Зв'язатися з нами
Search
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in excerpt
Search in comments
Filter by Custom Post Type

/ Реєстрація

Фермери в ЄС жаліються на збитки через дешеве українське зерно та вимагають дотацій. Чи винна в цьому Україна?

Назад до думок експертів

Упродовж останніх кількох місяців польські аграрії проводять акції протесту, виступаючи проти транзиту української агропродукції через територію Польщі до третіх країн. Delo.ua зʼясовувало, чи призведе це до обмеження експорту з України

ЄС надасть 56 мільйонів євро дотацій фермерам трьох східноєвропейських країн, котрі жаліються на наплив дешевого імпортного зерна з України. Начебто це “перебиває” місцевим виробникам прибутки від торгівлі сільгоспкультурами. Delo.ua розбиралось, чи дійсно европейський агросектор страждає від конкуренції із українським збіжжям, і чи винна Україна в їхніх проблемах?

Упродовж останніх кількох місяців польські аграрії проводять акції протесту, виступаючи проти перевезення української агропродукції через територію Польщі до третіх країн. З початку 2023 року відбулось декілька акції, організованих місцевим громадським об’єднанням AgroUnia і її лідером Міхалом Колодзейчаком. Протестуючі перекривали тракторами рух по міжнародній трасі неподалік від кордону з Україною, закидали яйцями віцепрем’єра і міністра сільського господарства Польщі Генрика Ковальчика, а також блокували прикордонний пункт пропуску Ягодин-Дорогуск.

Аналогічні акції відбувались в Болгарії в березні 2023 року, вересні 2022 року, а влітку 2022 року голова мінсільгоспу країни Іван Іванов виражав побоювання щодо негативного впливу українського зерна на болгарський агросектор.

В Угорщині не фіксувалось значних фермерських протестів, але, наприклад, в лютому 2023 року уряд цієї країни посилив вимоги до імпортованого українського зерна, встановивши вимоги до його якості, аналогічні досить суворим нормам для вирощеної у Євросоюзі продукції.

В чому суть претензії?

Польські сільгоспвиробники бачать проблему в українському зерні, котре ввозиться в ЄС в рамках ініціативи “Шляхи солідарності”, котру в травні-2022 влада ЄС запустила на тлі блокади росіянами українських морських портів. Для забезпечення безперешкодного транзита агропродукції з України в ЄС всі мита на її поставки були обнулені, завдяки чому дешевша українська продукція стала користуватись попитом в Європі і змусила східноєвропейських фермерів знижувати ціну на своє збіжжя.

Фермери скаржаться на близьку до нуля рентабельність господарства при одночасному здорожчанні добрив, ЗЗР, палива, а також брак оборотних коштів на проведення посівної.

Щодо територіальної складової, то поляки, наприклад, скаржаться на осідання значної частини транзитного українського зерна в Польщі, хоча воно мало переправлятись в треті країни, і через це знижуються закупівельні ціни на збіжжя польських аграріїв. В свою чергу, болгарські протестувальники “звинувачують” українське зерно в невідповідності сільськогосподарським стандартам ЄС та використання при його вирощуванні невідповідних хімікатів та добрив.

Для підтримки східноєвропейських сільгоспвиробників Єврокомісія 22 березня 2023 року постановила надати аграріям Польщі 30 млн євро (EUR), Болгарії – близько EUR17 млн, а Румунії – EUR10 млн, тобто сумарно EUR56 млн ($60 млн) для трьох країн. При цьому кінцева сума може бути подвоєна за рахунок співфінансування з бюджетів держав-членів ЄС.

Рішення було ухвалене для Болгарії та Польщі, оскільки поєднання їхнього власного виробництва та імпорту з України перевищило середній показник за минулі п’ять років. Румунія отримала кошти через її важливу роль як хаба для “Шляхів солідарності”. Через Угорщину та Словаччину також зріс транзит українського збіжжя, але вони не отримають підтримку, оскільки їх сукупні обсяги виробництва та імпорту не перевищують середні показники за п’ять років.

Згідно з даними польського видання Business Insider, в Польщі керівництво ЄС буде субсидувати постачання кукурудзи та пшениці місцевого виробництва до портів, розмір допомоги фермерам залежатиме від віддаленості їхніх угідь від портів Балтійського моря. Співфінансування перевозки сільгоспкультур складе від 100 злотих (PLN) за тонну ($23/тонна) для фермерів з північних областей, і до PLN200/тонна ($46/тонна) для південних і східних регіонів.

Для порівняння: колишній віце-прем’єр та міністр сільського господарства Польщі Ярослав Калиновський заявив, що ціни на зерно в країні за час повномасштабного російського вторгнення в Україну скоротились на третину – з PLN1500/тонна ($350/тонна) до менш ніж PLN1000/тонна ($230/тонна) через його надлишок на ринку. Голова AgroUnia Колодзейчак підкреслює, що в деяких районах країни ціни на зернові культури взагалі досягають PLN800-900/тонну ($185-205/тонна).

Крім того, 27 березня стало відомо, що Європейська комісія схвалила додаткове фінансування в EUR126 млн в вигляді прямих грантів для польських фермерів за рахунок польского бюджету, що допоможе країні підтримати сектор виробництва пшениці та кукурудзи у контексті агресії Росії в Україні, написав Єврокомісар із питань сільського господарства Януш Войцеховський. До цього премʼєр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив в Брюсселі, що країна подає заявку на додаткові кошти від ЄС, тому що виділених їй EUR30 млн недостатньо. Наразі невідомо, яким, в яких об’ємах і за яким принципом польському агросектору буде надаватись додаткова фінансова підтримка.

Погляд з українського боку

Виконавчий директор  Сергій Іващенко підкреслює, що східноєвропейським фермерам варто було б виходити на протести проти войовничої політики РФ і її агресії проти України, яка і стала єдиною причиною збільшення транзиту українського зерна через країни ЄС. Більше того, українські аграрії через відсутність альтернатив вимушено везуть зерно європейськими територіями, внаслідок чого отримують збиток через подовження логістичного плеча.

Він наголошує, що УЗА цілком розуміє побоювання аграріїв сусідніх країн, оскільки українське зерно справді більш конкурентоздатне і несе для них певну загрозу, що асоціація враховує в своїй діяльності. Цілком природньо, що східноєвропейські сусіди мають певні ризики або загрози щодо зерна з України, остільки собівартість їхнього виробництва значно перевищує вітчизняну, навіть з урахуванням всіх субсидій, дотацій і фінансової допомоги зі сторони ЄС. Звісно, європейські імпортери скористались ситуацією та закупили невеликі партії українського зерна за дуже низькими цінами, але навіть ці показники надзвичайно малі і не можуть серйозно загрожувати місцевим виробникам – для Польщі це лише 7% їхнього річного виробництва, а для Румунії 9%.

Іващенко також сподівається, що подібні протести європейських фермерів не стануть масовими, оскільки уряди зацікавлених країн і їхні аграрні спільноти активно співпрацюють з українськими колегами для врегулювання виникаючих питань, і щоб всі сторони були задоволені.

 

І головне – ми не розглядаємо ринки Польщі, Болгарії і Румунії як імпортні, ми розглядаємо їх лише для транзиту. Тому з нашого боку це виглядає певною мірою як непорозуміння, тому що нам не цікаво везти в ці країни зерно, ми транспортуємо його на наші традиційні ринки Азії і Африки. Тому ми не хочемо створювати їм ризики або загрожувати їхньому виробництву зерна”. 

Сергій Іващенко

УЗА

 

В свою чергу, аналітик сільськогосподарського ринку української консалтингової компанії “Barva Invest” Павло Хаустов розповів виданню, що хоча польські фермери скаржаться на падіння цін на с/г продукцію на третину, їхня риторика є маніпулятивною. Говорячи про падіння цін на 25-30%, вони часто забувають уточнити, що йому передував аналогічний ріст цін, котрий був спричинений не лише повномасштабним вторгненням росії в Україну, а й неврожаєм в ЄС. Таким чином, ціни хоч і впали на третину від пікових значень, але насправді просто наблизились до рівнів, що передували 24 лютого 2022 року.

Фото 2 — Фермери в ЄС жаліються на збитки через дешеве українське зерно та вимагають дотацій. Чи винна в цьому Україна?

П’ятирічна динаміка цін на кукурудзу в Польщі. Джерело: польське видання Puls Biznesu

Фото 3 — Фермери в ЄС жаліються на збитки через дешеве українське зерно та вимагають дотацій. Чи винна в цьому Україна?

П’ятирічна динаміка цін на пшеницю в Польщі. Джерело: польське видання Puls Biznesu

Він уточнює, що це здешевшання агропродукції не стало тим фактором, котрий поставив би польських фермерів на межу рентабельності. Враховуючи, що загалом Європа минулої осені отримала найнижчий за декілька років врожай кукурудзи, скоріш за все деякі польські фермери (які отримали рекордний врожай) вирішили “притримати” його, щоб заробити додаткові кошти. Наприклад, після старту жнив у Європі польські фермери не продавали врожай і вперто чекали на продовження росту цін. Внаслідок цього польські зернотрейдери переорієнтувались на інших постачальників та закупки української кукурудзи, тоді як європейці продовжили купувати цю культурі в Бразилії, на яку припадає 38% ринку ЄС. Але при цьому ніхто в Європі не блокує порти, щоб не пустити бразильські судна з сільгосппродукцією, уточняє аналітик.

Малоймовірно. Європейська комісія 23 лютого запропонувала продовжити ще на один рік припинення дії імпортних мит, квот та заходів торговельного захисту щодо українського експорту до країн ЄС. Цей крок є продовженням підтримки економіки України з боку ЄС, і допомагає пом’якшити складну ситуацію, в якій опинилися українські виробники та експортери. При цьому оновлені торговельні заходи містять механізм “прискореного захисту ринку ЄС у разі потреби”, котрі були додані з урахуванням значного збільшення імпорту деяких с/г продуктів з України до ЄС у 2022 році.

З іншого боку, Україна і країни ЄС є учасниками Світової організації торгівлі (СОТ), законодавство котрої дозволяє впроваджувати антидемпінгові заходи – сильний економічний інструмент, який вживає країна-імпортер проти небажаного імпорту. Демпінгом називається ситуація, коли певні компанії систематично постачають продукцію за цінами, нижчими від цін на внутрішньому ринку країни-експортера. Демпінг заборонений як міжнародними правилами у рамках СОТ, так і національними антидемпінговими законами багатьох країн.

Однак, у випадку української сільгосппродукції не можна говорити про демпінг, тому що ціни на неї в Україні через російське вторгнення також сильно знизилися, через що агросектор країни несе значні збитки. За даними агентства “УкрАгроКонсалт”, актуальні середні закупівельні ціни на кукурудзу в Україні складають $168/тоннапшеницю – $152/тонна, тоді як в Польщі кукурудза від місцевих виробників коштує набагато дорожче – $230/тонна, а пшениця – $226/тонна.

Київська брокерська компанія Spike Brokers пояснює, що навіть з урахуванням логістики українська кукурудза зараз значно поступається в ціні польській – на західному кордоні Польщі її готові купляти за $180-185/тонна, на східному – $170-175/тонна, а пшеницю на західному кордоні за $200-210/тонна. Таким чином, українська сільгосппродукція більш конкурентоздатна за польську через більші об’єми її вирощування і вигідні природні умови для рослинництва, тому тут не може йти мови про демпінг. Це визнає навіть організатор протестів проти агропродукції з України Міхал Колодзейчак:

 

“Ферми там мають іншу собівартість продукції та інший масштаб бізнесу. Скасування мита означало затоварювання польського ринку. Рік тому пшениця коштувала PLN1500/тонна, а сьогодні у деяких місцях країни ціна становить PLN800-900/тонна. Настрій жахливий, люди розлючені”

Міхал Колодзейчак, засновник громадсько-політичного руху Agrounia.

 

Крім того, важливим кроком до вирішення питання поставок української сільгосппродукції через Польшу стало досягнення між країнами домовленостей щодо спрощення транзиту українських зернових та олійних культур через польську територію до третіх країн. Так, з 8 березня на польсько-українському кордоні на всі вантажівки та вагони с сільгосппродукцією накладаються митні пломби, які дозволено знімати лише в польских портах або по досягненню вантажем країні кінцевого призначення. Подібні заходи дозволять зменшити кількість української агропродукції, що осідає в Польщі під час транзиту в інші країни.

Політичний фактор

Павло Хаустов нагадує, що в Польщі наприкінці 2023 року пройдуть вибори. Оскільки аграрії є важливою частиною електорату багатьох країн, президент країни Анджей Дуда та міністр АПК Ковальчик протягом 2022-2023 років проводили офіційні та неофіційні зустрічі з представниками агроринку, під час яких було озвучене бажання лобіювати інтереси польських виробників. Невдовзі Україна отримувала тимчасові ускладнення експорту українського збіжжя до Польщі, в тому числі через занадто прискіпливі перевірки фітосанітарних документів для експорту чи вимогу додаткових документів у вигляді “самі думайте, що саме треба”. Хаустов підкреслює, що ускладнення експорту співпали в минулому році з появою нового врожаю, і під питанням залишається, чи це просте співпадіння, чи воно відбулось внаслідок певних політичних міркувань.

Польський уряд роздав дотації агросектору, але ми сумніваємось, що на цьому тема “українського експорту” в Польщі закінчиться. Скоро новий врожай пшениці, ячменю, ріпаку, і євроаграріям потрібні високі ціни продажу. Якщо їх не буде, то винною знову може стати Україна, а не інші фактори. Зокрема по кукурудзі це очікування в Бразилії рекордного врожаю кукурудзи (125 млн тонн, в 5 разів більше, ніж в Україні), а по пшениці очікування гарного врожаю в світі через відсутність поки що погодних проблем”, – підкреслює Хаустов.

Аналітик “Barva Invest” пояснює, що питання втрат східноєвропейських фермерів через транзит українського зерна може підніматись і в майбутньому, так як правила гри на ринку Евросоюзу змінила поява на ньому українського збіжжя.

“Першу половину 2022 року ми активно експортували в ЄС через вимушеність шукати хоч якісь способи збуту надлишкової продукції. Зерна на кінець лютого 2022 в нас було значно більше, ніж зазвичай — це наслідок рекордного врожаю + зниження імпортного попиту. Польських фермерів це здебільшого не турбувало, оскільки свій врожай вони переважно на той час продали + світові ціни настільки виросли, що ніхто не жалівся”, – уточнює Хаустов.

За його словами, в 2022 році потреба України експортувати врожай будь-якими доступними шляхами в обхід заблокованих росіянами чорноморських морських портів співпала з жахливим врожаєм кукурудзи в ЄС, найнижчим за останні більш ніж 10 років. На той час завдяки Стамбульській зерновій угоді вже діяв обмежений морський експорт збіжжя, але в України його було настільки багато, що доводилось “пхати” урожай всіма наявними логістичними коридорами, в тому числі і через Польщу.

Таким чином, поява українського зерна в Європі в минулому році змінила правила гри — якщо не можна купити в польського фермера, то можна купити в українського. Тому коли ціни на світовій арені почали “валитись”, польський фермер побачив, що тепер все проти нього — ціни падають, а трейдери купують дешеве українське зерно. Для них це виглядає несправедливо, внаслідок чого вони виходять на протести, підсумовує експерт.

https://delo.ua

Інші думки

Благодійний фонд Зв'язатися з нами

© Всеукраинская общественная организация производителей, переработчиков и экспортеров зерна, 1997-2024.
При цитировании и использовании любых
материалов ссылка на Украинскую зерновую
ассоциацию обязательна.При использовании в
интернет обязательна так же гиперссылка
на http://uga-port.org.ua Розробка сайту