РЕВАЛЬВАЦІЯ ТА ЗНИЖЕННЯ ЦІН У ДІЇ: ПОПРИ РЕКОРДНІ ОБСЯГИ ЕКСПОРТУ ВИРУЧКА СІЛЬГОСПВИРОБНИКІВ СКОРОЧУЄТЬСЯ - СЕРГІЙ ФЕОФІЛОВ

Цього року Україна впевнено йде до свого нового рекорду з виробництва зерна. За різними прогнозами, його обсяги становитимуть близько 72 млн тонн, а з урахуванням олійних — приблизно 95 млн тонн. Ураховуючи нарощення валу, експортні показники України на макрорівні й справді непогані.

Якщо порівняти обсяги валюти, яка зайшла в Україну від експорту зерна в липні 2019 року з відповідними даними минулого року, то загальна валютна виручка істотно зросла. Зокрема, по пшениці — на 30%, по ячменю — на 52%.

Щоправда, такий приріст зумовлено тільки різким стрибком фізичних обсягів експорту. Так, у липні 2019 року вітчизняні сільгоспвиробники поставили на зовнішній ринок 1265 тис. тонн пшениці, тоді як у липні 2018-го — 940 тис. тонн. Тобто приріст фізичних обсягів експорту по пшениці становить майже 35%, у той час як валютна виручка зросла всього на 30%. Ще більший розрив в експорті та значно менший приріст валютної виручки ми спостерігали в серпні (2018 рік — 2,14 млн тонн, 2019-й — понад 3,5 млн тонн). І це з урахуванням того, що багато сільгоспвиробників у цей період притримують зерно в очікуванні вищої ціни.

Утім, якщо розглядати ситуацію локально, з позиції самих виробників, то вона не така приваблива.

Можна припустити, що добрий урожай супроводжується нарощенням експортного валу й зростанням валютних надходжень, але це помітно на рівні всієї економіки. Та якщо порахувати, як формується ціна на зерно на шляху від виробника до порту, враховуючи витрати на логістику, зберігання й доробку, то насправді безпосередньо виробник отримує значно менше від загальної експортної виручки.

Крім того, закупівля ресурсів для посівної здійснювалась у період слабкої гривні — 26–27 грн/дол., а початок нового маркетингового сезону припав на пік її зміцнення — плюс-мінус 25 грн/дол. Саме це є найвагомішим чинником втрат гривневої виручки. Тобто тільки через ревальвацію фермери фактично втрачають приблизно 1–2 грн на кожному доларі, вкладеному в посівну (якщо врахувати, що багато складників виробництва імпортні).

До слова, коли відбулася стрімка девальвація гривні у 2014–2015 рр., процес був зворотний. Тоді ресурси для посівної закуповувалися за курсом умовно 20 грн/дол., а вже через кілька місяців — пів року фермери продавали своє зерно за курсом скажімо 25 грн/дол. У той період тільки через девальвацію гривнева виручка у фермерів була максимальною.

Цього року попри зростання обсягів експорту його ефективність істотно впала ще й через зниження світових цін на всі зернові культури — така глобальна тенденція ринку. В середньому по всіх культурах цього року спостерігається зниження їх вартості приблизно на 10%. До слова, ціни на рослинні олії, навпаки, суттєво зросли, тож цього року можуть бути у виграші ті, хто вирощує олійні культури.

Звісно, через цьогорічне зниження цін на зерно втрачають усі світові виробники. Втім, у всіх країнах, з якими наша держава конкурує в торгівлі зерном на світовому ринку, з початку поточного року спостерігалося послаблення національної валюти щодо долара, укріплення було властиве тільки українській гривні. І цим можуть скористатися всі наші конкуренти, серед яких і Європа, і Росія, і Південна Америка…

Сільгоспвиробники цих країн отримуватимуть більшу виручку за своє зерно й, відповідно, охочіше виходитимуть на ринок, нарощуватимуть пропозицію продукції, тоді як наші фермери притримують збіжжя в очікуванні сприятливіших обмінних курсів гривні, бо зростання світових цін і суттєва зміна тенденцій — малоймовірні.

Ціни на умовах FOB у портах України найшвидше будуть стабільними на поточних рівнях. Деякі висхідні коливання можливі тільки ближче до кінця сезону. Тож українським сільгоспвиробникам зостається чекати тільки змін курсу гривні, аби знову зіграти на умовах девальвації і, відповідно, скориставшись цим, підвищити свої гривневі доходи.

Поки що тренд на зміцнення вітчизняної валюти є стабільним: цього року практично протягом усіх дев’яти місяців гривня ревальвує. Найшвидше це короткострокова тенденція, і, за нашими прогнозами, вже найближчим часом гривня почне повільно девальвувати. Тож у таких умовах, на мою думку, рішення з продажу збіжжя слід ухвалювати кожному фермеру, виходячи зі свого співвідношення витрат на зберігання й очікуваної маржі.

https://www.ukragroconsult.com