Україна: агрометеорологічні умови третьої декади травня 2024 року - Укргідрометеоцентр

В останній декаді травня під впливом потужного антициклону у західних, північних та центральних областях України спостерігалася майже суха та тепліша звичайного погода. Рівень середньої декадної температури повітря відповідав кліматичним показникам початку червня, у західних областях – середині червня. У південних областях температурний режим виявився близьким до норми або дещо вищим за неї.

Із переміщенням малоактивних атмосферних фронтів територією країни відмічалося випадіння окремих нерівномірних дощів, часом у вигляді сильних злив із грозами, градом та шквалистим вітром.

Тривалість сонячного сяйва . Сонячного сяйва до поверхні землі за декаду надійшло від 83 до 135 годин, що у західних (за винятком Волинської, Рівненської), Чернігівській, Сумській та Полтавській областях на 14-35 годин більше, на решті території – близько норми.

Температура. Середня обласна декадна температура повітря на більшій частині території країни виявилася на 1,4-3,0°С, у Тернопільській, Львівській, Рівненській та Волинській областях на 3,5-4,1°С вищою за норму. У південних областях декадна температура була близькою до норми. В абсолютному визначенні вона становила від плюс 17,4°С на заході до плюс 19,9°С на півдні країни.

Максимальна температура повітря у найтепліші дні підвищувалася до плюс 28-31°С. Упродовж 1-2 днів у Вінницькій, Кіровоградській, Дніпропетровській, Харківській, Миколаївській та Херсонській областях вона перевищувала позначку плюс 30°С.

Мінімальна температура повітря у найпрохолодніші ночі у Рівненській, Тернопільській, Чернівецькій, Хмельницькій, Дніпропетровській, Полтавській, Херсонській, Запорізькій та Донецькій областях знижувалася до плюс 8-12°С, на решті території – до плюс 3-7°С (мал. 1).

Поверхня ґрунту вночі охолоджувалась до плюс 2-6°С, у західних (за винятком Львівської, Хмельницької, Івано-Франківської) та Полтавській областях – плюс 7-8°С, у Запоріжжі – до 12°С. У найтепліші дні поверхня ґрунту нагрівалася до плюс 51-63°С.

Мал. 1. Температура повітря за третю декаду травня 2024 року по території України, ^оС

Опади. У більшості областей кількість опадів склала 26-71% норми (6-21 мм). Найменше дощів відмічалося у східних, Волинській, Львівській, Чернігівській, Сумській, Полтавській та Кіровоградській областях – 8-23% норми (2-8 мм). Найбільше опадів було зафіксовано у Чернівецькій – 24 мм (близько норми) та в Одеській областях – 26 мм (118% норми).

В окремих районах Харківської та Волинської областей опадів не було зовсім (мал. 2).

Добовий максимум опадів в окремих районах Черкаської, Миколаївської та Одеської областей досягав 20-28 мм (1,0-1,5 декадної норми).

Середня обласна декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила плюс 19-23°С. Майже на всій території країни, за винятком Івано-Франківської області, упродовж 6-10 днів у денні години температура ґрунту на глибині 10 см підвищувалася до +25°С і вище.

Мал. 2. Кількість опадів за третю декаду травня 2024 року по території України, % до норми

Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 45 до 74%. Майже на всій території країни упродовж 3-10 днів відмічалося зниження її до 30% і нижче.

Вітер. Упродовж 1-2 днів майже на всій території країни, за винятком Вінницької, Житомирської, Полтавської, Чернігівської та Сумської областей, відмічалося посилення швидкості вітру до 15-22 м/с.

Аналіз по Запорізькій області зроблено за даними метеостанції Запоріжжя, по Херсонській – метеостанцій Велика Олександрівка та Херсон, по Донецькій – метеостанції Покровськ та агрометпоста Костянтинівка./

Коротка характеристика метеорологічних умов травня 2024 року

Середня місячна середньообласна температура повітря у травні виявилася у Волинській, Рівненській, Львівській та Тернопільській областях на 1,3-1,7°С вищою за норму, на решті території – близькою до норми і становила плюс 14,3-16,8°С.

Максимальна температура повітря у найтепліші дні підвищувалася до плюс 28-31°С.

Мінімальна температура повітря у найхолодніші ночі знижувалася до 0°С – мінус 4°С, у південних, Чернівецькій, Хмельницькій, Тернопільській та Волинській областях – до плюс 1-4°С.

У більшості областей упродовж 2-10, у Київській області – 14 днів, відмічалися заморозки на поверхні ґрунту, на висоті 2 см та місцями у повітрі інтенсивністю 0°С – мінус 6°С.

Середня обласна кількість опадів у більшості областей становила менше 50% норми (від 4 до 31 мм), лише у Закарпатській, Миколаївській та Одеській областях – 57-63% норми (29-43 мм).

В окремих районах Харківської, Полтавської, Львівської та Волинської областей це була найменша кількість опадів за травень за період спостережень починаючи з 1961 року.

Вплив погодних умов на стан сільськогосподарських культур

17-21 травня, у строки близькі до звичайних, відбувся перехід середньодобової температури повітря через +15°С майже по всій території, у Миколаївській та Херсонській областях – у першій декаді квітня, що на місяць раніше середніх багаторічних строків, розпочалося метеорологічне літо.

Травень 2024 року в Україні виявився одним із найсухіших за останні 30 років, а на Черкащині (за даними Черкаського ЦГМ) – за 100 років метеорологічних спостережень. Кумулятивна кількість опадів за місяць по агрокліматичних зонах становила у Степу – 39%, Лісостепу – 29%, на Поліссі – 30% норми. Схожа кількість опадів в Україні відмічалася у 2023 році, однак тоді у третій декаді травня засуха у південних, центральних та східних областях припинилася значними дощами.

В останній п’ятиденці травня грозові локальні дощі пройшли лише в окремих районах південних областей, проте вони мало змінили несприятливу ситуацію щодо зволоження ґрунту.

Внаслідок великого дефіциту опадів майже на всій території країни агрометеорологічні умови у третій декаді продовжували ускладнюватися або погіршуватися для усіх видів культур.

Проте, як і у попередній період, внаслідок того, що не спостерігалося надто високих температур повітря, погіршення умов не набуло критичного характеру і агрометеорологічні умови останньої весняної декади ще залишалися задовільними для вегетації більшості с.-г. культур.

З припиненням заморозків та підвищенням нічних температур покращилися умови для вегетації не тільки теплолюбних культур, а й для озимини, у якої спостерігалося масове цвітіння колосу, під час якого зростають вимоги до тепла. За достатнього зволоження ґрунту при температурах 16-20°С, які переважали у третій декаді травня, формується добре виповнене зерно, що забезпечує високий урожай. У кінці травня сприятливі умови для гарного урожаю озимини складалися у більшості областей.

Одночасно відсутність опадів призводила до висихання та ущільнення верхніх шарів ґрунту, створювалися малосприятливі умови для початкового розвитку висіяних пізніх технічних та городніх культур.

Дефіцит опадів призвів до розвитку та поширенню посушливих явищ під ранніми колосовими у південних та східних областях. Станом на 31 травня повітряно – ґрунтова засуха різної інтенсивності (із зниженням рівня продуктивної вологи до показників менше 50 мм та місцями до повного висихання метрової товщі ґрунту) спостерігалася на більшості площ Харківської області, у Херсонській, Запорізькій, південних та центральних районах Дніпропетровської, західних районах Полтавської.

Локальні дощі, часом зливи, які відмічалися в останні дні декади (після відбору зразків ґрунту для визначення запасів вологи), на більшості площ південних областей сприяли поповненню вологозапасів, особливо верхніх шарів ґрунту, одночасно збільшилася відносна вологість повітря і внаслідок цього умови для вегетації всіх с.-г. культур дещо пом’якшилися.

Через активне накопичення ефективного тепла фазовий розвиток сільськогосподарських культур відбувався із значним випередженням середніх багаторічних строків.

Теплозабезпечення

Станом на 31 травня суми ефективних температур повітря вище +5°С були на 115-195°С, вище +10°С – на 75-125°С вищими за середні багаторічні показники і у розрізі агрокліматичних зон України становили (табл.)

Таблиця

Зволоження ґрунту

Станом на 31 травня (зразки ґрунту відібрані 28 травня) запаси продуктивної вологи під озимими культурами в орному шарі ґрунту на переважній частині території країни понизилися до недостатніх (11-20 мм) і незадовільних (менше 10 мм продуктивної вологи). Лише на окремих площах північних і західних областей вологозапаси були достатніми та оптимальними і становили 21-34 мм продуктивної вологи.

Зволоження метрового шару ґрунту під озимими культурами на багатьох площах західних, північних та центральних областей, місцями на Одещині та Херсонщині було задовільним (81-120 мм) та оптимальним (121-160 мм і більше продуктивної вологи). На більшості площ східних, південних, окремих площах центральних областей вологозапаси були недостатніми (51-80 мм) і незадовільними (менше 50 мм продуктивної вологи; мал. 3).

Мал. 3. Запаси продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту під озимими культурами за третю декаду травня 2024 року по території України, мм

Вологозабезпечення як орного, так і метрового шарів ґрунту під озимим ріпаком було достатнім та задовільним і становило 22-29 мм та 128-169 мм, 105-113 мм та 12-14 мм продуктивної вологи відповідно. В окремих районах Херсонської області 0-20 см шар ґрунту був майже сухий, 0-100 см шар ґрунту містив лише 18 мм продуктивної вологи.

Під ранніми яровими зерновими культурами запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту на більшості площ понизилися до недостатніх (11-20 мм) та незадовільних (менше 10 мм продуктивної вологи). Лише місцями у західних, Житомирській та Черкаській областях вологозапаси залишалися достатнім та оптимальним (21-30 мм продуктивної вологи і більше).

Вологозабезпечення метрового шару ґрунту на більшості площ було задовільним (81-120 мм) та оптимальним (121-160 мм продуктивної вологи і більше), в окремих районах південних, центральних, Тернопільської, Київської та Сумської областей – недостатнім (51-80 мм), місцями в Одеській, Херсонській та Дніпропетровській областях – незадовільним (41-50 мм продуктивної вологи; мал. 4).

Мал. 4. Запаси продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту під ранніми яровими культурами за третю декаду травня 2024 року по території України, мм

Под кукурудзою запаси продуктивної вологи орного шару ґрунту на переважній частині території країни відповідали достатнім та оптимальним значенням і становили 21-37 мм. На багатьох площах центральних, окремих площах західних, Житомирської та Харківської областей зволоження ґрунту було задовільним – 12-20 мм продуктивної вологи, місцями у цих областях – незадовільним – 3-9 мм продуктивної вологи.

Вологозабезпечення метрового шару ґрунту на більшості площ залишалося задовільним та оптимальним – 81-160 мм і більше продуктивної вологи, лише місцями у Полтавській та Харківській областях воно було недостатнім – менше 80 мм продуктивної вологи.

Запаси продуктивної вологи під цукровим и буряками як в орному, так і метровому шарах ґрунту були достатніми та оптимальними і відповідно становили 22-35 мм та 124-167 мм продуктивної вологи.

Під соняшником вологозабезпечення орного шару ґрунту було достатнім (21-35 мм) та задовільним – 11-20 мм, в окремих районах південних, західних, Харківської, Київської та Кіровоградської областей – недостатнім (5-9 мм продуктивної вологи).

Запаси продуктивної вологи метрового шару ґрунту залишалися достатніми (121-160 мм і більше) та задовільними (84-120 мм). Місцями в Одеській та Харківській областях запаси продуктивної вологи метрового шару ґрунту знизилися до недостатніх показників для цього періоду (менше 50 мм).

Ріст і розвиток сільськогосподарських культур

Озимина. В озимої пшениці на більшості площ відмічалося цвітіння колосу, на багатьох площах південних, місцями у центральних областях та на Закарпатті зерно озимої пшениці досягло молочної стиглості, що на 2-3 тижні раніше середніх багаторічних строків. Висота рослин становила від 45 до 108 см.

В озимого жита тривало цвітіння колосу, на Черкащині відмічалася молочна стиглість.

Зерно озимого ячменю досягло молочної стиглості.

Стан посівів озимих культур оцінювався як добрий та задовільний. На окремих площах південних та східних областей відмічалося пожовтіння листків нижнього ярусу та засихання стебел через нестачу вологи, місцями у центральних областях – пошкодження рослин хворобами.

На посівах озимого ріпаку тривало утворення стручків, на окремих площах південних областей – достигання. Висота рослин становила 125-176 см. Стан рослин переважно добрий.

Ранні ярові зернові культури. Упродовж декади у ярого ячменю та ярої пшениці тривало утворення нижнього вузла соломини та колосіння, на пізніх посівах – кущіння. У південних областях надзвичайно рано відмічена молочна стиглість зерна.

Висота рослин становила від 17 до 88 см. Кількість стебел з колосом становила 510-750, на кращих посівах – 855-1292.

У вівса відмічалося кущіння та утворення нижнього вузла соломини. Загальна кількість стебел на 1 м² становила від 469 до 838, при висоті рослин 10-36 см.

Стан рослин переважно добрий та задовільний.

На окремих площах західних та східних областей відмічалося пожовтіння листків нижнього ярусу через нестачу вологи, місцями у Полтавській та Дніпропетровській областях – ураження рослин хворобами.

Кукурудза, в залежності від строків сівби, знаходилася у фазах 3-7 листків, подекуди 9-11 листків, на пізніх посівах – відмічалися сходи. Кількість рослин на одиницю площі становила 420-670, кількість листків, що не вийшли (в середньому на одній рослині) – 4-9. Висота рослин у кінці декади становила від 16 до 60 см.

Стан рослин переважно добрий.

Гречка. У гречки упродовж декади відмічалося утворення сходів та суцвіть, на рано засіяних площах Полтавської області – цвітіння, що майже на 3,5 тижні раніше середніх багаторічних строків. Стан рослин добрий та задовільний. У Харківській області майже 2 тижні насіння не проростає через засуху.

Зернобобові культури. У гороху відмічалися початок та кінець цвітіння, на пізніх посівах – листоутворення. Висота рослин в залежності від фазового розвитку та сортів становила від 29 до 75 см. Середня кількість бобів на одній рослині розміром більше 1 см склала 1-6. Стан рослин переважно добрий та відмінний.

У сої, в залежності від строків сівби, відмічалося утворення сходів, листоутворення та поява бокових пагонів. Середня кількість рослин на 1 м² склала від 62 до 133. Стан посівів переважно добрий та задовільний.

У цукрових буряків тривало листоутворення. Стан рослин добрий.

Соняшник. У соняшнику тривало масове листоутворення, місцями у південних, Вінницькій, Хмельницькій та Сумській областях відмічалася поява суцвіть. Стан посівів переважно добрий.

На окремих площах східних областей відмічалася втрата тургору рослин в денні години.

У багаторічних трав (конюшини, люцерни) відмічалася поява суцвіть, 1-й укіс та відростання після 1-го укосу; цвітіння у західних та північних областях. Стан посівів переважно добрий.

https://www.apk-inform.com