Україна: агрометеорологічні умови першої декади липня 2024 року - Укргідрометеоцентр

У першій декаді липня в Україні спостерігалася спекотна, в окремі дні дуже спекотна погода, яка була зумовлена поширенням на територію країни тропічного повітря з північних районів Африки. У більшості областей максимальна температура повітря досягала 35-38°С; в південних областях місцями – 39-41°С (надзвичайна спека), що близько до абсолютних максимумів температури, зафіксованих в Україні за всю історію спостережень. В окремих районах були перевищені абсолютні максимуми температури.

Одночасно в період 2-5 липня в західних та окремих районах північних областей внаслідок впливу малорухливого холодного атмосферного фронту відбулося зниження температури повітря до показників, близьких до норми та дещо нижчих.

Опади, в основному у вигляді зливових дощів, часом з градом та сильними поривами вітру, відмічалися в західних, окремих районах північних, центральних та східних областей. На решті території країни було сухо або кількість опадів була незначною, тривав суттєвий дефіцит опадів.

Тривалість сонячного сяйва . За декаду сонячного сяйва до поверхні землі надійшло від 66 до 141 години, що близько або на 12-31 годину більше за норму, місцями в західних областях – на 20 годин менше від неї.

Температура. Середня обласна декадна температура повітря на більшій частині території країни виявилася на 3,2-4,9°С, в Харківській області – на 5,4°С, у західних, Житомирській та Вінницькій областях – на 1,5-3,0°С вищою за норму і становила від плюс 20,3°С на заході (Івано-Франківська обл.) до плюс 27,8°С на півдні (Херсонська обл.) країни.

У Харківській, Дніпропетровській, багатьох районах південних (за винятком Одеської), в окремих районах Кіровоградської, Полтавської та Сумської областей було досягнуто або на 0,1-1,4°С перевищено найвищу середню декадну температуру повітря першої декади липня за період спостережень з 1961 року.

Максимальна температура повітря в найспекотніші дні підвищувалася до плюс 32-36°С, в південних, східних, Дніпропетровській, Кіровоградській та Вінницькій областях – до плюс 37-39°С, в Миколаївській – до плюс 41°С. У західних та Житомирській областях кількість днів із температурами вдень плюс 30°С і вище за декаду становила 4-6, на решті території – 7-10 днів. У південних, східних, більшості районів центральних, місцями в Сумській, Чернівецькій, Хмельницькій та Закарпатській областях упродовж 1-7 днів максимальна температура повітря досягала та перевищувала позначку плюс 35°С.

В окремих районах Одеської, Миколаївської, Дніпропетровської, Кіровоградської, Вінницької, Чернівецької, Харківської та Сумської областей було досягнуто, в Миколаєві – на 1°С перевищено , абсолютний максимум температури повітря першої декади липня за період спостережень з 1951 року.

Мінімальна температура повітря в найпрохолодніші ночі знижувалася до плюс 9-13°С, в Миколаївській, Херсонській, Дніпропетровській, Полтавській та Донецькій областях – до плюс 14-16°С, на Запоріжжі – до плюс 19°С (мал. 1).

Поверхня ґрунту вночі охолоджувалась до плюс 9-13°С, у Миколаївській, Запорізькій, Дніпропетровській, Полтавській та Донецькій областях – до плюс 14-18°С. У найтепліші дні поверхня ґрунту нагрівалася до плюс 56-69°С.

Мал. 1. Температура повітря за першу декаду липня 2024 року по території України, ^оС

Нерівномірні опади різної кількості та інтенсивності відмічалися впродовж 1-6 днів переважно в західних та північних областях.

У більшості областей їх кількість за декаду становила менше 50% норми (1-11 мм), у Волинській та Вінницькій областях – 66-70% норми (19 мм), на Херсонщині та Донеччині в середньому за декаду випало близько норми опадів (16-25 мм), у західних (за винятком Волинської), Житомирській та Запорізькій областях – 128-262% норми (26-76 мм). В Одеській, Миколаївській, у більшості районів центральних, місцями в Харківській та Київській областях опадів не було зовсім (мал. 2).

На метеостанції Кам’янець-Подільський (Хмельницька область), де випало 105 мм, на 11 мм було перевищено найбільшу кількість опадів за першу декаду липня за період спостережень з 1961 року.

Добовий максимум опадів в окремих районах західних, Житомирської, Вінницької, Кіровоградської, Дніпропетровської та Херсонської областей досягав 19-67 мм (1,0-2,5 декадні норми).

Середня обласна декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила від плюс 21°С в західних областях до плюс 32°С на півдні країни. Упродовж 6-10 днів у денні години температура ґрунту на глибині 10 см підвищувалася до плюс 25°С і вище.

Мал. 2. Кількість опадів за першу декаду липня 2024 року по території України мм

Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 43 до 79%. Майже по всій території країни, за винятком західних областей, упродовж 2-10 днів відмічалося зниження її до 30% і нижче.

Вітер. Упродовж 1-2 днів у багатьох районах західних (за винятком Тернопільської), в окремих районах Житомирської, Сумської, Полтавської, Кіровоградської та Херсонської областей відмічалося посилення швидкості вітру до 15-19 м/с, у районі метеостанції Херсон – до 25 м/с.

/Аналіз по Запорізькій області зроблено за даними метеостанції Запоріжжя, по Херсонській – метеостанцій Велика Олександрівка та Херсон, по Донецькій – метеостанції Покровськ/

Вплив погодних умов на стан сільськогосподарських культур

Спекотна погода в першій декаді липня (кількість днів із температурами вище +30°С становила 4-10, вище +35°С – 2-8 днів) була несприятливою для формування врожаю пізніх сільськогосподарських культур, городини та овочевих. Внаслідок надзвичайно високого рівня середніх добових температур та стрімкого накопичення ефективного тепла (його сума з початку вегетації значно перевищує середні багаторічні показники і є однією з найвищих за весь період спостережень), відмічалося скорочення міжфазних періодів розвитку соняшнику та кукурудзи, що може призвести до передчасного завершення вегетаційного періоду та зменшення врожаю. На багатьох площах у денні години відмічалося в’янення рослин, місцями на півдні – засихання та повна загибель рослин соняшнику від засухи.

Одночасно через сильні зливи в супроводі шквалистого вітру в деяких районах західних та північних областей було відмічено локальне вилягання посівів, місцями – пошкодження рослин градом, розповсюдження грибкових захворювань на рослинах. Проте опади й у вигляді зливових дощів підтримували задовільне зволоження ґрунту на більшості площ під пізніми культурами.

Несприятливим фактором для бульбокоренеплодів залишалися високі температури ґрунту на глибині 10 см, які стримували ріст бульб картоплі та приріст ваги кореню буряків. За оптимальних значень для бульбоутворення +16-19°С, фактична температура досягала +21-32°С.

Одночасно сонячна погода сприяла накопиченню цукрів у плодово-ягідних культур.

Теплозабезпечення

Станом на 10 липня суми ефективних температур повітря вище +5°С були на 225-295С, вище +10°С – на 150-255°С вищими за середні багаторічні показники й у розрізі агрокліматичних зон України становили (табл.).

Таблиця

Зволоження ґрунту

Під кукурудзою запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту на більшій частині території південних, центральних, східних та північних областей були задовільними (12-15 мм) та незадовільними (2-10 мм). В окремих районах західних, Житомирської, Вінницької, Черкаської та Кіровоградської областей вологозабезпечення впродовж декади залишалося на достатньому та оптимальному рівні (21-38 мм продуктивної вологи).

Вологозабезпечення метрового шару ґрунту в західних, на більшості площ центральних, Житомирської та Сумської областей було задовільним та оптимальним – 81-160 мм і більше продуктивної вологи. У південних, східних, Чернігівській, Дніпропетровській, на окремих площах Вінницької, Кіровоградської та Київської областей воно погіршилося до недостатнього рівня і становило 50-80 мм, місцями на Чернігівщині та Дніпропетровщині – 27-44 мм продуктивної вологи (мал. 3).

Запаси продуктивної вологи під цукровими буряками в орному шарі ґрунту на більшості площ знизилися до задовільного (14-15 мм) та недостатнього (менше 10 мм) рівня. Лише в західних областях він залишався достатнім та оптимальним (більше 30 мм продуктивної вологи).

Вологозабезпечення метрового шару ґрунту було достатнім та оптимальним для періоду росту коренеплоду і становило 81-127 мм продуктивної вологи.

Мал. 3. Запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту під кукурудзою за першу декаду липня 2024 року по території України, мм

Під соняшником вологозабезпечення орного шару ґрунту було задовільним (11-20 мм), на багатьох площах південних, східних, окремих районах центральних та північних областей – недостатнім (менше 10 мм продуктивної вологи). У багатьох районах Одещини, на Запоріжжі та Харківщині 0-20 см шар ґрунту був сухий. Лише в окремих районах західних та Чернігівської областей запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту були достатніми і містили 29-36 мм.

Запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту на більшості площ західних та північних областей ще залишалися достатніми для цього періоду розвитку і становили 81-160 мм і більше. У центральних, південних, східних, в окремих районах Київської та Сумської областей вологозабезпечення ще було задовільним (51-80 мм). У багатьох районах Одеської, в Херсонській, Запорізькій, Дніпропетровській, Харківській та Київській областях запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту були майже вичерпані (11-35 мм). Спостерігалася жорстка ґрунтова засуха (мал. 4).

Мал. 4. Запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту під соняшником за першу декаду липня 2024 року по території України, мм

Ріст і розвиток сільськогосподарських культур

Озимина (жито, ячмінь, пшениця). Зерно озимих культур досягло воскової або повної стиглості. Тривало масове збирання врожаю. Стан посівів озимих культур на незібраних площах переважно добрий.

Ранні ярі зернові культури. У ярого ячменю відмічалася воскова та повна стиглість, на окремих площах – молочна стиглість зерна. У південних, місцями в центральних, північних і західних областях розпочалося збирання врожаю. За визначенням агрометеорологів, маса 1000 зерен ярого ячменю становила 35-60 г.

Зерно ярої пшениці набуло воскової та повної стиглості.

У вівса відмічалися молочна, воскова, місцями – повна стиглість зерна, на окремих площах Житомирської та Київської областей – викидання волоті.

Стан посівів на більшості площ задовільний та добрий, в окремих районах західних та північних областей відмічалося вилягання посівів ярого ячменю та вівса через сильний вітер та зливи.

У кукурудзи на більшості площ відмічалося цвітіння волоті та качанів, що на 2-3 тижні раніше середніх багаторічних строків, на пізніх посівах ще тривало листоутворення (13-21 листок). Висота рослин становила від 107 до 300 см.

Кардинального погіршення стану посівів у кінці декади ще не спостерігалося, проте воно неминуче за утримання надвисоких температур надалі. На окремих площах центральних та східних областей у кукурудзи відмічалося передчасне пожовтіння листя від засухи та втрата тургору в денні години. Місцями в західних областях відмічалося пошкодження посівів кукурудзи від граду (побите, порване листя).

Гречка та просо. Упродовж декади в гречки тривало масове цвітіння, у східних областях у проса – утворення 3-го листка. Стан круп’яних культур переважно добрий та задовільний. Місцями в центральних та східних областях відмічалося засихання квіток гречки та в’янення рослин від засухи.

Зернобобові культури. Тривало збирання зерна гороху. На пізніх посівах відмічалося його достигання. Маса 1000 зерен коливалася від 127 г до 308 г.

У сої тривало цвітіння та формування бобів. Кількість бобів довжиною 1 см і більше на одній рослині становила від 1 до 24.

Стан посівів був переважно добрий. На окремих площах відмічалося передчасне пожовтіння листя рослин сої від засухи, місцями в центральних областях – ураження рослин хворобами.

У цукрових буряків тривало закриття міжрядь. За визначенням агрометеорологів, середня маса одного кореня становила від 90 до 454 г. Стан рослин добрий.

Соняшник. Упродовж декади тривало формування кошиків соняшнику, місцями ще відмічалася поява суцвіть, в окремих районах південних областей – достигання насіння. Середній діаметр кошиків становив від 8 до 17 см. На окремих посівах південних та східних областей відмічалося в’янення рослин у денні години, на окремих площах Одещини відмічалася повна загибель соняшнику (засихання рослин повністю).

У картоплі тривало та закінчувалося цвітіння, відмічалося в’янення бадилля, в південних та центральних областях розпочалося збирання врожаю.

Стан рослин переважно добрий та задовільний, у Рівненській області подекуди – незадовільний (градом поламані стебла рослин). На окремих площах західних областей відмічалося пошкодження рослин шкідниками с.-г. культур, у північних областях – ураження хворобами та втрата тургору вдень.

У багаторічних трав (конюшина, люцерна) впродовж декади відмічалося відростання отави після укосу (1-го, 2-го), цвітіння та другий укіс, на заході країни збирання на зелений корм. Стан трав переважно добрий.

Городні культури. Упродовж декади в томатів відмічалися зелена та бланжева стиглості, на деяких площах південних областей – повна стиглість, місцями томати ще цвіли. В огірків тривало збирання, на більш пізніх посівах відмічалося цвітіння. У капусти, залежно від сортових особливостей, тривало листоутворення та формування головки, місцями відмічалася технічна стиглість ранньостиглих сортів та збирання врожаю.

На окремих площах центральних та західних областей відмічалася втрата тургору вдень у огірків та побиття листя градом у капусти.

Сади. Залежно від сортових особливостей у всіх насіннячкових та кісточкових упродовж декади відмічалося формування, достигання та збирання плодів.

В окремих районах західних областей відмічалося пошкодження шкідниками плодів яблуні.

https://www.apk-inform.com