Україна: агрометеорологічні умови першої декади лютого 2024 року – Укргідрометеоцентр

Потужна позитивна температурна аномалія, спричинена експансією теплого повітря із заходу та південного заходу на територію України, обумовила надзвичайно високі для початку лютого температури повітря (в середньому вищі за норму на 4-8°С) та призвела до виникнення незвичних для останнього місяця зими явищ – зимові грози на Житомирщині, Рівненщині, Київщині, град на Волині, які притаманні теплому періоду.

За абсолютним значенням температура повітря відповідала кліматичним показникам середини березня, а декада в цілому виявилася 2-ю у рейтингу найтепліших перших декад лютого за період спостережень з 1961 року. Найтеплішою до цього часу залишається перша декада лютого 2002 р.

Схожа дуже тепла погода на початку лютого спостерігалася в Україні у 2020, 2019, 2016, 2013, 2011, 2009, 2004 роках.

Високі температури спричинили майже повне руйнування снігового покриву упродовж декади, в останні дні декади – неодноразове його утворення та швидке руйнування.

Майже на всій території країни відмічалися сильні вітри, внаслідок чого окремим галузям економіки завдано збитків.

Температура. Середня обласна температура повітря за декаду у більшості областей виявилася на 5,2-7,0°С, в Івано-Франківській, Чернівецькій, Вінницькій, Одеській, Миколаївській та Херсонській областях – на 7,1-7,8°С, вищою за норму і становила від мінус 0,3°С (Сумська область) до плюс 6,4°С (Одеська область), у південних районах Одеської області – до плюс 8°С.

У південних, Чернівецькій, багатьох районах Дніпропетровської, Закарпатської, в окремих районах Івано-Франківської, Хмельницької, Вінницької та Кіровоградської областей було досягнуто або на 0,1-2,5°С перевищено найвищу середню декадну температуру повітря першої декади лютого за період спостережень з 1961 року.

У найтепліші дні максимальна температура повітря підвищувалася до плюс 10-14°С, у Львівській, Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Вінницькій, Одеській, Миколаївській та Херсонській областях – до плюс 15-19°С, у Сумській та Харківській областях – до плюс 8-9°С.

У багатьох районах південних та окремих районах Дніпропетровської, Кіровоградської, Вінницької та Івано-Франківської областей було досягнуто або на 1°С перевищено абсолютний максимум температури повітря першої декади лютого за період спостережень із 1951 року.

У найхолодніші ночі мінімальна температура повітря у більшості областей знижувалася до мінус 1-5°С, у Київській, Хмельницькій та Одеській – до мінус 6-8°С, у Чернігівській та Сумській областях – до мінус 11-16°С (мал. 1).

У багатьох районах західних, центральних, в окремих районах Житомирської, Київської та Миколаївської областей було досягнуто або на 1-2°С перевищено найвищу мінімальну (нічну) температуру повітря першої декади лютого за період спостережень з 1951 року.

Мал. 1. Температура повітря за першу декаду лютого 2024 року по території України, °С

Поверхня ґрунту або снігу вночі на переважній частині території країни охолоджувалася до мінус 1-6°С, у Закарпатській, Хмельницькій, Вінницькій, Київській та Одеській – до мінус 7-11°С, у Сумській та Чернігівській областях – до мінус 16-20°С.

У найтепліші дні поверхня ґрунту нагрівалася від плюс 6-8°С у північних та північно-східних до плюс 24-31°С у південних областях.

Опади у вигляді дощу, мокрого снігу та снігу відмічалися на більшій частині території країни уподовж 1-8 днів.

У більшості областей декадна кількість опадів становила 127-192% норми (16-23 мм, на Закарпатті – 40 мм), у Полтавській, Київській, Житомирській, Рівненській, Волинській, Львівській, Тернопільській, Хмельницькій та Донецькій областях – 215-327% норми (26-41 мм). У Чернівецькій та Сумській областях вона виявилася близькою до норми (9-15 мм). В Одеській, Миколаївській та Херсонській областях кількість опадів не перевищила 25 – 36% декадної норми (2-4 мм), в окремих районах цих областей було сухо (мал. 2).

Мал. 2. Кількість опадів за першу декаду лютого 2024 року по території України, % до норми

На окремих метеостанціях Волинської, Рівненської та Хмельницької областей, де випало від 38 до 42 мм, було досягнуто або на 2 мм перевищено найбільшу кількість опадів за першу декаду лютого за період спостережень з 1961 року.

Добовий максимум опадів в окремих районах Донецької, Житомирської та Львівської областей досягав 14-19 мм (1-1,5 декадної норми).

Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 62% до 89%.

Сніговий покрив. Станом на 10 лютого на більшій частині території країни снігу не було або його висота не перевищувала 1-5 см. У Київській, Полтавській, на багатьох площах Харківської, Житомирської, в окремих районах Сумської, Чернігівської, Рівненської, Вінницької та Донецької областей висота снігового покриву становила від 6 до 14 см, на високогір’ї Карпат – до 135 см.

Глибина промерзання ґрунту. У кінці декади на переважній частині території країни ґрунт був талий або глибина його промерзання не перевищувала 1-8 см, місцями у Харківській, Полтавській, Чернігівській та Сумській областях – 11-28 см, в окремих районах спостерігався мерзлий прошарок на глибині 11-20 см.

Вітер . Упродовж 1-4 днів майже на всій території відмічалося посилення швидкості вітру до 15-19 м/с, у західних областях упродовж 4-6, в гірських районах – 7-8 днів, швидкість вітру посилювалася до 20-25 м/с, у горах Карпат (М Плай)– до 40 м/с.

/Аналіз по Запорізькій області зроблено за даними метеостанції Запоріжжя, по Херсонській – метеостанцій Велика Олександрівка та Херсон, по Донецькій – метеостанції Покровськ та агрометпоста Костянтинівка./

Озимі культури впродовж декади знаходилися у стані неглибокого зимового спокою. Проте, з підвищенням температури до показників вище плюс 5°С, відбулося пробудження рослин на багатьох площах південних, центральних та західних областей. Температурний режим сприяв повільній вегетації озимих культур, на окремих площах відбулася зміна фазового розвитку.

Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння озимих культур та багаторічних трав (3 см) знижувалася до 0°С -мінус 4°С, що значно вище критичної температури вимерзання.

За розрахунками агрометеорологів, критична температура вимерзання становила: озимої пшениці у фазі утворення сходів – 3-го листка мінус 11-13°С, у фазі кущіння – мінус 13-15°С, озимого жита – мінус 14-16°С, озимого ячменю та озимого ріпаку – мінус 9-11°С.

За результатами відрощування гілок плодових культур, яке було проведено метеостанціями після зниження мінімальної температури повітря до мінус 15-25°С (у першій декаді січня), в окремих районах Херсонської, Харківської та Івано-Франківської областей виявлено пошкодження морозами квіткових бруньок вишні, черешні, яблуні, сливи (1-5%), бруньок абрикосу (11-20%) та (9%) листкових бруньок яблуні на Івано-Франківщині від загальної кількості зразків.

Станом на 10 лютого з початку зими погодні умови для перезимівлі озимих культур в Україні в цілому складалися задовільно, що підтверджено результатами відрощування зразків зимуючих культур, взятих метеостанціями з полів 25 січня 2024 року.

За узагальненням результатів відрощування на посівах озимої пшениці в окремих районах Миколаївської (38% зразків), Київської (19% зразків), Сумської (25% зразків), Харківської (18% зразків), Житомирської (25% зразків) та Рівненської (50% зразків) областей виявлено незначну зрідженість посівів – не більше 10% загиблих рослин, що в межах природньої зрідженості.

Зрідженість (11-20% загиблих рослин) відмічена у 5% зразків Харківської та 38% зразків Миколаївської областей. В основному це слаборозвинені з осені рослини, які увійшли в зиму у фазах 3-й листок та сходів.

У озимого ячменю, жита, ріпаку та у багаторічних трав зрідженості не виявлено.

За зимовим визначенням запасів вологи (зразки ґрунту відібрані з полів 8 лютого 2024 р.) на переважній частині полів у метровому шарі ґрунту містилося від 173 до 282 мм продуктивної вологи, в окремих районах східних, центральних, південних, Рівненської, Львівської, Чернівецької та Сумської областей – від 135 до 162 мм продуктивної вологи, що близько або вище середніх багаторічних показників. Лише в окремих районах Одеської та Херсонської областей вологозапаси метрового шару ґрунту становили 110 – 122 мм продуктивної вологи, що менше середніх багаторічних значень і обумовлено дефіцитом опадів у цих областях, який спостерігається упродовж грудня 2023 р. – початку лютого 2024 р.

https://www.apk-inform.com