Дмитро Казанін: Маршрутизація, прогнозованість та синергія. Як шукати резерви ефективності залізничної логістики

Оборот вагона в 280 годин, який було озвучено під час зустрічі представників Укрзалізниці з основними вантажовідправниками 17 березня, виглядає оптимістично — по факту на багатьох напрямках сьогодні це 20–22 доби. Але важливо інше: ми не можемо оцінювати ефективність залізниці так, ніби працюємо в мирних умовах.

Сьогодні логістика працює під постійним тиском:

•  повітряні тривоги і зупинки портів,
• обстріли інфраструктури,
•  відключення електроенергії,
• загальна непередбачуваність процесів.

У таких умовах вибудувати стабільне планування, як це було до війни, фактично неможливо. І тут треба об’єктивно сказати: УЗ робить максимум можливого в цих реаліях. Але навіть у таких умовах є речі, які можна покращити.

 Маршрутизація як головний резерв ефективності

Один із ключових факторів — менше збірних потоків і більше маршрутизації до портів. Бо сьогодні вагон часто стоїть не через рух, а через накопичення, переформування і відсутність синхронізації.
Загалом ситуація виглядає так: ми працюємо в системі, де багато факторів неможливо контролювати, але саме тому критично важливо максимально навести порядок там, де це ще можливо. І саме в цьому — найбільший резерв ефективності.

Тарифна політика: бізнесу потрібна прогнозованість, а не просто реформа

Ініціатива зміни тарифів на залізничні перевезення до портів Великої Одеси виглядає логічною і в цілому відповідає європейській практиці, де тариф використовується як інструмент управління потоками. Водночас важливо розуміти, що Україна сьогодні — це не класична європейська логістика. Ми працюємо в умовах підвищених ризиків, нестабільної інфраструктури та постійних зовнішніх факторів впливу. Тому будь-яке копіювання європейських підходів має бути адаптоване до реальності ринку. Якщо дивитися з практичної точки зору, у випадку, коли фактичні витрати УЗ на доставку вантажів до портів є однаковими, — уніфікація тарифу виглядає економічно обґрунтованою. Але ключове для бізнесу — не сам рівень тарифу. Ключове — це прогнозованість і стабільність. Ринок може працювати при будь-якій ставці, якщо:

• правила зрозумілі,
•  вони не змінюються різко,
•  є можливість планувати на горизонт хоча б кількох місяців.

Різкі та непередбачувані зміни — це те, що найбільше б’є по всьому ланцюгу: від трейдера до кінцевого покупця.

Тому головний запит бізнесу сьогодні — не просто тарифна реформа, а передбачувана логістична політика. І саме через діалог з ринком можна знайти баланс між інтересами держави та ефективністю всієї системи.

Дунайські порти — стратегічний елемент європейської інтеграції

Запуск експериментального проєкту розвитку дунайських портів — це не просто локальна ініціатива, а частина більшого процесу трансформації логістичної ролі України у світі. Сьогодні Україна фактично формує нову архітектуру експорту в Чорноморському та Дунайському регіонах. У цих умовах Дунай — це не лише “резервний маршрут”, а стратегічний елемент інтеграції в європейську логістичну систему.

Якщо подивитися глобально, то ми бачимо кілька ключових трендів:
• Диверсифікація маршрутів — світова торгівля більше не покладається на один коридор.
• Зростання ролі річкової логістики як більш гнучкого і адаптивного інструменту.
• Інтеграція з ЄС — Дунайські порти стають частиною єдиного логістичного ланцюга з Румунією, Болгарією та далі вглиб Європи.

 Синергія як шлях до глобального лідерства

Але щоб потенціал Дунайських портів реалізувався, Україна має мислити не категоріями окремих портів, а категоріями логістичної системи. Конкуренція сьогодні відбувається не між портами — конкуренція відбувається між ланцюгами постачання. І саме тут ключове завдання: створити систему, яка буде одночасно швидкою, передбачуваною та економічно ефективною.

Дунай має свою роль у цій системі — як інструмент гнучкості та ризик-менеджменту. Порти Великої Одеси — як основа масштабного експорту. Західні переходи — як міст до європейського ринку. І тільки в синергії цих елементів Україна може закріпитися як системний гравець глобальної аграрної та сировинної логістики, а не як країна з «альтернативними маршрутами».

Дмитро Казанін директор і власник транспортно-логістичної компанії TEUS

https://www.railinsider.com.ua