Україна: агрометеорологічні умови першої декади листопада 2024 року - Укргідрометеоцентр

У першій декаді листопада в західній частині країни спостерігалася дещо холодніша, ніж зазвичай, погода, лише в перші дні декади в цьому регіоні було дуже тепло як для початку листопада. Надалі, з переміщенням холодного атмосферного фронту, відбулася зміна погоди – температурний фон суттєво знизився, майже по всій території країни відмічалися сильні пориви вітру.

У більшості днів середні добові температури повітря були близькими до норми або дещо нижчими від неї. У найбільш холодні дні показники середньої добової температури повітря були нижчими від норми на 4-5°С.

Внаслідок антициклонального характеру погоди впродовж декади було сухо, лише в окремих районах північно-східних та Одеської областей відмічалися незначні або невеликі опади.

Тривалість сонячного сяйва. За декаду сонячного сяйва до поверхні землі надійшло від 17 на півночі до 63 годин на півдні країни.

Температура. Середня обласна декадна температура повітря на більшій частині території країни виявилася близькою до норми, в Одеській, Івано-Франківській, Львівській, Волинській та Рівненській областях – на 1,2-2,2°С, на Закарпатті – на 3,3°С нижче від неї, в Чернігівській та Сумській областях – на 1,1°С вище за норму і становила від плюс 3,6°С на заході (Закарпатська обл.) до плюс 6,8°С на півдні країни (Херсонська обл.).

Максимальна температура повітря в найтепліші дні підвищувалася до плюс 17-22°С, у північних, Рівненській, Волинській, Закарпатській, Харківській, Полтавській та Черкаській областях – до плюс 12-16°С.

В Івано-Франківську 1 листопада було досягнуто абсолютний максимум температури повітря (плюс 22°С) першої декади листопада за період спостережень з 1951 року.

Мінімальна температура повітря в більшості областей у найхолодніші ночі знижувалася до мінус 5-7°С, у південних (за винятком Одеської обл.), Харківській, Полтавській, Черкаській, Сумській, Чернігівській та Чернівецькій областях – до 0°С – мінус 4°С (мал. 1).

Поверхня ґрунту охолоджувалася до мінус 3-8°С, у найтепліші дні вона нагрівалася від плюс 15-16°С на півночі до плюс 32-34°С на півдні країни.

Опади. На переважній частині території країни опадів не було, в окремих районах за рахунок туманів та роси відмічалися їх сліди (1-2 мм, або 6-15% декадної норми). Незначні дощі відмічалися лише в окремих районах Харківської, Сумської та Чернігівської областей – 5-7 мм (36-54% декадної норми), лише на півдні Одещини декадна кількість опадів виявилася близькою до норми – 12 мм (мал. 2).

Мал. 1. Температура повітря за першу декаду листопада 2024 року по території України, °С

Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 59 до 85%.

Вітер. По всій території країни (за винятком Закарпаття) впродовж 1-4 днів спостерігалося посилення швидкості вітру до 16-20 м/с, в окремих районах Тернопільської, Хмельницької, Київської, Чернігівської, Сумської та Полтавської областей – до 21-24 м/с.

Мал. 2. Кількість опадів за першу декаду листопада 2024 року по території України, мм

/Аналіз по Запорізькій області зроблено за даними метеостанції Запоріжжя, по Херсонській – метеостанцій Велика Олександрівка та Херсон/

Вплив погодних умов на стан сільськогосподарських культур

За оперативними даними, 3-5 листопада, в південних областях – 8-10 листопада відбувся перехід середньої добової температури повітря через +5°С у бік зниження, почався період «передзим’я». Такі строки закінчення осені виявилися близькими до середніх багаторічних строків. Проте перехід може бути не остаточним, адже в кінці другої декади очікується підвищення температури повітря.

Осіння вегетація озимих культур проходила за задовільних умов. Озимина повільно вегетувала за рахунок денних температур, хоча ефективного тепла впродовж декади виявилось замало для суттєвої зміни фазового розвитку рослин. В окремих районах західних областей було відзначено тимчасове припинення росту озимих культур.

Одночасно сонячні дні, які чергувалися з прохолодними ночами, сприяли гарному загартуванню та підготовці рослин до перезимівлі.

За спостереженнями агрометеорологів, озимі культури, посіяні у вересні та на початку жовтня, досягли масової фази кущіння. Посіви першої половини жовтня знаходились у фазах утворення листків та вузлових коренів. На пізніх посівах другої половини жовтня тривало формування сходів. Саме ці посіви можуть бути найбільш вразливими до несприятливих умов перезимівлі в разі їх виникнення.

Теплозабезпечення

Суми ефективних температур повітря вище +5°С, що накопичилися з початку вересня до 10 листопада, були на 105-250°С вищими за середні багаторічні показники і в розрізі агрокліматичних зон України відповідали таким показникам (табл. 1).

Таблиця 1

* Для нормального розвитку озимих культур необхідна сума температур 200-300°С від сходів до припинення вегетації

Суми ефективних температур повітря вище +5°С, що накопичилися з початку жовтня до 10 листопада, були на 15-85°С вищими за середні багаторічні показники і в розрізі агрокліматичних зон України відповідали таким показникам (табл. 2).

Таблиця 2

* Сума ефективних температур, яка необхідна від сходів до початку кущіння, становить 67°С

Ріст і розвиток сільськогосподарських культур

Зволоження ґрунту. За останнім визначенням запасів продуктивної вологи (станом на 10 листопада) на більшості площ Харківської, Дніпропетровської, в окремих районах Херсонської та Одеської областей вологозапаси в 0-20 см шарі ґрунту під озимими культурами були незадовільними (менше 10 мм продуктивної вологи), місцями на Дніпропетровщині орний шар ґрунту був сухий зовсім. На решті території зволоження орного шару ґрунту під озимими культурами було задовільним (11-20 мм) та достатнім (21-34 мм продуктивної вологи).

Запаси продуктивної вологи метрового шару ґрунту в Харківській та Дніпропетровській областях (станом на 10 листопада) на перевищували в середньому 23-50 мм за середніх багаторічних значень для цього періоду 100-120 мм.

Озимина. Упродовж декади, залежно від строків сівби, озимі зернові культури перебували у фазах розгортання 3-го листка, утворення вузлових коренів та кущіння. На пізніх посівах відмічалося проростання зерна та утворення сходів. Густота посівів сформувалася в межах 245-660 рослин на 1 м², загальна кількість стебел на 1 м² становила від 336 до 911, кущистість нормально розвинених рослин сформувалася в межах 1,5-2,5 стебел на одній рослині. Стан рослин переважно добрий та задовільний, місцями – відмінний.

В озимого ріпаку тривало утворення листової розетки. Стан рослин добрий.

Багаторічні трави. У люцерни і конюшини тривало стравлювання та відростання отави після укосів. Стан багаторічних трав добрий та задовільний.

https://www.apk-inform.com