Експорт через Дунайські порти здешевшав майже на 25%

Збройні Сили України забезпечили вітчизняним сільгосптоваровиробникам відвантажувати зерно. Зокрема, у грудні через порти Великої Одеси було експортовано 4,8 млн тонн зерна. У січні 2024-го, скоріш за все, за кордон відправлять аналогічні обсяги збіжжя, а у лютому вони ще збільшаться.

Микола Горбачьов президент Української зернової асоціації

Наразі залізниця не встигає доставляти агропродукцію до портів. Адже два роки поспіль до портів нею транспортували виключно агропродукцію. Зараз номенклатура вантажів розширилася й зерну доводиться конкурувати з іншими видами експортної продукції, зокрема, рудою, металопродукцією тощо. Сподіваюсь, залізниця розширить свої можливості й буде краще задовольняти потреби агровиробників, що поліпшить роботу з відвантаження у портах.

Покращилася логістика й через порти Дунаю – за рік через них пройшло близько 20 мільйонів тонн зерна.

Наразі в нас є одна якірна стоянка в порту Констанца. Румунська сторона продовжує працювати й сподіваюсь, що до наступного сезону запрацює ще декілька якірних стоянок.

Також Румунія збільшила кількість лоцманів й зменшила вартість проходу суден по Сулині. Тому ціна логістики через Дунайські порти суттєво знизилась, зокрема, наразі зменшилася і вартість перевалки як в Дунайських портах, так і в порту Констанца. До того ж вже немає тієї черги, яка була в пік сезону, коли ми конкурували за перевалку з румунським зерном. Наразі вже є вільні ємності й ми можемо використовувати цей маршрут як альтернативний. На сьогодні він здешевшав майже на 25% у порівнянні з цінами, що були встановлено влітку.

Здешевшала і логістика: якщо раніше доставка зерна до порту Констанца автотранспортом та баржами становила близько 120 Є\т, станом на сьогодні вартість доставки становить близько 90 Є\т баржами. Якщо ж відвантажувати невеликі судна по 5-6 тис. тонн з портів Дунаю й відразу їхати на final destination до покупців через канал Суліна, фрахт зменшився на 20 дол./т.

На мою думку, ще є перспективи зниження й румунська сторона буде задоволена, якщо ми будемо відвантажувати агропродукцію через їх порт. Проте для українських аграріїв вигідніше буде використовувати порти Великої Одеси. До того ж збільшення обсягів експорту агропродукції через українські глибоководні порти має вичерпати скандал з українським зерном у деяких країнах Східної Європи. Адже фактично він виник після початку повномасштабної війни, коли Україну позбавили можливості експортувати агропродукцію через порти Великої Одеси й ми почали використовувати логістичні шляхи суходолом. Адже Європа – не настільки цікавий для української агропродукції ринок, як ринки Азії, які для нас є більш вигідними та перспективними.

Ураховуючи те, що питання експорту української агропродукції до ЄС лежить не стільки в економічній, скільки у політичній площині напередодні виборів у багатьох країнах Європи й, зокрема, до Європарламенту, скоріш за все, ми ще неодноразово побачимо різного роду та кольору заяви. Проте, думаю, що Європейська комісія ухвалить відповідне компромісне рішення, щоб знизити рівень напруги у Країнах Співдружності. У будь-якому разі можливі обмеження не вплинуть суттєво на економіку України.

Також не думаю, що велике виробництво стане на заваді членства ЄС в Україні, а ось методи і способи вирощування потребуватимуть адаптації до європейських норм. Проте які норми й вимоги до використання добрив, пестицидів тощо будуть на той час, коли Україна приєднається до Країн Співдружності, на жаль, не знає ніхто. Проте усе це буде потрібним у разі, якщо ми захочемо опанувати європейський ринок. Якщо ж ми будемо використовувати інші ринки, це не буде великою проблемою у наступні 20 років.

https://agrotimes.ua