Україна: агрометеорологічні умови третьої декади квітня 2025 року – Укргідрометеоцентр

У першій половині декади надходження повітряних мас з півдня зумовило надзвичайно теплу погоду з температурою повітря вдень, яка наближалася, досягала, місцями й перевищувала абсолютні (найвищі) значення для третьої декади квітня за багаторічний період. За кліматичною нормою такі температури були характерні для першої половини червня.

Починаючи з 26 квітня, внаслідок вторгнення холодного арктичного повітря на територію України спостерігалося різке похолодання із сильними тривалими заморозками майже на всій території країни.

Переважно невеликі дощі спостерігалися лише локально в західних та північних областях, місцями з градом та сильними поривами вітру. 27 квітня в східних та північно-східних областях відмічалися незначні опади у вигляді снігу. На решті території було майже сухо або зовсім сухо. В окремі дні спостерігалися нехарактерні для середини весняного періоду помірні суховії.

Тривалість сонячного сяйва. Сонячного сяйва за декаду до поверхні землі надійшло від 90 до 122 годин, що близько або на 24-39 годин більше середніх багаторічних показників.

Температура. Середня обласна декадна температура повітря виявилася на 1,5-2,7°С, у Тернопільській, Хмельницькій, Чернівецькій та Вінницькій областях – на 2,9-3,2°С вищою за норму і становила від плюс 13,1°С (Волинська область) до плюс 15,4°С (Закарпаття).

Максимальна температура повітря підвищувалася до плюс 26-29°С, в Одеській, Сумській та Харківській областях – до плюс 30°С.

У районі метеостанції Золочів Харківської області було досягнуто абсолютний максимум температури повітря третьої декади квітня (плюс 30°С ) за період спостережень із 1951 року.

У найхолодніші ночі другої половини декади мінімальна температура повітря знижувалася до мінус 1-5°С, у Запорізькій області – до плюс 2°С (мал. 1).

У районі метеостанції Баришівка (на торф’яниках) Київської області було досягнуто абсолютний мінімум температури повітря третьої декади квітня (мінус 5°С) за період спостережень із 1951 року.

Поверхня ґрунту охолоджувалася до мінус 1-5°С, у Київській, Сумській, Полтавській, Дніпропетровській та Харківській областях – до мінус 6-9°С, у Запорізькій області – до плюс 1°С. У найтепліші дні поверхня ґрунту нагрівалася до плюс 44-62°С.

На всій території країни впродовж 1-6 днів відмічалися заморозки в повітрі інтенсивністю мінус 1-5°С, на поверхні ґрунту – мінус 1-9°С, на висоті 2 см – мінус 1-11°С.

Мал. 1. Температура повітря за третю декаду квітня 2025 року по території України, °С

На більшій частині території країни впродовж 1-3 днів відмічалися незначні опади, їх кількість не перевищувала 1-5 мм (від 8 до 45% декадної норми), в Житомирській, Рівненській, Волинській, Львівській та Закарпатській областях – 6-9 мм (50-64% декадної норми). В багатьох районах південних, Дніпропетровської, Кіровоградської, окремих районах Полтавської та Харківської областей опадів не було зовсім (мал. 2).

Найбільша кількість опадів відмічалася на Львівщині та Закарпатті – 20-43 мм (1-2 декадні норми).

Середня декадна обласна температура ґрунту на глибині 10 см становила плюс 13-20°С.

Мал. 2. Кількість опадів за третю декаду квітня 2025 року по території України, мм

Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила 42-69%. Упродовж 1-10 днів майже на всій території країни відмічалося її зниження до 30% і нижче.

Вітер. Упродовж 1-2 днів у більшості областей відмічалося посилення швидкості вітру до 15-18 м/с, на Харківщині – до 20 м/с.

/Аналіз по Запорізькій області зроблено за даними метеостанції Запоріжжя, по Херсонській – метеостанцій Велика Олександрівка та Херсон/

Коротка характеристика метеорологічних умов квітня 2025 року 

Середня місячна температура повітря на більшій частині території країни виявилася близькою до норми, у Волинській, Львівській, Сумській, Полтавській та Харківській областях – вищою за норму на 1,2-1,6°С і становила від плюс 9,7°С на заході до плюс 11,5°С на південному сході країни.

Максимальна температура повітря в найтепліші дні підвищувалася до плюс 26-30°С.

Мінімальна температура повітря в найхолодніші ночі знижувалася до  мінус 4-6°С, в Харківській, Київській, Житомирській та Закарпатській областях – до мінус 7-8°С.

Середня обласна кількість опадів у більшості областей становила 24-49 мм, у Чернігівській та Івано-Франківській областях – 52-79 мм. В Одеській, Кіровоградській, Вінницькій, Хмельницькій, Волинській,  Дніпропетровській областях та на Закарпатті кількість опадів за квітень становила 20-28 мм, у Запорізькій та Харківській областях вона не перевищувала 15-18 мм.

Вплив погодних умов на стан сільськогосподарських культур

Аномально тепла для квітня погода в першій половині декади прискорила фазовий розвиток усіх видів культур. Середні добові температури повітря, які перевищували норму на 6-10°С, та накопичення майже вдвічі більшої за норму для кінця квітня кількості ефективного тепла вище +5°С сприяли утворенню нижнього вузла соломини на посівах озимини на 2,5-3,5 тижні раніше середніх багаторічних строків, на 1,5-2 тижні раніше зацвіли плодові та ягідні культури.

Заморозки. Майже всі сільськогосподарські, плодові, ягідні, городні культури зазнали температурного стресу внаслідок чергування дуже високої температури та заморозків, ріст і розвиток яких відбувався на початку декади за надзвичайно високих температур повітря та ґрунту, а в останній п’ятиденці – за низьких температур, сильних заморозків на ґрунті, висоті 2 см та в повітрі, інтенсивність яких досягала мінус 2-11°С, тривалість – від 1 до 7 годин за добу.

За аналізом багаторічних даних інтенсивність та тривалість заморозків виявилися одними з найсильніших за останні роки. У період вегетації такі заморозки відносяться до стихійного метеорологічного явища ІІ рівня небезпечності. Температура повітря та ґрунту під час заморозків виявилася близькою або нижчою за критичну температуру пошкодження різних культур. Шкідлива дія заморозків посилювалася внаслідок низької вологості повітря та сухості верхніх шарів ґрунту, завдано шкоди майже всім культурам, ймовірно, пошкодження та загибель рослин будуть проявлятися ще певний час.

За даними агрометеорологів (станом на 30 квітня), найбільше постраждали плодові та ягідні культури, горіх волоський, на яких зафіксовано ушкодження квіток, бруньок та зав’язі до 35-40%. На яблунях пошкоджено цвіт, на винограді зафіксовано пошкодження молодих пагонів та бруньок до 35-40%. Зазнали часткового пошкодження сходи ранньої картоплі та городини.

За експертною оцінкою, часткове відновлення рослин можливе за сприятливих погодних умов (помірно тепла волога погода), проте ризик зниження врожайності зазначених культур у 2025 році значний, адже за таких умов ще й погіршуються процеси запилення та запліднення.

Суха погода з низькою для весни відносною вологістю повітря, заморозками та суховійними явищами була малосприятливою також і для початкового розвитку ранніх ярих с.-г. культур.

Окрім того, до кінця місяця тривали негативні прояви першої хвилі заморозків, які спостерігалися в період 07-11 квітня, зокрема, за повідомленнями агрометеорологів, у південних областях частково були пошкоджені рослини озимої пшениці, озимого ріпаку та льону.

Відсутність опадів упродовж декади, низька відносна вологість повітря та високі денні температури призводили до висихання верхніх шарів ґрунту та виникнення суховійного ефекту по всій території країни впродовж 3-10 днів. Погіршувалося також вологозабезпечення метрового шару ґрунту. Проте на більшості площ західних, окремих площах північних та центральних областей запаси продуктивної вологи метрового шару ґрунту під озимими культурами ще залишалися в основному на оптимальному та достатньому рівні.

Опади

Упродовж квітня в більшості областей тривав дефіцит опадів, лише в деяких районах північних, південних, західних та східних областей їх місячна кількість досягла або перевищила норму, але в третій декаді було зовсім сухо. При цьому в деяких районах останні ефективні опади спостерігалися ще в грудні, а кумулятивна кількість опадів за 4 місяці 2025 року становила лише 50-55% норми.

Теплозабезпечення

Станом на 30 квітня суми ефективних температур повітря вище +5°С, що накопичилися від дати стійкого переходу до кінця третьої декади квітня, були на 100-130°С (у 1,5-2 рази) вищими за середні багаторічні показники (табл.).

Таблиця

Зволоження ґрунту

Станом на 30 квітня запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту під озимими культурами на більшій частині території країни знизилися до недостатніх (11-20 мм) та незадовільних показників (менше 10 мм продуктивної вологи). На більшості площ західних, окремих площах північних та центральних областей вологозапаси ще залишалися достатніми та оптимальними (21-40 мм і більше продуктивної вологи) (мал. 3).

Зволоження метрового шару ґрунту в західній частині країни на більшості площ залишалося достатнім та оптимальним, вміст продуктивної вологи становив 121-170 мм і більше. У південних, східних, багатьох районах центральних, окремих районах північних, Рівненської та Волинської областей вологозабезпечення 0-100 см шару ґрунту було задовільним і становило 81-120 мм продуктивної вологи. На окремих площах південних, Вінницької, Дніпропетровської, Харківської, Сумської та Чернігівської областей вологозапаси були недостатніми (менше 80 мм), місцями в Одеській, Херсонській та Дніпропетровській областях – незадовільними (менше 50 мм продуктивної вологи) (мал. 4). Розпочалася ґрунтова посуха.

Мал. 3. Запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту під озимими культурами за третю декаду квітня 2025 року по території України, мм

Мал. 4. Запаси продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту під озимими культурами за третю декаду квітня 2025 року по території України, мм

Вологозапаси орного шару ґрунту під озимим ріпаком на більшості площ знизилися до недостатніх (13-20 мм продуктивної вологи), на площах західних та північних областей запаси продуктивної вологи ще залишалися достатніми та оптимальними (34-41 мм продуктивної вологи). Зволоження метрового шару ґрунту на решті площ відповідало задовільному рівню (85-120 мм продуктивної вологи).

Під ранніми ярими культурами на більшості площ зволоження орного шару ґрунту було достатнім та оптимальним (21-40 мм продуктивної вологи), в багатьох районах північних, Одеської, Дніпропетровської, окремих районах Вінницької, Тернопільської та Волинської областей – недостатнім (11-20 мм), місцями на Одещині – незадовільним (менше 10 мм) (мал. 5).

Вологозабезпечення метрового шару ґрунту на більшості площ було достатнім та оптимальним, в окремих районах Одеської, Дніпропетровської та Чернігівської областей – недостатнім (менше 80 мм продуктивної вологи), місцями – незадовільним (менше 50 мм продуктивної вологи).

Мал. 5. Запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту під ранніми ярими культурами за третю декаду квітня 2025 року по території України, мм

На засіяних кукурудзою та цукровим буряком полях запаси продуктивної вологи орного шару ґрунту були достатніми та оптимальними (21-41 мм продуктивної вологи), на окремих площах Вінницької, Дніпропетровської та Харківської областей вологозапаси були недостатніми і становили 13-18 мм. Зволоження метрового шару ґрунту було задовільним та достатнім.

Під соняшником запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту в більшості районів південних, східних, окремих районах центральних областей зменшилися до недостатніх показників і становили 11-20 мм, на решті території вологозабезпечення залишалося достатнім та оптимальним.

У метровому шарі ґрунту на більшості площ запаси продуктивної вологи були достатніми та оптимальними, на Дніпропетровщині, Херсонщині та Одещині – недостатніми (менше 80 мм продуктивної вологи).

Ріст і розвиток сільськогосподарських культур

Озимина (пшениця, ячмінь, жито). Упродовж декади тривало утворення нижнього вузла соломини (початок росту стебла), лише на окремих площах у північних та східних областях ще тривало кущіння озимини. У південних районах Одеської області в кінці декади розпочалося колосіння озимої пшениці, що на три тижні раніше середніх багаторічних строків. Висота рослин становила від 9 до 47 см, на 1 м² утворилося від 500 до 1200 стебел.

У східних та центральних областях відмічалося пошкодження рослин заморозками та хворобами, на Одещині – засихання листя від посухи та суховіїв.

В озимого ріпаку тривало утворення суцвіть та цвітіння, на окремих посівах південних та Дніпропетровської областей розпочалося утворення перших стручків. Висота ріпаку становила від 33 до 119 см. Стан посівів переважно добрий, проте місцями в північних областях відмічалося пошкодження озимого ріпаку заморозками.

Ранні ярі зернові культури. Упродовж декади в ярого ячменю тривало проростання зерна, утворення сходів та 3-го листка і вузлових коренів. На більш ранніх посівах розпочалося кущіння, на окремих площах південних областей – утворення нижнього вузла соломини (початок росту стебла). Висота рослин залежно від фази розвитку становила від 6 до 35 см.

У вівса та ярої пшениці відмічалося проростання зерна, утворення сходів, листків та вузлових коренів, у західних областях ще тривала сівба вівса. На окремих площах центральних та східних областей відмічено пошкодження листя ярого ячменю заморозками.

Зернобобові культури. Упродовж декади в гороху спостерігалося утворення сходів та поява 3-го листка, на рано засіяних площах – поява суцвіть.

У південних, центральних та Київській областях відмічалося пошкодження рослин гороху від заморозків.

Розпочалася сівба сої.

Соняшник. Упродовж декади тривала сівба соняшнику. На раніше засіяних площах з’явилися сходи, місцями відмічалася поява 2-ї пари справжніх листків.

У кукурудзи та цукрових буряків упродовж декади тривала сівба, на раніше засіяних площах відмічалося проростання зерна та утворення сходів.

Тривало садіння картоплі, на ранніх посадках у південних та центральних областях відмічалися сходи.

Багаторічні трави (конюшина, люцерна). Станом на 30 квітня на посівах трав тривав ріст стебла. Висота рослин була в межах від 10 до 39 см. Стан рослин переважно добрий.

Сади. У всіх плодових кісточкових та насіннячкових культур тривало або закінчувалося цвітіння, розпочалося формування плодів. У більшості областей через тривалі заморозки відмічено пошкодження квіток та зав’язі абрикосу, вишні, сливи, груші та яблуні.

У винограду відмічалося розгортання першого, третього листка та поява 1-го суцвіття.

https://www.apk-inform.com