Жорстка посуха, яка спостерігалася в більшості областей із серпня, спричинила несприятливі умови для накопичення вологи в ґрунті та вчасної сівби озимини.
Вересень, на який припадають оптимальні строки сівби в більшості областей, виявився аномально теплим та сухим. Температура повітря на 2,5-5,5°С перевищила норму і досягала вдень +30-35°С. Кількість опадів за місяць становила від 2 до 30% від норми, лише в західних та прилеглих районах південних областей у кінці місяця пройшли ефективні дощі. За таких умов, за винятком західних областей, тривала та поглиблювалася ґрунтова посуха, спостерігалися суховійні явища, накопичення вологи в ґрунті не відбувалося зовсім.
У кінці вересня майже половина площ, призначених під сівбу озимини, залишалася охопленою ґрунтовою посухою, верхній шар ґрунту був майже сухий. Незважаючи на такі умови, господарства центральних, північних та східних областей розпочали сівбу озимих культур. Посушливі погодні умови ускладнювали початковий розвиток уже посіяних озимих ріпаку та пшениці, місцями зерно не проростало тривалий час.
Лише в західних областях, де пройшли дощі, умови були задовільними для накопичення вологи в ґрунті та проведення сівби озимих культур. Зі збільшенням зволоження ґрунту на раніше засіяних площах з’являлися та розвивалися сходи.
З початком жовтня агрометеорологічні умови на більшості площ покращилися внаслідок значних дощів, що сприяло проростанню зерна та появі в короткі строки дружніх сходів озимини. Водночас на окремих площах західних областей часті дощі призводили до перезволоження орного шару ґрунту, що було малосприятливим фактором для проведення польових робіт.
У жовтні, який був дуже теплим та помірно вологим, агрометеорологічні умови для вегетації озимини були задовільними. Однак, незважаючи на достатню кількість ефективного тепла, фазовий розвиток озимини відбувався на 2-3 тижні пізніше середніх багаторічних строків внаслідок попередньої посухи та пізніх строків сівби. Масове кущіння рослин спостерігалося лише на вересневих посівах в окремих районах західних та Одеської областей. Стан посівів оцінювався як добрий та задовільний, місцями – відмінний.
Станом на 30 жовтня, за експертною оцінкою та фактичними даними визначення запасів продуктивної вологи, найгірша ситуація складалася на більшості площ Харківської та Дніпропетровської областей, де ґрунтовою посухою було охоплено більшість засіяних площ і вологи в орному шарі ґрунту майже не було. На решті території країни зволоження ґрунту було задовільним та добрим.
У період 3-5 листопада, в південних областях – 8-10 листопада відбувся перехід середньої добової температури повітря через +5°С у бік зниження, почався період «передзим’я». Такі строки закінчення осені виявилися близькими до середніх. У листопаді озимина повільно вегетувала за рахунок денних температур, проте ефективного тепла було недостатньо для суттєвої зміни фазового розвитку рослин. В окремих районах західних областей на початку листопада, на решті території – до кінця місяця було відмічено припинення активного росту озимих культур.
На Закарпатті та в прилеглих районах західних областей листопад виявився значно (на 3°С) холоднішим від норми, тому припинення активної вегетації озимих відбулося майже на два тижні раніше середніх багаторічних показників. Це призвело до того, що на частині дуже пізніх посівів не з’явилися навіть сходи. За експертною оцінкою, спостерігався найгірший стан посівів у Закарпатській області за останні роки.
Одночасно сонячні дні, які чергувалися з прохолодними ночами, сприяли гарному загартуванню та підготовці рослин до перезимівлі.
За оперативними даними, перехід середніх добових температур повітря через 0°С у бік від’ємних значень (початок зимового періоду) на переважній частині території країни відбувся в період 21 листопада – 5 грудня, в строки, близькі до середніх багаторічних, в окремих районах південних та центральних областей – на 1-2 тижні раніше них.
Перезимівля озимини розпочалася цілком задовільно. У кінці листопада в окремих районах Чернігівської, Київської, Вінницької та Хмельницької областей спостерігалося утворення снігового покриву висотою від 1 до 10 см. Найнижчі температури повітря досягали мінус 3-11°С, при цьому мінімальна температура ґрунту на глибині 3 см нижче мінус 1-4°С не опускалася, що не створювало жодної загрози для рослин.
За даними агрометеорологічних обстежень посівів озимих культур, на час припинення осінньої вегетації на 30% площ рослини досягли масового кущіння, що є найбільш сприятливим станом для перезимівлі. На решті площ відмічалися фази утворення 3-го листка (40%) та сходів (27%). На 3% засіяних площ зерно не проросло. Густота посівів сформувалася в межах 235-660 рослин на 1 м2, загальна кількість стебел на 1 м2 становила від 336 до 911, кущистість – 1,5-2,6 стебла в однієї рослини. Висота рослин становила від 6 до 38 см.
За візуальною оцінкою, на 77% обстежених полів рослини ввійшли в зиму в доброму та відмінному стані, на 20% – у задовільному. На 3% площ рослини були слаборозвиненими в незадовільному стані, не досягли безпечного для перезимівлі фазового розвитку та мають високу ймовірність пошкодження за несприятливих умов перезимівлі.
Найбільше таких посівів (від 7 до 19%) в Одеській, Хмельницькій, Закарпатській та Харківській областях. У низці областей усі посіви тільки в доброму стані (таблиця). Такий стан посівів озимини в кінці осені є типовим для останніх років.
За прогнозом погоди, в період 11-15 грудня в Україні очікується похолодання зі зниженням температури повітря до 5-7°С, у північних та західних областях – до 6-12°С, на північному сході країни – до 12-15°С морозу. Проте похолодання, найбільш імовірно, буде короткочасним, йому передуватиме встановлення снігового покриву. Такі умови будуть безпечними для посівів озимини.
Гідрометеорологічні станції здійснюють постійний моніторинг умов перезимівлі сільськогосподарських культур. Згідно з керівними документами 25.01.2025 р. буде проведене визначення життєздатності рослин, а навесні, після відновлення вегетації, – весняне обстеження посівів.
Виконуючий обов’язки директора Юрій БУРЛАКА
Стан посівів озимих культур на 10 грудня 2024 р. за даними агрометеорологічних обстежень
Таблиця
Агрокліматичні зони і області |
Стан посівів (%) |
||
|
добрий |
задовільний |
незадовільний |
С т е п |
|
|
|
Дніпропетровська |
62 |
34 |
4 |
Донецька * |
|
|
|
Запорізька |
100 |
0 |
0 |
Кіровоградська |
100 |
0 |
0 |
Луганська* |
|
|
|
Миколаївська |
100 |
0 |
0 |
Одеська |
71 |
22 |
7 |
Херсонська |
50 |
50 |
0 |
Л і с о с т е п |
|
|
|
Вінницька |
45 |
52 |
3 |
Київська |
100 |
0 |
0 |
Полтавська |
25 |
75 |
0 |
Сумська |
100 |
0 |
0 |
Тернопільська |
64 |
34 |
2 |
Харківська |
56 |
25 |
19 |
Хмельницька |
93 |
0 |
7 |
Черкаська |
100 |
0 |
0 |
Чернівецька |
65 |
30 |
5 |
П о л і с с я |
|
|
|
Волинська |
61 |
35 |
4 |
Житомирська |
100 |
0 |
0 |
Івано-Франківська |
100 |
0 |
0 |
Львівська |
95 |
5 |
0 |
Рівненська |
70 |
27 |
3 |
Чернігівська |
96 |
4 |
0 |
Закарпатська |
50 |
33 |
17 |
Україна |
77 |
20 |
3 |
*- дані відсутні
© Асоціація виробників,
переробників та експортерів зерна, 1997-2025.
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів
посилання на Українську зернову асоціацію обов'язкове.
При використанні в інтернет обов'язкове так само
гіперпосилання на https://uga.ua
Розробка сайту
Для реєстрації на сайті зверніться, будь ласка, до адміністрації УЗА admin@uga.ua