Безумовною особливістю нинішньої календарної зими, яку за метеорологічними показниками певною мірою можна вважати унікальною, є підвищений температурний режим, у більшості областей відсутність снігового покриву на полях та тривала недостатність опадів, що відмічалися, звичайно, і в минулі роки, але не мали такого комплексного і затяжного характеру. Зрозуміло, що такий перебіг погодних умов впродовж зимового періоду викликає певне занепокоєння у зерновиробників, оскільки при різкому зниженні температурних показників у подальшому існує реальна загроза ушкодження і вимерзання посівів, а нестача вологи на полях може призвести до негативних наслідків уже в першій половині весняно-літньої вегетації озимини. Особливо небажаним такий перебіг погодних умов є для регіонів, де в осінній період із-за тривалої посухи не вдалося отримати своєчасні сходи озимих зернових культур і рослини розпочали зимівлю в ослабленому стані.
Разом з тим, узагальнюючи гідротермічні умови на фоні яких відбувається перезимівля пшениці озимої та інших озимих культур, слід зазначити, що вони є доволі сприятливими, оскільки рослини впродовж більшої частини цього часу не відчували негативної дії низьких температур, в міру були забезпечені вологою і в світлий час доби мали змогу відновлювати процеси життєдіяльності. Особливо це було на користь посівам озимини пізніх строків сівби, на значній частині яких уже в зимовий період рослини досягли фази кущіння.
Впродовж перших двох місяців календарної зими вагомих причин для ушкодження, а тим більше для загибелі посівів, не спостерігалося, оскільки грудень і січень відрізнялися підвищеною температурою повітря, яка на 3–5 °С була вищою за середню багаторічну норму, та недостатньою кількістю опадів, що негативно позначилося на запасах продуктивної вологи в ґрунті.
Найбільша кількість опадів за цей час випала в третій декаді грудня і склала близько 28 мм, що на 12 мм перевищувало середню багаторічну норму. Середня температура повітря за останню декаду минулого року становила 3,7 °С тепла і була на 6,7°С вищою в порівнянні з середніми багаторічними показниками. На завершення декади сніговий покрив на полях був практично відсутній, глибина промерзання ґрунту не перевищувала 3–7 см. Температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння пшениці озимої не була нижчою за 0,5–1,0°С морозу і виявилась значно вищою за критичну температуру вимерзання, яка становила близько -14,0°С.
Загалом, за грудень середня температура повітря склала 2,5°С тепла, та виявилася на 4,8°С вище кліматичної норми. Середня кількість опадів становила 34,7 мм, що було майже на 30% менше середніх багаторічних значень.
В першій декаді січня на фоні вранішніх густих туманів та незначних опадів продовжував утримуватися підвищений температурний режим. Так, середня температура повітря склала -0,7°С, що було на 3,6°С вище середньої багаторічної норми. В окремі дні позначка термометра зростала до 2,9 °С тепла, а поверхня ґрунту прогрівалася до 7,0 °С, а в нічний час, навпаки, знижувалася до -7,0 °С, а поверхня ґрунту охолоджувалася до -9,7 °С. Опадів у вигляді дощу та мокрого снігу випало лише 5,2 мм, що на 11, 8 мм було менше в порівнянні з середньою багаторічною нормою. Відносна вологість повітря виявилася доволі високою і варіювала впродовж декади від 66 до 95 %.
Середня глибина промерзання ґрунту була незначною і знаходилася в межах 4–8 см. Сніговий покрив на полях був майже відсутній, лише в окремих місцевостях його висота не перевищувала 1,0–1,5 см. Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння пшениці озимої впродовж декади знижувалася лише до -1,3 °С і не становила найменшої загрози для рослин.
Приймаючи до уваги гідротермічні показники першої декади січня можна стверджувати, що за своїми значеннями та тривалістю їх дії вони відповідали початку другої фази загартування рослин, коли за звичайних умов відбувається гальмування процесів дихання, зменшення витрати вуглеводів та поступове зневодненням клітин, яке супроводжується значними якісними змінами структури їх протоплазми. Власне, в такому стані рослини озимих зернових культур знаходилися впродовж порівняно тривалого часу, починаючи з останніх днів грудня і до завершення січня місяця.
В другій декаді січня спостерігалася аномально тепла, як для цієї пори року, з невеликими опадами, погода. В першій половині звітного періоду середньодобові температури повітря утримувалися в межах 0,4–1,4 °С тепла, в другій – 0,4–3,2 °С морозу. В світлий час доби максимальна температура повітря підвищувалася до +4,5°С, поверхня ґрунту прогрівалася до +9,6 °С, а вночі значення цих температурних показників знижувалися до -4,7 та -6,0 °С відповідно.
Середня температура повітря за декаду склала -0,5°С, що було на 6,3 °С вище середньої багаторічної норми. Кількість опадів за цей час виявилася незначною – 3,4 мм, або 28 % від середньої багаторічної норми. При цьому відносна вологість повітря за рахунок туманів, мряки та ожеледиці була достатньо високою і знаходилася в межах 70–98%.
В останні дні декади місцями утворився сніговий покрив висотою близько 0,5–1,0 см, який швидко розтанув. Середня глибина промерзання ґрунту становила 4–8 см. Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння рослин пшениці озимої не була нижчою за -1,0 °С, що було значно вище критичної температури їх вимерзання, яка за проведеними розрахунками знаходилася по завершенні другої декади січня на рівні -14,0 °С. До речі, в цей час проведене штучне проморожування рослин пшениці озимої в монолітах упродовж трьох діб за температури -15,0 °С показало, що лише поодинокі з них (3–5%) втратили життєздатність, решта – успішно витримали таке порівняно короткочасне зниження температурних показників. У першу чергу це пояснюється достатнім вмістом вуглеводів у вузлах кущення рослин (28–30%), які не тільки витрачалися впродовж зимівлі, але й мали змогу синтезуватися та накопичуватися завдяки сприятливому температурному режиму впродовж першої половини зимового періоду.
Загалом, погодні умови другої декади січня виявилися сприятливими для озимих зернових культур, але проведений аналіз вмісту продуктивної вологи в ґрунті показав, що її кількість під посівами пшениці озимої за два місяці зимового періоду хоча і суттєво збільшилася, але після окремих попередників була вкрай недостатньою. Причому це стосувалося як верхніх, так і більш глибоких шарів ґрунту. Найбільше занепокоєння викликали запаси вологи під посівами озимини після соняшнику, де в орному та метровому шарах ґрунту її кількість становила відповідно 37 та 101 мм, що було на 9 та 61 мм менше середньої багаторічної норми (табл. 1).
Запаси продуктивної вологи в ґрунті (мм) під посівами пшениці озимої впродовж зимового періоду 2019/20 рр.
Попередник |
Шари ґрунту, см |
||||
0–20 |
0–100 |
||||
станом на |
станом на |
||||
21.11.2019 р. |
13.01.2020 р. |
21.11.2019 р. |
13.01.2020 р. |
||
Горох |
14 |
33 |
97 |
163 |
|
Соняшник |
15 |
37 |
36 |
101 |
|
Середні багаторічні показники |
32 |
46 |
103 |
162 |
Доповненням до вищеозначеного є те, що більша частина січня була не настільки теплою, якщо порівнювати з попередніми роками, як надзвичайно посушливою, що і зумовило в більшості випадків незадовільне накопичення агрономічно цінної вологи в ґрунті. Так, середня температура повітря за дві декади січня в 2020 р. склала -0,6°С і виявилася на 5,0°С вищою за середню багаторічну норму, що, звичайно, для найбільш холодного місяця зими є аномальним явищем. Але за останні 10 років впродовж цього часу більш високий температурний режим відзначався у 2012 р. (-0,1°С) та 2014 р. (+0,3°С) (рис. 1).
Рис. 1. Середні значення гідротермічних показників упродовж першої та другої декад січня, 2011–2020 рр.
Більше того, за останні роки середня температура повітря за дві перші декади січня, за виключенням 2016 р., виявилася вищою за середню багаторічну норму на 1,3–5,9 °С, що також є незаперечним свідченням глобального потепління, пом’якшення зимових періодів, як про це говорять провідні експерти-метеорологи. При цьому, за перші дві декади січня середня кількість опадів склала 4,3 мм, що було на 10,2 мм менше середніх багаторічних значень, або становила 30 % від кліматичної норми. Така незначна кількість атмосферних опадів впродовж даного календарного терміну зустрічається вперше упродовж 2011–2020 рр., що безумовно може позначитися на вологозабезпеченості ґрунту, загальному стані рослин у подальшому та рівні їх продуктивності.
Більша частина третьої декади січня, як і дві попередні, характеризувалася підвищеною температурою повітря та незначною кількістю опадів.
Середньодобові температури повітря знаходилися в межах від 0,4°С морозу до 1,5°С тепла. В окремі дні повітря і поверхня ґрунту прогрівалися відповідно до 4,9 та 8,8°С, а в нічний час охолоджувалися до -1,8 та -10,0°С. Перша половина декади була більш посушливою, в другій – пройшли дощі різної інтенсивності. В цей час небезпечних погодних явищ для озимих зернових культур не спостерігалося.
Як відомо, в зимовий період озимі зернові культури та ріпак знаходяться протягом 4–4,5 місяців у стані вимушеного спокою. Ушкодження і загибель рослин у польових умовах упродовж цього часу можливі від шкідливого впливу комплексу факторів: низьких температур, льодової кірки, випрівання, вимокання, хвороб, викликаних несприятливими зимовими умовами та порушеннями агротехніки.
Аналіз стану посівів озимих зернових культур і ріпаку та гідротермічних показників впродовж більшої частини поточного зимового періоду (листопад–січень) свідчить про те, що жоден із наведених чинників не мав суттєвого негативного впливу на перезимівлю рослин. Лише в окремих господарствах на сьогоднішній день відмічається незначне локальне випрівання озимини, яка переросла, що пов’язано більшою мірою не з погодними умовами, а з технологічними помилками, в першу чергу це ранні строки сівби, завищені норми висіву насіння та багатий агрофон. Переважно це проявляється на окремих посівах жита та ячменю озимих і не має системного характеру.
Приймаючи до уваги усереднений температурний режим листопада, коли рослини припинили активну вегетацію, та двох зимових місяців – грудня і січня – слід зазначити, що цей календарний проміжок часу за своїми показниками виявився найтеплішим, принаймні, за останні сім років. Середня температура повітря склала близько 2,2°С, що на 4,2°С вище середньої багаторічної норми (рис. 2). До речі, такий позитивний температурний баланс (вище нульової позначки термометра) впродовж цього періоду відмічається вже три роки поспіль.
Рис. 2. Середні значення гідротермічних показників упродовж листопада – січня, 2013/14–2019/20 рр.
Загальна кількість опадів за листопад – січень становить 83,4 мм і суттєво поступається середній багаторічній нормі, яка визначена 131 мм. За останні роки це один з найгірших результатів, менше випадало за цей час лише в 2013/14 рр. (61,7 мм).
Зрозуміло, що перезимівля озимих зернових культур ще не завершена. Попереду лютий та березень місяці, які, звичайно, можуть піднести небажаний сюрприз зерновиробникам у вигляді короткочасних заморозків за відсутності снігового покриву на полях, які здатні завдати шкоди посівам не масового, а виключно локального характеру.
Разом з цим, навіть порівняно сприятливі погодні умови в подальшому не виключають систематичної оцінки умов перезимівлі та стану посівів озимих зернових культур, яка повинна проводитися за комплексом метеорологічних факторів, головним із яких є мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущення рослин, що характеризує ступінь несприятливої дії морозів. Однак багаторічні дослідження показали, що більш достовірним є визначення можливості вимерзання озимих посівів на основі не мінімальної, а середньодобової температури ґрунту, оскільки на стан рослин більший вплив виявляє не стільки абсолютний мінімум температури, скільки тривалість його дії.
Для оцінки умов перезимівлі озимих посівів пропонується, наприклад, користуватися визначеними такими співвідношеннями температури повітря і висоти снігового покриву: при середній декадній температурі повітря -8°С висота снігового покриву на посівах має становити не менше 5 см, при -10°С – не менше 7 см, при -15°С – не менше 14 см і т. ін. При порушенні цих співвідношень, коли під час морозів на посівах протягом трьох декад, які не обов’язково йдуть одна за одною, відсутній сніговий покрив відповідної висоти, спостерігаються значні пошкодження озимих культур, що може виявитися не відразу, а поступово. За цих умов для згубної дії низьких середньодобових температур ґрунту на глибині залягання вузла кущення достатньо трьох-чотирьох діб щоб рослинам було нанесено серйозні пошкодження. Особливо це є небезпечним наприкінці зимового періоду, коли із-за витрат захисних речовин та різких потеплінь стійкість озимини знижується.
Для визначення стану озимих посівів існує ряд методів, а саме відрощування рослин у монолітах, у водному і цукровому розчинах. Найбільш об’єктивним і надійним способом визначення життєздатності рослин пшениці озимої в зимовий період є спосіб монолітів, відбір яких, згідно з існуючими рекомендаціями, слід проводити 25 січня, 23 лютого і 10 березня. Крім того, ще додатково їх беруть після різкого та тривалого зниження температурного режиму.
Таким чином, враховуючи розвиток рослин озимих зернових культур на сьогоднішній день та приймаючи до уваги прогнози погодних умов на найближчу перспективу, можна стверджувати, що значної загрози посівам на завершальних етапах зимового періоду не передбачається. Разом з тим, є велика ймовірність відновлення активної вегетації озимини в порівняно ранні строки, що за якісного догляду за посівами може забезпечити вагомий урожай, принаймні не гірший, ніж у попередні роки. Серед першочергових завдань для зерновиробників – боротьба з мишовидними гризунами, проведення підживлення недостатньо розвинених посівів, обстеження полів озимих зернових культур з метою визначення подальшої стратегії боротьби з бур’янами, хворобами та шкідниками.
© Всеукраинская общественная организация производителей, переработчиков и экспортеров зерна, 1997-2024.
При цитировании и использовании любых
материалов ссылка на Украинскую зерновую
ассоциацию обязательна.При использовании в
интернет обязательна так же гиперссылка
на http://uga-port.org.ua
Розробка сайту
Для реєстрації на сайті зверніться, будь ласка, до адміністрації УЗА admin@uga.ua