Зв'язатися з нами
Search
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in excerpt
Search in comments
Filter by Custom Post Type

/ Реєстрація

Без росії: Альтернативний сценарій роботи зернового коридору після 17 липня

Назад до думок експертів

17 липня спливає термін дії «зернової угоди». Разом з експертами проаналізували, чого очікувати після цієї дати та чи можливе продовження «зернового коридору» без участі росії.

Зерновий коридор, до побачення?

Хоча юридично «зерновий коридор» працює, та фактично росія зупинила реєстрацію нових суден на вхід до українських портів. За інформацією Мінінфраструктури, в територіальних водах Туреччини заблоковано 29 суден, які мають експортувати 1,4 млн т продовольства до п’яти країн Азії та Африки. Президент «Української зернової асоціації» Микола Горбачьов говорить, що агробізнес змушений сплатити понад $1 млрд за простої у портах.

Про те, що «зернова угода» у чинному її стані закінчується і ми бачимо останні заходи суден до портів Великої Одеси, говорить керівник Моніторингової групи Інституту Чорноморських стратегічних досліджень Андрій Клименко.

Андрій Клименко керівник Моніторингової групи Інституту Чорноморських стратегічних досліджень

«Останні інспекції суден, які йдуть до українських портів, були 28  червня. Що стосується суден, які мають на борту українське зерно, то останні інспекції були 5-го липня. Тобто росіяни всіляко демонструють, що вони не хочуть виконувати «зернову угоду».

Андрій Клименко також звертає увагу, що 13 квітня росія вперше офіційно і на папері сформулювала розширений перелік вимог щодо відміни санкцій для продовження її участі в «зерновій угоді». Причому це був такий собі ультиматум на адресу Секретаріату ООН — відомстваяке абсолютно ніяк не впливає на питання послаблення санкцій. І про це росія не могла не знати. Всього він містив 6 пунктів:

1.Відновлення роботи аміакопроводу «Тольятті-Одеса».

2.Поновлення постачання сільгосптехніки, запчастин та сервісного обслуговування.

3.Перепідключення «Россєльхозбанку» до SWIFT.

4.Скасування обмежень на страхування та перестрахування.

5.Зняття заборони на доступ до портів.

6.Розблокування зарубіжних активів та рахунків російських компаній, пов’язаних з виробництвом та транспортуванням продовольства та добрив.

 

Щодо першого пункту, то, як говорить Андрій Клименко, це абсолютний фейк зі сторони росії: вона у жовтні запустить свій аміакопровод з порту Тамань, а ділянка трубопроводу на Харківщині знаходиться на лінії фронту і постійно обстрілюється. Пункт 2 свідчить про те, що в росії виникли проблеми з експлуатацією західної сільгосптехніки. Про пункт 3 зараз пишуть всі українські та міжнародні ЗМІ, мовляв, щоб зберегти «зернову угоду» після 17 липня, ЄС може піти на поступки та дозволити «Россєльхозбанку» створити дочірню компанію для обробки платежів, пов’язаних з експортом зерна.

Андрій Клименко керівник Моніторингової групи Інституту Чорноморських стратегічних досліджень

«Але, як ми вже бачимо, перепідключення «Россєльхозбанку» до SWIFT нічого не вирішить. Що буде далі? Наша моніторингова група і особисто я дотримуємося думки, що 99% появи та роботи «зернового коридору» — це позиція особисто президента Туреччини Реджепа Ердогана. Як відомо, у травні, за декілька днів до другого туру президентських виборів у Туреччині, росія розблокувала роботу «зернового коридору» без жодних умов. Це, звичайно, розглядалося з її боку як передвиборчий подарунок особисто Ердогану. Зараз він мовчить. Після виборів йому поки не до цього, адже відбуваються кадрові перестановки в уряді, призначено нового Міністра оборони. Бо, якщо Україну у координаційному комітеті представляє Мінінфраструктури, то росію та Туреччину — військові. Зокрема, від імені останньої події в «зерновому коридорі» завжди коментував Міністр оборони».

 

Андрій Клименко додає, що Туреччина повинна сказати своє слово. Але українській владі та бізнесу потрібно готуватися до того, що «зерновий коридор» у нинішньому вигляді функціонувати більше не буде.

Бізнес: Досить принижуватися

«Зернова угода» є принизливою для України, говорить голова ради директорів Agrominо Петр Крогман. Адже Україна втрачає третину свого сільськогосподарського ВВП, — а це $50/т, що при нинішніх цінах на зерно фактично дорівнює тому, що кожне третє судно автоматично топиться. Єдина сторона, яка дійсно виграє від нинішнього статус-кво, — це pосія. Тому на його думку, правильним рішенням буде скасувати чинну угоду, а не випрошувати пролонгацію.

Петр Крогман голова ради директорів Agromino

«На конференції з відновлення у Лондоні я запитав у віце-прем’єра Олександра Кубракова, чи можемо ми працювати по коридору без росії. Він відповів, що так. Раніше про вихід з угоди говорили лише росіяни, робили це для шантажу. Настала черга України говорити, що угода можлива без росіян. Так, це певний ризик, але без цього вони продовжать нас душити… Перші тижні всі навчатимуться. Будуть ходити повз болгарську берегову лінію. Але коридор працюватиме, ніхто не стоятиме по 60 днів. Бо нинішня ситуація — це приниження. Україна наче у в’язниці, звідки кожні два місяці питає росію: чи можна продовжити угоду?».

Влада: План Б

Готується до сценарію «зерновий коридор без росії» і українська влада. Під час зустрічі Зернового клубу УЗА заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Юрій Васьков підтвердив кореспонденту Latifundist.com, що якщо «зерновий коридор» не буде продовжений, то держава розглядає альтернативні маршрути, серед яких продовження його роботи без участі росії.

Юрій Васьков заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України 

«Дійсно, така можливість є, але вона повинна бути ретельно опрацьована. Адже це не тільки комерційні і логістичні питання, а й безпекові, бо країна знаходиться у стані війни. Коли і яким чином можна буде працювати за альтернативним сценарієм — ми скажемо, коли всі структури, які причетні до цього процесу, будуть готові».

Поки військові не погоджують вхід суден до портів Великої Одеси поза рамками «зернової угоди», говорить Микола Горбачьов.

Микола Горбачьов президент «Української зернової асоціації»

«Ми розглядаємо різний варіант роботи і назвали його варіант Б. Він стосується і дунайських портів, і додаткових фінансових інструментів, які дозволять нам страхувати кораблі, які будуть заходити до Великої Одеси для тих компаній, які захочуть відвантажувати це зерно безпосередньо без «зернової угоди». Але наразі Міністерство оборони не дає нам такої можливості».

 

Щодо додаткових фінансових інструментів, про які говорить президент УЗА, — це 20 млрд грн, які виділив уряд у спеціальний фонд, який буде гарантувати виплати іноземним судновласникам у разі пошкоджень судна чи товару. Юрій Васьков пояснив, що поки не можна назвати конкретні терміни запуску фонду гарантування, але урядом вже розроблений порядок його використання та прийнята поправка до держбюджету.

За словами Петра Крогмана, наявність такого фонду мотивуватиме вантажовідправників перевозити зерно після завершення дії «зернового коридору». Підтвердив це кореспондентові Latifundist.com в рамках зустрічі Зернового клубу і СЕО «Кернел» Євген Осипов.

Євген Осипов генеральний директор «Кернел»

«Якщо відповісти на питання, чи віримо ми в українську страховку, яка була прийнята урядом в розмірі 20 млрд грн і готові брати ризик, так, ми, як компанія, готові».

Євген Осипов також додав, агрохолдинг готовий працювати за альтернативним сценарієм експорту у разі, коли алгоритм буде напрацьований і дасть можливість заходити в порти.

Чи захочуть іноземні судновласники йти в Україну?

Впевнений в тому, що навіть після відмови від JCC (The Joint Coordination Centre. – ред.) список суден-кандидатів для роботи з українськими портами суттєво не зменшиться (у разі нормальної роботи — збільшиться), директор BPG Shipping Геннадій Іванов«АПК Інформ» він розповів, що це можливо за умови, якщо страхові компанії будуть готові продовжити страхування військових ризиків (можливо, доповнивши також покриття маршруту Стамбул-Одеса-Стамбул).

Геннадій Іванов директор BPG Shipping

«Враховуючи поточну «вартість» очікування інспекції 250-650$/т (залежно від партії вантажу, розміру судна), можливе незначне збільшення страхової премії буде незрівнянним з тими сумами, які сьогодні буквально «викидаються на вітер», при цьому знижуючи конкурентоздатність українського зерна. Вся справа в тому, що для зернових вантажів із рф у ціноутворенні є страховка за воєнні ризики, яку можна порівняти з преміями за заходження в Україну, але відсутня JCC інспекція».

 

Також позитивним чинником у цій ситуації може бути досить низький на даний момент глобальний фрахтовий ринок, що стимулює судновласників більш охоче звертати увагу на преміальні (ризиковані) напрямки, включаючи заходження до українських портів.

Петр Крогман звертає увагу, що усунення державного регулювання дозволить новим суб’єктам увійти в чорноморський транспортний бізнес. Деякі перевізники візьмуть на себе ризик, деякі — ні.

Петр Крогман голова ради директорів Agromino

«Це буде так само, як і з сільським господарством на звільнених територіях: частина фермерів втекла, частина працює під обстрілами. Загалом, перевізників буде більше, ніж сьогодні, коли росіяни роздають дозволи і перевіряють судна. І, повірте, весь процес буде здоровішим і дешевшим, з вищими цінами в портах для українських фермерів».

 

І додає, що важливо також, що вантажний флот не український — і росіяни не будуть стріляти по турецьких чи китайських кораблях.

Як забезпечити безпеку судноплавства в Чорному морі?

Імовірним рішенням проблеми подальшої роботи суден зернового коридору, на думку Геннадія Іванова, може бути військове конвоювання в Чорному морі за прикладом досвіду проходження піратської зони у 2009-2012 рр. в Аденській протоці, коли формувалися конвої цивільних суден із супроводом військових кораблів.

Андрій Клименко говорить, що безпеку судноплавства у Чорному морі могли б забезпечити три країни НАТО — Румунія, Болгарія та Туреччина. Таким би чином вони вирішили два питання.

Перше — захист власних родовищ газу. Якщо провести уявну пряму лінію від Босфору до Одеси, то вона співпадає з рекомендованим для комерційних суден морським шляхом до портів Одеси. Праворуч цієї лінії у морській економічній зоні Туреччини, приблизно на середині відстані між Босфором та Севастополем, знаходяться величезні родовища природного газу. Туреччина вже проклала звідти на узбережжя газопровід, а за декілька днів до першого туру виборів Реджеп Ердоган запалив там факел, який символізував початок видобутку газу.

Андрій Клименко керівник Моніторингової групи Інституту Чорноморських стратегічних досліджень

«Це родовище повинне забезпечити енергонезалежність Туреччини від росії. Тому на Першій Чорноморській безпековій конференції в Бухаресті у квітні цього року ми сказали турецьким делегатам: росії не подобається, що ви хочете бути незалежною від неї у питаннях поставки газу. Адже це її зброя. Ми як ніхто в Україні знаємо про це. Тому вам потрібно охороняти цю зону від неочікуваних випадків».

 

Якщо подивитися ліворуч вищевказаної уявної лінії, то там у морській економічній зоні Румунії знаходиться теж декілька газових платформ, де вона видобуває вуглеводні. Їх потрібно охороняти. Тож країни могли б створити патрульну групу військових кораблів, яка б не тільки патрулювала свої райони, а й супроводжувала судна.

Друге питання, яке б могли вирішити три країни НАТО — захист комерційного судноплавства від мінної загрози. В Чорному морі збільшилася кількість випадків виявлення плаваючих мін. А після російської диверсії на Каховській ГЕС  їх кількість ще зросте. Тому, на думку Андрія Клименка, потрібна група тральщиків, які б забезпечили безпеку судноплавства біля узбережжя Болгарії, Румунії та Туреччини в тому числі від таких мін. Міннотральні кораблі є у складі військово-морських сил всіх цих країн.

Україна, на жаль, немає достатньої кількості кораблів, які б брали участь у такому патрулюванні.

Андрій Клименко керівник Моніторингової групи Інституту Чорноморських стратегічних досліджень

«В той же час ми знаємо, що російські кораблі не підходять ближче ніж на 100 миль (185 км) до узбережжя України. І це підтвердив командувач Військово-Морських Сил України Олексій Неїжпапа. Чому бояться? Бо ЗСУ мають протикорабельні ракети Нептун, якими вразили крейсер «Москва», і «Гарпун». До цього додайте безпілотники, які вже долітали до Севастополя (300 км від Одеси) і до Феодосії (більш ніж 300 км). Тому ракетне прикриття нашої зони і наявність у морських економічних зонах Болгарії, Румунії, Туреччини міннотральних та патрульних кораблів — це абсолютно нормальний захист свободи судноплавства».

 

Також потрібно враховувати, що якщо військовий корабель йде у Чорному морі під прапором, наприклад, Туреччини, то це територія Туреччини. Під прапором Румунії — територія Румунії і т.і. росіяни прекрасно повинні розуміти, що будь-яка атака або створення перешкоди для руху військових кораблів під прапором НАТО — це напад на країну НАТО. Вони цього не хочуть ще більше, ніж самі ці країни.

Тому відповідаючи на питання, чи можлива робота «зернового коридору» без росії — можлива. Тут потрібне тільки бажання країн НАТО допомогти.

https://latifundist.com

Інші думки

Благодійний фонд Зв'язатися з нами

© Всеукраинская общественная организация производителей, переработчиков и экспортеров зерна, 1997-2024.
При цитировании и использовании любых
материалов ссылка на Украинскую зерновую
ассоциацию обязательна.При использовании в
интернет обязательна так же гиперссылка
на http://uga-port.org.ua Розробка сайту