Україна: агрометеорологічні умови третьої декади червня 2024 року – Укргідрометеоцентр

У третій декаді червня в Україні переважала дуже тепла, в останні дні декади спекотна погода, яка була обумовлена потужним виносом тепла на територію країни. У більшості днів на переважній частині території країни середні добові температури повітря на декілька градусів перевищували липневу норму. На заході періодично на погоду впливали неактивні холодні атмосферні фронти.

Опади, в основному у вигляді короткочасних інтенсивних злив, часом з градом та сильними поривами вітру, відмічалися в окремих районах західних, північних та східних областей. На більшій частині території країни було сухо або кількість опадів була незначною. У західних та північних областях в окремих районах сума опадів досягла декадної норми.

Тривалість сонячного сяйва . За декаду сонячного сяйва до поверхні землі надійшло від 87 до 145 годин, що на 15-41 годину більше за норму.

Температура. Середня обласна декадна температура повітря на більшій частині території країни виявилася на 1,1-2,9°С, у західних областях – на 3,0-4,0°С вищою за норму, у Харківській області – близькою до неї і становила від плюс 21,1°С на півночі (Житомирська обл.) до плюс 24,1°С на півдні (Херсонська обл.) країни.

Максимальна температура повітря у найтепліші дні підвищувалася до плюс 32 -35°С. В Одеській, Миколаївській, Херсонській областях та на Закарпатті кількість днів із температурами вдень плюс 30°С і вище за декаду становила 7-8, на решті території – 2-6 днів. Місцями на Івано-Франківщині, Вінниччині, Миколаївщині та Херсонщині упродовж 1 дня максимальна температура повітря досягала позначку плюс 35°С.

На метеостанції Броди (Львівська обл.) було досягнуто, в Івано-Франківську – на 1°С перевищено абсолютний максимум температури повітря третьої декади червня за період спостережень з 1951 року.

Мінімальна температура повітря у найпрохолодніші ночі знижувалася до плюс 9-12°С, на Запоріжжі – до плюс 14°С (мал. 1).

Поверхня ґрунту вночі охолоджувалась до плюс 8-12°С, у Запорізькій області – до плюс 14°С. У найтепліші дні поверхня ґрунту нагрівалася до плюс 56-69°С.

Мал. 1. Температура повітря за третю декаду червня 2024 року по території України, ^оС

Опади різної кількості та інтенсивності відмічалися упродовж 1-5 днів переважно у західних та північних областях.

У більшості областей їх кількість за декаду склала менше 50% норми (1-15 мм), у Львівській та Івано-Франківській областях – 71-74% норми (23-30 мм), на Тернопільщині в середньому за декаду випало близько норми опадів (27 мм), на Закарпатті – 34 мм (142% норми). У більшості районів південних та центральних областей опадів не було зовсім (мал. 2).

Добовий максимум опадів в окремих районах Тернопільської, Львівської, Закарпатської та Київської областей досягав 28-49 мм (1,0-1,5 декадні норми).

Середня обласна декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила від плюс 23°С у західних областях до плюс 28°С на півдні країни. Упродовж 8-10 днів у денні години температура ґрунту на глибині 10 см підвищувалася до плюс 25°С і вище.

Мал. 2. Сума опадів за третю декаду червня 2024 року по території України, мм

Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 50 до 76%. У багатьох районах південних, місцями у центральних, західних та Харківській областях упродовж 1-7 днів відмічалося зниження її до 30% і нижче.

Вітер. Упродовж 1-2 днів у багатьох районах західних (за винятком Чернівецької), Харківської, в окремих районах Полтавської, Кіровоградської та Донецької областей відмічалося посилення швидкості вітру до 15-19 м/с, у Львівській, Хмельницькій та Івано-Франківській областях – до 20-24 м/с.

/Аналіз по Запорізькій області зроблено за даними метеостанції Запоріжжя, по Херсонській – метеостанцій Велика Олександрівка та Херсон, по Донецькій – метеостанції Покровськ./

Коротка характеристика метеорологічних умов червня 2024 року

Середня місячна середня обласна температура повітря у червні на всій території країни виявилася на 1,5-2,7°С вищою за норму і становила від плюс 19,3°С на заході до плюс 23,9°С на півдні країни.

У багатьох районах південних, Дніпропетровської, Кіровоградської, в окремих районах Черкаської та Вінницької областей було досягнуто або на 0,1-1,7°С перевищено найвищу середню декадну температуру повітря першої декади червня за період спостережень з 1961 року.

В окремих районах Одеської, Миколаївської та Херсонської областей було досягнуто або на 0,2°С перевищено найвищу середню місячну температуру повітря червня за період спостережень з 1961 року.

Максимальна температура повітря у червні підвищувалася до плюс 32-35°С. Кількість днів із температурами вдень вище плюс 30°С за місяць становила 3-9, у південних, східних, Вінницькій, Кіровоградській та Дніпропетровській областях – 12-23. Місцями в Одеській, Миколаївській, Херсонській, Кіровоградській, Вінницькій, Харківській та Івано-Франківській областях впродовж 1-2 днів максимальна температура повітря досягала плюс 35°С.

В окремих районах Херсонської та Одеської областей було досягнуто абсолютний максимум температури повітря першої декади червня за період спостережень з 1951 року.

В окремих районах Одеської, Вінницької, Волинської та Львівської областей було досягнуто абсолютний максимум температури повітря другої декади червня за період спостережень з 1951 року.

На Львівщині (метеостанція Броди) було досягнуто, в Івано-Франківську – на 1°С перевищено , абсолютний максимум температури повітря червня за період спостережень з 1951 року.

Мінімальна температура повітря у найпрохолодніші ночі знижувалася до плюс 7-11°С, у Чернівецькій, Закарпатській, Миколаївській, Херсонській та Полтавській областях – до плюс 12-14°С.

В окремих районах західних (за винятком Івано-Франківської), в Одеській, Миколаївській, Харківській, Дніпропетровській, Черкаській, Вінницькій та Сумській областях було досягнуто або на 1°С перевищено найвищу мінімальну (нічну) температуру повітря першої декади червня за період спостережень з 1951 року.

В окремих районах Сумської області було досягнуто найвищу мінімальну (нічну) температуру повітря другої декади червня за період спостережень з 1951 року.

Середня обласна кількість опадів у Чернігівській, Київській, Житомирській, Полтавській, Рівненській та Закарпатській областях становила 122-185% місячної норми (93-142 мм). У Миколаївській, Дніпропетровській, Кіровоградській, Чернівецькій, Хмельницькій та Івано-Франківській областях сума опадів склала 41-71% норми (37-75 мм). На решті території червнева кількість опадів була близькою до норми (53-99 мм).

На метеостанціях Ужгород та Великий Березний (Закарпатська область), де випало 80 та 105 мм, на 6-17 мм відповідно було перевищено найбільшу кількість опадів за першу декаду червня за період спостережень з 1961 року.

На метеостанціях Бориспіль (Київська область), Чернігів та Остер (Чернігівська область), Гайсин (Вінницька обл.), Кобеляки (Полтавська обл.), Березанка (Миколаївська обл.) та Одеса, де випало 86, 127, 83, 93, 89, 80 та 66 мм, на 4, 23, 15, 15, 13, 4 та 7 мм відповідно було перевищено найбільшу кількість опадів за другу декаду червня за період спостережень з 1961 року.

Добовий максимум опадів (11.06.2024) на метеостанції Великий Березний Закарпатської області склав 98 мм і на 40 мм перевищив добовий максимум опадів у червні за всі роки спостережень.

За даними спостережень Центральної геофізичної обсерваторії, 12 червня у Києві було зафіксовано рекордну кількість опадів – 50,1 мм (68% місячної норми), що на 25,5 мм більше, ніж попередній рекорд 1891 року для цього дня, коли випало 24,6 мм.

На метеостанціях Чернігів та Великий Березний (Закарпатська область), де випало 183 та 250 мм, на 25-31 мм відповідно було перевищено найбільшу кількість опадів червня за період спостережень з 1961 року.

Вплив погодних умов на стан сільськогосподарських культур

За високих температур повітря у минулій декаді залишалася досить високою відносна вологість повітря, що було сприятливим фактором, адже не створювалося умов для суховіїв, тому агрометеорологічні умови декади на більшій частині території країни, за винятком південно-східних областей, були задовільними для вегетації пізніх культур, достигання та початку збирання урожаю ранніх хлібів та зернобобових культур.

Тривало надзвичайно інтенсивне накопичення ефективного тепла, що у свою чергу обумовлювало швидкі темпи розвитку усіх сільськогосподарських культур. Станом на 30 червня на півдні країни тривало масове збирання озимих зернових культур, на решті території зерно озимини та ярини на 1-3 тижні раніше звичайного досягло воскової та повної стиглості.

Опади, що випали у попередній декаді, ще підтримували достатнє зволоження ґрунту на більшості площ. Умови для формування урожаю пізніх культур, зокрема соняшнику та кукурудзи, були задовільними.

Одночасно через сильні зливи у деяких районах західних областей ґрунт був дуже ущільнений. Зливи у супроводі шквалистого вітру, призвели до локального полягання посівів, осипання плодів та ягід з дерев та кущів, розповсюдження грибкових захворювань на рослинах.

Переважання сонячних днів сприяло достиганню плодів та ягід середньостиглих сортів плодово-ягідних культур та накопиченню у них цукрів.

Несприятливим фактором залишалися високі температури ґрунту. Упродовж 8-10 днів у денні години поверхня ґрунту нагрівалася до плюс 56-69°С, а температура ґрунту на глибині 10 см підвищувалася до плюс 25°С і вище, що негативно впливало на формування урожаю цукрових буряків, картоплі та городніх культур, місцями відмічалась втрата тургору у рослин в денні години.

Теплозабезпечення

Станом на 30 червня суми ефективних температур повітря вище +5° С були на 205-250° , вище +10° С – на 110-205°С вищими за середні багаторічні показники і у розрізі агрокліматичних зон України становили (табл.).

Таблиця

Зволоження ґрунту

Станом на 30 червня (зразки ґрунту відібрані 28 червня) зволоження метрового шару ґрунту під озимими культурами на багатьох площах західних, північних, місцями у центральних областях було задовільним (81-120 мм) та достатнім (121-160 мм і більше продуктивної вологи). На більшості площ центральних, східних, на окремих площах Сумської, Чернігівської, Київської та Хмельницької областей вологозапаси становили 51-80 мм, місцями – менше 50 мм продуктивної вологи.

Під ранніми яровими зерновими культурами запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту на більшості площ становили 21-30 мм продуктивної вологи і більше, на багатьох площах центральних, в окремих районах західних, Житомирської, Київської та Сумської областей – 11-20 мм, місцями – менше 10 мм продуктивної вологи.

Вологозабезпечення метрового шару ґрунту на більшості площ було задовільним (81-120 мм), в окремих районах центральних, Сумської та Київської областей – недостатнім (51-80 мм) та незадовільним (менше 50 мм продуктивної вологи). Оптимальними (121-160 мм і більше) запаси продуктивної вологи залишалися на окремих площах західних, Житомирської та Чернігівської областей.

Під кукурудзою запаси продуктивної вологи орного шару ґрунту на переважній частині території західних, північних, Полтавської та Черкаської областей відповідали достатнім та оптимальним значенням і становили 21-45 мм. На решті площ зволоження ґрунту було задовільним – 11-19 мм, місцями у Вінницькій, Київській та Сумській областях – незадовільним (6-9 мм продуктивної вологи).

Вологозабезпечення метрового шару ґрунту на більшості площ було задовільним та оптимальним – 81-160 мм і більше продуктивної вологи, лише на окремих площах південних, Вінницької, Дніпропетровської та Харківської областей воно залишалося недостатнім і становило 51-80 мм продуктивної вологи (мал. 3).

Мал. 3. Запаси продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту під кукурудзою за третю декаду червня 2024 року по території України, мм

Запаси продуктивної вологи під цукровими буряками як в орному, так і метровому шарах ґрунту на більшості площ залишалися достатніми та оптимальними і відповідно становили 22-31 мм та 88-151 мм продуктивної вологи. Лише на окремих площах Полтавської та Вінницької областей відмічалося зниження вологозабезпечення 0-20 см шару ґрунту до недостатніх показників (8-10 мм).

Мал. 4. Запаси продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту під соняшником за третю декаду червня 2024 року по території України, мм

Під соняшником вологозабезпечення орного шару ґрунту було достатнім (21-32 мм) та задовільним (11-20 мм). В окремих районах Харківщини, Херсонщини, Одещини, Вінниччини, Кіровоградщини та Київщини воно було недостатнім – лише 2-9 мм продуктивної вологи.

Запаси продуктивної вологи метрового шару ґрунту на більшості площ відповідали достатнім та оптимальним для цього періоду показникам і становили 81-160 мм і більше. На багатьох площах південних, Дніпропетровської, Харківської, в окремих районах Київської та Вінницької областей вологозабезпечення залишалося задовільним (51-80 мм). Місцями на Одещині запаси продуктивної вологи метрового шару ґрунту знизилися до недостатніх показників (37-47 мм) (мал. 4).

Ріст і розвиток сільськогосподарських культур

Озимина (жито, ячмінь, пшениця). Зерно озимих культур досягло воскової або повної стиглості майже на всій території, на окремих площах західних та північних областей ще тривала молочна стиглість зерна. У південних та місцями центральних областях розпочалося або тривало збирання урожаю.

За визначенням агрометеорологів маса 1000 зерен озимої пшениці становила від 35 до 60 г, на кращих посівах – до 83 г. Відсоток щуплих зерен озимої пшениці та ячменю становив 1-10%, на окремих площах Волинської області – 11-20%.

Стан посівів озимих культур на незібраних площах був переважно добрий та задовільний. На окремих площах західних областей відмічалося ураження рослин хворобами, в окремих районах Полтавської області – полягання рослин озимої пшениці через сильний вітер.

В озимого ріпаку насіння дозріло, місцями у західних та центральних областях його збирали.

Ранні ярові зернові культури. У ярового ячменю відмічалися молочна, воскова та повна стиглість, у південних та центральних областях розпочалося збирання урожаю. На пізніх посівах Хмельницької області тривало колосіння.

Кількість зерен в колосі коливалася від 16 до 25, відсоток щуплих зерен був у межах 1-10%, маса 1000 зерен склала від 33 до 53 г.

У ярої пшениці відмічалася молочна та воскова стиглість зерна.

У вівса відмічалася молочна стиглість зерна, на окремих площах північних областей тривало формування зерна.

Стан посівів переважно добрий та задовільний, на окремих полях Львівської області відмічалося полягання рослин вівса через сильний вітер.

У кукурудзи на ранніх посівах розпочалося викидання волоті, місцями – цвітіння волоті, на решті посівів тривало листоутворення (7-13 та 15-19 листок) та накопичення рослинної маси. Середня маса рослин кукурудзи становила від 65 до 527 г в залежності від сорту та строків сівби. Висота рослин у кінці декади становила від 72 до 189 см.

Стан посівів переважно добрий та відмінний, на окремих площах західних та південних областей у кукурудзи відмічалося передчасне пожовтіння листків від засухи та втрата тургору в денні години.

Гречка та просо. У гречки тривало масове цвітіння, місцями на пізніх посівах у східних областях – утворення суцвіть.

У східних областях у проса відмічалося утворення 3-го листка.

Стан круп’яних культур переважно добрий.

Зернобобові культури. Впродовж декади тривало достигання та збирання зерна гороху, на пізніх посівах західних областей ще тривало формування бобів. Маса 1000 зерен склала 138-316 г.

У сої відмічалися початок цвітіння та утворення бобів, на пізніше засіяних площах – поява бокових пагонів.

Стан посівів був переважно добрий. На окремих площах відмічалася втрата тургору рослин сої в денні години.

У цукрових буряків відмічалося закриття міжрядь. Стан посівів добрий.

Соняшник. Упродовж декади у соняшнику тривало утворення суцвіть, у південних областях масово, на решті площ – місцями, розпочалося його цвітіння. Середній діаметр кошику становив від 7 до 12 см.

Стан посівів переважно добрий, проте на окремих площах центральних областей відмічалося пошкодження рослин хворобами.

У картоплі тривало та закінчувалося цвітіння, у південних областях розпочалося збирання урожаю.

Стан рослин переважно добрий та задовільний. Місцями у західних областях відмічалося пошкодження рослин сільськогосподарськими шкідниками.

У багаторічних трав (конюшина, люцерна) упродовж декади відмічалося відростання після укосів, утворення суцвіть та цвітіння. Стан посівів добрий та задовільний.

Городні культури. Томати залежно від строків висадки розсади знаходилися у фазах цвітіння, завершення цвітіння та зеленої стиглості. В огірків тривало цвітіння та збирання плодів. Залежно від строків висадки розсади у капусти тривало листоутворення, формування головки, на окремих площах відмічалася технічна стиглість ранньостиглих сортів та збирання урожаю.

Стан культур переважно добрий, місцями у західних областях відмічалося ураження сільськогосподарськими шкідниками томатів та огірків, а також денне в’янення листя в огірків та перців.

Сади. У груші, сливи та яблуні впродовж декади тривало формування, у абрикосу, вишні та персику – достигання плодів та їх збирання. У винограду тривало цвітіння.

https://www.apk-inform.com