Україна: метеорологічні умови другої декади квітня 2022 року – Укргідрометеоцентр

Друга декада квітня 2022 р. у більшості областей виявилася однією з найпрохолодніших за останні 30 років, схожий понижений температурний режим у середині квітня спостерігався лише у 1993, 1997 та 2004 роках. За кліматичною нормою рівень температури повітря був характерним для кінця березня. У найхолодніші дні середня добова температура у західних областях не перевищувала +2-3°С і була нижчою від норми на 6-8°С. Упродовж декади спостерігалися заморозки у повітрі, висоті 2 см та на поверхні ґрунту, особливо інтенсивними вони були на Правобережжі.

Опадів у західній частині країни випало значно менше за норму, тоді як у центральних, східних та більшості північних областей внаслідок впливу активного циклону спостерігалися часті дощі різної інтенсивності, часом випадав сніг і формувався тимчасовий сніговий покрив висотою до 2 см.

Сонячного сяйва за декаду до поверхні землі надійшло від 13 до 95 годин, що близько або на 11-49 годин менше, у західних областях – на 11-27 годин більше за середні багаторічні значення.

Середня обласна декадна температура повітря на всій території країни була на 1,5-3,5°С нижчою від норми і становила від +5,3°С на заході до +8,2°С на сході та півдні країни.

Максимальна температура повітря у найтепліші дні підвищувалася до +18-24°С, у Донецькій області – до +27°С.

Мінімальна температура повітря у найхолодніші ночі знижувалася до -1-5°С, у Хмельницькій, Івано-Франківській та Львівській областях – до -6-7°С, у східних, Полтавській, Дніпропетровській, Запорізькій та Херсонській областях – до +1-3°С (рис. 1).

Поверхня ґрунту вночі охолоджувалася до -1-5°С, у Львівській, Тернопільській, Хмельницькій та Вінницькій областях – до -6-10°С, у східних, Дніпропетровській, Запорізькій та Херсонській областях – до 0° – плюс 1°С. У найтепліші дні поверхня ґрунту нагрівалася від +30°С на півночі до +49°С на півдні країни.

Майже по всій території країни впродовж 1-9 днів відзначалися заморозки у повітрі, на поверхні ґрунту та висоті 2 см.

Опади різної кількості та інтенсивності, часом із мокрим снігом відзначалися впродовж 1-8 днів майже по всій території країни.

У західних (за винятком Закарпаття), Житомирській та Вінницькій областях їхня середньообласна кількість за декаду становила від 8 до 29% норми (1-6 мм), у Закарпатській та Одеській областях – 45-62% норми (8-9 мм). У Миколаївській та Київській областях декадна кількість опадів була близькою до норми (10-16 мм). У Черкаській та Кіровоградській областях їхня кількість становила 185-192% декадної норми (23-24 мм). На решті території за декаду випало 34-52 мм опадів (262-460% норми). Найбільша кількість опадів відзначалася у Сумській області – майже 6 декадних норм (77 мм) (рис. 2).

У Сумській, Полтавській, багатьох районах Чернігівської, Дніпропетровської, в окремих районах Харківської, Донецької, Київської, Черкаської, Кіровоградської та Херсонської областей добовий максимум опадів досягав 20-39 мм (1,5-3 декадні норми).

Середня декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила +6 -12°С.

Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 53 до 88%. Упродовж 1-5 днів у багатьох областях країни відзначалося її зниження до 30% і нижче.

Упродовж 1-5 днів місцями майже у всіх областях спостерігалося посилення швидкості вітру до 15-20 м/с.

Незважаючи на прохолодну погоду, агрометеорологічні умови декади були в цілому задовільними для відростання й укорінення озимих культур та їхньої подальшої вегетації, а також для початкового росту ранніх ярих зернових і зернобобових культур. Найбільш сприятливим фактором було достатнє та оптимальне зволоження ґрунту майже на всій території країни не тільки у глибоких шарах, а й у верхньому (0-5 та 0-10 см), що особливо важливо для сівби.

Холодна та волога погода у центральних і більшості північних областей, частково у південних, де упродовж 4-7 днів спостерігалися помірні та значні дощі, сприяла поповненню й утриманню вологи у ґрунті, в окремі дні рясні дощі обумовлювали надмірне зволоження верхніх шарів ґрунту. Умови для проведення всіх видів польових робіт у цій частині країни були складними через перезволожений верхній шар ґрунту.

При цьому в багатьох районах південно-західних областей спостерігається нетиповий весняний дефіцит опадів.

У південних районах Одеської області внаслідок переважання у квітні сухої та часто вітряної погоди відбувалося пересихання верхніх шарів ґрунту, а запаси продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту були історично низькими.

Прогрівання ґрунту на глибині 10 см до 7-10°С було достатнім для появи сходів ранніх зернових та зернобобових культур.

Менш сприятливо агрометеорологічні умови складалися у західній частині країни, де різкі перепади температури та сильні заморозки, які спостерігалися впродовж 4-9 днів у нічні години, уповільнювали ріст та розвиток озимих культур, багаторічних трав і появу сходів ярих зернових культур. Повільний розвиток відбувався лише за рахунок денних температур.

Внаслідок холодної погоди наростання ефективного та активного тепла відбувалося повільно. Спостерігалося відставання у фазовому розвитку всіх с/г культур у порівнянні з попередніми роками, проте воно не було критичним.

За узагальненими даними маршрутних обстежень посівів озимих культур, проведених метеостанціями Гідрометеослужби України, після відновлення вегетації у доброму стані знаходилася більша частина посівів озимих, кількість слабких та зріджених оцінювалася в межах 5-10%, загибель не перевищила 3-5% (у межах природної).

Станом на 20 квітня суми ефективних температур вище +5°С, що накопичилися від дати переходу через цю межу до кінця другої декади квітня, становили (табл.).

Станом на 20 квітня запаси продуктивної вологи під озимими культурами в орному шарі ґрунту на більшості площ були достатніми та оптимальними (21-40 мм і більше), місцями у північних областях відзначалося перезволоження. Недостатнім для цього періоду вологозабезпечення було на окремих площах Одеської та Вінницької областей (16-20 мм продуктивної вологи). На півдні Одещини зволоження орного шару ґрунту було незадовільним і не перевищувало 8 мм (рис. 3).

Вологозапаси метрового шару ґрунту під озимими культурами на переважній частині площ були достатніми та оптимальними (121-200 мм і більше продуктивної вологи).

Задовільне (85-120 мм) та недостатнє (46-76 мм продуктивної вологи) вологозабезпечення відзначалося на окремих площах Одеської, Херсонської, Запорізької, Вінницької, Хмельницької та Київської областей (рис. 4).

Вологозабезпечення орного шару ґрунту під озимим ріпаком було достатнім і становило 20-55 мм.

У метровому шарі ґрунту містилося від 120 до 247 мм, місцями у Херсонській області – 52 мм продуктивної вологи.

Під ранніми ярими культурами зволоження орного шару ґрунту було достатнім (21-40 мм і більше), на окремих площах Одеської області – недостатнім (14 мм продуктивної вологи).

Зволоження метрового шару ґрунту на більшості площ було достатнім та оптимальним (121-190 мм і більше), в Одеській, окремих районах Херсонської та Хмельницької областей – задовільним (79-120 мм продуктивної вологи).

На полях, призначених під сівбу кукурудзи , запаси продуктивної вологи орного шару ґрунту були достатніми та оптимальними – 23-42 мм. Вологозабезпечення метрового шару ґрунту відповідало оптимальним показникам – 121-160 мм і більше продуктивної вологи. На окремих площах Вінницької області запаси продуктивної вологи були незадовільними і становили 102 мм.

Запаси продуктивної вологи під цукровим буряком в орному та метровому шарах ґрунту сформувалися у достатніх межах – 24-37 та 154-197 мм відповідно.

Під соняшником запаси продуктивної вологи орного шару ґрунту були переважно достатніми та оптимальними (22-55 мм), у південних районах Одеської області – задовільними (20 мм продуктивної вологи).

Вологозабезпечення метрового шару ґрунту на більшості площ відповідало достатнім, місцями у Вінницькій та Одеській областях – недостатнім показникам і становило 126-199 та 112-118 мм продуктивної вологи відповідно.

В озимини (жито, ячмінь, пшениця) впродовж декади тривало кущіння, утворення вузлових коренів та листоутворення. Місцями у південних областях розпочалося утворення нижнього вузла соломини (початок росту стебла). Висота рослин у фазі кущіння становила від 12 до 31 см, на 1 м² утворилося від 480 до 1100 стебел, кущистість становила 1,5-3,2.

На окремих площах Полтавської області відзначалося пошкодження посівів озимої пшениці шкідниками.

Стан рослин добрий та задовільний, місцями – відмінний.

На більшості посівів озимого ріпаку тривав ріст стебла та утворення суцвіть. Висота ріпаку становила від 11 до 40 см у залежності від фази розвитку рослини. Стан посівів добрий.

Упродовж декади тривала сівба ярого ячменю, спостерігалося проростання зерна та утворення сходів, на окремих площах південних областей – поява третього листка, утворення вузлових коренів та кущіння.

У вівса та пшениці відзначалося проростання зерна та сходи.

Стан рослин, що зійшли, переважно добрий.

Розпочалася сівба кукурудзи.

Упродовж декади тривала сівба гороху, спостерігалося проростання зерна та утворення сходів, на раніше засіяних площах – поява третього листка.

Розпочалася сівба сої.

Упродовж декади тривала сівба соняшнику. На рано засіяних площах на півдні Одещини з’явилися сходи.

Тривала сівба цукрового буряку, на ранніх посівах відзначалися сходи.

Станом на 20 квітня на посівах багаторічних трав (конюшина, люцерна) тривало весняне відростання та ріст стебла. Висота рослин була у межах 7-13 см.

https://www.apk-inform.com