Президент Української зернової асоціації Микола Горбачов розповідає, скільки пшениці вже посіяно, які потреби України та як зростуть ціни на зернові у світі.
Третій тиждень в Україні триває війна. Президент Володимир Зеленський закликає аграріїв розпочати посівну, уряд готовий компенсувати відсоткові ставки за кредитами. Україна є одним із найбільших у світі постачальників продовольства, війна може спровокувати голод у країнах Африки, а також призвести до зростання цін на продукти харчування. Як відбувається посівна кампанія та чи вистачить продовольства Україні — в інтерв’ю НВ Бізнес розповів президент Української зернової асоціації (УЗА) Микола Горбачов.
Президент Володимир Зеленський заявив про необхідність розпочати посівну кампанію. Які культури вже встигли посіяти?
В Україні ще взимку посіяно пшеницю на площі близько 6,5 млн га. І це — середньостатистичний показник. Наприклад, минулого сезону під цю культуру було відведено 7 млн га, позаминулого — 6,4 млн га. Ми очікуємо на врожай 28−30 млн т проти 33 млн т минулого року. Точні прогнози зараз складно робити, оскільки багато залежить від погодних факторів цієї весни — чи в Україні будуть дощі, чи ні. Можу сказати, що більша частина пшениці удобрена. Як правило, час до 1 квітня виробники використовують для ремонту техніки. І лише потім виїжджають на поля.
До весняної посівної вже можна приступати у південних областях. Але зараз бойові дії йдуть у Херсонській області та на півдні Запорізької. А в північній та центральній Україні для посівної ще не настав час. Наприклад, у Київській області на полях ще лежить сніг та сіяти рано. За нашою інформацією, сільськогосподарські підприємства забезпечені посівним матеріалом на 80%, всі мають добрива.
Який максимальний термін для початку посівної?
Зазвичай посівна стартує 1 квітня та триває місяць. Все залежить від культур. Раніше треба посіяти ячмінь, кукурудзу, пізніше — сою, соняшник. До кінця квітня посівна зазвичай завершується, але іноді роботи продовжуються до середини травня.
Наскільки бойові дії заважають старту посівної?
Наш ворог здебільшого зосереджений на дорогах, у поля техніка заходить рідко. У багатьох регіонах, які межують із зоною бойових дій, технічно можуть здійснювати посівні роботи.
Міністерство аграрної політики виступило з ініціативою не призивати до армії тих, хто має проводити посівні роботи. Це трактористи, механізатори, агрономи — люди, котрі більше потрібні на полях, ніж на війні. Усі сільгосппідприємства подали списки важливих для них працівників. Я думаю, що цього тижня буде зрозуміло, кому дадуть броню.
Одне з проблемних питань для бізнесу зараз — це дефіцит пального. Чи є із ним проблеми?
Так, це найболючіше питання для аграріїв зараз. Близько 70% пального, що використовується у сільському господарстві, імпортується з Білорусі та Росії. Сільгоспвиробники мають запаси на перші два тижні посівної. А потім вони зіштовхнуться із проблемою.
Багато експертів пророкують деяким країнам голод через вторгнення Росії в Україну. Який запас потрібен нашій країні?
Україна не голодуватиме. Минулого року ми виростили рекордний урожай — 107 млн т зерна та олійних, з яких 33 млн т пшениці та близько 40 млн т кукурудзи. Внутрішнє споживання, наприклад, пшениці не перевищує 4 млн т на рік. Україна експортувала 18 млн т пшениці, залишилося ще 15 млн т. Мінус 4 млн т, які наша країна використовує за рік, і у нас ще залишиться трирічний запас. Це за умови, що нічого не сіятимемо.
Як вторгнення Росії в Україну позначиться на інших країнах?
Я вважаю, що Україну технічно можна замінити як постачальника зерна. Але чи зможуть всі у світі купувати зерно, що подорожчало? Україна відіграє істотну роль у балансі цін та доступності продуктів харчування. Україна вирощує 107 млн т зернових та олійних, а на експорт відправляє близько 70 млн т. Ми споживаємо чверть вирощеного врожаю, а три чверті відправляємо за кордон. Тож наслідки будуть.
У світі щорічно продається близько 200 млн т кукурудзи, з яких частка України — 30−35 млн т. Пшениці у всьому світі продається близько 250 млн т, Україна постачає 25 млн т. За кукурудзою ми входимо до топ-3, а за пшеницею — у топ-5 найбільших експортерів у світі. Якщо пропозиції з нашої країни не буде, то пшениця та кукурудза подорожчають. І не всі країни зможуть дозволити собі їх купувати. У деяких країнах люди можуть зіткнутися із голодом.
Як сильно можуть зрости ціни?
Ціни і так невблаганно зростали через пандемію та фінансову допомогу, яка виділялася для боротьби з Covid-19. А тепер під час війни та дефіциту, я думаю, вони можуть легко зрости на 20−25%.
Є ще один великий постачальник продовольства у світі — це Росія.
Росія — експортер номер один пшениці у світі. І вони, звісно, хочуть продавати надлишки врожаю. Але чи міжнародне співтовариство їх купуватиме? Українська зернова асоціація звернулася до всіх компаній із проханням закрити свої представництва в Росії та не фінансувати тероризм та війну, яку вона розв’язала в Україні.
Чи є реакція міжнародних компаній?
Деякі компанії закрили свої представництва. Наприклад, Louis Dreyfus Company. Багато бізнесів інвестували в російський ринок мільйони і не можуть різко закрити двері та піти. Для цього потрібен час. Тому деякі компанії публічно заявили про те, що припиняють усі інвестиції та поступово згортають бізнес у Росії.
© Всеукраинская общественная организация производителей, переработчиков и экспортеров зерна, 1997-2024.
При цитировании и использовании любых
материалов ссылка на Украинскую зерновую
ассоциацию обязательна.При использовании в
интернет обязательна так же гиперссылка
на http://uga-port.org.ua
Розробка сайту
Для реєстрації на сайті зверніться, будь ласка, до адміністрації УЗА admin@uga.ua