УЗА закликає Уряд створити страхування воєнних ризиків на добровільній основі і без підвищення ПДВ

Українська зернова асоціація звернулася до Прем’єр-міністра України Сергія Корецького та Уряду з пропозиціями щодо майбутньої системи страхування воєнних ризиків.

УЗА підтримує створення такого механізму, однак наголошує: участь бізнесу в ньому має бути добровільною, а його фінансування не повинно здійснюватися за рахунок підвищення ПДВ або іншого додаткового фіскального навантаження на українські компанії.

Відповідний лист УЗА також направила Голові Верховної Ради України Руслану Стефанчуку, Голові Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Олександру Гайду, Міністру фінансів Сергію Марченку, Міністру економіки Олексію Кравченку та Міністру аграрної політики та продовольства Тарасу Висоцькому.

УЗА вважає розвиток страхування воєнних ризиків важливим інструментом підтримки економічної активності та інвестицій в Україні. Для зернової галузі такий механізм особливо важливий через постійні ризики пошкодження елеваторів, складів, логістичної інфраструктури та товарних запасів унаслідок російських атак.

При цьому майбутня система має враховувати специфіку роботи аграрного та експортного бізнесу. Зокрема, УЗА пропонує поширити страхове покриття не лише на нерухомість, а й на товарні залишки, передусім зерно, що зберігається на складах та елеваторах і очікує подальшого експорту.

Для членів асоціації та експортерів можливість страхувати такі запаси має принципове значення. Це дозволило б компаніям безпечніше формувати більші торговельні партії, прогнозованіше планувати експорт і логістику та зменшувати пікові навантаження на транспортну інфраструктуру і прикордонні переходи.

Водночас УЗА наголошує, що участь бізнесу в системі страхування воєнних ризиків має залишатися добровільною. Кожна компанія повинна самостійно оцінювати власні ризики та економічну доцільність придбання страхового покриття.

Асоціація також не підтримує можливе фінансування системи через підвищення ставки ПДВ.

Для експортоорієнтованих компаній це означатиме додаткове вилучення оборотних коштів. Компанії зернової галузі працюють зі значними сумами ПДВ до відшкодування, тому збільшення ставки може призвести до подальшого накопичення податкового кредиту та фактичного заморожування коштів, необхідних для закупівлі зерна, логістики, інвестицій і відновлення пошкоджених активів.

В умовах війни український бізнес уже несе значні додаткові витрати через безпекові та логістичні ризики, пошкодження інфраструктури та високу вартість фінансування. Тому запровадження нового податкового навантаження може дати протилежний результат – зменшити спроможність компаній страхувати, інвестувати та підтримувати експорт.

УЗА пропонує максимально використовувати для розвитку системи кошти міжнародних партнерів, донорів, міжнародних фінансових інституцій, а також міжнародні механізми гарантування та перестрахування.

Такий підхід уже застосовується міжнародними партнерами України. Зокрема, Європейський банк реконструкції та розвитку створив Ukraine Recovery and Reconstruction Guarantee Facility, яка забезпечує міжнародним перестраховикам гарантійне покриття воєнних ризиків. Гарантія ЄБРР у межах механізму становить до €110 млн, а сам механізм розрахований на залучення міжнародної перестрахової ємності та розвиток приватного ринку страхування воєнних ризиків в Україні.

Перші українські страховики вже пропонують у межах цього механізму страхування вантажів, автомобільного транспорту та залізничного рухомого складу, а серед перших клієнтів програми були й підприємства аграрного сектору. ЄБРР оцінював потенціал механізму у страхуванні товарів і транспортних засобів на суму до €1 млрд на рік.

Тому національна система, на думку УЗА, повинна не конкурувати з такими програмами, а доповнювати їх і допомагати залучати в Україну якомога більшу міжнародну страхову та перестрахову ємність.

УЗА закликає Уряд при підготовці моделі страхування воєнних ризиків закласти п’ять ключових принципів:

• добровільність участі бізнесу;
• відсутність додаткового обов’язкового фінансування системи через підвищення ПДВ;
• максимальне залучення міжнародного фінансування, гарантій та перестрахування;
• координацію державного механізму з міжнародним страховим і перестраховим ринком;
• можливість страхування не лише нерухомості, а й товарних запасів, зокрема зерна, та інших активів, критично важливих для експортно-орієнтованого бізнесу.

Українська зернова асоціація готова долучитися до подальшого опрацювання механізму та надати Уряду практичні пропозиції від учасників зернового ринку.