Значення Індексу продовольчих цін ФАО залишається стабільним на тлі різноспрямованої динаміки цін на сировинні товари

У травні 2026 року середнє значення Індексу продовольчих цін ФАО* (ІПЦФ) становило 130,8 пункти, що на 0,2 пункти (0,2 відсотки) нижче за переглянутий квітневий показник і свідчить про збереження в цілому стабільної динаміки індексу. Зростання значень індексів цін на зернові та цукор було компенсовано зниженням індексів цін на рослинні олії та молочну продукцію, тоді як індекс цін на м’ясо практично не змінився. При цьому значення ІПЦФ виявилося на 3,7 пункти (2,9 відсотки) вище за відповідний показник минулого року, але на цілих 29,4 пункти (18,4 відсотки) нижче за піковий рівень березня 2022 року.

Середнє значення Індексу цін на зернові ФАО у травні склало 114,3 пункти, що на 2,9 пункти (2,6 відсотки) вище за квітневий показник і на 5,3 пункти (4,9 відсотки) вище за показник минулого року. Зростання цього індексу, що продовжується, обумовлено підвищенням цін на всі основні види зернових. За підсумками травня світові ціни на пшеницю продовжили зростати четвертий місяць поспіль, чому сприяло зниження прогнозів щодо врожаю у великих країнах-експортерах, включаючи Сполучені Штати Америки, де стан посівів пшениці озимої оцінюється як один з найменш сприятливих за останні десятиліття; додатковий підвищувальний тиск на світові ціни чинив зростання вартості палива та добрив. Продовжувалося зміцнення цін на кукурудзу під впливом активнішого імпортного попиту на ключових ринках, скорочення пропозиції в Бразилії та Сполучених Штатах Америки, а також підвищення цін на енергоносії, що стимулює попит на кукурудзу для виробництва етанолу. Світові ціни на сорго та ячмінь зросли головним чином під впливом ситуації на світових ринках кукурудзи та пшениці, де спостерігалося скорочення пропозиції. У травні 2026 року Індекс цін ФАО на всі види рису зріс на 2,7 відсотки, оскільки побоювання, пов’язані з погодними умовами, та зростання цін на сиру нафту та нафтопродукти сприяли зміцненню котирувань у низці провідних азіатських країн-експортерів.

Середнє значення Індексу цін на рослинні олії ФАО у травні склало 185,0 пункти, що на 9,0 пункти (4,6 відсотки) нижче за його квітневий показник; таким чином, вперше з початку 2026 року цей індекс продемонстрував зниження у місячному вираженні. Така динаміка була зумовлена ​​головним чином скороченням цін на пальмову та соєву олії, яке з лишком компенсувало зростання цін на ріпакову та соняшникову олії. Після неухильного зростання протягом п’яти місяців світові ціни на пальмову олію знизилися на тлі прогнозованого послаблення світового імпортного попиту та невизначеності на ринку сирої нафти. Динаміка світових цін на соєву олію залишалася різноспрямованою: сезонне збільшення експортної пропозиції чинило знижувальний тиск на ціни в Південній Америці, тоді як стійкий попит із боку сектору біопалива підтримував ціни у Сполучених Штатах Америки. У той же час ціни на ріпакову олію зросли на тлі сезонного скорочення пропозиції в Європейському союзі, а котирування соняшникової олії продовжили підвищуватися під впливом обмеженості пропозиції, що зберігається, насамперед в Україні.

Середнє значення Індексу цін на м’ясо ФАО у травні склало 130,5 пункти, практично не змінившись порівняно з переглянутим квітневим показником (зростання на 0,1 відсоток), і виявилося на 7,7 пункти (6,3 відсотка) вище за рівень минулого року. Зростання котирувань яловичини та баранини поряд з помірним підвищенням цін на м’ясо птиці було практично повністю нівелювання зниженням цін на свинину. У травні в черговий раз було зафіксовано зростання світових цін на яловичину, чому сприяв активний імпортний попит, насамперед з боку Китаю, де зберігаються високі темпи вибірки імпортних квот, а також з боку Сполучених Штатів Америки на тлі дефіциту пропозиції, що зберігається, на внутрішньому ринку. Водночас у зв’язку з ремонтом стада у низці великих країн-виробників обсяг експортної пропозиції залишався обмеженим. Світові ціни на баранину зросли, оскільки зростання котирувань у Новій Зеландії внаслідок обмеженості пропозиції було лише частково компенсовано тимчасовим зниженням експортних цін в Австралії, де через очікуваний дефіцит опадів відбулося збільшення обсягів забою та, відповідно, експортної пропозиції. Ціни на м’ясо птиці зросли незначно: підвищення цін у Бразилії, яке підтримує стійкий світовий імпортний попит, було частково компенсовано незначним зниженням котирувань у Сполучених Штатах Америки на тлі достатньої пропозиції. Ціни на свинину, навпаки, знизилися, головним чином внаслідок падіння цін у Європейському союзі в умовах надмірної пропозиції та млявого імпортного попиту.

Середнє значення Індексу цін на молочну продукцію ФАО у травні склало 119,2 пункти, що на 0,5 пункти (0,5 відсотки) нижче за квітневий показник і на 34,5 пункти (22,4 відсотки) нижче за минулорічні значення. Світові ціни на вершкове масло продовжили знижуватися як у Європі, так і в Океанії, оскільки збільшення пропозиції молочного жиру та посилення конкуренції між провідними експортерами чинило знижувальний тиск на котирування. Ціни на сир знизилися лише незначно: тиск, зумовлений достатньою експортною пропозицією та посиленням конкуренції на світових ринках, був частково компенсований стійким попитом на сироватку та молочний білок, під впливом якого ціни в основних регіонах-експортерах зберігалися на стабільному рівні. Водночас у черговий раз було зафіксовано зростання цін на сухе знежирене молоко, насамперед у Європі, чому сприяв активний імпортний попит на Близькому Сході, Північній Африці та деяких районах Азії. Динаміка цін на сухе незбиране молоко залишалася різноспрямованою: в Океанії було зафіксовано помірне зростання на тлі сезонного скорочення експортної пропозиції після проходження піку виробництва та попиту з боку країн Південно-Східної Азії та Близького Сходу; водночас це зростання було значною мірою нівельовано зниженням котирувань у Європі внаслідок ослаблення попиту з боку Китаю та загалом сприятливого прогнозу пропозиції у світі.

Середнє значення Індексу цін на цукор ФАО у травні склало 95,1 пункти, що на 6,6 пункти (7,5 відсотки) вище за квітневий показник, і досягло свого максимального рівня з жовтня 2025 року, проте воно все ще на 14,3 пункти (13,1 відсотки) нижче, ніж минулого року. Зростання цього індексу було головним чином обумовлене побоюваннями, пов’язаними з прогнозованим скороченням світової пропозиції цукру в найближчі місяці. Дані щодо ключових південних регіонів вирощування цукрової тростини в Бразилії свідчать про зниження частки цукрової тростини, що використовується для виробництва цукру, що посилило очікування збільшення обсягів його переробки на етанол і підтримало світові ціни на цукор. Водночас збільшення обсягів переробки цукрової тростини у другій половині квітня призвело до зростання обсягів виробництва цукру, що обмежило подальше підвищення цін. Підвищенню цін додатково сприяли побоювання щодо того, що умови, викликані Ель-Ніньо, негативно позначаться на виробництві цукру в Індії та Таїланді в сезоні 2026–2027 років, що може призвести до скорочення світової експортної пропозиції.

* На відміну від інших груп товарів, більшість цін, що використовуються при розрахунку Індексу цін на м’ясо ФАО, було не відомо на момент підрахунку та опублікування Індексу продовольчих цін ФАО; тому вартісне значення Індексу цін на м’ясо ФАО за останні місяці отримано на основі поєднання прогнозованих і фактичних цін. Іноді це потребує суттєвого коригування остаточного значення Індексу цін на м’ясо ФАО, що у свою чергу може впливати на Індекс продовольчих цін ФАО.

Завантажити набір даних:

Excel: Індекси номінальних та реальних цін починаючи з 1990 року (щомісячні та річні дані)

CSV: Індекси номінальних цін починаючи з 1990 року (щомісячні дані)

Excel: Індекси номінальних та реальних цін починаючи з 1961 року (річні дані)

Ознайомитися з довідковими експортними котируваннями різних видів продовольства та національними роздрібними та оптовими продовольчими цінами можна на сайті ФАО: Інструмент моніторингу та аналізу цін на продовольство.

https://www.fao.org