Зв'язатися з нами
Search
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in excerpt
Search in comments
Filter by Custom Post Type

/ Реєстрація

Владислава Магалецька: Якщо для танго потрібні двоє, то щодо безпечності та якості продуктів задіяні троє – це держава, виробник і споживач

Назад до думок експертів

Безпечність продуктів харчування стає вимогою номер один.

Як мама 3-х синів і голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів, Владислава Магалецька дивиться на безпечність та якість того, що їдять українці, щонайменше з двох позицій: як чиновник і як споживач. Розмова з нею про те, як організувати систему, за якої до споживача потраплятимуть безпечні та якісні продукти, яка в ній роль державного контролю, і про що б вона просила пам’ятати фермерів.

Загалом тих, хто зареєстрований в Україні як виробник харчової продукції, якість якої ви контролюєте, — майже 28 тисяч. На 2021 рік ви плануєте провести тисячі досліджень їхньої продукції – на фізико-хімічні та мікро-біологічні показники, токсичні елементи, вміст окремих забруднювачів, показники та ін. Цього достатньо?

— Дійсно, кількість наших перевірок обчислюється тисячами, а вилучені з обігу харчові продукти — тоннами. Тільки з початку 2021 року наші фахівці провели понад три тисячі планових та позапланових перевірок, за результатами яких прийнято декілька десятків рішень про припинення виробництва, вилучено з обігу 36,7 тонн харчових продуктів. Третину цієї маси складають молоко, молокопродукти, риба, м’ясо птиці. Використання матеріалів сайту Agravery.com визначається правилами та здійснюється відповідно до законодавства України про авторські та суміжні права.

Як не бюрократично це звучить, але серед першочергових необхідних заходів я б назвала зміни в законодавстві щодо фальсифікату. Він є величезною проблемою, але в законі такого терміну ви не знайдете. Немає там і чітких норм, які б забороняли введення в обіг та сам обіг фальсифікованих харчових продуктів, визначали поводження із такою продукцією, санкції за порушення і додаткові норми з простеження продукції. Така законодавча база зараз напрацьовується за участі Держпродспоживслужби.

Але це лише одна сторона медалі – так би мовити, «каральна». Зрозуміло, всіх виробників не перевіриш. Серед них зустрічаються й зустрічатимуться ті, хто вироблятиме низькоякісні і небезпечні продукти доти, доки вони не матимуть достатньої інформації, як це впливає на здоров’я людей, а покупці будуть лояльними до таких «стандартів». Є покупець на таке — буде і пропозиція. Тому ми працюємо з профільними асоціаціями, до яких входять виробники харчової продукції, та асоціаціями споживачів.

Ми також орієнтуємося на те, аби стати зі споживачами постійними партнерами з обміну інформацією. Якщо у Вас є якась підозра щодо безпечності харчової продукції – повідомляйте нам. Це може виявитися життєво важливим не лише для вас. Ми обов’язково відреагуємо.

Влітку бажання всіх мам нагодувати дітей «з городу», «фермерським» — свіженьким і смачненьким. Що ви, як мама, просили б пам’ятати виробників цього «свіженького і смачненького»?

— Сама надаю перевагу сезонним українським овочам-фруктам. Але для діток, особливо маленьких, їх безпечність має бути на першому місці. Про це я б просила пам’ятати тих, хто ці овочі-фрукти вирощує та продає. Бо скуштувати на смак, понюхати ми можемо, — а от те, чи не отруїть він дитину, за зовнішніми ознаками далеко не зажди визначиш. Тому здоров’я дитини, можна сказати, тримається на чесному слові фермера.

Я б просила пам’ятати про дуже прості, всім відомі речі, — дотримання стандартів якості та безпечності харчових продуктів, технологічних інструкцій, дотримання гігієнічних норм на всіх стадіях виробництва, зберігання, транспортування та реалізації продукції, а також правильне її маркування. Те, що ви виробили, їдять чиїсь діти.

Щороку ви відбираєте зразки фермерської продукції для досліджень. Яка проблема, пов’язана з безпечністю продукції, є найбільш поширеною для малих фермерів?

— Мабуть, найбільш поширена проблема — це недотримання гігієнічних вимог до харчових продуктів на всіх стадіях їх виробництва та обігу. Наприклад, в процесі виробництва сирого молока такими стадіями є, зокрема, доїння корів, зберігання та транспортування молока. Чому я кажу «мабуть», тому що малі ферми нам складно проконтролювати — їх віднесено до низького ризику, і наші можливості контролю там обмежені.

Очевидно, проблема недотримання гігієнічних вимог практично не мала б шансів «дійти» до споживача, якби всі оператори ринку, в тому числі й малі виробники, проводили лабораторні дослідження. І, якщо щось не так, — вживали так званих коригуючих заходів, тобто вилучати небезпечну партію продукту. До речі, це передбачає система НАССР, а запроваджувати її зобов’язує законодавство.

Тобто ще одна проблема, пов’язана із першою, — фермери не завжди проводять лабораторні дослідження. Розумію, що для малих фермерів це не так просто, тому шукаємо різні можливості допомогти, бо в якості і безпечності кінцевого продукту зацікавлені ми всі.

Отож, якщо говорити про контроль якості молока, у рамках швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України» (QFTP) розроблено ІТ-платформу «Молочний модуль». Зразки відбираються у виробників молока спеціалістами Держпродспоживслужби та направляються у визначені лабораторії пілотних областей. Користувачами «Молочного модуля» стали вже понад 170 операторів ринку молока (господарства з виробництва молока та пункти його закупівлі) в 13 областях України. Ми плануємо зробити цю програму загальноукраїнською.

Малі фермери годують наших дітей — навіть якщо ми нічого не купуємо в них на базарах. Вони є серед постачальників харчових продуктів до дитсадочків, шкіл, оздоровчих закладів, таборів відпочинку. Контроль безпечності продуктів, які постачають для харчування дітей заводи чи інші крупні постачальники, — тут більш-менш зрозуміло. А як гарантувати безпечність продуктів, що постачають малі фермери?

— Тут така ж історія, як і загалом з безпечністю продуктів: з одного боку — перевірки, з іншого — зацікавленість самих фермерів постачати нашим дітям (і своїм, до речі, теж) безпечні продукти, а також поінформованість працівників дитячих закладів, як забезпечити дітей безпечними харчами.

У 2020 році Держпродспоживслужба провела аудит понад 22 тис. об’єктів дитячого харчування — в школах, садках, таборах. Серед головних аспектів перевірки був контроль якості, транспортування і зберігання харчових продуктів.

Але набагато важливішим, ніж знайти порушення, є його упередити. Наше завдання — допомогти навчитися це робити. Тому лише за першу половину 2021 року у школах та садочках по Україні ми провели майже 19 тисяч консультацій, понад 4 тисячі навчань з питань безпечності харчування та майже 4 тисячі нарад щодо впровадження постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР). Ми сподіваємося, це допоможе фермерам, що постачають продукцію, зокрема до дитячих закладів, відповідально ставитися до безпечності продуктів харчування.

Україна — експортер ягід: лохина, малина, чорниця… Їх споживачі – громадяни країн ЄС. А яким чином європейці пересвідчуються, що наш продукт — безпечний? І чи застосовуєте ви аналогічні методи для того, щоб упевнитися, що й українські споживачі українських ягід отримують також безпечну продукцію?

— Насправді тут потрібно внести два уточнення. По-перше, контролюються не власне зібрані ягоди, а увесь процес їх виробництва. Це дозволяє зробити комплексний контроль на всіх стадіях виробництва за принципом «від лану до столу» на основі ризик-орієнтовного підходу, що починається на рівні первинного виробництва. Якщо процес організовано правильно, без порушень, то й продукт буде якісним та безпечним. Такий контроль здійснює Держпродспоживслужба. По-друге, не йдеться про якісь окремі способи пересвідчитися в якості наших продуктів — для нас і для європейців.

Нещодавно ви повідомили, що в Україні затвердять Стратегію продовольчої безпеки до 2030 року. Йдеться передовсім про те, як забезпечити українців харчовими продуктами, попереджаючи продовольчі загрози. А яке місце в цій стратегії буде відведено безпечності продуктів?

— Безпечні та якісні продукти харчування — це пріоритет № 1 для будь-якого суспільства. Стратегія передбачатиме превентивні заходи держконтролю для забезпечення безпечного обігу харчових продуктів на всій території України.

Коли йдеться про якусь проблему, значна частина українців чекають, що її «держава вирішить» — тобто заборонить, покарає, наведе лад. У сфері безпечності харчових продуктів — чи можна організувати державний контроль якимось таким чином, щоб до споживача потрапляли лише безпечні продукти?

— Без контролю ладу не буде. Тому, зрозуміло, від перевірок ніхто відмовлятися не збирається, і на 2021 рік у нас заплановано понад 35 тисяч інспектувань та аудитів — це в рамках річного плану державного контролю з питань безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини. Простіше з тими виробниками, які запровадили у себе контроль за процесами виробництва (так звану систему НАССР), однак їх в Україні поки що дуже мало.

Зрозуміло, що контролювати всіх виробників у режимі 24/7 нереалістично, навіть якби фахівці Держпродспоживслужби всі як один були суперменами. Тому — ні, поки що державний контроль так організувати неможливо, але максимально удосконалити систему, за якої до споживача потраплятимуть безпечні та якісні продукти, — це завдання, яке ми перед собою ставимо.

Державний контроль — її важлива, але не єдина складова. Якщо для танго потрібні двоє, то у процесі забезпечення безпеки та якості продуктів задіяні троє – крім держави, це виробник і споживач. Якщо виробника ніщо не мотивуватиме виробляти якісну і безпечну продукцію, крім штрафів, то залишки пестицидів, антибіотиків, кишкові палички, шматки скла, або (не дай Боже) ботулотоксини все одно в певних кількостях потраплятимуть до споживача. А якщо споживач не буде поінформований, чим йому загрожує неякісна продукція, як її відрізняти від придатної для вживання, що саме в продуктах харчування може нести небезпеку його життю і здоров’ю, — він купуватиме таку продукцію хоч би тому, що бо вона дешевша.

Тому організація такої системи має передбачати як контроль з боку держави, так і інформування та заохочення виробників відповідально виробляти, а споживачів — свідомо споживати харчові продукти. Тож, як я бачу, наше завдання — не лише контролювати, але й роз’яснювати, аби в команді «оборонців безпеки та якості продуктів» був не лише державний орган, а якомога більше учасників процесу — як з боку виробників, так і споживачів.

І що робить Держпродспоживслужба для цього?

— Ми співпрацюємо з бізнес-асоціаціями, об’єднаннями виробників, громадськими організаціями. Крім того, міжнародні організації підтримують інформаційні ініціативи, — наприклад, за підтримки Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) ми проводимо інформаційну кампанію «А дитині можна?». Вона надає відповіді на запитання, як малому фермеру зробити своє виробництво безпечнішим, а споживачу — обрати безпечні продукти для своєї родини. Ми хотіли б розвивати ці складові нашої активності.

Якщо потрібна термінова інформація або допомога Держпрождспоживслужби — куди звертатися?

— Ми хочемо, щоб звернутися до нас було якомога простіше будь-якому громадянину, а тому намагаємося використовувати можливості, які надають як традиційні, так і сучасні технології.

Так, нещодавно було запущено чат-бот (@derzhspozhivsluzhba_bot) у мережі Telegram. Крім того, ми вже завершуємо роботу над проектом Е-споживач, який буде інтегрований у систему «Дія».

Також працюють такі традиційні засоби, як наша цілодобова гаряча лінія (Call-центр) (050) 230 04 28, (044) 364 77 80 та урядова гаряча лінія 1545. Відправити звернення можна й письмово — на електронну адресу info@dpss.gov.ua або навіть на поштову адресу Держпродспоживслужби.

Agravery.com

Інші думки

Зв'язатися з нами

© Асоціація
виробників, переробників та експортерів зерна
, 1997-2021.
При цитуванні і використанні будь-яких
матеріалів посилання на Українську зернову
асоціацію обов'язкове. При використанні в
інтернет обов'язкове так само гіперпосилання
на http://uga.ua Розробка сайту