Україна: погодні умови та еколого-технологічне забезпечення сівби озимих зернових культур у серпні 2025 року – НААН України

Збирання врожаю ранніх зернових культур у поточному році виявилося доволі тривалим, що пояснюється різними чинниками, які визначаються насамперед не дуже сприятливими погодними умовами як протягом вегетації, так і впродовж збирального процесу. Зрозуміло, що більшою мірою це стосується західних та північних областей, оскільки на півдні, сході та в більшості районів центральної частини країни збиральна кампанія була завершена ще в липні. Разом з тим, незважаючи на доволі дощову погоду в другій половині календарного літа, в умовах Лісостепу та Полісся рівень врожайності, наприклад пшениці озимої, виявився доволі високим – не менше 6,0–6,5 т/га, а в окремих господарствах – до 10,0 т/га. Саме це є надзвичайно важливим фактором, адже погодні умови степової зони цього року були малосприятливими для вирощування насамперед озимих зернових культур, які значною мірою визначають продовольчу безпеку України, тим більше, що саме озимина, зокрема пшениця та ячмінь, у зоні Степу залишаються серед пріоритетних культур і займають доволі значні посівні площі, незважаючи на ті об’єктивні причини воєнного часу, які мають надзвичайно негативний вплив на аграрний сектор економіки.

У зв’язку з цим останніми роками саме погодні умови протягом передпосівного періоду, а це серпень, викликають особливе занепокоєння в аграріїв степового регіону, оскільки вони (передусім кількість опадів та вологозабезпеченість ґрунту) є вирішальними факторами в забезпеченні своєчасних і дружних сходів озимих зернових культур. Проте, як і в попередні роки, гідротермічний режим останнього літнього місяця, за незначними винятками, виявився доволі жорстким за основними метеорологічними показниками, що, звичайно, не сприяло накопиченню агрономічно цінної вологи в ґрунті, кількість якої принаймні в метровому горизонті залишається другий рік поспіль надзвичайно малою. Як правило, навіть за наявності продуктивних дощів, які в цих районах у поточному році спостерігалися дуже рідко, волога локалізувалася у верхніх шарах ґрунту, що зумовлювало її швидку втрату на транспірацію рослин та випаровування, тобто була малоефективною, що зрештою позначилося на показниках урожайності зернових культур, зокрема пшениці озимої, рівень урожайності якої, слід нагадати, виявився дещо меншим від очікуваного.

Цьогорічні погодні умови серпня, як і в попередні роки, видалися доволі складними та загалом відрізнялися близькою до помірної температурою повітря і недостатньою кількістю опадів. Так, у першій декаді спостерігалася доволі прохолодна з незначними опадами погода. Середньодобові температури повітря утримувалися на рівні 20,2–28,4°С. У світлий час доби температура повітря та на поверхні ґрунту підвищувалася відповідно до 33,4–35,7°С і 58,8–66,3°С, а в нічний час знижувалася до 12,7–16,4°С та 11,2–13,4°С. Середня температура повітря за першу декаду становила 22,1°С і була на 0,8°С нижчою за середні багаторічні значення. Кількість опадів за декаду становила близько 8,4 мм, або 60% кліматологічної норми (зображення. 1).

Зображення. 1. Середні значення гідротермічних показників у першій декаді серпня

Середня відносна вологість повітря становила 58%, що було на 2% менше від звичайної. Разом з тим упродовж звітного періоду мінімальні значення даного показника (відносна вологість повітря менше 30%) утримувалися протягом 6 днів і на тлі суховіїв різної інтенсивності та тривалої відсутності продуктивних опадів свідчили про наявність атмосферної і ґрунтової посухи.

За останні 6 років така відносно прохолодна погода впродовж даного проміжку часу не спостерігалася, а більша кількість опадів відмічалася у 2021–2023 роках.

На завершення декади запаси продуктивної вологи в ґрунті залишалися надзвичайно малі і становили, наприклад під посівами соняшнику, який буде попередником для пшениці озимої, в метровому горизонті не більше 8–12 мм, що в 4–5 разів менше середньої багаторічної норми.

У другій декаді серпня переважно

тримувалася помірна, дещо нижча від звичайної температура повітря і відмічалася вкрай мала кількість опадів. Середньодобові температури повітря знаходилися в межах 19,3–25,5°С. Максимальна температура повітря підвищувалася до 31,8–34,2°С, а мінімальна знижувалася до 10,4–11,2°С. Вдень поверхня ґрунту прогрівалася до 54,7–60,2°С, а вночі охолоджувалася до 8,9–10,4°С. Середня за декаду температура повітря становила 20,6°С, що виявилося на 1,4°С нижче середніх багаторічних значень. Кількість опадів за декаду становила лише 1,3 мм, або 12% кліматологічної норми. За останні 6 років холодніше в цей час було у 2020 р., а менша кількість опадів спостерігалася у 2024 р. (зображення. 2).

Зображення. 2. Середні значення гідротермічних показників у другій декаді серпня

Середня за декаду відносна вологість повітря становила 45% і була на 12% меншою за середню багаторічну норму. За таких умов також відмічено 7 днів з мінімальною відносною вологістю повітря менше 30%.

Упродовж більшої частини третьої декади серпня спостерігалася доволі мінлива, загалом помірна за температурним режимом, з порівняно значною кількістю опадів погода. Середньодобові температури повітря утримувалися на рівні 14,6–27,2ºС. Максимальна температура повітря підвищувалася до 33,7ºС, а мінімальна знижувалася до 8,5ºС. Вдень поверхня ґрунту прогрівалася до 54,6ºС, а вночі охолоджувалася до 8,6ºС. Середня температура повітря за декаду становила 20,7ºС, що виявилося на 0,5ºС вище середніх багаторічних значень. Кількість опадів  – 19,2 мм, або 120% кліматологічної норми (рис. 3). Середня відносна вологість повітря становила 52% і була на 9% менше звичайної величини для даного терміну часу. Водночас мінімальні значення даного показника впродовж 8 днів знижувалися до 30% і нижче.

Зображення. 3. Середні значення гідротермічних показників у третій декаді серпня

За останні шість років така доволі тепла, але відносно прохолодна з підвищеною кількістю опадів погода протягом останньої декади календарного літа відмічалася вперше.

Загалом середня температура повітря за серпень становила 21,1ºС, що виявилося на 0,6ºС нижче середньої багаторічної норми. Кількість опадів становила 28,9 мм, середня відносна вологість повітря – 52%, що відповідно було на 12,1 мм та 7% менше середніх багаторічних значень (зображення. 4).

Зображення. 4. Середні значення гідротермічних показників у серпні 

Протягом останніх шести років серпень поточного року виявився найбільш прохолодним, тоді як за кількістю опадів – помірно посушливим, менше атмосферної вологи в цей час відмічалося у 2020 та 2024 роках.

Узагальнюючи погодні умови літнього періоду 2025 р., слід зазначити, що вони відрізнялися незначною підвищеною температурою повітря та недостатньою кількістю опадів, що в багатьох господарствах і навіть районах та областях переважно степової зони негативно вплинуло на врожайність озимих зернових культур, зокрема пшениці озимої. Так, середня температура повітря за три літні місяці становила 22,0ºС і була на 0,6ºС вище середньої багаторічної норми. Впродовж останніх шести років подібний температурний режим відмічався не вперше, але більш прохолодним календарне літо було лише у 2023 році. Водночас слід додати, що літній період упродовж цього часу виявився доволі теплим, на 0,4–2,6ºС перевищуючи кліматологічну норму (зображення. 5).

Зображення. 5. Середні значення гідротермічних показників упродовж літнього періоду (червень–серпень)

Середня кількість опадів становила 111,1 мм, або 70% середніх багаторічних значень. Більше опадів упродовж літа за минулі шість років спостерігалося протягом 2021–2023 рр., коли випало на 11–190 мм більше кліматологічної багаторічної норми.

Моніторингове обстеження посівів і визначення фазового стану кукурудзи свідчить, що за раннього строку сівби в рослин гібридів кукурудзи ранньостиглої і середньоранньої груп настала стадія повної стиглості зерна, в рослин гібридів середньостиглої і середньопізньої груп – воскової стиглості зерна. З метою організації і ефективного збирання врожаю кукурудзи напередодні його проведення необхідно здійснити моніторинг процесу достигання зерна на кожному конкретному полі з урахуванням строку сівби та групи стиглості гібридів, щоб завчасно підготувати і поставити на лінійку готовності збиральну техніку, визначити технологічну схему збирання врожаю, створити базу для післязбиральної доробки зерна, його зберігання як тимчасового, так і постійного.

Основним способом збирання врожаю товарної кукурудзи, як правило, є комбайновий обмолот качанів у полі. Такий спосіб збирання кукурудзи є найбільш економічно доцільний, ніж збирання у качанах, при цьому вдвічі зменшуються затрати праці, а витрати палива – на 20–25%. Оптимальна кількість вологи в зерні для механізованого збирання кукурудзи з обмолотом качанів у полі повинна становити 17–18%, в іншому разі зерно значно ушкоджується, внаслідок чого стає нестійким при зберіганні та може втрачати товарні якості.

Гібриди з прискореною вологовіддачею при дозріванні зерна, як правило, характеризуються ознаками, що прискорюють втрату вологи: тонкий стрижень качана, кременисто-зубовидне зерно, при пожовтінні обгорток їх розпушеність та навіть розкриття чи обвисання качана. Проте форми, які здатні швидко втрачати вологу зерна при дозріванні, часто виявляються не посухостійкими та не схильними витримувати тривалий перестій рослин. Слабка стійкість таких гібридів кукурудзи зумовлена ламкістю стебла та ніжки качана внаслідок низького одерев’яніння механічних тканин і більшою сприйнятливістю до фузаріозного ураження. Також слід зазначити, що при надмірному висиханні зерна в полі (понад 14%) у дощову погоду зерно гібридів з прискореною вологовіддачею швидше абсорбує вологу з повітря та більше її концентрує, що при достатній температурі повітря може спровокувати проростання його на качані.

Багаторічною науковою і виробничою діяльністю встановлено, що в районах недостатнього та нестійкого зволоження, до яких відноситься практично вся степова зона, для вирощування високих і стабільних урожаїв озимих зернових культур першочергове значення мають прийоми, спрямовані на боротьбу з посухою в осінній період, які передбачають отримання своєчасних сходів та накопичення максимальних запасів вологи в глибоких горизонтах ґрунту, що зрештою забезпечує сприятливу зимівлю посівів. Разом з тим такий комплекс технологічних елементів не може бути єдиним і незмінним. Він може коригуватися залежно від метеорологічних умов року, біологічних особливостей сортів, попередників, поживного режиму ґрунту, фітосанітарного стану полів тощо.

Як відомо, пшениця озима дуже вимоглива до умов вирощування. Порівняно з іншими зерновими культурами, враховуючи порівняно невисоку засвоювану здатність кореневої системи, вона потребує більш високого вмісту в ґрунті основних елементів мінерального живлення. Оптимальна реакція ґрунтового розчину знаходиться в межах рН 6,0–7,5. Протягом вегетації пшениця озима споживає велику кількість поживних речовин, де визначальними є азот, фосфор та калій. Від забезпеченості рослин цими елементами в основному залежать величина і якість урожаю. Споживання азоту починається з перших днів росту та продовжується до кінця вегетації пшениці. Достатня кількість азоту в осінній період має позитивний вплив на інтенсивність кущення молодих рослин і на величину майбутнього врожаю. Найбільша потреба пшениці озимої у фосфорі проявляється в початковий період росту рослин. Поглинання його починається вже при набуханні зерна. В період сходів і кущення фосфор засвоюється рослинами найбільш інтенсивно. Він відіграє велику роль в обміні речовин, позитивно впливає на ріст кореневої системи, підсилює поглинання та використання інших елементів живлення, підвищує посухостійкість рослин завдяки зниженню транспірації води. Калійне живлення відіграє важливу роль у водному і вуглеводному обміні, накопиченні сухої речовини. Забезпечення пшениці калійним живленням ще восени сприяє кращій зимівлі рослин, утворенню міцної соломини, зниженню ушкодженості грибними хворобами. При внесенні калію повніше використовуються азот та фосфор рослинами. Саме тому, незважаючи на високий вміст рухомих сполук калію в чорноземних ґрунтах, повне мінеральне добриво забезпечує отримання більш високої прибавки врожаю зерна, ніж азотно-фосфорне або роздільне.

Протягом своєї вегетації пшениця озима вимагає різних температурних умов. Найбільш сприятливою для отримання сходів і кущення є температура 12–14ºС. В більш пізній період ріст та розвиток рослин інтенсивно відбувається за температури вдень 10–12ºС зі зниженням вночі до 0ºС і нижче. Такі коливання температури добре загартовують рослини пшениці та підвищують їх витривалість у зимово-весняний період.

Кількість спожитої вологи озиминою залежить від вологості ґрунту і повітря, температури, інтенсивності освітлення, розвитку рослин, забезпеченості їх поживними речовинами, сортових особливостей та агротехнічних заходів. Доведено, що пшениця озима краще росте при вологості ґрунту 70–80% НВ. Дружні сходи з’являються при наявності в 10-см шарі ґрунту більше 10 мм вологи. Нормальний розвиток рослин у подальшому (формування третього листка) можливе при запасах вологи не менше 20 мм у 20-см шарі, а при кущенні – 30 мм. При нестачі вологи в ґрунті в цей період вузлові корінці погано ростуть, не розвиваються, а загальний розвиток вторинної кореневої системи істотно гальмується.

Визначення оптимальних строків сівби пшениці озимої залежно від сорту, попередника та рівня родючості ґрунту має дуже велике значення. Слід розуміти, що за ранньої сівби після кращих попередників складаються менш сприятливі умови для розвитку рослин і формування врожаю зерна в подальшому. У рослин ранніх строків сівби, які характеризуються тривалим періодом осінньої вегетації, перед початком зимівлі розвивається потужна вегетативна маса та глибокопроникаюча коренева система. Кущистість таких рослин, як правило, буває висока (5–7 пагонів), у результаті чого в подальшому утворюється багато неповноцінних продуктивних стебел з малорозвинутими колосками, які містять дрібне і щупле зерно. Крім того, у зв’язку з передчасним фізіологічним старінням ці рослини менш стійкі до несприятливих умов зимівлі, сильніше ушкоджуються хворобами та шкідниками і, як наслідок, мають відносно низьку продуктивність.

Можливе переростання надранніх посівів (кінець серпня–початок вересня), що останніми роками відмічається доволі рідко, спричиняє помітну загибель рослин за зимовий та весняно-літній періоди (майже удвічі більше, ніж при оптимальних). Відхилення сівби від рекомендованих строків, які в кожній еколого-географічній зоні добре відомі, зазвичай призводить до зменшення врожайності на 17–50%.

Таким чином, погодні умови передпосівного та особливо осіннього періодів є надзвичайно важливими в онтогенезі озимих зернових культур, оскільки вони зумовлюють рівень розвитку кореневої системи і формування вегетативної маси рослин, визначають ступінь їх підготовки до зимівлі та значною мірою забезпечують у подальшому величину майбутнього врожаю.

https://www.apk-inform.com