Україна: метеорологічні умови третьої декади жовтня 2021 року – Укргідрометеоцентр

Середня добова температура повітря упродовж декади відзначилася значними коливаннями, від показників вищих за норму на початку декади до нижчих від неї з нічними морозами, які обумовлювали навіть слабке промерзання ґрунту в деяких районах, та черговим потеплінням в останні дні жовтня.

Спостерігалися сильні тумани та рясні роси.

Сонячного сяйва за декаду до поверхні землі надійшло від 47 до 84 годин, що близько або на 14-34 години більше за середні багаторічні значення.

Середня обласна температура повітря за декаду в південних, Дніпропетровській, Донецькій, Луганській та Івано-Франківській областях виявилася близькою до норми, на решті території – на 1,1-2,4°С вищою за неї, у Закарпатській – на 1,4°С нижчою від норми і становила +6,3-9,5°С.

Максимальна температура повітря підвищувалася до +18-22°С, в Одеській, Миколаївській, Херсонській та Чернівецькій областях – до +23°С, у південних районах Одеської області – до +25-26°С.

У найхолодніші ночі мінімальна температура повітря знижувалася до -3-7°С, у Харківській, Донецькій та Дніпропетровській областях – до -8°С, у Луганській області – до -9-12°С (рис. 1).

Поверхня ґрунту в найхолодніші ночі охолоджувалася до -2-6°С, у Хмельницькій, Київській, Херсонській, Запорізькій, Дніпропетровській, Харківській та Донецькій областях – до -7-10°С, у Луганській області – до -13°С. У найтепліші дні поверхня ґрунту нагрівалася до +26-36°С.

На переважній частині території країни опадів не було. Незначні опади, в основному за рахунок роси та туману, відзначалися лише в окремих районах Одеської, Херсонської, Чернігівської та Сумської областей – 1-3 мм (рис. 2).

Середня декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила +6-13°С.

Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 63 до 80%.

На переважній частині території країни (за винятком Вінницької та Чернівецької областей) упродовж 1-4 днів спостерігалося посилення швидкості вітру до 15-19 м/с, у Волинській, Львівській, Тернопільській областях – до 21-22 м/с, в Івано-Франківській – до 29 м/с.

Середня місячна обласна температура повітря на переважній частині території виявилася дещо нижчою (на 0,3-0,8°С), в Одеській, Миколаївській, Вінницькій, Івано-Франківській та Закарпатській областях – на 1,1-1,5°С нижчою від норми і становила від +6,6°С на півночі до +10,3°С на півдні країни.

Максимальна температура повітря у жовтні підвищувалася до +19-23°С, на півдні Одеської області – до +25-26°С.

Мінімальна температура повітря у жовтні у найхолодніші ночі знижувалася до -3-7°С, у Харківській, Донецькій та Дніпропетровській областях – до -8°С, у Луганській області – до -9-12°С.

Середня обласна жовтнева кількість опадів на переважній частині території країни становила від 3 до 23% місячної норми (1-9 мм), у Чернігівській, Сумській, Полтавській, Черкаській та Одеській областях – від 30 до 53% норми (20-21 мм), у Кіровоградській – 63% норми (26 мм). У Миколаївській області вона була близькою до місячної норми (34 мм).

За кількістю опадів жовтень виявився одним із найсухіших за останні 20 років.

Розвиток озимих культур повільно відбувався у теплі дні та значно стримувався або припинявся у дні, коли нічна температура знижувалися до морозів. Загалом, рівень накопичених ефективних температур вище +5°С нинішньої осені нижчий за середні багаторічні показники, що нетипово для останніх років. Особливо дефіцит тепла позначився на розвитку жовтневих посівів озимини (площа яких близько 40-50% від посіяних), які через пізні строки сівби і недостатню кількість тепла у кінці жовтня перебували у фазах проростання зерна та початку утворення сходів. Загалом по країні на більшості посівів фазовий розвиток озимини відбувається із відставанням на 1-2,5 тижні відносно середніх багаторічних показників. Масове кущіння рослин спостерігалося на вересневих посівах лише в окремих районах, тоді як за середніми показниками ця фаза розвитку відзначається 15-25 жовтня. У крайніх північно-східних районах Луганської області спостерігалося тимчасове припинення вегетації рослин.

Одночасно суха сонячна погода та значні амплітуди добової температури повітря були сприятливими для загартування рослин і обумовлювали формування достатньої їхньої морозостійкості.

Тривалий дефіцит опадів, який спостерігається упродовж нинішньої осені загалом та особливо у жовтні (у багатьох областях жовтень виявився найсухішим за останні 20 років), обумовлював зменшення запасів вологи у ґрунті під озимими культурами. Проте невисокий рівень температури повітря, багато прохолодних і часом холодних днів, рясні роси та тумани не призвели до виникнення масштабної засухи.

Станом на 30 жовтня, за експертною оцінкою та фактичними даними вимірювань запасів продуктивної вологи, незадовільним зволоженням орного шару ґрунту (ґрунтовою засухою) було охоплено близько третини площ. Це площі, де вологи в орному шарі ґрунту майже не було, на решті території країни зволоження ґрунту задовільне та добре. На багатьох площах південних, східних та навіть західних (Чернівецька) областей внаслідок відсутності вологи проростання зерна не відбувалося.

Запаси продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту сформувалися нижчими за минулорічні у східних та південних областях. Надалі, навесні, вологозабезпечення посівів у цих областях залежатиме від кількості зимових опадів та промерзання ґрунту.

Станом на 31 жовтня сума ефективних температур повітря вище +5°С, що накопичилася з початку вересня , була нижчою від середніх багаторічних показників на 15-60°С і в розрізі агрокліматичних зон України відповідала таким показникам (табл. 1).

Таблиця 1

Для нормального розвитку озимих культур необхідна сума температур 200-300°С від сходів до припинення вегетації

Сума ефективних температур повітря вище +5°С, що накопичилася з 1 до 31 жовтня, була близькою або на 15-20°С нижчою від норми і в розрізі агрокліматичних зон України відповідала таким показникам (табл. 2).

Таблиця 2

Сума ефективних температур, необхідна від сходів до початку кущіння, становить 67°С

Станом на 31 жовтня запаси продуктивної вологи орного шару ґрунту під озимими культурами у східних, південних, Закарпатській, Івано-Франківській, на більшості площ центральних, Київської, в окремих районах Сумської, Чернігівської, Житомирської, Рівненської, Волинської та Львівської областей були недостатніми (11-20 мм) та незадовільними (менше 10 мм продуктивної вологи). Місцями у Луганській, Донецькій, Запорізькій та Одеській областях орний шар ґрунту був зовсім сухим.

Достатнє зволоження ґрунту (21-30 мм продуктивної вологи і більше) відзначалося у Хмельницькій, Тернопільській, Чернівецькій, на більшості площ Кіровоградської, Черкаської, Полтавської, Сумської, Чернігівської, Львівської, на окремих площах Харківської, Київської, Житомирської, Рівненської, Волинської та Вінницької областей (рис. 3).

Запаси продуктивної вологи метрового шару ґрунту під озимими культурами у Дніпропетровській, на більшості площ східних, південних, Вінницької, в окремих районах Полтавської, Черкаської, Київської, Чернігівської та Сумської областей оцінювалися як недостатні (51-80 мм) та незадовільні (менше 50 мм продуктивної вологи). На окремих площах Харківської та Луганської областей 0-100 см шар ґрунту був майже сухим (6-8 мм продуктивної вологи).

На решті площ відзначалося достатнє та оптимальне (відповідно 80-120 та 121-160 мм і більше продуктивної вологи) вологозабезпечення метрового шару ґрунту (рис. 4).

На зябу достатнє зволоження для кінця осені (21-30 мм і більше продуктивної вологи) в орному шарі ґрунту відзначалося у Рівненській, Хмельницькій, Чернігівській, на більшості площ Волинської, Тернопільської, Сумської, Черкаської та Кіровоградської, на окремих площах Львівської, Чернівецької, Житомирської, Київської, Вінницької, Полтавської, Дніпропетровської, Харківської, Донецької та Миколаївської областей.

На решті території країни сформувалося недостатнє (11-20 мм) та незадовільне (менше 10 мм продуктивної вологи) зволоження. В окремих районах південних, Луганської та Донецької областей 0-20 см шар ґрунту був зовсім сухим.

У метровому шарі ґрунту на зябу на багатьох площах західних, Житомирської, Чернігівської, Сумської, в окремих районах центральних, Київської, Харківської, Донецької, Миколаївської та Одеської областей запаси продуктивної вологи були достатніми (81-120 мм) та оптимальними (121-160 мм і більше).

На решті площ метровий шар ґрунту був зволожений недостатньо (51-80 мм) та незадовільно (10-50 мм продуктивної вологи). На окремих площах Луганської області метровий шар ґрунту був зовсім сухим.

В залежності від строків сівби озимі культури знаходилися у різних фазах розвитку: ранні посіви – у фазах розгортання третього листка, утворення вузлових коренів та початку кущіння; на пізніх посівах відзначалося проростання зерна та утворення сходів.

Стан рослин, що зійшли, добрий та задовільний, місцями – відмінний.

Густота посівів озимини сформувалася в межах 280-500 рослин на 1 м², кущистість нормально розвинених рослин становила 1,5-2,0 стебла на одній рослині.

На окремих площах східних та Херсонської областей відзначалося в’янення рослин та зрідженість посівів через посуху. В окремих районах Дніпропетровської, Вінницької та Львівської областей через посушливі умови зерно озимої пшениці не проростало впродовж 22-23 днів.

В озимого ріпаку тривало утворення листової розетки. Стан рослин добрий та задовільний.

У багаторічних трав (люцерна та конюшина) тривало відростання отави після укосів, ріст стебла та стравлювання. Стан багаторічних трав переважно добрий та задовільний.

https://www.apk-inform.com