Єврокомісія представила дослідження щодо стратегії інтеграції залізниць України і ЄС до загальноєвропейської мережі. Які варіанти пропонуються для вітчизняної інфраструктури?
Європейська комісія та Європейський інвестиційний банк опублікували дослідження, що вивчає перспективу будівництва залізниці з колією стандарту 1435 мм між країнами ЄС та Україною і Молдовою. У ньому, серед іншого, розглядається доцільність будівництва євроколії спочатку від кордонів ЄС до Львова, а потім – далі через Київ аж до Харкова. Також дослідження включає й імовірність відповідного сполучення Одеси з Кишиневом. Згідно з розрахунками, кошторис проекту (у разі його повної реалізації як в Україні, так і в Молдові) має скласти близько 15 млрд євро.
Цей, без сумніву, амбітний проект міг би стати точно одним з наймасштабніших у Європі за останні роки. Дещо подібне ми можемо бачити в країнах Балтії, де вже кілька років реалізується Rail Baltica. Її вартість на сьогодні оцінюється в 6 млрд євро (і це ще не кінцева цифра).
Звісно, автори дослідження акцентують, що мова йде про повоєнне будівництво. Контекст проекту – вірогідний майбутній вступ України в Євросоюз і зміцнення взаємозв’язків із країнами ЄС, фінансування будівництва європейськими інституціями.
Наведені в дослідженні рішення дискусійні – це зазначають і самі автори дослідження, і його критики. Враховуючи особливості кожної ділянки маршруту, автори пропонують одразу кілька різних технічних варіантів – від колії змінної ширини до повної заміни широкої колії євростандартом.
ЦТС наводить ключові пункти дослідження.
Основні принципи
Логіка пропонованих змін полягає в тому, щоб включити Україну в такі транспортні маршрути:
– у напрямку Катовіце та далі до Відня/Братислави та південної Німеччини;
– в напрямку Варшави та далі до північної Німеччини, портів Північного моря та Балтійського;
– у напрямку портів північної Адріатики.
Зважаючи на вартість, очікуваний попит і пропускну здатність ліній, пріоритет надається з’єднанням через Польщу.
Бачення авторами дослідження магістральної мережі залізниці стандарту 1435 мм
Основним висновком і рекомендацією дослідження є розробка нової магістральної мережі колії 1435 мм, яка буде працювати разом з існуючою мережею 1520 мм на наступній основі.
Перше – колія 1435 мм призначатиметься для високошвидкісних перевезень (міжнародні пасажирські перевезення, міжнародні вантажні перевезення в контейнерах / на платформах), 1520 мм – для низькошвидкісного транспорту (місцеві та регіональні пасажирські перевезення та великовагові вантажі). Нинішній український стандарт колії передбачає можливість використання довших потягів (до 1 км) з більшим навантаженням на вісь (до 25 тонн), тож повний перехід на 1435 мм означав би зменшення потужностей системи.
Друге – розвиток магістральної мережі 1435 мм має здійснюватися поетапно, із заходу на схід через основні агломерації.
Реалізувати проект буде простіше, вважають автори документу, якщо розвʼязати такі організаційні проблеми, як недостатня лібералізація залізничного ринку та відсутність гнучкості (одним з аспектів називають наявність 6 регіональних філій “Укрзалізниці”, що знижує ефективність рішень).
Євроколія до Києва
Дослідження пропонує різні варіанти розвитку інфраструктури зі впровадженням стандарту 1435 мм – від використання рухомого складу з осями змінної ширини, паралельного використання широкої та європейської колії, полівалентних шпал, подвійної колії і, зрештою, до повного заміщення колії 1520 мм євростандартом. Вартість погонного кілометра колії при цьому коливається від 998 тис. до 7,4 млн євро для ділянок із простим рельєфом та від 1,1 млн до 8,2 млн євро для місцевості зі складним рельєфом.
Для кожної конкретної ділянки залізниці передбачені різні варіанти технічних рішень, які автори дослідження вважають оптимальними для цих відрізків. Розгляньмо їх детальніше.
Першим пріоритетом проекту є розширення сполучення між Польщею та найближчим великим залізничним вузлом – Львовом. Йдеться про ділянку Мостиська-Львів, де з технічної точки зору найбільш бажаною є двоколійна трансформація з 1520 на 1435 мм. Очікувана вартість модернізації становить 432 млн євро.
Другим пріоритетом є сполучення Львова та Києва, а також забезпечення додаткових сполучень 1435 мм між Україною та ЄС. Нижче наводимо запропоновані варіанти ділянок, які могли би скласти коридор у різних варіантах комбінацій.
Сполучення Львів-Київ розділене на 8 сегментів.
1) Львів-Красне. Пропонується модернізація двоколійної залізниці 1520 мм і будівництво нової колії 1435 мм. Орієнтовна вартість – 217 млн євро.
2) Красне-Тернопіль-Шепетівка. Модернізація двоколійки 1520 мм і будівництво нової колії 1435 мм від Красного до Тернополя, повна трансформація одноколійної залізниці широкої колії до колії євростандарту між Тернополем і Шепетівкою. Загальна орієнтовна вартість – 842 млн євро.
3) Красне-Здолбунів. Модернізація однієї колії 1520 мм і трансформація другої колії в євростандарт. Вартість – 590 млн євро.
4) Здолбунів-Рівне-Сарни. Модернізація однієї колії 1520 мм і трансформація другої колії в євростандарт між Здолбуновом і Рівним, повна трансформація одноколійної широкої колії до колії 1435 між Рівним і Сарнами. Вартість – 264,5 млн євро.
5) Здолбунів-Шепетівка. Модернізація однієї колії 1520 мм і трансформація другої колії в євростандарт. Оціночна вартість – 286 млн євро.
6) Шепетівка-Коростень. Перетворення одноколійної залізниці 1520 мм на 1435 мм. Вартість – 332 млн євро.
7) Шепетівка-Бердичів-Козятин. Модернізація однієї колії 1520 мм і трансформація другої колії в євростандарт. Вартість – 571 млн євро.
8) Козятин-Фастів-Київ. Оскільки зменшення експлуатаційної спроможності на цій ділянці не рекомендується, дослідники пропонують тут модернізацію двоколійної залізниці 1520 мм та будівництво паралельної 1435 мм одноколійної нової конструкції. Орієнтовна вартість – 785 млн євро.
Можливі напрямки сполучення Львова і Києва євроколією
Розширення сполучення Києва з Польщею могло би відбуватися і в обхід Львова, вздовж північного кордону України. В такому випадку відстань між пунктом пропуску Дорогуськ і столицею складають три сегменти.
1) Дорогуськ-Ковель-Сарни. Модернізація існуючої колії 1520 мм і розробка нової паралельної колії 1435 мм. Вартість – 839,5 млн євро.
2) Сарни-Коростень. Модернізація однієї колії 1520 мм і трансформація другої колії в євростандарт. Оціночна вартість – 644 млн євро.
3) Коростень-Київ. Можливі два варіанти. Перший – модернізація однієї колії 1520 мм і трансформація другої колії в євростандарт. Другий – модернізація двоколійки 1520 мм і будівництво нової колії 1435 мм. Останній варіант є більш коштовним, по ньому і пропонується визначати орієнтовну вартість проекту – 795,5 млн євро.
Окрема стаття витрат – модернізація основних залізничних вузлів. По них кошторис наступний:
– Львівський вузол – 419 млн євро;
– Ковельський вузол – 92 млн євро;
– Сарнинський вузол – 124 млн євро;
– Коростенський вузол – 196 млн євро;
– Шепетівський вузол – 145 млн євро;
– Козятинський вузол – 140 млн євро;
– Фастівський вузол – 101 млн євро.
Найбільш перспективною автори дослідження вважають комбінацію, за якою коридор 1435 мм у напрямку Києва продовжувався б до Тернополя, Шепетівки та Коростеня, де він би приєднувався до запропонованого коридору 1435 мм між кордоном з Польщею та Києвом. Ця альтернатива складається з сегментів Дорогуськ-Ковель-Сарни, Сарни-Коростень, Коростень-Київ, Львів-Красне, Красне-Тернопіль-Шепетівка та Шепетівка-Коростень. Загальна оціночна вартість такого коридору з урахуванням вартості модернізації прикордонних залізничних переходів складає 5,9 млрд євро. Однією з найбільших переваг цього варіанту називають те, що він найменше впливає на основні коридори, які з’єднують Київ і Львів.
Дорога на Схід
Третій пріоритет включає решту відповідних сполучень, зокрема, продовження коридору 1435 мм до Дніпра та Харкова.
Можливі ділянки цього коридору наступні.
1) Київ-Полтава. Модернізація однієї колії 1520 мм і трансформація однієї колії з 1520 мм на 1435 мм. Орієнтовна вартість – 1,4 млрд євро.
2) Полтава-Харків. Модернізація однієї колії 1520 мм і трансформація однієї колії з 1520 мм на 1435 мм. Вартість – 566 млн євро.
3) Полтава-Красноград. Перетворення однієї колії 1520 мм на колію 1435 мм. Приблизна вартість – 201 млн євро.
4) Харків-Красноград. Перебудова однієї колії 1520 мм в колію 1435 мм. Вартість – 224 млн євро.
5) Красноград-Дніпро. Перетворення однієї колії 1520 мм на колію 1435 мм. Орієнтовна вартість – 297 млн євро.
До третього пріоритету належить і модернізація Київського залізничного вузла, яку автори дослідження оцінили в трохи більш як 498 млн євро.
Розглядається дві конфігурації коридору. Перший – Київ-Полтава, Полтава-Харків, Харків-Красноград, Красноград-Дніпро – оцінюється майже в 3 млрд євро.
Другий – Київ-Полтава, Полтава-Красноград, Харків-Красноград, Красноград-Дніпро – має приблизну вартість 2,6 млрд євро.
Також третій пріоритет передбачає можливу модернізацію сполучення Львова з Варшавою через Раву-Руську та Львова з Румунією через Багринівку загальною вартістю 154,2 млн євро та 1,234 млрд євро відповідно, а також Одеси та Кишинева через Бендери та Тирасполь за 4,896 млрд євро.
© Всеукраинская общественная организация производителей, переработчиков и экспортеров зерна, 1997-2024.
При цитировании и использовании любых
материалов ссылка на Украинскую зерновую
ассоциацию обязательна.При использовании в
интернет обязательна так же гиперссылка
на http://uga-port.org.ua
Розробка сайту
Для реєстрації на сайті зверніться, будь ласка, до адміністрації УЗА admin@uga.ua