Україна: погодні умови та стан сільськогосподарських культур у грудні 2024 року

Початок зимового періоду, як і очікувалося багатьма спеціалістами, видався доволі сприятливим для озимих зернових культур. Помірний гідротермічний режим, відсутність різкого коливання температурних показників та незначне промерзання ґрунту давали можливість рослинам продовжувати малопомітні процеси життєдіяльності, принаймні, у світлий час доби, а атмосферній волозі майже без втрат акумулюватися у верхніх шарах ґрунту.

Незважаючи на те, що озимі культури восени 2024 р. припинили активну вегетацію дещо раніше середніх багаторічних строків, рослини ще деякий час, до початку календарної зими, по мірі підвищення температури повітря мали змогу пройти незначний етап у своєму розвитку, що проявилося у лінійному прирості листкових пластинок, збільшенні вегетативної маси та кореневої системи. При цьому біометричні параметри рослин, особливо після непарових попередників, були ще далекі від оптимальних, але могли забезпечити певну їх зимостійкість за короткочасного погіршення температурних показників.

Загалом, погодні умови останнього осіннього місяця – листопада характеризувалися помірною температурою повітря та доволі значною кількістю опадів. Середня температура повітря за місяць склала 3,1°С, що було на 0,6°С вище середніх багаторічних показників. Опадів за цей час випало 45,4 мм при середній багаторічній нормі 40,0 мм. Середня відносна вологість повітря становила 78%, що було вище середньої багаторічної норми.

До речі, в цьому місяці за останні 10 років більш низька температура повітря відмічалася лише в 2016 та 2018 рр., а менше опадів випадало впродовж 2018–2021 рр. (мал. 1).

Мал. 1. Середні значення гідротермічних показників у листопаді

У першій декаді грудня утримувалася порівняно тепла, як для цієї пори року, з незначними опадами погода. Середня за декаду температура повітря склала 0,0°С, що було на 1,1°С вище середньої багаторічної норми. В окремі дні максимальна температура повітря підвищувалася до 5,2–5,8°С, а поверхня ґрунту прогрівалася до 6,4–6,8°С. Мінімальна температура повітря знижувалася до -3,8 – -4,2°С, а поверхня ґрунту охолоджувалася до -2,3 – -2,8°С.

Кількість опадів, які випали протягом першої декади грудня, в середньому склала 6,2 мм, що виявилося на 4,8 мм менше середніх багаторічних значень. Середня відносна вологість повітря була високою і становила 86–90%.

До цього слід додати, що за останні 10 років у першій декаді грудня тепліше було в 2015, 2017, 2019, 2021 та 2023 рр., а менше опадів випадало в 2019–2021 рр. (мал. 2).

Мал. 2. Середні значення гідротермічних показників у першій декаді грудня

Протягом декади мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння рослин пшениці озимої знижувалася до +0,2 – -0,2°С. Лише в окремих регіонах відмічався нетривалий сніговий покрив висотою до 2–3 см.

На завершення звітного періоду запаси продуктивної вологи під пшеницею озимою дещо зросли і, залежно від попередника, становили в орному та метровому шарах ґрунту 32–37 та 62–132 мм відповідно, які в першому випадку були близькими до середньої багаторічної норми, а в другому – значно їй поступалися, особливо на посівах озимини після соняшнику.

Загалом, погодні умови впродовж першої декади грудня виявилися для озимих зернових культур достатньо сприятливими.

У другій декаді продовжував утримуватися підвищений температурний режим та спостерігалася порівняно значна кількість опадів, що загалом мало позитивний ефект та сприяло ростовим процесам і адаптації рослинних організмів до можливих ускладнень погодних умов у подальшому. Середньодобові температури повітря утримувалися на рівні -5,8 – +7,2°С. В окремі дні максимальна температура повітря підвищувалася до 7,0–8,6°С, а поверхня ґрунту прогрівалася до 9,6–11,8°С. В нічний час температурні показники знижувалися відповідно до -9,4 – -11,4°С та -10,2 – -11,8°С. Середня температура повітря склала 0,8°С, що виявилося на 3,2°С вище середньої багаторічної норми (мал. 3).

Мал. 3. Середні значення гідротермічних показників у другій декаді грудня

Кількість опадів впродовж другої декади становила в середньому 15,4 мм, що було на 2,4 мм більше кліматологічної норми. Середня відносна вологість повітря склала 81%, а мінімальна знижувалася до 59%.

Такий відносно помірний гідротермічний режим у другій декаді грудня протягом останніх 10 років спостерігався не вперше. Так, в цей час більш тепліше було в 2017, 2019 та 2022 рр., а більша кількість опадів випадала в 2017, 2018 та 2022 роках.

Протягом декади висота снігового покриву, який здебільшого спостерігався нетривалий час, на полях під озимими зерновими культурами знаходилася у межах 1–3 см, місцями – до 10 см. Найбільше промерзання ґрунту становило 10–12 см. Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння пшениці озимої не була нижчою за -0,5°С. При цьому слід зазначити, що розрахункова критична температура вимерзання рослин в цей час становила в середньому близько 15,4°С морозу.

Впродовж другої декади грудня небезпечних метеорологічних явищ не спостерігалося, а загальний стан посівів характеризувався переважно як добрий та задовільний.

У третій декаді грудня спостерігалася помірна за температурним режимом, з незначними опадами погода. Якщо в першій половині цього календарного терміну середньодобові температури повітря становили 1,6–5,7°С тепла, то в другій – вони знизилися до 1,4–1,8°С морозу. В світлий час доби повітря та поверхня ґрунту прогрівалися до 7,3 та 12,5°С, а вночі охолоджувалися до -2,9 та -2,3°С відповідно. Середня температура повітря за декаду склала 1,7°С тепла, що було на 3,9°С вище середніх багаторічних значень.

Кількість опадів за звітний період становила лише 1,3 мм, або 7,6% кліматологічної норми. Середня відносна вологість повітря склала 88%, а мінімальна – 82%.

Найбільше промерзання ґрунту не перевищувало 4–5 см. Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння пшениці озимої становила лише -0,3 – -0,5°С, що було значно вище критичного рівня вимерзання рослин.

До речі, як свідчать метеорологічні спостереження, впродовж останніх 10 років на більшості території України, зокрема в зоні Степу, у грудні мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння рослин пшениці озимої не була нижчою за -5,5 – -6,9°С, тобто безпосередньої загрози посівам від низьких температур, як і в цьому році, не спостерігалося (мал. 4).

Мал. 4. Мінімальна температура ґ рунту на глибині залягання вузла кущіння рослин пшениці озимої впродовж грудня, °С

Вміст накопичених вуглеводів у вузлах кущення рослин пшениці озимої, сівба якої проводилася в ранні та оптимальні строки після кращих попередників, на завершення звітного періоду дещо зріс і становив у середньому 30–34%, що вказувало на здатність пшениці озимої протистояти можливим низьким температурам, наближеним до критичних.

Загалом погодні умови протягом третьої декади грудня були сприятливими для рослин озимих культур: в першій її половині температурний режим забезпечував певною мірою ростові процеси, а в другій, по мірі похолодання – переважали процеси їх загартування.

Аналіз гідротермічного режиму грудня свідчить про те, що протягом останнього десятиліття підвищені температурні показники на початку календарної зими стали звичайним явищем і не викликають особливого занепокоєння щодо подальшої зимівлі озимих зернових культур. Більше того, з огляду на очікувану порівняно теплу зиму, значна кількість зерновиробників, особливо в південній і центральній частинах України, практикують сівбу в надпізні строки, тобто до завершення жовтня, а в окремі роки – й до середини листопада. Як правило, це дозволяє виростити урожай зерна, який перевищує за своїми показниками яру зернову колосову групу культур. Хронологічний аналіз температурного режиму грудня, починаючи з 2015 р. і закінчуючи 2024 р., свідчить, що протягом цього часу лише одного разу, в 2019 р., відмічалася температура повітря, яка була нижчою за середні багаторічні показники. В переважній кількості років вона перевищувала на 0,3–5,9°С кліматологічну норму або була близькою до неї (мал. 5).

Мал. 5. Середні значення гідротермічних показників за грудень

Що стосується опадів, то в цьому році у грудні було відмічено надзвичайно низьку кількість атмосферної вологи – 22,9 мм, що за 10 останніх років спостерігалося вперше. Найбільше випало за даний проміжок часу в 2018 р. – 72,4 мм.

Між тим, 2024 р. видався найпосушливішим за минулий десятилітній період. Річна кількість опадів склала лише 337 мм, або 65% кліматологічної норми. При цьому, максимальна кількість опадів за цей час відмічалася в 2021 р., яка склала 694 мм (мал. 6).

Мал. 6. Середня річна кількість опадів

Хоча останніми роками зими стали значно теплішими в порівнянні з тими, які спостерігалися ще 30–40 років тому, питанню перезимівлі озимини повинна приділятися постійна увага, оскільки погодні умови зимових періодів, як правило, характеризуються непередбачуваним характером – великою амплітудою температурних показників протягом короткого часу, довготривалими відлигами, різким зниженням температури повітря, відсутністю снігового покриву на полях тощо.

На сьогоднішній день, враховуючи можливі погодні перспективи (згідно багаторічних спостережень попереду ще можливі короткотривалі періоди зниження температурних показників до -10 – -15°С), а також стан рослин озимих зернових культур, для значної частини яких є дещо понижена морозостійкість на час завершення першого місяця зими, можна зробити припущення, що при певному збігу погодних факторів (різке зниження температури повітря, відсутність снігу на полях) подальша їх зимівля може буде достатньо складною. Найбільш загрозливою виглядає ситуація з посівами пшениці озимої, яка висівалася після соняшника в порівняно пізні строки, а саме в другій половині жовтня – в першій декаді листопада.

Як відомо, до метеорологічних факторів, від яких залежить перезимівля рослин, відносяться температура повітря, сніговий покрив і його стан, а також температура та вологість ґрунту. Слід розуміти, що жоден з наведених несприятливих чинників, які впливають на рослини в зимовий період, як правило, не проявляється в окремому вигляді. Зазвичай ушкодження й загибель озимини взимку обумовлюються комплексом причин.

Вимерзання посівів, яке на території України вважається найбільш поширеним та небезпечним явищем і є основною причиною ушкодження і загибелі озимих культур, значною мірою залежить від рівня розвитку рослин, їх фізіологічного стану і тривалості та якості процесу загартування. При відсутності, або незначному шарі снігового покриву, незадовільному осінньому загартуванні і після тривалої зимової відлиги рослини пшениці озимої ушкоджуються при температурах ґрунту на глибині залягання вузла кущіння нижче -14 – -16°С, інколи, за певного збігу несприятливих умов, навіть при -10 – -12°С.

Також слід нагадати, що, крім вимерзання, великої шкоди посівам може завдати льодова кірка, яка переважно спостерігається в районах з нестійким сніговим покривом, частими відлигами та заморозками, з різкими коливаннями температури в зимовий і ранньовесняний періоди. Найбільш небезпечною є притерта льодова кірка, під якою загибель озимини відбувається від нестачі кисню. Лід значно ускладнює газообмін, тому кірка при тривалому заляганні повністю припиняє аерацію рослин.

Таким чином, по завершенні грудня стан озимих зернових культур на більшості посівних площ характеризується як задовільний та добрий, але їх подальша перезимівля буде залежати від гідротермічного режиму впродовж наступних двох місяців календарної зими. За відсутності значних амплітудних коливань температури повітря і ґрунту та наявності снігового покриву з настанням можливого похолодання, озимина в поточному вегетаційному році має всі передумови перенести несприятливі погодні умови з найменшими втратами.

За матеріалами Національної академії аграрних наук України

https://www.apk-inform.com