Зв'язатися з нами
Search
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in excerpt
Search in comments
Filter by Custom Post Type

/ Реєстрація

З дна Азовського моря ще можуть постукати: як воєнний стан вплине на економіку країни

Назад до думок експертів

Верховна Рада затвердила указ президента Петра Порошенка про введення воєнного стану з 28 листопада. Як це рішення може позначитись на економіці України?

Новий робочий тиждень в Україні почався з інформаційної підготовки до воєнного стану. Ввести його попросив президент після засідання РНБО через конфлікт у Азовському морі.

Спочатку голосування у Верховній Раді було призначено на 16:00 й успіхом не закінчилося. Щоб ввести воєнний стан депутатам довелося працювати понаднормово.

Рішення було прийнято близько 22:00 у пакеті з постановою про проведення виборів президента країни 31-го березня 2019 року. При цьому воєнний стан буде запроваджено лише у 10-ти областях.

До переліку входять Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька, Луганська, Донецька, Сумська, Харківська, Чернігівська, Вінницька, області.

Як це рішення може позначитись на економіці України – у матеріалі ЕП.

Гроші люблять тишу

Новина про потенційне введення воєнного стану в інформаційному просторі країни стала топовою ще з вечора неділі. Хоч у більшості випадків обговорювалася політична складова цього рішення, вже зранку воно мало економічні наслідки, хай й не дуже суттєві.

Новини про черговий виток конфлікту не залишились непоміченими фондовими ринками. У ціні впали як акції українських емітентів, так і державні боргові папери.

Зокрема, акції Ferrexpo на Лондонській фондовій біржі (LSE) за перші 20 хвилин торгів у понеділок просіли на 2,14%. Курс акцій МХП на LSE також знизився з відкриттям на 0,94%. Акції “Кернела” на Варшавській фондовій біржі після відкриття подешевшали на 1,44%.

Новини про воєнний стан викликали бажання в інвесторів позбутись українських євробондів. Майже всі бонди України були в негативній динаміці, втрачаючи в ціні в від 1 до 2 базисних пунктів. 

Це відбувалося на фоні зростання практично всіх головних світових фондових індексів. Тобто світову економіку проблеми в Азовському морі не дуже цікавили.

Кому паніка з введенням воєнного стану була “на руку”, то це обмінникам. Деякі з них задерли курс гривні до 29,9 за долар.

 

Кому паніка з введенням воєнного стану була “на руку”, то це обмінникам.
 

Ближче до вечора до них приєднались і комерційні банки, підвищивши готівковий курс долара на 50-80 копійок. Вони продавали долари по курсу близькому до 29 грн.

У чиновників усе стабільно

Натомість українські чиновники наперебій почали переконувати, що воєнний стан не вплине на роботу системно важливих функцій держави.

Віце-прем’єр-міністр Павло Розенко сказав, що всі і надалі будуть отримувати пенсії. Голова Нацбанку Яків Смолій поспішив завірити, що банківська система працюватиме без обмежень.

Окрім цього, на зустрічі з головами найбільших 40-ка банків він спробував зарядити всіх оптимізмом. Ключовий меседж – НБУ підтримає гривню інтервенціями у разі необхідності. Ліквідність банківської системи – 75 млрд грн. Але про всяк випадок попросив банкірів вчасно наповнювати банкомати, очевидно передбачаючи можливі панічні настрої населення.

Міністр інфраструктури Володимир Омелян відрапортував журналістам про те, що його відомство перебуває в стані підвищеної готовності до виконання рішень РНБО й уряду в частині обмеження руху транспорту.

У бізнесу оптимізму менше

Бізнес позитиву від конфлікту в Азовському морі звичайно не чекає.

“Дії такого плану роблять не прогнозованою і без того нестабільну економічну ситуацію в Україні. Важливо, що через Азовське море Україна експортує близько двох мільйонів тонн зернових. Тому в разі обмеження портової діяльності – перерозподіл вантажів у напрямку інших портів зробить роботу залізниці ще більш напруженою”, – каже Микола Горбачьов, президент Української зернової асоціації (УЗА).

Згідно з інформацією, яка є у розпорядженні УЗА, ситуація щодо руху кораблів із зерновими вантажами – невизначена. Наразі близько 30-ти кораблів стоять в очікуванні виходу і заходу в районі Керченської протоки

Окрім цього, зрозуміло, що воєнний стан повинен призвести до здорожчання як зовнішніх, так і внутрішніх державних запозичень, що призведе до зростання вартості обслуговування державного боргу. Відповідно, можуть подорожчати і запозичення для приватних компаній.

МВФ у заявах обережний, інвесторів чекати не варто

Постійний представник МВФ в Україні Йоста Люнгман зробив вчора таку заяву: “Ми спостерігаємо за останніми подіями, включно з введенням воєнного стану, і сподіваємося на невідкладну деескалацію поточної ситуації. МВФ не має юридичних обмежень щодо продовження співпраці з Україною у цій ситуації”.

Але попри формалізм, щодо майбутньої успішної співпраці з МВФ виникають сумніви. У міжнародних інституціях можуть зрозуміти, що воєнний стан введено не задля безпеки країни, а для підсилення позицій влади на виборах, що безперечно може вплинути на рішення МВФ про надання траншу.

“Очевидно, є ризик того, що МВФ може відкласти питання траншу до прояснення ситуації, що призвела до введення воєнного стану. Як це вже було навесні 2017 року, коли рада МВФ відкладала рішення по траншу через введення економічної блокади окупованих територій” – вважає аналітик Concorde Сapital Олександр Паращій.

Рішення про воєнний стан може знизити і без того слабкий інвестиційний інтерес. Не виключено, що це спровокує черговий відтік капіталу з країни, чим збільшить дефіцит платіжного балансу і як наслідок, призведе до зменшення золотовалютних резервів та падіння курсу національної валюти.

“Інвестори налякані, для них воєнний стан означає повну зупинку капіталовкладень. Ця ситуація особливо небезпечна тому, що в рішенні про воєнний стан можуть бути пункти про конфіскацію майна та мобілізацію людей, а це перетворює Україну в зону неконтрольованого ризику.

Сам розгляд рішення про воєнний стан відкидає нас на 3 роки, в 2015-й, повністю знищуючи всю накопичену відтоді репутацію.

Особливо це сумно для східних областей, куди і так побоювалися інвестувати, досить подивитися публічну карту відкриття нових підприємств там”, – каже інвестиційний консультант С-consulting Дмитро Бабаєв.

Воєнний стан схожий на політичну авантюру

Ще одним суттєвим питанням лишається те, що такого планує зробити влада за 30 днів воєнного стану, чого не могла зробити до цього без відповідного статусу.

У цій ситуації складно зрозуміти, що зміниться за один місяць, і відповідно, повірити в ефективність таких інструментів.

На думку експертів, воєнний стан варто запроваджувати лише у крайніх випадках.

“В економічній історії є приклади, коли введення надзвичайного стану, переведення економіки з ринкових засад на командно-адміністративні, обмеження приватної ініціативи з метою мобілізації всіх сил держави задля спасіння, давали короткотерміновий ефект. Усе це має сенс тоді, лише коли стоїть питання фізичного виживання суспільства і відбувається за повної підтримки громади.

Коли надзвичайний стан стає звичайним способом економічного життя, це призводить до негативного ефекту. Чому? Ринкові методи стимулювання економічного розвитку не працюють, інвестор у воюючу країну не йде, а командно-адміністративні методи не діють. Отже, не досягається основна мета – мобілізація зусиль” – констатує виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

https://www.epravda.com.ua

Інші думки

Благодійний фонд Зв'язатися з нами

© Всеукраинская общественная организация производителей, переработчиков и экспортеров зерна, 1997-2024.
При цитировании и использовании любых
материалов ссылка на Украинскую зерновую
ассоциацию обязательна.При использовании в
интернет обязательна так же гиперссылка
на http://uga-port.org.ua Розробка сайту