Україна: метеорологічні умови другої декади травня 2020 року – Укргідрометеоцентр

Активні синоптичні процеси у другій декаді травня обумовили на переважній частині території країни нестійку погоду із дощами, поривчастим вітром та заморозками. Переважала прохолодна погода. За абсолютною величиною середня декадна температура виявилася майже такою, як у першій декаді.

Розподіл опадів був типово літнім – від сильних дощів та злив у північних та західних областях до невеликих дощів у південних.

Тривалість сонячного сяйва . Сонячного сяйва до поверхні землі за декаду надійшло від 52 на заході до 95 год. у Херсонській області, що близько або на 10-21 год. менше норми.

Температура. Середня обласна декадна температура повітря виявилася у Чернівецькій, Одеській та Херсонській областях близькою до норми, на решті території країни – на 1,5-3,2°С нижчою від норми, і становила від плюс 11,5°С на півночі до плюс 16,0°С на півдні.

Максимальна температура повітря підвищувалася до плюс 25-30°С, у південних районах Одеської області – до плюс 32°С.

Мінімальна температура повітря у найхолодніші ночі у південних, центральних, Донецькій, Харківській, Сумській та Чернівецькій областях знижувалася до 0°С – плюс 3°С, на решті території країни – до мінус 1-3°С (рис.1).

Поверхня ґрунту вночі у Сумській, Полтавській, Харківській, Донецькій, Дніпропетровській, Миколаївській, Херсонській та Чернівецькій областях охолоджувалась до 0°С – плюс 2°С, на решті території – до мінус 1-6°С, у найтепліші дні вона нагрівалася від плюс 44°С на заході до плюс 60°С на півдні.

У західних, північних, багатьох районах центральних, місцями у східних та південних областях впродовж 1-3 днів, у гірських районах Карпат та на метеостанції Баришівка (Київської області) – 4 -5 днів, відмічалися заморозки на поверхні ґрунту та на висоті 2 см, місцями у повітрі.

Опади різної інтенсивності спостерігалися упродовж 1-7 днів по всій території країни.

У північних, Львівській, Черкаській, Кіровоградській, Полтавській та Луганській областях їх середньообласна кількість за декаду становила 146-209 % норми (17-34 мм). У Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій, Вінницькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Донецькій та Харківській областях середня кількість опадів по області була близькою та дещо більшою за декадну норму – 11-19 мм. На решті території кількість опадів становила 43-75 % декадної норми (рис.2).

Добовий максимум опадів у багатьох районах Львівської, місцями у Рівненській, Тернопільській, Київській, Чернігівській та Сумській областях досягав 18-31 мм (1-2 декадні норми).

Середня декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила від плюс 10°С на заході до плюс 21°С на півдні.

Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 59 до 75 %. Упродовж 1-4, у Херсонській області – 6, днів майже по всій території країни відзначалося зниження її до 30% і нижче.

Вітер. Упродовж 1-4 днів відзначалося посилення швидкості вітру до 15-23 м/с майже на всій території, на метеостанції Плай (Закарпаття) – до 24 м/с.

Вплив погодних умов на стан сільськогосподарських культур

У другій декаді травня спостерігалися неоднорідні за територією за ступенем сприятливості агрометеорологічні умови. Дощі значно покращили зволоження ґрунту під усіма сільськогосподарськими культурами, однак прохолодна погода та повільне накопичення ефективного тепла були малосприятливими для теплолюбних культур, початковий розвиток яких відбувався дуже уповільнено.

На більшості засіяних площ припинилася ґрунтова та повітряна засуха, однак у південних областях травневих опадів було недостатньо для її припинення. Рівень вологозапасів метрового шару ґрунту під ранніми хлібами у цих областях залишався незадовільним.

На багатьох площах південних та окремих районах центральних областей вологозабезпечення суттєво не покращилося, тривала ґрунтова засуха.

Заморозки, що відмічалися упродовж декади, призводили до пошкодження та уповільнення росту городніх та плодових культур.

ТЕПЛОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
 

Станом на 20 травня суми ефективних температур повітря вище +5 С були близькими або вищими за середні багаторічні показники на 30-95°С, суми ефективних температур вище +10С були на 20-30°С нижчими від норми (табл.1).

Таблиця 1

ЗВОЛОЖЕННЯ ҐРУНТУ

Станом на 20 травня запаси продуктивної вологи під озимими культурами в орному шарі ґрунту на більшості площ західних, північних, центральних, на окремих площах східних областей були оптимальними (21-45 мм продуктивної вологи). На більшості площ східних, окремих площах південних, центральних, Сумської, Київської та Волинської областей вологозапаси залишалися недостатніми (11-20 мм), у південних, окремих районах Донецької, Луганської, Харківської та Черкаської областей – незадовільними (менше 10 мм продуктивної вологи). Місцями у Запорізькій, Одеській та Херсонській областях орний шар ґрунту був зовсім сухий.

Зволоження метрового шару ґрунту під озимими культурами на переважній частині західних, північних, на окремих площах центральних, Харківської та Луганської областей було оптимальним (121-200 мм і більше). На багатьох площах східних, центральних, Рівненської, Волинської, окремих районах Київської, Львівської, Тернопільської та Хмельницької областей вологозабезпечення було задовільним – 81-120 мм продуктивної вологи. На решті засіяних площ вологозабезпечення було недостатнім (51-80 мм), на багатьох площах південних, окремих районах центральних областей тривала засуха, запаси вологи не перевищували 23-46 мм, місцями – 6-18 мм (рис. 3).

Вологозабезпечення орного шару ґрунту під озимим ріпаком на більшості площах південних, окремих площах центральних областей було недостатнім (від 4 до 11 мм продуктивної вологи). На решті площ запаси продуктивної вологи були достатніми – 20-32 мм продуктивної вологи.

У метровому шарі ґрунту на багатьох площах містилося 133-140 мм, на окремих площах південних, північних та центральних областей – від 74 до 84 мм, місцями на Херсонщині та півдні Дніпропетровщини кількість продуктивної вологи 0-100 шару ґрунту не перевищувала 23-40 мм або ґрунт був зовсім сухий.

Під ранніми яровими зерновими культурами зволоження орного шару ґрунту було переважно на достатньому та оптимальному рівнях (21-40 мм продуктивної вологи та більше). У більшості районах Дніпропетровської, окремих площах південних, Луганської, Сумської, Полтавської, Черкаської та Волинської областей зволоження орного шару ґрунту було задовільним – 11-20 мм, на більшості площ південних областей – незадовільним (3-9 мм продуктивної вологи). На багатьох площах Запорізької області 0-20 см шар ґрунту був зовсім сухий.

Вологозабезпечення метрового шару ґрунту було оптимальним (121-220 мм продуктивної вологи) на більшості площ. У південних, окремих районах центральних областей вологозапаси становили лише 24-73 мм, місцями – 4-12 мм продуктивної вологи. На решті площ зволоження метрового шару ґрунту було на задовільному рівні (81-120 мм продуктивної вологи) (рис.4).

Під кукурудзою запаси продуктивної вологи орного шару ґрунту на більшості площ відповідали достатнім та оптимальним значенням і становили 21-40 мм і більше. На окремих площах Харківської, Запорізької та Волинської областей зволоження ґрунту було задовільним – 15-18 мм продуктивної вологи.

Вологозабезпечення метрового шару ґрунту на переважній частині площ західних, північних та центральних областей було достатнім та оптимальним – 126-160 мм продуктивної вологи і більше, місцями у східних, центральних, Київській, Сумській, Рівненській, Тернопільській та Запорізькій областях воно було задовільним – 89-118 мм, в окремих районах південних областей – незадовільним.

Запаси продуктивної вологи під цукровим буряком в орному шарі ґрунту були оптимальними (29-40 мм).

У метровому шарі ґрунту вологозабезпечення було переважно на достатньому рівні (122-157 мм продуктивної вологи), в окремих районах Вінницької області – на задовільному.

Під с оняшником на більшості площ вологозабезпечення орного шару ґрунту було достатнім та оптимальним – 21-40 мм і більше, місцями задовільним – 11-20 мм продуктивної вологи. На окремих площах південних та Донецької областей воно було недостатніми – 5-9 мм, місцями орний шар ґрунту був зовсім сухий.

Схожий розподіл продуктивної вологи відмічався і у метрового шару ґрунту.

Ріст і розвиток сільськогосподарських культур

Озимина. В озимих жита, ячменю та пшениці на більшості площ південних, Донецькій, Дніпропетровській, Кіровоградській та Закарпатській областях розпочалося масове колосіння, на більшості площ західних та північних областей ще тривав ріст стебла. У південних та на окремих площах центральних областей у кінці декади розпочалося цвітіння озимої пшениці, місцями у західних областях – цвітіння озимого жита. Висота рослин озимої пшениці на фазу колосіння становила від 24 до 86 см. Кількість розвинених колосків у колосі сформувалася у межах від 10 до 21, з них 1-7 –недорозвинених.

Стан посівів, в основному, добрий та задовільний, місцями у південних областях – незадовільний. У південних областях відмічалося ураження посівів пшениці шкідниками та пожовтіння листків через засуху.

В озимого ріпаку на більшості посівів тривало утворення стручків, подекуди, на північному заході країни, ще тривало цвітіння. Висота рослин на фазу утворення стручків становила 84-140 см. Стан переважно добрий.

Ранні ярові зернові культури . Впродовж декади у ярового ячменю та ярої пшениці на більшості площ відмічалося утворення нижнього вузла соломини, на пізніх посівах – кущіння. Висота рослин становила 12-42 см, кількість стебел на 1 кв. м – 490-1110. Стан посівів переважно добрий та задовільний, у південних областях місцями – незадовільний. У південних областях через засуху відмічалося пожовтіння листя, слабке формування репродуктивних органів, на деяких площах південних областей припинилося кущіння ярого ячменю. У вівса в залежності від строків сівби відмічалося утворення нижнього вузла соломини, кущіння, 3-й листок, утворення вузлових коренів. Висота рослин склала від 8 до 26 см.

Стан рослин добрий та задовільний.

У кукурудзи , в залежності від строків сівби, тривало листоутворення (3-й, 5-й, місцями 7-й листок), на пізніше засіяних площах відмічалося проростання зерна, утворення сходів, подекуди ще тривала сівба.

Стан рослин переважно добрий та задовільний, місцями відмінний. У Київській області (М Тетерів) – незадовільний. У ряді західних, Вінницькій та Київській областях відмічалася пошкодження листя кукурудзи заморозками.

Гречка та просо. Упродовж декади тривала сівба гречки. На раніше засіяних площах у неї відзначалися сходи, у проса – утворення сходів та початок листоутворення.

Зернобобові культури. У гороху на ранніх посівах відзначалася поява суцвіть у південних областях – початок цвітіння, на пізніх посівах – листоутворення. Висота рослин становила від 14 до 44 см. Стан посівів переважно добрий, на півдні Одеської області – місцями відмічалася повна загибель рослин (засихання) та побиття рослин градом.

У сої, в залежності від строків сівби, відзначалося утворення сходів та листків, подекуди продовжувалася сівба. Стан рослин добрий.

У цукрових буряків тривало листоутворення, на окремих площах тривала сівба. Стан рослин переважно добрий.

Соняшник. У соняшнику на багатьох площах утворилася друга пара справжніх листків, на окремих площах тривала сівба та утворення сходів. Стан посівів переважно добрий та задовільний, місцями – відмінний. На півдні Запорізької області відмічалася зрідженість посівів через засуху.

Багаторічні трави . У конюшини та люцерни тривали ріст стебла та утворення суцвіть. Стан рослин переважно добрий.

https://www.apk-inform.com