Логістика та перевалка зернових на Дунаї у 2022 та перспективи 2023 року. Частина 2

Продовжимо розмову, розпочату в першій частині цієї статті про нюанси оптимізації витрат на логістику з погляду автоматизації обліку та процесів управління логістики та перевалки зернових у портах Дунаю. У першій частині ми обговорили те, що стосується вирішення питань простою транспорту, роботи накопичувачів та відсутності складів та елеваторів.

Отже, продовжимо:

Четверте. Збільшення документообігу та помилки в ньому

При збільшеному потоці вантажів порти та стивідори зіткнулися ще й з обсягом документів, що різко збільшився, які потрібно було готувати для їх прийому та оформлення суднових партій. Один облік машин, ТТН, лабораторних аналізів та виконаних робіт з перевалки чого вартий.

Звичайно, якщо вся система обліку та управління вже була налагоджена та автоматизована, збільшення потоку машин не викликало скільки-небудь серйозних проблем, як, наприклад, у компаніях «Агро-Рені», яка запровадила систему автоматизації задовго до війни або «Sierentz Global Merchants» (SGM) ), яка встановила систему обліку одночасно із запуском свого терміналу

А ось для молодих компаній, утворених лише у 2022 році чи «старих», але які ведуть весь облік у паперовому вигляді «на коліні» чи в excel-табличках це стало реальною проблемою.

Найграмотніше вирішення цієї проблеми — впровадження автоматизованої системи обліку та управління. В ній в один технологічний ланцюжок повинні бути включені КПП, вагові, візування, лабораторія, робота тальмана на причалі або приймача у складі, облік усіх технологічних операцій, управління технічними засобами (такими як світлофори, шлагбауми, ваги, фото фіксація всіх операцій), а так само зв’язок із бухгалтерським обліком.

Ще один важливий момент — помилки. Одна річ одна баржа на завантаженні, один причал і всі машини їдуть на нього. Зовсім інше, коли в порту працюють десятки стивідорів, кілька причалів та барж вантажаться одночасно. Розвантаження тільки однієї машини не в ту баржу чи склад принесе стільки збитків, що впровадження автоматизації обліку та контролю, разом із технічними засобами, окупить усі витрати на вирішення проблем із цією машиною.

Адже повністю впровадити, разом із навчанням персоналу, вже розроблену та налагоджену систему обліку можна за два-три тижні, максимум місяць, залежно від додаткового побажання замовника. А вартість такої системи реально співвідноситься із вартістю двох-трьох машин зерна.

Тут треба врахувати ще й те, що якщо в морському порту вантажать судно на 10-15 тисяч тонн і готують один пакет документів, то в дунайських портах під час навантаження зерна в баржу на одну-дві тисячі тонн теж потрібно готувати пакет документів. І таких барж, на формування аналогічної експортної партії, потрібно десять. При збільшеному обсязі роботи необхідно або набирати нових співробітників і вивчати їх, або впроваджувати автоматизацію і тим самим кількістю персоналу обробляти більше вантажів. Причому витрати на автоматизацію разові, а на персонал — постійні.

П’яте. Організація роботи з урахуванням перебоїв з електрикою та зв’язком

Ще одним серйозним викликом, з яким довелося боротися, стали перебої з подачею електрики і всі проблеми, які це викликає.

Для забезпечення безперервної роботи системи управління для виробничого процесу з рознесеними територією робочими майданчиками, архітектура АСУ повинна будуватися так, щоб при відключенні світла на будь-якій з них робота всієї системи не переривалася. Це досягається тим, що за нормальних умов локальні сервери регулярно синхронізуються з хмарними. При переході на генератори кожен виробничий майданчик продовжує роботу на своїх локальних серверах, а з появою інтернету інформація з них відразу синхронізується з хмарними серверами.

Схема роботи UPSS Ізмаїл

Наприклад, таку схему роботи було реалізовано в компанії ТОВ «UPSS Ізмаїл» при автоматизації їх маслоналивного терміналу в Ізмаїльському порту. Досвід експлуатації такого підходу підтвердив його правильність та забезпечив працездатність терміналу при раптових та планових відключеннях електрики.

Принцип дублювання повинен працювати при побудові каналів зв’язку. Один канал не може гарантувати надійний зв’язок — потрібні два-три дублери. Наприклад, оптоволокно як основний, а другий мобільний чи супутниковий, наприклад, компанії Starlink. Така схема забезпечення гарантованим зв’язком використовується для організації роботи системи обліку компаній ТОВ «СП УкрСоя», ТОВ «ЮПСС Ізмаїл» та ТОВ «ОІЛ ФЕМЕЛІ». Де основний канал представлений оптоволокном, а при вимкненні світла або зникненні кабельного сигналу вся АСУ автоматично переходить на супутниковий інтернет. У момент перемикання джерела безперебійного живлення підтримують роботу системи той час, який потрібний для запуску генератора.

Що цікаво, побачивши всі переваги такої схеми роботи АСУ, протягом останніх місяців над її впровадженням почали працювати й інші підприємства: елеватори, МЕЗи тощо.

Шосте. Масляні культури та їх переробка

Зміни логістики та цін на олійні культури призвели ще до однієї закономірної тенденції. Агрокомпанії починають замислюватися про те, щоб експортувати не насіння, а вже готову олію. А згодом, напевно, не просто наливна олія, а вже бутильована.

Причому ця тенденція в регіонах так само має місце. Маслоекстракційні заводи, що в тій же Миколаївській області працюють та розвиваються. Причому вони інвестують в автоматизацію своїх виробничих процесів, справедливо вважаючи, що це скорочує їх витрати. Так у 2022 році автоматизувала свій завод Ново-Одеська компанія «Оіл Фемелі», а в 2023 році ці роботи завершує компанія «Люкс Оіл».

Не дарма в Ізмаїльському порту було збудовано термінал з перевантаження наливних харчових вантажів компанії «ЮПСС Ізмаїл», він має всі перспективи бути завантаженим роботою.

Враховуючи складності перевалки, зберігання сировини, збільшені логістичні витрати на перевезення водним транспортом, можливо, варто розглянути розміщення переробних виробництв поблизу портових операторів Придунав’я. При цьому вивантаження сировини проводитиметься не на перевантажені припортові склади, а на склади невеликих переробних підприємств, після чого на баржі завантажуватиметься не порівняно дешева сировина, а готова продукція (наприклад – соняшникова, соєва, ріпакова олія), вже з доданою вартістю.

Орендувати чи навіть придбати у власність виробничі площі в Ізмаїлі та Рені поки що можливо.

Сьоме. Зміна схем логістики та необхідність швидкого та точного прорахунку її вартості

У 2022 році змінилися схеми та напрямки логістики. Також постійно змінюються і поточні умови перевезень: наявність вагонів і машин, вартість оренди, можливість простою в очікуванні розвантаження чи кордоні, варіанти перевалки з баржі на судно у морі чи тільки через пірс тощо. і т.п. Все це призвело до того, що логістам необхідно постійно і швидко вираховувати собівартість різних маршрутів та самих логістичних схем. Хто швидше і точніше порахує, той ухвалить правильне управлінське рішення.

Тож питання автоматизації роботи логістів знову постає на повне зростання. Звичайно, можна вважати все на папері або в Excel-таблицях і, як для грубого варіанта або першого разу, — це нормально. Але як в Excel’і прорахувати різні маршрути УЗ, тим більше якщо їх може бути близько десятка для кожного вантажу? Вартість тарифу за перевезення («ЖД тариф») можна прорахувати через відомі програмні продукти (наприклад, «ТМ Карта»), але потім потрібно врахувати ще вартість станційних зборів, пломб, сертифікації вантажу, можливого простою, перевалки в порту, роботу автотранспорту тощо. І таких параметрів рейсу може бути дуже багато. Потім необхідно проконтролювати виконання цього рейсу перевізником і підготувати всі необхідні акти івиконати грошові розрахунки.

Для цього логістам потрібна своя автоматизована система розрахунку рейсу, що допомагає їм у вирішенні цих питань.

Восьме. Комплексний підхід під час створення АСУ

Створюючи АСУ необхідно ще етапі її проектування подбати сумісності технічних і програмних засобів. За досвідом впровадження систем у Дунайських портах в 2022 році компанії, що займалися самостійною закупівлею технічних засобів (для фотофіксації, шлагбауми, світлофори, зчитувачі тощо) і вважали, що вони на цьому заощадили, в результаті витратили більше часу на інтеграцію їх з АСУ та на вирішення всіх технічних проблем, пов’язаних з її обслуговуванням під час експлуатації.

Апаратні засоби АСУ, їхня сумісність із існуючим та розроблюваним програмним забезпеченням, стабільність роботи енергозабезпечення, каналів зв'язку на підприємстві, інтернету відіграють найважливішу роль у роботі всієї системи. Як показав досвід роботи компанії «IT Технології», що забезпечує технічну частину багатьох проектів при впровадженні систем обліку в Дунайських портах, це питання при впровадженні та подальшій надійній роботі АСУ часто відігравало вирішальну роль.

Якщо, наприклад, раптово відбувався збій в апаратній частині зчитувачів RFID-міток, то весь ланцюжок обробки машин на розвантаженні в порту давав збій. Жодну інформацію внести в систему автоматично було неможливо, і операторам доводилося це робити вручну. Узгодженість та єдина відповідальність між розробниками ПЗ та постачальниками техніки повинна забезпечувати надійність роботи всієї системи. Вони повиннішв идко вирішувати всі питання, а не перекидати відповідальність з одного боку на інший.

Як висновки, можна сказати наступне

Дунайські порти та портові агенти будуть і після закінчення війни працювати та відігравати важливу роль в економіці країни, але для успішної конкуренції з морськими портами їм потрібно змінюватись і готуватися до цього вже зараз.

Основними тенденціями у цьому питанні, на наш погляд, буде:

• Мінімізація простоїв водного, автомобільного та залізничного транспорту на всіх етапах логістичного ланцюжка шляхом чіткої організації підходу суден, подачі вагонів Укрзалізницею та автотранспорту перевізниками. Створення системи накопичувачів для машин та електронних черг для планового розвантаження машин. Це дуже складне завдання і вирішуватися воно може лише спільною роботою всіх зацікавлених сторін і лише на основі автоматизації цих процесів — це вручну зробити неможливо.
• Збільшення частки залізничних перевезень у Дунайських портах порівняно з автомобільним транспортом.
• Будівництво нових складських комплексів та елеваторів та модернізація існуючих. Причому це стосується не лише перевалки зерна, а й інших, насамперед — контейнерних вантажів, і не лише експорту, а й імпорту.

• Автоматизацією документообігу всіх виробничих процесів з метою збільшення швидкості та зменшення витрат на обробку вантажів, мінімізації помилок та «людського фактора».

https://elevatorist.com