Заміновані й затоплені. Коли та як повернеться сільське господарство на пошкоджені землі

На Херсонщині наразі підтоплено близько 1,3 млн га сільгоспугідь, та є загроза ще для близько 25 тис. га. Аналогічна ситуація в Миколаївській області, хоч рівень підтоплення там значно нижчий.

За словами заступника директора, начальника управління землеробства та рослинництва Департаменту аграрного розвитку Мінагрополітики Андрія Кравченка, повний підрахунок підтоплених земель робити ще зарано.

Андрій Кравченко, начальник управління землеробства та рослинництва Департаменту аграрного розвитку Мінагрополітики Сьогодні, окрім підтоплення, ми повинні говорити про зрошення, і тут не варто забувати про Запорізьку та Дніпропетровську області, де, за попередніми даними, втрачено близько 600 тис. га зрошуваних земель. Це фінансові вкладення сільгоспвиробників на цих землях, а також втрата значної частини якісної сільськогосподарської продукції. За короткий час досить важко буде зробити заміну цим культурам в перерахованих областях.

Заступник генерального директора Інституту охорони ґрунтів України Роман Паламарчук додає, що на ґрунтах, які були під зрошенням, зараз буде спостерігатися міграція солей верхніх горизонтів, що складатиме велику небезпеку. Крім того, Каховське водосховище буде осушене, виникатиме вітрова ерозія.

Щодо якості води, то в Державній екологічній інспекції України зазначили, що поки великої хімічної забрудненості немає, але за санітарно-епідеміологічними показниками вже зафіксовані випадки виявлення холерної та кишкової палички. Тож вода з криниць непридатна для споживання, доки їх не прочистять і не перевірять зразки в лабораторії.

Робити дослідження науковим установам та підраховувати остаточні збитки на цих територіях можна буде лише після того, як зійде вода та буде проведене розмінування.

До того ж, як розповів представник Управління екологічної безпеки та протимінної діяльності Міністерства оборони України Владислав Дудар під час круглого столу в Military Media Center, окупанти продовжують підривати гідротехнічні споруди на Херсонщині та Запоріжжі, щоб завадити наступу ЗСУ.

Владислав Дудар, представник Управління екологічної безпеки та протимінної діяльності Міністерства оборони України Вони зараз щодня підривають у різних населених пунктах малі гідротехнічні споруди. Наслідки не масштабні, однак від кожного такого підриву регулярно страждають сільськогосподарські угіддя довколишніх селищ.

Так само наразі неможливо повною мірою оцінити пошкодження та забруднення ґрунтів унаслідок ведення бойових дій. Насамперед території потребують розмінування, а потім — проведення обстеження на забруднення та визначення рівня пошкоджень. Ситуацію ускладнює ще й те, що на сьогодні невідома специфіка бойових припасів, які використовуються. Тож експерти не виключають, що частину земель все ж таки доведеться виводити з обробітку, а на інших проводити рекультивацію або усувати забруднення біологічним методом.

Роман Паламарчук, генеральний директор Інституту охорони ґрунтів України Якщо ми говоримо про рекультивацію чи консервацію — це крайні міри вирішення цієї проблеми. Керуючись світовим досвідом, спочатку візуально визначається проблема, потім — проводиться обстеження. І якщо ми виявили ту кількість хімічних елементів, яка надалі завдаватиме шкоди людському життю, тоді йтиметься про рекультивацію або консервацію. Якщо забруднення буде виявлено на незначній ділянці, можна її вивести з даного поля і садити ті культури або використовувати природні меліоранти для покращення ґрунтового покриву, який зазнав ураження.

Наразі першочерговим завданням держави та уряду є розмінування земель, і там, де це можливо, швидше повернути їх для ведення агровиробництва. Але на думку експертів, для всіх це нові виклики, і кожен конкретний кейс потрібно окремо розглядати залежно від забруднення.

Людмила Лебідь, AgroPortal.ua