Сергій Іващенко: Основні експортні напрямки та зернова логістика в новому сезоні

В.о. виконавчого директора Української зернової асоціації

Україна з року в рік нарощує виробництво зернових та олійних культур. Хоча минулого сезону врожай дещо знизився через погодні умови, цьогоріч природа та достатня кількість опадів сприяють потенційно доброму врожаю. Уже сьогодні звучать прогнози, що в новому сезоні Україна може зібрати рекордний врожай на рівні 100 млн т зернових та олійних культур.

Щодо поточного сезону, то експорт зернових та олійних до кінця сезону складе 48-49 млн т. Безумовним лідером імпортером українських зернових цього року є Китай, який з липня 2020 до травня 2021 року імпортував 11,6 млн т зернових – кукурудзи та ячменю. На другому місці Єгипет з позначкою експорту 4,6 млн т. Традиційно український експорт зернових ділився так: 35-40% ішло до Європи,  30-35%  –  до Північної Африки та Близького Сходу та 30-35%  –  до Китаю та Південно-Східної Азії. Цього року є ще одна країна, яка значно наростила імпорт українського зерна – це Пакистан, який закупив 1,5 млн т української пшениці, і, схоже, що буде нарощувати імпорт і наступного року.

Отже, за умови отримання врожаю на рівні 100 млн т, Україна зможе експортувати близько 62 млн т, досягти чи навіть перевищити рекорд експорту у 2019/2020 МР. Традиційно експорт ітиме через українські порти, але наступного сезону може відбутися збільшення частки саме Китаю та Південно-Східної та Південної Азії в структурі українського експорту – 35-40%. Це пояснюється зростанням попиту на продукти харчування та корми в цих країнах через зростання чисельності населення в регіоні та зміну уподобань населення, яке все більше споживає хліба. 

Щодо регіонів України, то на заході (Львівська, Івано-Франківська, Волинська, Рівненська, Хмельницька, Чернівецька та Закарпатська області), де все більше й більше вирощується зерна, очікуємо, що врожай зернових та олійних культур сягне 18,7 млн т. Погодні та кліматичні зміни сприяють збільшенню вирощування зерна в цих регіонах, але досі в західних областях бракує розвиненої інфраструктури як елеваторів, так і залізничних станцій, які б могли забезпечувати вивезення зерна на експорт в українські порти. Якщо взяти центральне Правобережжя та Полісся (Київська, Житомирська, Вінницька, Черкаська та Кіровоградська області), то тут врожай очікується на рівні 22,7 млн т. На центральному Лівобережжі та півночі України (Полтавська, Чернігівська, Сумська та Харківська області) – 29 млн т, на Півдні та Сході України (Одеська, Миколаївська, Херсонська, Дніпропетровська, Запорізька, Донецька, Луганська області) – 26,8 млн т.

Традиційно експорт зернових та олійних відбувається з українських портів, транспортування до яких здійснюється в основному залізницею (65%), автотранспортом (25%) та річкою (10%). Цього сезону не було жодних проблем з транспортування залізницею зерна до портів, як це траплялося раніше. В Україні є достатня кількість вагонів-зерновозів. Проблема може виникнути тільки через дефіцит тяги в Укрзалізниці. Тут Укрзалізниця могла би в пікові періоди вересень-грудень збільшувати кількість тяги для перевезення зернових на експорт. Адже це валютні надходження для країни та наповнення бюджету. Взагалі ж зерновики очікують від уряду та Укрзалізниці допуск приватної тяги до перевезень, зближення класів, підвищення ефективності перевезень, передбачуваність дій Укрзалізниці та ухвалення закону «Про залізничний транспорт», який дозволить вирішити низку проблем.

У разі ж затримок із транспортуванням зерна залізницею, частина зернових вантажів перейде на автотранспорт. Річковий транспорт також міг би збільшити перевезення. Проте державі потрібно теж зробити свою частину роботи, виділити достатньо коштів на ремонти шлюзів, скасувати сплату акцизів на пальне для річкового транспорту (привести своє законодавство у відповідність до Угоди про асоціацію з ЄС та його регламентів) тощо. Варто зазначити, що в разі переходу зернових вантажів на інші види транспорту, втрачатиме виробник, оскільки це здорожчить логістику і, відповідно, зменшить дохід, який він отримає за вирощену продукцію.

https://urm.media