6,0 т/га. Є, звичайно, ще кращі результати, які зумовлюються насамперед правильним вибором сортового складу, попередником, рівнем мінерального живлення, захистом посівів та іншими технологічними елементами, ефективність яких, слід визнати, залежить від сприятливості погодних умов протягом вегетаційного періоду. Для порівняння можна взяти, до речі, минулий рік, який за багатьма гідротермічними показниками не був оптимальним для забезпечення високої продуктивності рослин озимини, незважаючи на всі рекомендовані агротехнічні прийоми при її вирощуванні, які в багатьох господарствах мало відрізнялися від тих, які застосовувалися і в поточному році. Проте, зрозуміло, і за цьогорічних погодних умов знайдуться господарства, де рівень урожайності пшениці озимої та інших озимих зернових культур виявиться значно меншим від очікуваного, що можна пояснити насамперед не тільки локальними природними катаклізмами – інтенсивні заморозки, град, тривала посуха тощо, але й технологічними помилками, нехтуванням основними агротехнічними вимогами при їх вирощуванні, що передусім залежить від професійної майстерності фахівців у тому чи іншому господарстві, їх відповідальності і навіть мотивації.

Початок збиральної кампанії, як і прогнозувалося, відбувся в останні дні червня – на початку липня, чому сприяли погодні умови – підвищена температура повітря та відсутність опадів.

Так, упродовж більшої частини першої декади липня утримувалася доволі мінлива за температурним режимом, але переважно тепла і бездощова погода. Проте в останні дні звітного періоду дещо похолодало та відмічалися опади різної інтенсивності, місцями значні, що на певний час (від 4 до 6 діб) призупинило збиральний процес. Середньодобові температури повітря утримувалися на рівні 17,3–27,5°С. В окремі дні максимальні значення температури повітря та поверхні ґрунту підвищувалися відповідно до 33,7–34,5 та 64,7–69,2°С. В нічний час температура повітря знижувалася до 8,3–11,4°С, а поверхня ґрунту охолоджувалася до 9,7–11,6°С. Середня за декаду температура повітря становила 21,1°С, що було на 0,4°С нижче середньої багаторічної норми. Кількість опадів становила 40,0 мм, або 222% кліматологічної норми (зображення. 1).

Зображення. 1. Середні значення гідротермічних показників у першій декаді липня

В окремих районах кількість атмосферної вологи виявилася ще більшою, причому місцями зливи супроводжувалися грозами і градом. Середня відносна вологість повітря становила 64% і була на 3% вищою порівняно із середньою багаторічною нормою. Мінімальні значення даного показника фіксувалися на рівні 20–29% та утримувалися протягом 3 діб.

За останні шість років така порівняно «прохолодна» погода в першій декаді липня відмічалася вперше. Власне це можна сказати і про кількість опадів упродовж даного календарного часу, оскільки майже подібні значення (лише на 0,3 мм більше) фіксувалися тільки у 2021 році.

На початку першої декади в результаті доволі посушливої погоди, яка спостерігалася протягом більшої частини червня, запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту під посівами пшениці озимої після соняшнику на час настання повної стиглості зерна становили лише 13 мм, що було значно менше середньої багаторічної норми. За останні шість років після завершення вегетації озимини більша кількість вологи в ґрунті під її посівами після даного попередника відмічалася у 2021, 2024 та 2025 рр. (зображення. 2).

Зображення. 2. Запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту (мм) на час повної стиглості зерна пшениці озимої, попередник – соняшник

У другій декаді липня продовжувала утримуватися порівняно прохолодна з незначними опадами погода. Середньодобові температури повітря знаходилися в межах 19,3–22,7°С. Максимальна температура повітря підвищувалася до 30,2–31,8°С, а мінімальна знижувалася до 9,4–10,8°С. Вдень поверхня ґрунту прогрівалася до 59,6–60,5°С, а вночі охолоджувалася до 9,9–10,6°С. Середня температура повітря становила 19,9°С, що було на 2,4°С нижче середньої багаторічної норми. Опадів випало 8,7 мм, або 67% від середніх багаторічних значень для даного терміну часу. Дощі різної інтенсивності, які спостерігалися в першій половині декади, більшою мірою були у вигляді короткочасних злив з грозою і супроводжувалися шквальним вітром та місцями градом (зображення. 3).

Зображення. 3. Середні значення гідротермічних показників у другій декаді липня

Зрозуміло, що в окремих регіонах кількість опадів була значно більшою і це суттєво перешкоджало якісному збиранню зернових культур та потребувало додаткових витрат на доробку зерна і його досушування.

Середня відносна вологість повітря становила 67% при середній багаторічній нормі 62%. Також упродовж декади було зафіксовано 2 дні з мінімальною відносною вологістю повітря 30% і менше.

За останні шість років такий гідротермічний режим у другій декаді липня відмічався не вперше. Проте холодніше було у 2022 р., а менша кількість опадів фіксувалася у 2022 та 2024 роках.

У третій декаді липня спостерігалася помірна за температурою повітря, часом прохолодна, як для цієї пори року, з порівняно незначними опадами погода. Середньодобові температури повітря впродовж даного часу знаходилися на рівні 18,2–21,9°С. Вдень значення температурних показників повітря та поверхні ґрунту зростали відповідно до 29,8–31,0 і 58,7–62,2°С, а вночі знижувалися до 10,2–12,8 та 10,4–13,1°С. Середня за декаду температура повітря становила 20,3°С, що було на 2,8°С нижче кліматологічної норми (зображення. 4).

Зображення. 4. Середні значення гідротермічних показників у третій декаді липня

Кількість опадів у результаті короткочасних дощів, які мали переважно зливовий та локальний характер, становила в середньому близько 9,7 мм, або 57% від середніх багаторічних значень. Проте на окремих територіях опади випадали дуже нерівномірно, що є звичайним явищем для літньої пори, а тому місцями загальна кількість атмосферної вологи значно перевищувала кліматологічну норму. Середня відносна вологість повітря становила 65% і виявилася на 8% більшою за звичайну норму для даного календарного терміну. За останні шість років така температура повітря в третій декаді липня виявилася найбільш низькою, а менше опадів упродовж цього часу відмічалося тільки у 2024 році.

Загалом середня температура повітря за липень становила  20,4°С, що було на 1,9°С нижче середньої багаторічної норми. Кількість опадів виявилася доволі чималою і становила 58,4 мм, або 122% визначеної норми для цього місяця. Середня відносна вологість повітря становила 65% і була на 5% вищою порівняно з нормативними значеннями (зображення. 5).

Зображення. 5. Середні значення гідротермічних показників у липні

Протягом останніх шести років така відносно невисока температура повітря в липні відмічалася вперше, а значно більша кількість опадів спостерігалася у 2021 та 2023 роках.

Як відомо, збирання врожаю – це один з найбільш відповідальних періодів польових робіт, а тому зниження втрат зерна при його проведенні є суттєвим резервом збільшення валових зборів зернової продукції як пшениці озимої, так і інших озимих та ярих зернових культур.

Вважається, що при недотриманні технологічних вимог з різних причин у господарствах величина втрат зерна може становити до 10% і більше. При затримці, наприклад, з початком збирання врожаю на 10–12 діб недобір зерна, особливо за несприятливих погодних умов, досягає 15–20%, а в окремих випадках (вилягання посівів, тривалий дощовий період тощо) до 60%.

Як правило, втрати врожаю зерна розділяють на механічні, фізіологічні, а також на ті, які пов’язані з роботою збиральних комбайнів, транспортуванням і доробкою зерна на токах. Механічні втрати є наслідком осипання зерна та ламкості колосу. Їх величина залежить від біологічних особливостей сортів, строків збирання і погодних умов у передзбиральний та збиральний періоди. Механічні втрати починають проявлятися відразу після дозрівання зерна, коли воно втрачає зв’язок з материнською рослиною, і починають збільшуватись у міру запізнення зі збиранням.

Фізіологічні втрати пов’язані з фізіолого-біохімічними процесами, які відбуваються в зерні після настання його повної стиглості. За сухої погоди ці процеси знаходяться в пригніченому стані і не призводять до суттєвих втрат маси сухої речовини зерна. У вологу і відносно прохолодну погоду зерно зволожується, в ньому підвищується інтенсивність процесів, які призводять до втрат накопичених пластичних речовин. В окремих випадках маса сухої речовини зерна може знижуватися на 10–20% порівняно з тією, яка була в період досягнення зерном фази повної стиглості.

Слід пам’ятати, що вологе і засмічене зерно інтенсивно дихає, втрачає вуглеводи, відбувається його самозігрівання в буртах. У такому зерні проходять процеси розпаду білків, внаслідок чого знижується вміст клейковини. В сухому і чистому зерні, навпаки, переважають процеси синтезу, тому в період післязбирального дозрівання якість його помітно підвищується.

У зв’язку з цим оптимізація технологічного збирання врожаю повинна передбачати біологічні і морфологічні особливості сортів пшениці озимої, їх рівень урожайності, швидкість та рівномірність достигання зерна, фізико-механічні властивості збиральної маси.

У поточному році, незважаючи на порівняно складні, але загалом сприятливі погодні умови протягом вегетації пшениці озимої, найбільшу врожайність після чорного пару (7,5–8,0 т/га) сформували як доволі нові сорти Загадка одеська, Творчість одеська, Ґазда, так і ті, які не перший рік перевірені виробництвом, – Мудрість одеська, Оптима одеська, Мавка ІР, Проня тощо. За вирощування пшениці озимої після непарових попередників, зокрема після гороху та соняшнику, кращі результати (6,0–6,5 т/га зібраного зерна) забезпечили сорти Ліга одеська, Фортеця, Катруся одеська, Терейя, Богдана та інші.

Помітний приріст урожайності пшениці та ячменю озимих забезпечило внесення в допосівний період повного мінерального добрива в рекомендованих дозах, проведення азотних підживлень рано навесні та застосування рідких органо-мінеральних добрив, наприклад препаратів РГФК та Хелатагроленд-РКД. У степовій зоні доволі значний ефект отримано і від післядії поживних речовин, які були внесені ще минулого року, зокрема під соняшник, який у результаті довготривалої посухи не мав змоги з максимальною користю використати внесені добрива, сформувавши в багатьох господарствах надзвичайно низький рівень урожайності.

Щодо ефективності попередників пшениці озимої, то кращі результати врожайності зерна в цьому році забезпечив чорний пар, що пояснюється, крім інших позитивних факторів, які стосуються водного і поживного режимів, доволі сприятливими погодними умовами під час наливу зерна та правильним вибором сортового складу, що мінімізувало вилягання посівів. Проте й горох, як попередник озимини, виявився доволі дієвим, оскільки його застосування дало змогу окремим сортам забезпечити врожайність, яка наближалася за своїми показниками до тих, які були отримані на посівах після чорного пару. Дещо нижча продуктивність озимини була отримана на ділянках після соняшнику. І це цілком зрозуміло, але за помірного гідротермічного режиму, як це було впродовж більшої частини весняно-літньої вегетації, систематичних дощів та достатньої кількості поживних речовин у ґрунті врожайність більшості сортів пшениці озимої після цього попередника була дещо вищою, ніж зазвичай. Наприклад, за своєю ефективністю цей попередник поступався гороху лише на 8–12%, тоді як в інші роки така різниця була майже вдвічі більшою.

Загалом якість зернової продукції є переважно доброю та задовільною і відповідає вимогам переробників та трейдерів-експортерів. У більшості господарств відмічаються порівняно високі значення натури зерна, підвищений вміст білка і клейковини в ньому, що відповідає 2–3 класу якості. Формування доволі якісної зернової продукції цього року пояснюється щонайменше трьома причинами – доволі високою дієвістю азотних добрив протягом більшої частини весняно-літньої вегетації, специфічними погодними умовами на завершальних етапах дозрівання пшениці озимої (високі температури та відсутність дощів) і незначною кількістю в посівах клопа-черепашки та інших шкідників, які могли вплинути на якісні показники зернової продукції.

Таким чином, загалом сприятливий і разом з тим доволі складний для озимих зернових культур 2025/26 вегетаційний рік показав і засвідчив насамперед необхідність дотримання технологічних вимог, які ставляться перед зерновиробниками. Передусім це стосується правильного вибору сортового складу, попередників, строків сівби, вмілого застосування систем мінерального живлення рослин і захисту посівів від шкідливих об’єктів, що навіть за періодичних несприятливих погодних умов упродовж вегетації озимини в більшості випадків є запорукою вагомого врожаю.

https://www.apk-inform.com