Україна: погодні умови та стан сільськогосподарських культур в Україні в червні 2025 року – НААН України

В основних зернових областях України завершується вегетація озимих зернових культур, а на півдні країни вже проводиться збирання нового врожаю, який, на жаль, поки що не дуже обнадійливий – озимина (ячмінь та пшениця) в цьому регіоні забезпечує врожайність у середньому на рівні 2,5–3,5 т/га, що є цілком зрозумілим і пояснюється насамперед надзвичайно складними і малосприятливими погодними умовами впродовж весняно-літньої вегетації. Причому це стосується цілого комплексу негативних факторів, які в такій комбінації зустрічаються не так часто протягом останніх років, коли кліматичні зміни стають усе більш відчутними. Зокрема це тривала посуха, яка власне розпочалася ще в минулому році і суттєво вплинула на запаси продуктивної вологи в ґрунті, які навіть після зимового періоду залишалися надзвичайно низькими. Крім цього, це підвищена температура повітря та недостатня кількість опадів, а також доволі пізні заморозки, які вже в кінці квітня та на початку травня відмічалися другий рік поспіль. А ще суховійні вітри, які, наприклад, спостерігалися наприкінці першої декади червня на тлі надзвичайно високих температур повітря (в окремі дні вище 36°С), що для окремих регіонів було своєрідним рекордом за останні 130 років спостережень саме для цього календарного терміну. Все це зумовило ушкодження рослин, передчасну втрату ними листкового апарату, прискорило розвиток і в кінцевому результаті негативно позначилося на їх продуктивності. Вже зараз, на початку збиральних робіт, низка експертів стверджують, що цьогорічне скорочення виробництва зерна пшениці, можливо, становитиме 10% порівняно з минулим роком. Тобто за оптимістичним сценарієм валовий збір зерна основної зернової культури очікується на рівні 20 млн тонн. Але необхідно розуміти, що за несприятливих умов збирання втрати врожаю можуть бути дещо більшими, найперше це стосується південних районів, де і так стан посівів залишається дуже складним. Проте можливою компенсацією часткового недобору зерна в степовій зоні може стати порівняно непоганий стан посівів озимини в центральних та західних областях країни, де за відносно менших посівних площ, але за значно вищої врожайності можна отримати доволі значні валові збори зернової продукції.

При цьому важливо зазначити, що, крім об’єктивних причин такого стану посівів – а це складні погодні умови, звичайно, є і суб’єктивні, тобто ті, на які можна впливати безпосередньо в кожному господарстві, хоча і не все так просто змінити та покращити. По-перше, це незадовільні попередники для озимини, насамперед соняшник, який залишає після себе надзвичайно мало поживних речовин та особливо агрономічно цінної вологи в ґрунті; по-друге, низький рівень забезпеченості посівів основними елементами живлення, зокрема азотом, ще в осінній період, що за достатньої їх кількості дало б змогу рослинам восени та навіть взимку, коли не раз відновлювалися процеси їх життєдіяльності, утворити більш потужну надземну масу, а особливо кореневу систему, тим самим дозволивши б озимині використовувати вологу з більш глибоких шарів ґрунту. І по-третє, використання сортів іноземної селекції, які переважно відрізняються низькою адаптивністю до наших умов та можуть забезпечити пристойний урожай лише за умов, коли кількість опадів у весняно-літній період як мінімум буде на рівні або ж перевищуватиме середню багаторічну норму. Ось ці принаймні три чинники, які також негативно вплинули на формування врожайності пшениці озимої в умовах цього року. Звичайно, що тут також можна згадати і необґрунтовані норми висіву насіння та глибину його висівання в ґрунт, а також захисний комплекс та післядію гербіцидів, які застосовувалися на посівах соняшнику, як попередника озимини, ще минулого року.

Враховуючи незадовільні запаси продуктивної вологи в ґрунті після зимового періоду, а вони становили на посівах після соняшнику в метровому горизонті близько 100 мм (а це лише 60% від нормативних значень, що відмічалося вперше принаймні за 7 останніх років), усі сподівання аграріїв на достатню кількість опадів, наприклад у квітні, який за останні роки відзначався підвищеною кількістю атмосферної вологи, на жаль, не справдилися. В цьому місяці випало лише 26 мм опадів, або 63% кліматологічної норми. В результаті цього навіть за порівняно дощової погоди в травні на час фази колосіння пшениці озимої кількість агрономічно цінної вологи в метровому горизонті ґрунту залежно від попередника становила від 30 до 45 мм, що, наприклад, на посівах після соняшнику становило лише третину середньої багаторічної норми. Тобто така кількість атмосферної вологи лише на короткий час зволожила верхні шари ґрунту, дещо покращила стан рослин, але не змогла радикально змінити ситуацію на полях.

Зокрема в третій декаді травня середня температура повітря становила 19,4°С, що було на 1,4°С вище середньої багаторічної норми. Кількість опадів, які відмічалися переважно в другій половині звітного періоду, становила 11,8 мм при середній багаторічній нормі 22 мм.

У цілому за травень середня температура повітря виявилася на 1,1°С нижчою за середню багаторічну норму і становила 15,2°С (зображення. 1).

Зображення. 1. Середні значення гідротермічних показників у травні

Середня кількість опадів становила 50,9 мм, що фактично відповідало кліматологічній нормі. Але слід додати, що впродовж цього часу на значній території країни кількість атмосферної вологи виявилася значно більшою, ніж зазвичай. За останні принаймні 6 років такий знижений температурний режим, як і така відносно помірна кількість опадів порівняно з нормативними значеннями, спостерігалися не вперше. Проте дещо прохолодніше в цей час було у 2020 та 2022 рр., а більше опадів відмічалося лише у 2020 році.

У підсумку за березень–травень середня температура повітря та кількість опадів становили відповідно 11,6°С і 108,3 мм, що виявилося на 2,0°С вище та на 22,7 мм менше середньої багаторічної норми (зображення. 2).

Зображення. 2. Середні значення гідротермічних показників за березень–травень

За останні шість років минула календарна весна за гідротермічним режимом виявилася доволі жорсткою, але ще більш складною, не слід забувати, вона була минулого року. Тобто за цей час тепліше було лише у 2024 р., а менше опадів відмічалося у 2020 та 2024 роках. Проте значною відмінністю між минулим і поточним роком є те, що тоді навесні запаси продуктивної вологи в ґрунті під посівами пшениці озимої були значно більшими порівняно з цьогорічними, що і визначило подальший стан посівів, розвиток та продуктивність рослин.

Надзвичайно теплим, посушливим та малосприятливим для озимини видався початок календарного літа. Так, у першій декаді червня середньодобові температури повітря утримувалися на рівні 20,8–27,6°С. У світлий час доби максимальна температура повітря підвищувалася до 35,4–36,7°С, а поверхня ґрунту прогрівалася до 62,3–63,8°С. Вночі значення температури повітря та поверхні ґрунту знижувалися відповідно до 9,2–10,8 і 9,0–10,4°С. Середня за першу декаду температура повітря становила 22,9°С, що було на 3,8°С вище  за середню багаторічну норму (зображення. 3).

Зображення. 3. Середні значення гідротермічних показників у першій декаді червня

Опади впродовж декади були відсутні. Відносна вологість повітря становила 57% при середній багаторічній нормі 59%, а мінімальні значення даного показника протягом 8 днів були менш ніж 30%, що свідчило про наявність комплексної повітряно-ґрунтової посухи, оскільки запаси продуктивної вологи в ґрунті під посівами пшениці озимої на завершення звітного періоду характеризувалися переважно як незадовільні і становили в метровому шарі від 24 до 36 мм. Негативна дія посушливих умов посилювалася також доволі сильними вітрами (суховіями), швидкість яких в окремі дні становила до 14–16 м/сек.

За останні шість років більш теплою в аналогічний період була погода у 2024 р., а подібна кількість опадів, тобто їх повна відсутність, відмічалася лише у 2023 році.

На завершення декади рослини пшениці озимої залежно від умов вирощування знаходилися на різних етапах свого розвитку – від початку формування зернівки до завершення молочної стиглості зерна. В найкращому стані знаходилися посіви після кращих попередників, а саме після чорного пару та гороху, де рослини сформували в середньому 1,3–1,8 продуктивних пагони, мали висоту 85–100 см і довжину колоса 9,5–11,0 см, який налічував 14–18 добре розвинених колосків. Після непарових попередників, зокрема після соняшнику, рослини озимини дещо поступалися за морфофізіологічними параметрами – налічували в середньому 1,2–1,4 колосоносних стебел висотою 65–80 см. Довжина колоса була в межах від 7,5 до 9,0 см, а кількість колосків у колосі нараховувалася від 12 до 16 штук. Саме на посівах озимини після соняшнику спекотна і суха погода впродовж цього часу призвела до передчасної втрати листкового апарату рослин, в останні дні декади в «робочому» стані залишався лише один прапорцевий листок, а також мали зелений колір стебло та колос.

Загалом упродовж першої декади червня агрометеорологічні умови для росту і розвитку рослин озимих зернових культур були доволі складними та недостатньо сприятливими.

У другій декаді червня спостерігалася доволі прохолодна як для цієї пори року, з незначною кількістю опадів погода. Середньодобові температури повітря знаходилися в межах 15,7–22,6°С. В окремі дні температура повітря підвищувалася до 28,4–30,6°С, а поверхня ґрунту прогрівалася до 51,5–60,2°С. В нічний час значення температури повітря і поверхні ґрунту знижувалися відповідно до 8,5–11,8 та 8,2–11,0°С. Середня температура повітря за декаду становила 18,4°С, що було на 2,3°С нижче порівняно із середньою багаторічною нормою (зображення. 4).

Зображення. 4. Середні значення гідротермічних показників у другій декаді червня

Кількість опадів різної інтенсивності, які відмічалися впродовж декади, становила 11,5 мм,  або 61% кліматологічної норми. Середня відносна вологість повітря становила 57% і була на 7% меншою порівняно із середньою багаторічною нормою.

За останні шість років така прохолодна погода в цей час не спостерігалася, а більша кількість опадів відмічалася у 2021 та 2024 роках.

На завершення декади запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту під пшеницею озимою після різних попередників характеризувалися як незадовільні і становили в середньому від 12 до 34 мм.

Проведені обстеження посівів пшениці озимої в останні дні декади засвідчили, що рослини, розміщені після кращих попередників (чорний пар та горох), знаходилися або на початку, або в середині фази воскової стиглості зерна. У рослин, які вирощуються після непарових попередників, відмічалася фаза воскової стиглості або ж початок повної стиглості зерна.

Більшість сортів ячменю озимого перебували у фазі повної стиглості зерна, в окремих районах південної частини країни розпочалося його збирання.

У цілому погодні умови протягом декади були порівняно сприятливими для озимих зернових культур.

Упродовж третьої декади червня продовжувала зберігатися порівняно прохолодна, зі значною кількістю опадів погода. Середньодобові температури повітря знаходилися в межах 14,8–21,0°С. Максимальна температура повітря в найтепліші дні підвищувалася до 27,9–29,1°С, а поверхня ґрунту в цей час прогрівалася до 59,2–60,6°С. Мінімальні температури повітря та поверхні ґрунту в нічний час знижувалися відповідно до 12,5–13,2°С та 9,8–11,1°С. Середня температура повітря за декаду становила 18,4°С, що було на 2,5°С нижче середньої багаторічної норми.

Кількість опадів становила 24,3 мм, або 116% кліматологічної норми. Середня відносна вологість повітря знаходилася на рівні 63%, що було на 3% більше, ніж зазвичай протягом даного календарного терміну. До цього ж мінімальні значення даного показника впродовж трьох днів знижувалися до 30% і нижче.

На завершення третьої декади червня в степовій зоні більшість сортів пшениці озимої вітчизняної селекції знаходилися на початку або ж у фазі повної стиглості зерна, в інших еколого-географічних зонах пшениця озима переважно була у фазі молочної стиглості зерна.

За даними розрахунків, величина біологічного врожаю більшості сортів пшениці озимої, які висівалися в оптимальні строки після кращих попередників, варіює від 5,5 до 7,0 т/га; після непарових попередників – від  4,5 до 6,0 т/га. Проте, як відомо, господарський урожай буде нижчим за біологічний щонайменше на 10–15%, а за несприятливих умов збирання різниця в кількості вирощеного і зібраного зерна може бути більш суттєвою.

Загалом середня температура повітря за червень становила 19,9°С і виявилася на 0,3°С нижчою за середню багаторічну норму (зображення. 5).

Зображення. 5. Середні значення гідротермічних показників у червні

Кількість опадів становила 35,8 мм, або 52% кліматологічної норми. Середня відносна вологість становила 55%, що на 6% було менше середніх багаторічних значень. Такий гідротермічний режим упродовж даного проміжку часу, крім останнього показника, протягом останніх років відмічався не вперше. Подібною за температурою повітря або ж холоднішою була погода в червні 2021 та 2023 рр.; менше опадів випадало у 2020, 2022 та 2023 роках.

Обстеження посівів з метою визначення стану рослин ярих зернових колосових і зернобобових культур засвідчили, що ступінь розвитку їх у цілому задовільний. Рослини ячменю мають висоту 82–88 см, гороху – 60–71 см. Ячмінь ярий ранньостиглих сортів вступив у фазу повної стиглості зерна. Овес і тритикале ярі знаходяться у фазі воскової стиглості. У рослин гороху продовжується налив зерна. На даний час розвитку шкідників у посівах ярих зернових та зернобобових культур практично не спостерігається.

Моніторингове обстеження посівів і оцінка морфобіологічного стану кукурудзи показали значний вплив агротехнологічних заходів та гідротермічних умов на динаміку ростових процесів культури. Рослини кукурудзи надраннього строку сівби за висоти 174,0–192,0 см сформували по 10–12 шт. зелених листків на рослині, оптимального строку – за висоти рослин 162–188 см – по 10 шт. листків на рослині, за пізнього строку сівби – 142–160 см та 8–10 шт. листків на рослині. Враховуючи гідротермічні умови, фактичний стан гібридів кукурудзи всіх строків сівби на початок липня можна характеризувати як добрий.

Фітосанітарний стан посівів зернових культур і соняшнику є задовільним. Чисельність і ступінь розповсюдження хвороб і шкідників у посівах незначні та не перевищують економічних порогів шкодочинності, особливо там, де раніше проводилася пестицидна обробка полів.

Таким чином, цьогорічні погодні умови впродовж вегетації озимих зернових культур не дали змоги повною мірою реалізувати достатньо потужний потенціал вітчизняних сортів, які, як показує виробнича діяльність, здатні забезпечити високі показники врожайності та якості зернової продукції навіть за відносно несприятливих умов їх вирощування. Останніми роками для сільгоспвиробників це звичайна практика, що вимагає від них максимального дотримання технологічної дисципліни, яка є гарантією очікуваного результату та майбутнього успіху.

https://www.apk-inform.com