Україна: метеорологічні умови другої декади травня 2021 року – Укргідрометеоцентр

У другій декаді травня погоду в Україні визначали активні синоптичні процеси, спостерігалася переважно дощова погода, в багатьох районах із поривчастим вітром, зливами та часом із градом. Температурний режим був помірним, у середньому близьким до норми, у південно-західних районах – нижчим від норми.

На більшій частині території країни кількість опадів за декаду виявилася більшою за норму, місцями вона досягла або перевищила місячну норму опадів. Схожий характер погоди у другій декаді травня відзначався у минулому 2020 р.

Сонячного сяйва до поверхні землі за декаду надійшло від 53 до 95 годин, що близько або на 14-27 годин менше, у Дніпропетровській області – на 11-18 годин більше за норму.

Середня обласна декадна температура повітря виявилася у Вінницькій, Одеській та Миколаївській областях на 1,1-1,7°С нижчою від норми, на решті території країни – близькою до норми та становила від +13,4°С на заході до +16,8°С на сході.

Максимальна температура повітря підвищувалася до +24-29°С, у східних, Сумській та Запорізькій областях – до +30-33°С.

Мінімальна температура повітря у найхолодніші ночі знижувалася до +1-6°С, у Чернівецькій та Луганській областях – до +7°С (рис. 1).

В окремих районах Запорізької та Херсонської областей було досягнуто абсолютний мінімум температури повітря другої декади травня за період спостережень із 1951 р.

Поверхня ґрунту вночі у Київській, Вінницькій, Черкаській, Кіровоградській, Херсонській та Запорізькій областях в окремих районах охолоджувалася до 0° – мінус 1°С, на решті території – до +1-5°С, у найтепліші дні вона нагрівалася до +45-60°С.

В окремих районах Чернігівської, Київської, Вінницької, Черкаської, Кіровоградської, Херсонської, Запорізької, Івано-Франківської та Львівської областей упродовж 1-2 днів відзначалися заморозки на поверхні ґрунту та на висоті 2 см.

Опади різної кількості та інтенсивності спостерігалися упродовж 1-7 днів по всій території країни.

У більшості областей їхня середньообласна кількість за декаду становила 122-200% норми (21-38 мм), у Житомирській, Одеській, Херсонській та Донецькій областях – 250-271% декадної норми (29-50 мм). В Івано-Франківській, Запорізькій та Полтавській областях середня кількість опадів по області була близькою до декадної норми або відповідала їй і становила 12-25 мм. Найменша кількість опадів відзначалася у Львівській та Тернопільській областях – 64-70% декадної норми (16-18 мм) (рис. 2).

Добовий максимум опадів у Житомирській, багатьох районах Кіровоградської, Одеської, окремих районах Волинської, Рівненської, Львівської, Закарпатської, Хмельницької, Вінницької, Черкаської, Дніпропетровської, Київської, Чернігівської, Харківської, Донецької, Херсонської та Миколаївської областей досягав 18-45 мм (1-3 декадні норми).

На метеостанції Новоград-Волинський Житомирської області було досягнуто найбільшої кількості опадів (55 мм) за другу декаду травня , період спостережень із 1961 року.

Середня декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила від +14°С на заході до +18°С у південно-східних областях.

Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 64 до 78%. Упродовж 1-3 днів у багатьох районах країни (за винятком Миколаївської та Донецької областей) відзначалося зниження її до 30% і нижче.

Упродовж 1-4 днів у багатьох районах східних, південних, Дніпропетровської, Тернопільської, місцями у західних (за винятком Закарпатської), Кіровоградській, Черкаській, Полтавській, Сумській та Чернігівській областях відзначалося посилення швидкості вітру до 15- 20 м/с, на метеостанціях Великий Бурлук (Харківська обл.) та Генічеськ (Херсонська обл.) – до 22-24 м/с.

Вплив погодних умов на стан сільськогосподарських культур

У другій половині декади у східній частині України відбувся перехід до метеорологічного літа – середні добові температури повітря перевищили +15°С. У західній половині переходу до літа до кінця декади не відбулося.

Агрометеорологічні умови декади виявилися цілком сприятливими для росту та розвитку ранніх зернових культур. Дощі підтримували достатнє та задовільне зволоження ґрунту під усіма сільськогосподарськими культурами. Проте на багатьох площах внаслідок інтенсивного росту та розвитку рослин відбулося зниження вологозапасів метрового шару ґрунту під озимими культурами від оптимальних до задовільних показників. У деяких районах Херсонської та Запорізької областей, де ще з кінця квітня випало лише 30-60% норми опадів, – до незадовільних.

У цілому, незважаючи на невисокі температури повітря у квітні та травні, формування колосу на більшості площ озимих культур розпочалося в строки, близькі до середніх багаторічних. Стан озимих культур залишався переважно добрим, проте, за даними спостережень агрометеорологів, зокрема Полтавського ЦГМ, на рослинах озимої пшениці відзначалося розповсюдження борошнистої роси.

Прохолодна погода та повільне накопичення ефективного тепла були малосприятливими для теплолюбних культур, початковий розвиток яких відбувався уповільнено. В районах випадіння сильних дощів верхні шару ґрунту були перезволоженими, що стримувало сівбу пізніх культур, зокрема гречки. У східній частині країни, де у другій половині декади температура повітря була вищою за норму, умови для теплолюбних культур складалися добре, початкові фази розвитку були близькими до звичайних строків.

У цілому по країні рівень вологозабезпечення метрового шару ґрунту під ранніми хлібами залишається одним із найкращих за останні декілька років.

Теплозабезпечення

Станом на 20 травня суми ефективних температур повітря були нижчими від середніх багаторічних показників: вище +5°С – на 40-70°С, вище +10°С – на 20-35°С і у розрізі агрокліматичних зон України становили (табл.).

Зволоження ґрунту

Станом на 20 травня (зразки ґрунту від 17-18 травня) запаси продуктивної вологи під озимими культурами в орному шарі ґрунту на більшості площ західних, північних, центральних, Одеської, Миколаївської, Харківської, на окремих площах Херсонської та Луганської областей були оптимальними (21-40 мм і більше продуктивної вологи). У Донецькій, на багатьох площах південних, у Дніпропетровській, окремих районах Луганської, Харківської, місцями у Полтавській, Черкаській, Вінницькій, Чернігівській, Хмельницькій, Рівненській та Львівській областях вологозапаси були недостатніми (11-20 мм), на окремих площах Запорізької, Херсонської, Одеської та Луганської областей – незадовільними (менше 10 мм продуктивної вологи).

Зволоження метрового шару ґрунту під озимими культурами у західних, на переважній частині площ північних, центральних (за винятком Дніпропетровської) та східних областей було оптимальним (121-160 мм і більше). У південних, Дніпропетровській, окремих районах східних, Вінницької, Черкаської, Полтавської, Київської, Чернігівської, Сумської та Хмельницької областей вологозапаси були задовільними – 81-120 мм продуктивної вологи. На багатьох площах Херсонської, Запорізької, окремих районах Миколаївської, Одеської, Луганської та Харківської областей вологозабезпечення було недостатнім (40-79 мм), місцями у Запорізькій області запаси вологи не перевищували 17-26 мм, у Херсонській – 8 мм продуктивної вологи (рис. 3).

Вологозабезпечення орного шару ґрунту під озимим ріпаком на більшості площ було оптимальним – 24-40 мм і більше, в окремих районах Дніпропетровської області – задовільним (менше 20 мм продуктивної вологи).

У метровому шарі ґрунту на більшості площ містилося 131-187 мм, на окремих площах Дніпропетровської та Херсонської областей – від 95 до 113 мм продуктивної вологи.

Під ранніми ярими зерновими культурами зволоження орного шару ґрунту було переважно на достатньому та оптимальному рівнях (21-40 мм і більше продуктивної вологи). У Запорізькій, більшості районів Донецької, Херсонської, в окремих районах Дніпропетровської та Одеської областей зволоження орного шару ґрунту було задовільним – 12-18 мм, місцями у Херсонській та Запорізькій областях – незадовільним (1-4 мм продуктивної вологи) (рис. 4).

Вологозабезпечення метрового шару ґрунту на більшості площ було достатнім та оптимальним (121-228 мм продуктивної вологи). На багатьох площах південних (за винятком Одеської), окремих районах Дніпропетровської областей вологозапаси були задовільними і становили 89-117 мм, у багатьох районах Херсонської та Запорізької областей – недостатніми (50-72 мм продуктивної вологи) (рис. 5).

Під кукурудзою запаси продуктивної вологи орного шару ґрунту на більшості площ відповідали достатнім та оптимальним значенням і становили 21-40 мм і більше. На окремих площах Херсонської, Запорізької, Чернігівської та Житомирської областей зволоження ґрунту було задовільним – 16-19 мм продуктивної вологи.

Вологозабезпечення метрового шару ґрунту у західних, північних, центральних та на більшості площ східних та південних областей було достатнім та оптимальним – 126-160 мм і більше продуктивної вологи, місцями у Луганській та Запорізькій областях воно було задовільним – 103-104 мм, в окремих районах Херсонської області – незадовільним (68 мм продуктивної вологи).

Запаси продуктивної вологи під цукровим буряком як в орному, так і метровому шарах ґрунту були оптимальними (24-36 і 134-164 мм продуктивної вологи відповідно).

Під с оняшником на більшості площ вологозабезпечення орного шару ґрунту було достатнім та оптимальним – 21-47 мм, місцями у Вінницькій, Харківській, Донецькій, Запорізькій, Херсонській та Одеській областях – задовільним (11-20 мм продуктивної вологи).

Запаси продуктивної вологи метрового шару ґрунту на більшості площ залишалися на оптимальному (121-160 мм і більше) рівні, в окремих районах Запорізької та Херсонської областей вологозабезпечення 0-100 см шару ґрунту знизилося до задовільних показників (66-69 мм продуктивної вологи).

Ріст і розвиток сільськогосподарських культур

В озимих жита, ячменю та пшениці на більшості площ тривав ріст стебла, у південних, місцями у Волинській, Закарпатській, Житомирській та Донецькій областях розпочалося колосіння. На окремих площах Херсонської області розпочалося цвітіння озимої пшениці. Висота рослин становила від 20 до 60 см. Кількість розвинених колосків у колосі сформувалася у межах від 14 до 25, з них 1-8 недорозвинених.

Стан посівів в основному є добрим та задовільним. На окремих площах Херсонської області відзначалося пожовтіння листків, у Полтавській – ураження посівів пшениці хворобами.

В озимого ріпаку на більшості посівів тривало цвітіння, у південних та центральних областях розпочалося утворення стручків. Висота рослин становила 80-105 см. Стан переважно добрий. Місцями у південних областях відзначалося пожовтіння листків ріпаку.

Впродовж декади в ярого ячменю та ярої пшениці на більшості площ відзначалося кущіння й утворення нижнього вузла соломини, на пізніх посівах – листоутворення та утворення вузлових коренів. Висота рослин становила 15-50 см, кількість стебел на 1 м² – 450-1050.

Стан посівів переважно добрий та задовільний. У деяких південних районах через нестачу продуктивної вологи у ґрунті відзначалося пожовтіння листя, місцями у центральних областях – ураження посівів шкідниками.

У вівса в залежності від строків сівби відзначалося кущіння, утворення третього листка, вузлових коренів, місцями – сходи. Висота рослин складала від 10 до 33 см.

Стан рослин добрий.

У кукурудзи в залежності від строків сівби тривало проростання зерна, утворення сходів, розпочалося листоутворення (третій, місцями п’ятий листок), подекуди ще тривала сівба.

Стан рослин відмінний та добрий.

Упродовж декади тривала сівба гречки . На раніше засіяних площах у неї спостерігалися сходи.

У гороху відзначалося листоутворення, на ранніх посівах – поява суцвіть. Висота рослин становила від 10 до 35 см. Стан посівів переважно добрий.

Місцями у Херсонській області відзначалося пожовтіння рослин від засухи.

У сої в залежності від строків сівби відзначалося утворення сходів та поява листків, подекуди тривала сівба. Стан рослин, що зійшли, добрий.

У цукрових буряків відзначалися сходи та поява листків. Стан рослин переважно добрий.

У соняшнику на багатьох площах утворилася друга пара справжніх листків, на окремих площах тривала сівба та утворення сходів. Стан посівів відмінний та добрий.

https://www.apk-inform.com